-
81 одностатевий
-
82 оспорений
оспорений шлюб — contested marriage, questioned marriage
-
83 розлучати
= розлучити1) ( роз'єднувати) to part ( from), to separate ( from); літ. to sever ( from)2) ( розривати шлюб) to divorce -
84 розлучатися
= розлучитися1) ( розставатися) to separate, to part ( with)2) ( розривати шлюб) to divorce, to get divorced; to split -
85 розписуватися
= розписатися1) ( ставити підпис) to sign; to acknowledge receipt ( for)розписатися на звороті (документа, векселя) — to endorse, to indorse
2) ( реєструвати шлюб) to register one's marriage -
86 розривати
I = розірвати1) to tear, to lacerate, to rend, to disrupt, to break apart2) (про угоду, договір) to cancel, to dissolve, to annul, to terminate, to denounce, to abrogate; to break off, to severрозривати договір — to abrogate/dissolve a treaty/convention
II = розритирозривати контракт — to cancel (to annul, to terminate) a contract
-
87 сторона
ж(мн. сторони)1) side2) (місцевість, країна, держава) country, land, place, part, regionрідна сторона — native land, birthplace
3) мат. side4) (у судовій справі, договорі, шлюбі) party, side; ( у судовій справі) litigantстати на чиюсь сторону — to take smb.'s part ( side); to side with smb
воююча сторона — belligerent, combatant
5)стороною — sideward(s), sideways
довідатися стороною — to know by hearsay ( indirectly), to know by a side-wind
обходити стороною — to avoid smth., to pass smth. by
-
88 таємний
secret; subreptive; ( таємничий) mysterious, cryptic; ( прихований) covert; hidden; ( зроблений нишком) clandestine, stealthy; ( з негативним відтінком) underhand; hugger-mugger; privy; філос. esotericтаємний агент — counterspy, intelligencer
-
89 фактичний
фактичний стан справи — present ( actual) state of affairs
-
90 фіктивний
1) (несправжній, вигаданий) fictitious2) ( підроблений) fake, sham -
91 церковна книга
(записів народжень, шлюбів, смертей) vestry book -
92 цивільний
1) civilцивільний лист — civil list; appanage
цивільний суд — civil law court, lay court, civil court
цивільний шлюб — civil marriage, common-law marriage
2) ( не військовий) civilian; civil3) ч (як ім.) civilian; військ. sl civvy -
93 брати
1) брать; (о работе, обязанностях) принима́ть; (удаляясь, везти, нести с собой) захва́тывать, прихва́тывать; ( о душевных состояниях) охва́тывать, одолева́ть, разбира́ть; (грибы, ягоды) собира́ть; (перен. - извлекать) черпа́тьбере́ за се́рце перен. — хвата́ет (берёт) за се́рдце
бра́ти в дужки́ — заключа́ть в ско́бки
бра́ти в поло́н — брать в плен; пленя́ть
бра́ти верх (го́ру) — оде́рживать (брать) верх, одолева́ть, торжествова́ть
бра́ти за жарт — принима́ть в шу́тку, счита́ть шу́ткой
бра́ти на до́пит кого́ — подверга́ть допро́су кого́
бра́ти на зу́би — поднима́ть на́ смех
бра́ти на пле́чі — взва́ливать на пле́чи
бра́ти но́ги на пле́чі — уходи́ть
бра́ти під су́мнів — брать под сомне́ние, подверга́ть сомне́нию
бра́ти [свій] поча́ток (в чо́му) — (иметь что-нибудь исходным пунктом, источником) восходи́ть (к чему́)
бра́ти у́часть — принима́ть уча́стие, уча́ствовать
бери́ охотн. — (в значении межд.) ату́
дрімо́та бере́ — кло́нит ко сну
жаль бере́ — охва́тывает скорбь (жа́лость, сожале́ние, го́речь); жа́лко, жаль; стано́вится жа́лко
загало́м беручи́ — в о́бщей сло́жности; вообще́ говоря́ ( в общем)
моро́з бере́ — подмора́живает; ( усиливается) моро́з крепча́ет
нудьга́ — бере́ за се́рце тоска́ гло́жет; ча́сто бра́ти бира́ть
2) (плату, вознаграждение) получа́ть3) (в жёны, в супруги) брать за́муж, жени́тьсябра́ти шлюб — заключа́ть брак; сочета́ться бра́ком
4) (лён, коноплю) с.-х. дёргать, тереби́ть; тяга́ть -
94 крадений
I прич.кра́денныйII прил.кра́деный, воро́ванныйкра́дений шлюб ист. — сва́дьба уво́зом (уво́дом)
-
95 приймати
= прийня́ти; прийми`ти (диал.)1) принима́ть, приня́ть; (только соверш.) приня́тьприйма́ти шлюб — вступа́ть, вступи́ть в брак
2) (забирать, уносить, снимать откуда-нибудь) убира́ть, убра́ть, принима́ть, приня́ть -
96 прияти
1) принима́ть, приня́ть; (только соверш.) прия́тьприя́ти дити́ну в ко́го — принима́ть ребёнка у кого́, принима́ть ро́ды у кого́
прия́ти шлюб — вступа́ть, вступи́ть в брак
до́бре прия́ти кого́ — хорошо́ принима́ть, приня́ть кого́, ока́зывать, оказа́ть хоро́ший приём кому́
2) (забирать, уносить, снимать откуда-нибудь) убира́ть, убра́ть, принима́ть, приня́ть -
97 одруження
вяселлешлюб -
98 подружжя
парашлюб -
99 розірвати
•••розривати шлюб – ayrılışmaq -
100 розривати
•••розривати шлюб – ayrılışmaq
См. также в других словарях:
ШЛЮБ — муж., южн., зап. свадьба, бракосочетание, венчанье. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Шлюб — гэта каханне, якое папрасілі яшчэ пра што нішто … Слоўнік Скептыка
шлюб — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
шлюб — у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб. •• Морганати/чний шлюб книжн. офіційно не визнаний шлюб особи царського роду з особою нижчого походження, який не давав їхнім дітям прав… … Український тлумачний словник
шлюб — род. п. а свадьба, женитьба, венчание , зап., южн. (Даль), укр., блр. шлюб из польск. slub – то же, относительно которого см. Брюкнер 531 и сл … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Шлюб — див. Таїнство Шлюбу … Словник церковно-обрядової термінології
шлюб — Союз чоловіка й жінки, що прийняли Таїнство Шлюбу … Словник церковно-обрядової термінології
шлюб — 1) (спільне родинне життя чоловіка й жінки), подружжя, союз; заміжжя (життя одруженої жінки); мезальянс (нерівний); співжиття (на віру, без вінчання й запису); партія (корисливий) 2) (шлюбна церемонія), одруження, вінчання, вінець, розпис … Словник синонімів української мови
брати шлюб — Приймати Таїнство Шлюбу; вінчатися; шлюбуватися … Словник церковно-обрядової термінології
давати шлюб — Здійснювати Таїнство Шлюбу; вінчати; шлюбувати … Словник церковно-обрядової термінології
брати шлюб — Пр. Одружуватись … Словник лемківскої говірки