Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

шитье

  • 1 намётывание

    техн.
    ( при шитье) наме́тування; ( петель) обкида́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > намётывание

  • 2 намётывать

    техн., несов. намётывать, сов. намета́ть
    ( при шитье) наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати

    Русско-украинский политехнический словарь > намётывать

  • 3 строчка

    I техн.
    1) ( в шитье) стро́чка
    - прошивная строчка
    2) ( действие) строчі́ння
    II см. строка

    Русско-украинский политехнический словарь > строчка

  • 4 намётывание

    техн.
    ( при шитье) наме́тування; ( петель) обкида́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > намётывание

  • 5 намётывать

    техн., несов. намётывать, сов. намета́ть
    ( при шитье) наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати

    Русско-украинский политехнический словарь > намётывать

  • 6 строчка

    I техн.
    1) ( в шитье) стро́чка
    - прошивная строчка
    2) ( действие) строчі́ння
    II см. строка

    Русско-украинский политехнический словарь > строчка

  • 7 наметування

    техн. намётка ( действие), намётывание ( при шитье), прихва́тка ( намётка нитками)

    Українсько-російський політехнічний словник > наметування

  • 8 наметувати

    техн. намётывать ( при шитье), прихва́тывать ( намётыватъ нитками)

    Українсько-російський політехнічний словник > наметувати

  • 9 строчка

    техн. стро́чка ( в шитье)

    Українсько-російський політехнічний словник > строчка

  • 10 домётывать

    дометать
    1) докидати, докинути, дошпурнути;
    2) до кінця обкидати, обкидати. [Обкидати петельки]. Домётанный -
    1) докинений, докинутий, дошпурений;
    2) обкиданий.
    * * *
    I несов.; сов. - домет`ать
    (сено, снопы) доки́да́ти, доки́дати
    II несов.; сов. - домет`ать
    ( о шитье) доме́тувати, домета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати

    Русско-украинский словарь > домётывать

  • 11 замётывание

    1) см. Забрасывание;
    2) (в шитье) зафастриговування, наживляння ниткою, оконч. зафастригування.
    * * *
    заме́тування; обкида́ння

    Русско-украинский словарь > замётывание

  • 12 исшивать

    исшить
    1) (узором: вышивать) вишивати, вишити, (о мн.) повишивати що;
    2) (израсходовать на шитьё) вишивати, вишити що (нитки) на що. [Вишила усю заполоч - нема чим шити (М. Грінч.). Ниточку шовку вишила (Грінч. III)]. Исшитый - вишитий. -ться - вишиватися, бути вишитим.
    * * *
    несов.; сов. - исш`ить
    1) ( украшать шитьём) вишива́ти, ви́шити, -шию, -шиєш и мног. повишива́ти, мере́жати и мере́жити и вимере́жувати, ви́мережати и ви́мережити; ( расшивать) розшива́ти, розши́ти, -ши́ю, -ши́єш
    2) ( расходовать при шитье) вишивати, ви́шити

    Русско-украинский словарь > исшивать

  • 13 метание

    1) (бросание) кидання, метання чого; (банка) банкування; (взоров) зиркання, блим[к]ання, скидання очима; (жребия) кидання жереба (жеребка) жеребкування; (искр, огня) іскріння (оком), сипання іскрами, приском, огнем и т. п.; срв.
    II. Метать 1;
    2) (детёнышей) приводіння, понос (-су);
    3) (икры) викидання (ікри), нерест (-ту, м. р.) и нересть (-ти, ж. р.);
    4) (о шитье) наживляння, фастриґування. -ние петель - а) (у портных) обкидання петельок, застіжок; б) (о зайце) ключкування;
    5) (от Метаться);
    6) кидання, борсання (-ння). [Борсання таланта в лещатах тенденційности (Єфр.)].
    * * *
    I
    1) ки́дання, мета́ння; склада́ння; мета́ння; викида́ння; мета́ння
    2) кида́ння, мета́ння, бо́рсання; метуші́ння; бігани́на, бі́гання, гаса́ння
    II
    мета́ння; обкида́ння

    Русско-украинский словарь > метание

  • 14 метаться

    мётываться
    1) (страд. з.) - а) (быть бросаемым) кидатися, метатися, бути киданим; (об искрах, огне) сипатися, бути сипаним, (о паре) оратися, бути ораним, (о стоге) кластися, бути кладеним и т. д. -ться в глаза - кидатися в очі, впадати в око (в очі); б) (о детёнышах животных) приводитися; в) (об икре) викидатися; г) (о шитье) наживлятися, шитися на живу нитку; фастриґуватися; (о петлях) обкидатися;
    2) (взаимн. з.) кидатися чим. [Діти кидаються сніжками (Київщ.)];
    3) -ться, метнуться (возвр. з.) - кидатися, кинутися, метатися, метнутися, борсатися, шататися, шатнутися, шаснутися, шибатися, шибнутися, шваргатися, (суетливо) метушитися, (бегать) га(й)сати; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґедзатися, ґедзкатися, ґзитися, дрочитися. [Над кручею кидалась, як чайка, Фатьма (Коцюб.). Всю ніч метався та верещав, не даючи спати (Франко). Борсався з нестерпучого болю, але мовчав (Грінч.). Шатнувсь по всій хаті - нема нікого (Рудч.). Шибається, як чорт по пеклі (Номис). Бурсачва шваргалась по класу (Еварн.). Безсило метушиться між буржуазією і пролетаріятом (Азб. Ком.). Гасали по вулицях (Леонт.). Кричала, ґедзалась, качалась (Котл.)]. -таться во все стороны - кидатися на всі боки. -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) - кидається (бігає) як очмарілий (очемерілий) кіт, як попечений, як посолений, як циган на ярмарку. Кровь -нётся в голову - кров кинеться в голову.
    * * *
    I
    1) кидатися, метатися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся), бо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися; ( бегать суетливо) бігати, гаса́ти
    2) страд. кидатися, мета́тися; складатися, кла́стися; мета́тися; викида́тися
    II мет`аться
    наживля́тися ни́ткою; обкида́тися

    Русско-украинский словарь > метаться

  • 15 настёгивать

    настегать
    I. 1) (нахлёстывать) нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати, настьобувати, настьобати, хво[и]ськати, нахво[и]ськати, (кнутом) батожити, набатожити, (сечь) шмагати, нашмагати, чухрати, начухрати, бити, набити кого;
    2) нафастриґовувати, нафастриґувати, (о мног.) понафастриґовувати що; срв.
    I. Намётывать 3;
    3) (подшивать ватой и т. п.) підб[ш]ивати, підб[ш]ити, підштаповувати, підштапувати, (о мног.) попідб[ш]ивати, попідштаповувати ватою и т. п. що; 4 (наготовлять стёг. товару) настьобувати, настьобати, наштаповувати, наштапувати, (о мног.) понастьобувати, понаштаповувати чого. Настёганный -
    1) нахльостаний, нах(а)лястаний, настьобаний, нахво[и]ськаний, набатожений, нашмаганий, начухраний, набитий;
    2) нафастриґований, понафастриґовуваний;
    3) підб[ш]итий, підштапований, попідб[ш]иваний, попідштаповуваний ватою и т. п.;
    4) настьобаний, наштапований, понастьобуваний, понаштаповуваний. -ться -
    1) нафастриґовуватися, нафастриґуватися, понафастриґовуватися; бути нафастриґовуваним, нафастриґованим, понафастриґовуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (стегая кого) нахльостатися, нах(а)лястатися, настьобатися, нахво[и]ськатися, набатожитися, нашмагатися, начухратися, набитися; б) (стегая что) настьобатися, наштапуватися; в) см. Назюзиться.
    II. Настёгивать и Настегать, настегнуть что на что - настібати, настебнути, нащібати, нащебнути що на що, пристібати, пристебнути, прищібати, прищебнути що до чого, (о мног. или во мн. местах) понастібати и т. п. Настёгнутый - настебнений и настебнутий, нащебнений и нащебнутий, пристебнений и пристебнутий, прищебнений и прищебнутий, понастібаний и т. п. -ться - настібатися, настебнутися, понастібатися; бути настібаним, настебненим (настебнутим), понастібаним и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - настег`ать
    ( о шитье) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти
    II несов.; сов. - настег`ать
    ( хлестать) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти; сов. нашмага́ти, нахльо́стувати, нахльоста́ти

    Русско-украинский словарь > настёгивать

  • 16 подгибать

    подогнуть
    1) підгинати, підігнути; підгортати, підгорнути, (о мног.) попідгинати, попідгортати;
    2) підламувати, підламати, (о мног.) попідламувати. [А я поли підгинаю на лаві сідати. Сів і ноги підгорнув. Борець підламав парубка під себе]. -бать рубец в шитье - заломлювати рубець. Подогнутый - підігнутий, підогнений, підгорнений, підламаний; (о рубце) заломлений.
    * * *
    несов.; сов. - подогн`уть
    підгина́ти, підігну́ти и попідгина́ти; ( подвёртывать) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти; (несов.: ноги, платье) підібга́ти и підобга́ти

    Русско-украинский словарь > подгибать

  • 17 посадка

    1) (сажание) садіння, саджання, засад (-ду). [Як-би після садіння та дощів!];
    2) постава. [У нього на коні така вільна гарна постава. Гарна постава голови];
    3) ( одежда) козакин, бекеша;
    4) (при шитье) ушивання, призбирування.
    * * *
    1) поса́дка

    \посадка су́дна — мор. поса́дка судна́

    кавалери́йская \посадка — кавалері́йська поста́ва

    \посадка холста́ — спец. поса́дка полотна́

    2) ( растений) саді́ння, саджа́ння, наса́дження, наса́джування; поса́дки (мн.: посаженные растения) наса́дження, поса́дки, -док

    квадра́тно-гнездова́я \посадка — квадра́тно-гніздове́ саді́ння

    Русско-украинский словарь > посадка

  • 18 пристёгивать

    пристегнуть
    I. 1) прищібати, прищібнути, пристібати, пристебнути; (многое, одно к другому) спинати, поспинати. [Будуть поспинані п'ять килимів один до одного (Св. Пис.)];
    2) (припрягать) припрягати, припрягти, прибичовувати, прибичувати. Пристёгнутый - прищебнутий, прищебнений, пристебнутий, пристебнений. -тые друг к другу (во множ.) - поспинані один з одним:
    2) припряжений, прибичований.
    II. Пристёгивать, пристегать - (о шитье) пристьобувати, пристьобати; приштаповувати, приштапувати. Пристёганный - пристьобаний, приштапований.
    * * *
    I спец.; несов.; сов. - пристег`ать
    пристьо́бувати, пристьоба́ти
    II несов.; сов. - пристегн`уть
    1) (прикреплять, застёгивая) пристіба́ти, пристебну́ти
    2) ( припрягать) припряга́ти, припрягти́, підпряга́ти, підпрягти́
    3) (перен.: упоминать, преим. некстати) приплу́тувати, приплу́тати, прито́чувати, приточи́ти; ( впутывать) вплу́тувати, вплу́тати
    4) (перен.: прибавлять) додава́ти, дода́ти; ( о деньгах) накида́ти, наки́нути

    Русско-украинский словарь > пристёгивать

  • 19 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 20 строчить

    1) ( о шитье) стіба́ти, стьоба́ти, прошива́ти
    2) ( писать) черка́ти; ( стрелять из пулемёта) цокоті́ти, -ти́ть, тата́кати; (о быстрых, энергичных действиях: идти) шква́рити, чеса́ти (чешу́, че́шеш)

    Русско-украинский словарь > строчить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • шитье — прострачивание, строчка, вышивка, тачание, вытачивание, позумент, сметка, наметка, рукоделие, прострочка, пошивка, пошив, шитво Словарь русских синонимов. шитьё 1. пошив; пошивка (прост.) 2. шитво (прост.) 3. см. вышивка …   Словарь синонимов

  • Шитье — способ скрепления тетрадей или отдельных листов издания в блок. В зависимости от используемого материала различают два способа Ш.: проволокой и шитье потетрадное нитками. В связи с разным количеством рабочих циклов, применяемых для полного… …   Реклама и полиграфия

  • Шитье — способ скрепления книжно журнальных тетрадей в книжный блок или в издание в обложке. По швейному материалу различаются два осн. способа Ш.: проволокой и нитками; по числу рабочих циклов поблочное (весь блок сшивается за один цикл) и потетрадное… …   Издательский словарь-справочник

  • Шитье — Процесс скрепления брошюры или книжного блока. Различают: 1) Шитье внакидку – скрепление подобранных (скомплектованных вкладкой) листов или тетрадей проволочной скрепкой через корешковый сгиб. Наиболее распространенный способ крепления брошюр. 2) …   Краткий толковый словарь по полиграфии

  • Шитье втачку — шитье книжного блока проволокой или нитками по корешковому полю сбоку тетрадей с отступом не более 10 мм от корешка. Тетради скомплектованы путем подборки при толщине блока до 8 мм. Таким способом за один цикл сшивают издания среднего объема в… …   Реклама и полиграфия

  • шитье впрострочку — Шитье нитками по всей длине корешкового фальца тетрадей блока (малообъемных изданий), скомплектованного вкладкой. Этот вид шитья более прочен и долговечен в сравнении с шитьем внакидку, у которого проволока может заржаветь.… …   Справочник технического переводчика

  • Шитье впрострочку — шитье нитками по всей длине корешкового фальца тетрадей блока (малообъемных изданий), скомплектованного вкладкой. Этот вид шитья более прочен и долговечен по сравнению с шитьем внакидку …   Реклама и полиграфия

  • Шитье на корешковом материале — последовательное шитье тетрадей вместе с корешковым материалом стежками ниток или проволокой (с загибом концов снаружи) по корешку блока, скомплектованного подборкой. Применяют для книжных изданий длительного употребления (в твердом переплете) …   Реклама и полиграфия

  • Шитье поблочное — весь блок сшивается проволокой или нитками за один цикл. См.: Шитье втачку …   Реклама и полиграфия

  • Шитье потетрадное нитками — последовательное шитье тетрадей по корешку блока, скомплектованного подборкой, стежками ниток. Применяют для книжных изданий длительного употребления (в твердом переплете), хотя срок службы их меньше, чем сшитых на корешковом материале …   Реклама и полиграфия

  • Шитье проволокой — шитье потетрадное или поблочное (втачку), вразъем или внакидку, при котором используется проволока …   Реклама и полиграфия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»