-
41 encipher
-
42 holocryptic
a; спец.який не піддається розшифровці, надійний ( про шифр); таємний, надійно законспірований -
43 letter
I n1) буква2) пoлiгp. літера; шрифтwhite letters — латинський шрифт, антиква; прямий шрифт
3) буква, шифр ( заводу-виготовлювача)4) буква, формальна сторона ( чого-небудь)letter for letter — дослівно, точно
5) лист; послання; депешаgeneral letter — циркулярний лист, циркуляр
6) грамота, документletters citatory — юp. судовий виклик
letters credential, letter (s) of credence — дип. вірчі грамоти
letter of attorney — ( письмове) доручення
letter of indemnity /of guarantee/ — гарантійний лист
7) pl викор. з дiєcл. в oдн.; мн. література, художняman of letters — літератор; ерудиція, ученість
8) pl елементи, основи читання; ази9) pl; icт. літопис, записиII v1) позначати буквами; надписувати креслення2) пoлiгp. витискувати букви, заголовок ( на корінці книги)3) cпopт. заслужити право бути членом спортивної командиIII nздавач; той, хто здає внайми або в оренду (приміщення, землю) -
44 marking
n1) таврування; маркування; розмітка2) клеймо; мітка ( на білизні); шифр, штамп ( на книзі)3) pl; aв. розпізнавальні знаки ( aircraft markings); cпeц. розмітка ( проїзної частини); покажчики ( вуличного руху)4) мop. огородження ( фарватеру)5) забарвлення, колір (тварин, рослин)6) перевірка е оцінка письмових робіт; виставляння оцінок ( за твори) -
45 pressmark
-
46 substitution cypher
-
47 telegram
ncoded telegram — шифр-телеграма; шифрограма
-
48 cipher
-
49 code
[kəud]n1) юр. ко́декс, звід зако́нів2) шифр, код3) систе́ма сигна́лівMorse code — а́збука Мо́рзе
4) зако́ни че́сті (мора́лі) -
50 pressmark
-
51 kod
ч1. код, шифр;2. індекс (поштовий) -
52 sygnatura
ж1. сигнатура;2. підпис;3. шифр -
53 szyfr
ч шифр; код -
54 Ясперс, Карл
Ясперс, Карл (1883, Ольденбург - 1969) - нім. філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. Вивчав право в ун-тах Гейдельберга і Мюнхена, медицину - в ун-тах Берліна, Геттингема, Гейдельберга. В1908 - 1915 рр. працював у психіатричній клініці Гейдельберга, з 1922 р. - проф. філософії Гейдельберзького ун-ту, в 1937 - 1945 рр. був усунутий (в зв'язку з приходом до влади націонал-соціалістів) від викладацької діяльності, в 1948 - 1961 рр. - проф. філософії Базельського ун-ту. За Я., філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі, "висвітлити екзистенцію" та здійснити "стрибок до безумовного буття". В концепції Я. буття має потрійне значення: 1) предметне буття або "буття-у-світі"; 2) екзистенція або людська самість, яка не може бути об'єктивованою; 3) трансценденція як "охоплююче" - незбагненна межа будь-якого буття і мислення. У відповідності з цим членуванням мислення проходить різні стадії і виконує різні функції: 1) мислення перед лицем "буття-усвіті" як "орієнтація у світі"; 2) мислення перед екзистенцією як "висвітлення екзистенції"; 3) мислення перед лицем трансценденції як "метафізика", яка прагне виразити свій невимовний предмет за допомогою "шифрів". Останній етап і є власне етапом філософування, який пов'язує людину з розумінням Бога. Філософія, за Я., не пізнає буття, а лише засвідчує його існування. Головним предметом філософії, за Я., є людина та історія як перший вимір людського буття. Вирішальну роль в аналізі людської екзистенції виконує поняття ситуації, яка визначає історичну унікальність як певної людської долі, так і певної епохи. Досліджуючи людину в її екзистенційному вимірі, подібно до Канта, Я. вичленовує різні рівні людського "Я": 1) "Я" емпіричне або емпіричний індивід як частина природи; 2) "Я" предметне або "свідомість взагалі", яка є умовою можливості людського буття або предметності як такої; 3) "Я" як рівень розуму або духу, визначальною рисою якого є цілісність мислення. Саме "Я" предметне або "свідомість взагалі" є передумовою комунікації, яка, за Я., дозволяє встановити зміст філософування: тільки та філософія є істинною, яка є комунікативною. Завдяки комунікації людина може віднайти саму себе або свою самість, встановити екзистенційне відношення між людьми як відношення "Я - Ти" та усвідомити саме буття. Тим самим філософія у Я. набуває етичного забарвлення, акцентуючи увагу не на гносеолого-методологічних проблемах, а на взаємозв'язку між людьми, де головну роль виконують поняття "свобода", "вірність" "самим-собою-буття", "воля до комунікації". Результатом філософування, за Я., є філософська віра, яка, на відміну від релігійної, ґрунтованої на істині Одкровення, є результатом розмислу. Поняття "філософської віри" об'єднує різні аспекти проблеми "розум і екзистенція". Як вважає Я., існування трансцендентного - як особливого роду буття - не може бути обґрунтоване за допомогою тільки позитивних аргументів розуму. Трансценденція - єдиний предмет, який може бути засвідчений розумом і вірою, по відношенню до якого розум і віра співпадають. З позицій філософської віри Я. намагається дати інтерпретацію світового історичного процесу Н. а його думку, людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, хоча науково обґрунтувати цю тезу, як і протилежну їй щодо того, що різні культурні утворення абсолютно незалежні один від одного (Шпенглер), неможливо; у неї можна тільки вірити. Світова історія, за Я., створює загальнолюдську "комунікацію", можливість якої забезпечується "наявністю в певний історичний період "вісьового часу" (VIII - III ст. до н. е.), або "вісьової епохи" - епохи зародження світових релігій і філософії, коли людство вперше усвідомило себе і своє відношення до світу, поставило "останні питання буття" про смертність, конечність свого існування і усвідомило своє безсилля перед ними. Істинне духовне життя народжується перед лицем "абсурдних ситуацій", які змушують людство осмислити своє існування в світі, що виводить спілкування людей на екзистенційний рівень.[br]Осн. тв.: "Психологія світоглядів" (1919); "Духовна ситуація часу" (1932); "Філософія". У З т. (1931 - 1932); "Ніцше і християнство" (1946); "Про європейський дух" (1946); "Про істину" (1947); "Витоки історії і її мета" (1948); "Філософська віра" (1948); "Розум і екзистенція" (1949). -
55 code
1. n2) код; шифр3) рі кодекс; норми5) програма2. v1) кодувати; шифрувати2) програмувати◊•- aerodrome reference code - aeronautical code - aeronautical meteorological code - air codes - airworthiness codes - alphanumeric code - altitude code - assigned address code - bar code - Baudot code - binary code - binary decimal code - check code - decimal code - dot-and-dash code - elapsed time code - figure code - five-unit code - ground-air visual signal code - identification code - identity code - individual identification code - manufacturer's code - meteorological code - Morse code - NOTAM code - organization code - performance codes - personality code - pulse code - radio station code - reply code - self-evident code - seven-unit code - signal code - synchronization Barker code - synchronization code - SSR code - start-stop code - three-condition code - two-condition code - unique address code - vendor code - weather code - zip code -
56 key
1. n2) клавіша, кнопка; перемикач3) шплінт; шпонка4) код; шифр2. v2) шифрувати; кодувати
См. также в других словарях:
шифр — шифр, а … Русский орфографический словарь
шифр — шифр/ … Морфемно-орфографический словарь
шифр — а, м. chiffre m. 1. Система условных знаков для секретного письма, читаемого с помощью ключа. Буквенный шифр. Числовой шифр. БАС 1. Между письмами из Гданска перехвачен один штафет, .. однако ж в цифре, коего здесь никто дешифровать не нашелся в… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
шифр — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? шифра, чему? шифру, (вижу) что? шифр, чем? шифром, о чём? о шифре; мн. что? шифры, (нет) чего? шифров, чему? шифрам, (вижу) что? шифры, чем? шифрами, о чём? о шифрах 1. Шифром называется… … Толковый словарь Дмитриева
ШИФР — (фр.). Вензель государыни, который получают при выпуске первые ученицы в институтах. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ШИФР 1) условная азбука, непонятная никому из непосвященных; однако, все таки… … Словарь иностранных слов русского языка
шифр — а; м. [франц. chiffre] 1. Система условных знаков секретного письма для передачи секретной информации. Цифровой, буквенный ш. Ключ к шифру. Сложный ш. Пользоваться шифром. Ш. дипломатической переписки. 2. Условный регистрационный знак на книгах,… … Энциклопедический словарь
Шифр КФ — (Классификация ферментов) или код фермента это классификационный номер фермента по международной иерархической классификации. Принятая система классифицирует ферменты по группам и индексирует индивидуальные ферменты, что важно для… … Википедия
шифр — кодекс, код; шифра, знак; тайнопись, вензель Словарь русских синонимов. шифр 1. код см. также тайнопись 2. см. вензель … Словарь синонимов
ШИФР — (франц. chiffre) ..1) совокупность условных знаков (условная азбука из цифр или букв) для секретной переписки дипломатических представителей со своими правительствами, а также в вооруженных силах для передачи текста секретных документов по… … Большой Энциклопедический словарь
ШИФР — ШИФР, шифра, муж. (франц. chiffre цифра). 1. Вензель, составленный из инициалов (устар.). || знак отличия в виде вензеля царицы высшая награда отлично окончившим курс институткам (дорев.). Кончить с шифром. 2. Условная азбука для секретного… … Толковый словарь Ушакова
ШИФР — ШИФР, а, муж. 1. То же, что вензель (устар.). 2. Система знаков для секретного письма. Цифровой, буквенный ш. Ключ к шифру. 3. Регистрационный условный знак на книгах, рукописях, документах. | прил. шифровой, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И … Толковый словарь Ожегова