-
41 подавление
задавлювання, задушування, придушування, приборкування, притлумлювання, оконч. задавлення, задушення, придушення, приборкання, притлумлення. -ние восстания - придушення, приборкання повстання.* * *приду́шення, приду́шування; заглу́шення, заглу́шування -
42 поднесение
1) (действ.) піднесення, підносіння. -ние ходатайства - подання прохання (супліки). -ние даров - піднесення дарунків;2) (подношение, дар) принос (-су), приносини (-син), (при поздравлении, визите) ралець (-льця). См. Приношение, Дар.* * *1) ( действие) підне́сення, підно́шення2) ( подарок) підно́шення -
43 поднос
таця, (-ці), таца (-ци), тарелець (-льця), тареля, (деревянный) стябло.* * *1) ( действие) підне́сення, підно́шення, підно́шування2) ( подарок) підно́шення; підно́с3) ( для посуды) підно́с, та́ця; диал. стябло́, таре́ля -
44 подношение
-
45 подпушка
-
46 покраска
фарбування. Производить -ку - фарбувати, малювати, красити.* * *фарбува́ння, пофарбува́ння, кра́шення, покра́шення -
47 предложение
1) (действие) пропонування, запрошування, загадування, оконч. запропонування, запрошення, загадання; подавання, предкладання, оконч. подання, предкладення, предложення; см. Предлагать. -ние услуг - пропонування послуг;2) (то, что предложено) пропозиція. По -нию правления - за пропозицією, з пропозиції управи. Поддержать -ние - підтримати пропозицію. Мирные -ния - мирові пропозиції;3) постачання. Спрос и -ние - попит і постачання;4) (руки) сватання, гал. освідчення. Сделать -ние кому - (гал.) освідчитися кому, посвататися, (через сватов) послатися до кого;5) грам. - речення. [Думка людини, виявлена в слові, зветься реченням (Єфр.)]. Вводное -ние - вставне речення;6) (канц.: предписание) пропозиція, загадання, загад (-ду).* * *I1) ( действие) пропонува́ння, запропонува́ння; запро́шення, запро́шування2) (то, что предлагается) пропози́ція; ( приглашение) запро́шення; ( приказание) нака́з, -у3) ( руки и сердца) осві́дчення; диал. осві́дчини, -чинсде́лать \предложение — осві́дчитися
4) эк. пропонува́ннязако́н спро́са — и
II грам., лог.предложе́ния — зако́н по́питу і пропонува́ння
ре́чення -
48 предоставление
давання, надавання, оконч. надання кому чого; віддавання, оконч. віддання кому чого. -ние себе права - застерегання, (застереження) собі права. -ние на чьё усмотрение - віддавання (віддання) на чию волю.* * *1) дава́ння; віддава́ння, відда́ння и віддання́2) дава́ння; надава́ння, нада́ння и надання́; зали́шення, поли́шення; дозволя́ння -
49 приношение
1) (действие) приношення;2) прині[о]с (-носу), мн. приносини, даток (-тку); (гостинец) баз[с]аринка (-ки) и баз[с]аринок (-нка); (при поздравлении, визите) ралець (- льця); (начальству, уважаемым лицам, сватам) почестка; (взятка) дуюн (-на); срв. Дар, Подарок. [До небес драбину приставляють із молитов та приносів нечистих (Куліш). Почестку приніс (Звяг.). А тобі нехай зять одділить третину жалування й приносин до церкви (Неч.-Лев.)].* * *1) ( действие) прино́шення2) ( дар) прино́шення, дару́нок, -нка; прино́сини, -син; ( жертва) же́ртва, поже́ртва, поже́ртвування, офі́ра3) ( взятка) хаба́р, -а; базари́нка, рале́ць, -льця́ -
50 принуждение
1) примушування, змушування, силування, неволення, приневолювання, оконч. примушення, змушення, присилування, усилування, приневолення. [Коли не спромога боротися проти неволення, так не треба мовчки нести шию в ярмо (Кониськ.). До милування нема силування (Кониськ.)];2) (принука) примус (-су), мус, принука, пригін (- гону). [На се людям добра воля, примусу жадного ні від кого нема (Кониськ.). Проти мусу не підеш (Приказка)]. Сделать что по -нию - зробити що з примусу (з мусу, з принуки). [То була праця з примусу (Грінч.). Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з принуки (Приказка)]. По своей охоте или по -нию - з власної охоти (самохіть) чи з примусу (чи з принуки). Путём -ния - примусом. [Костомаров радить не чинити обмоскалення примусом (Грінч.)].* * *1) при́мус, -у; прину́ка; диал. мус, -у; ( действие) приму́шування, приму́шення, зму́шування, зму́шення, си́лування, приси́лування, принево́лювання, знево́ленняме́ры принужде́ния — примусо́ві за́ходи
по принужде́нию — з при́мусу
примени́ть принужде́ние — вжи́ти примусо́вих за́ходів
2) см. принуждённость -
51 разорение
-
52 разрешение
1) до́звіл, -волу; (неоконч. д.) дозволя́ння\разрешение ние на вход — до́звіл на вхід
с ва́шего \разрешение ния — з ва́шого до́зволу
2) розв'яза́ння, розв'я́зування; ви́рішення, вирі́шування3) зві́льнення, зві́льнення; розрі́шення, розріша́ння4) розв'яза́ння, розв'я́зування5) розро́дження -
53 разрыхление
розпу́шення, розпу́шування; підпу́шення, підпу́шування -
54 распыление
1) розпи́лення, розпиля́ння, розпи́лювання; розпоро́шення, розпоро́шування; розсі́яння, розсі́ювання2) розпоро́шення, (неоконч. д.) розпоро́шування -
55 распыливание
1) розпиля́ння, розпи́лювання, розпи́лення; розпоро́шування, розпоро́шення; розсі́ювання, розсі́яння2) розпоро́шування, розпоро́шення -
56 рассматривать
несов.; сов. - рассмотр`еть( кого-что)1) ( разглядывать) розгляда́ти и розгля́дувати, -дую, -дуєш, розгля́діти, -джу, -диш и диал. розгле́діти и розгля́нути (кого-що), роздивля́тися, роздиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся (без дополнения, кого-що, на кого-що), несов. диви́тися (на кого-що), роздивля́ти (кого-що)не \рассматривать смотре́л в темноте́ его́ лица́ — не розгля́дів у те́мряві його́ обли́ччя (лиця́)
2) (изучать, анализировать) розгляда́ти, розгля́нути (кого-що); ( разбирать) розбира́ти, розібра́ти (розберу́, розбере́ш) (кого-що)\рассматривать смотре́ть жа́лобу — розгля́нути (розібра́ти) ска́ргу
3) (несов.: с последующим "как") диви́тися (на кого-що як на кого-що), уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим, за якого); (иногда) розгляда́ти (кого-що як кого-що)\рассматривать сма́тривает это как наруше́ние зако́на — ди́виться на це як на пору́шення зако́ну, уважа́є це пору́шенням (за пору́шення) зако́ну
-
57 сдвиг
1) зру́шення\сдвиг ги в обще́ственном мне́нии — зру́шення в грома́дській (суспі́льній) ду́мці
2) геол., техн. зсув, -у -
58 суждение
1) су́дження; ( мнение) ду́мка; ( рассуждение) міркува́ння\суждение ние об иску́сстве — ду́мка (міркува́ння) про мисте́цтво
2) ( заключение) ви́сновок, -вку; ( решение) рі́шення; ( приговор) при́суд, -у, ви́рок, -усоставля́ть \суждение ние — роби́ти ви́сновок
\суждение ние жури́ — ви́сновок (рі́шення, при́суд) журі́
3) лог. су́дження4) (разговоры, толки) розмо́ви, -мов -
59 считать
I несов.; сов. - счесть1) лічи́ти, -чу́, -чиш, полічи́ти, рахува́ти (раху́ю, раху́єш), порахува́ти; несов. диал. чи́слитине \считать та́ть де́нег — не лічи́ти (не рахува́ти) гро́шей
\считать та́ть дни, мину́ты — лічи́ти (рахува́ти) дні, хвили́ни
\считатьта́ть по па́льцам — см. палец
\считать та́ть по поря́дку — лічи́ти (рахува́ти) по поря́дку
2) (несов.: исчислять, иметь в каком-л. количестве) лічи́ти, рахува́ти; ( насчитывать) нарахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, налі́чувати, -чую, -чуєш3) (кем-чем, каким - признавать) вважа́ти несов. (ким-чим, яким, за кого-що, за якого), визнава́ти, ви́знати (ким-чим, яким, за кого-що); несов. диал. чи́слити (за кого-що, ким-чим, яким); (несов.: расценивать) ста́вити, -влю, -виш (за кого-що)\считатьть свои́м до́лгом — вважа́ти свої́м обо́в'язком (за свій обо́в'язок)
\считатьть возмо́жным (за возмо́жное) что — вважа́ти (визнава́ти) можли́вим (за можли́ве) що
\считатьть э́то наруше́нием зако́на — вважа́ти (визнава́ти) це пору́шенням (за пору́шення) зако́ну, диви́тися на це як на пору́шення зако́ну
4) (несов.: полагать) вважа́тион \считать та́ет, что — він вважа́є, що
он та́ет себя́ впра́ве — він вважа́є, що ма́є пра́во
5)II см. считывать\считать та́й, \считать та́йте в знач. — вводн. сл. вважа́й, вважа́йте; ( можно сказать) мо́жна сказа́ти
-
60 удушение
заду́шення, уду́шення
См. также в других словарях:
вирішення — я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. вирішити. 2) Висновок, рішення … Український тлумачний словник
мікрорішення — я, с. Рішення, що приймається окремим суб єктом і яке стосується того, що цікавить його особисто і на що він здатний впливати … Український тлумачний словник
рішення — я, с. 1) розм. Дія за знач. рішати, рішити 1), 3). || Результат цієї дії. 2) Вирок суду, постанова, розпорядження якої небудь організації, зборів і т. ін. 3) Продуманий намір зробити що небудь, якось вчинити. 4) Спосіб вирішення, зображення,… … Український тлумачний словник
молитва розрішення — Молитва, якою священнослужитель сповідник супроводжує розрішення каяника від гріхів … Словник церковно-обрядової термінології
молитва розрішення від клятви — Молитва, якою священнослужитель сповідник супроводжує розрішення каяника від церковної заборони … Словник церковно-обрядової термінології
завішення — Завішення: невиконування [XIX] На покриття потреб індемнізаційних Галичини враз із В. кн. краківським мав скарб державний давати річну доплату 2 500 000 зр. м. к. (2 650 000 зр. в. а.) з застереженням звороту і тимчасовим завішенням звороту й… … Толковый украинский словарь
вирішення — (продуманий намір щось зробити, якось учинити), рішення, постанова … Словник синонімів української мови
вирішення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вішення — іменник середнього роду від: вішити … Орфографічний словник української мови
кровозмішення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
навішення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови