-
1 шлюб
шлюб -
2 шлюб
чmarriage; matrimony, wedlock; splice; spousal; поет. hymenсвідоцтво про шлюб — certificate of marriage, marriage lines
-
3 шлюб
-
4 шлюб
child marriage, espousal, marriage, matrimony -
5 шлюб
-у1) брак; ( брачная жизнь) супру́жество2) ( вступление в семейный союз) жени́тьба; ( обряд) бракосочета́ние, церк. венча́ние, церк. вене́цшлю́б бра́ти, узя́ти з ким — вступа́ть, вступи́ть в брак с кем, заключа́ть, заключи́ть брак с кем; (несоверш. и соверш.) сочета́ться бра́ком с кем; церк. венча́ться, обвенча́ться с кем; ( только о мужчине) жени́ться на ком (несоверш. и соверш.); ( только о женщине) выходи́ть, вы́йти за́муж за кого; (только соверш. - об обоих лицах) пожени́ться (кто с кем, кто и кто)
-
6 шлюб
mariage -
7 шлюб
ქორწინება -
8 шлюб
nikâh -
9 шлюб за дорученням
Українсько-англійський юридичний словник > шлюб за дорученням
-
10 шлюб за контрактом
Українсько-англійський юридичний словник > шлюб за контрактом
-
11 шлюб за розрахунком
marriage of convenience, mercenary marriageУкраїнсько-англійський юридичний словник > шлюб за розрахунком
-
12 брати шлюб
-
13 визнавати шлюб недійсним
declare a marriage invalid, invalidate a marriageУкраїнсько-англійський юридичний словник > визнавати шлюб недійсним
-
14 відділ реєстрації шлюбів
Українсько-англійський юридичний словник > відділ реєстрації шлюбів
-
15 вступати у шлюб
-
16 громадянський шлюб
( без офіційної реєстрації) civil marriage, unregistered marriageУкраїнсько-англійський юридичний словник > громадянський шлюб
-
17 династичний шлюб
-
18 дійсний шлюб
-
19 доведений шлюб
-
20 дозволяти шлюб
См. также в других словарях:
ШЛЮБ — муж., южн., зап. свадьба, бракосочетание, венчанье. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Шлюб — гэта каханне, якое папрасілі яшчэ пра што нішто … Слоўнік Скептыка
шлюб — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
шлюб — у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб. •• Морганати/чний шлюб книжн. офіційно не визнаний шлюб особи царського роду з особою нижчого походження, який не давав їхнім дітям прав… … Український тлумачний словник
шлюб — род. п. а свадьба, женитьба, венчание , зап., южн. (Даль), укр., блр. шлюб из польск. slub – то же, относительно которого см. Брюкнер 531 и сл … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Шлюб — див. Таїнство Шлюбу … Словник церковно-обрядової термінології
шлюб — Союз чоловіка й жінки, що прийняли Таїнство Шлюбу … Словник церковно-обрядової термінології
шлюб — 1) (спільне родинне життя чоловіка й жінки), подружжя, союз; заміжжя (життя одруженої жінки); мезальянс (нерівний); співжиття (на віру, без вінчання й запису); партія (корисливий) 2) (шлюбна церемонія), одруження, вінчання, вінець, розпис … Словник синонімів української мови
брати шлюб — Приймати Таїнство Шлюбу; вінчатися; шлюбуватися … Словник церковно-обрядової термінології
давати шлюб — Здійснювати Таїнство Шлюбу; вінчати; шлюбувати … Словник церковно-обрядової термінології
брати шлюб — Пр. Одружуватись … Словник лемківскої говірки
