Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

шляпу

  • 1 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 2 повесить

    1) что - повісити, (редко) обвісити, почепити, (многое) повішати. [Повісила намисто на шию. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів (Коц.). Арфу співець почепив на вербі (Л. Укр.)]. -сить шляпу на гвоздь - почепити капелюха на кілочок. -сить голову - звісити голову, похнюпитися, посупитися, понуритися, унуритися. Повесивший голову - понуруватий (М. Вов.). -сить нос - похнюпити (посупити) носа, ніс (Стор.), похнюпитися, посупитися;
    2) кого - повішати, повісити, завісити, завішати, (многих) повішати, (всех) вивішати, перевішати кого. [Розгнівався пан на мене, повішати хоче (Руд.). За цеє бог не повісить (Ном.). Повела його в сад та й завішала. Ну хоч мене завісь, доладно я не розкажу (Куліш)].
    * * *
    1) пові́сити, пові́шати; (на крючок, гвоздь) почепи́ти
    2) ( казнить) пові́сити, пові́шати; диал. заві́сити

    Русско-украинский словарь > повесить

  • 3 Изминать

    измять что м'яти (мну, мнеш) (диал. мняти), зминати, зім'яти, пом'яти, пом'яшкурити, (о мн., всё) пом'яти, (комкать) бгати, зібгати, скомшити що; (вытаптывать поле, траву) толочити, потолочити, столочити, витолочувати, витолочити (пашню, траву); (глину: месить) місити, замісити, (солому) мервити, змервити, (фрукты) бити, побити. -мять постель - пом'яти, потолочити постіль (постелю). [Та не стели білої постелі - потолочать (Мил.)]. -мять шляпу, платье - пом'яти капелюша, вбрання. Измятый - зім'ятий, пом'ятий; зібганий; витолочений, по[с]толочений. Что-л. -тое (растение, фрукты) - потолоччя, потолоч (-чи). -ться - м'ятися, зім'ятися, пом'ятися, зібгатися; бути зім'ятим, пом'ятим витолоченим, потолоченим.

    Русско-украинский словарь > Изминать

См. также в других словарях:

  • Шляпу на колке забыл. — (кричат вслед жениху, призывая его по уходе гостей проститься с невестой). См. СВАТОВСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Шляпу сними! — (из к/ф Кавказская пленница , 1967; произн. с восточным акцентом) просьба снять головной убор …   Живая речь. Словарь разговорных выражений

  • СНИМАТЬ ШЛЯПУ — кто [чью] перед кем, {реже }перед чем Выражать своё почтительное, глубокое уважение в отношении кого л., чего л. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) с восхищением признаёт талант, мастерство, достижения в каком л. деле, высокие нравственные… …   Фразеологический словарь русского языка

  • СНЯТЬ ШЛЯПУ — кто [чью] перед кем, {реже }перед чем Выражать своё почтительное, глубокое уважение в отношении кого л., чего л. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) с восхищением признаёт талант, мастерство, достижения в каком л. деле, высокие нравственные… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Даёшь шляпу — Эпизод «Южного парка» Даёшь шляпу Free Hat Сезон: 6 Эпизод: 609 (#88) Сценарист: Трей Паркер Режиссёр: Тони Найнс Вышел …   Википедия

  • Кинуть шляпу на воздух — Устар. Экспрес. Прийти в восторг, очень сильно обрадоваться чему либо (бросив при этом от избытка чувств шляпу, шапку и т. п. вверх). А что мне то теперь делать, милостивый государь? Шляпу на воздух кинуть? Или застрелить вас попросту? Или глаза… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Снимать шляпу — перед кем. СНЯТЬ ШЛЯПУ перед кем. Книжн. Выражать кому либо своё почтение, глубокое уважение. Я посмотрел «Несколько дней из жизни Обломова»… Никита Михалков, на мой взгляд, сделал шедевр. А после того как я увидел Олега Табакова в роли Обломова …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Снять шляпу — СНИМАТЬ ШЛЯПУ перед кем. СНЯТЬ ШЛЯПУ перед кем. Книжн. Выражать кому либо своё почтение, глубокое уважение. Я посмотрел «Несколько дней из жизни Обломова»… Никита Михалков, на мой взгляд, сделал шедевр. А после того как я увидел Олега Табакова в… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Хвататься за шляпу — Устар. Экспрес. Поспешно уходить (взяв шляпу). Воля ваша: я не могу оставить так, дядюшка! прибавил Александр, хватаясь за шляпу (Гончаров. Обыкновенная история). Позвольте пожелать вам доброго утра, Крестьян Иванович, сказал господин Голядкин, в …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Шило-мотовило, под землей ходило, перед солнцем стало и шляпу сняло. — (гриб). См. РАСТЕНИЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Пронести шляпу на ухе. — (пройтись щеголем). См. ЩЕГОЛЬСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»