-
1 датчик случайных чисел
дава́ч випадко́вих чи́селРусско-украинский политехнический словарь > датчик случайных чисел
-
2 закон больших чисел
зако́н вели́ких чи́селРусско-украинский политехнический словарь > закон больших чисел
-
3 пара чисел
па́ра чи́сел -
4 сложение чисел
додава́ння чи́сел -
5 таблица случайных чисел
табли́ця випадко́вих чи́селРусско-украинский политехнический словарь > таблица случайных чисел
-
6 упорядоченная тройка чисел
упорядко́вана трі́йка чи́селРусско-украинский политехнический словарь > упорядоченная тройка чисел
-
7 датчик случайных чисел
дава́ч випадко́вих чи́селРусско-украинский политехнический словарь > датчик случайных чисел
-
8 закон больших чисел
зако́н вели́ких чи́селРусско-украинский политехнический словарь > закон больших чисел
-
9 пара чисел
па́ра чи́сел -
10 сложение чисел
додава́ння чи́сел -
11 таблица случайных чисел
табли́ця випадко́вих чи́селРусско-украинский политехнический словарь > таблица случайных чисел
-
12 упорядоченная тройка чисел
упорядко́вана трі́йка чи́селРусско-украинский политехнический словарь > упорядоченная тройка чисел
-
13 давач випадкових чисел
да́тчик случа́йных чи́селУкраїнсько-російський політехнічний словник > давач випадкових чисел
-
14 додавання чисел
сложе́ние чи́селУкраїнсько-російський політехнічний словник > додавання чисел
-
15 закон великих чисел
зако́н больши́х чи́селУкраїнсько-російський політехнічний словник > закон великих чисел
-
16 пара чисел
па́ра чи́сел -
17 таблиця випадкових чисел
табли́ца случа́йных чи́селУкраїнсько-російський політехнічний словник > таблиця випадкових чисел
-
18 упорядкована трійка чисел
упоря́доченная тро́йка чи́селУкраїнсько-російський політехнічний словник > упорядкована трійка чисел
-
19 вимірювання
ВИМІРЮВАННЯ - спосіб якісно-кількісного аналізу та числового опису світу емпіричних об'єктів, моделювання реальності мовою чисел. В. фізичне (метричне) - процес (процедура) одержання інтерсуб'єктивної та достовірної, репрезентованої числом або системою чисел, інформації щодо фізичних об'єктів, їхніх властивостей та відношень; фундаментальна складова наукового методу. В. передбачає порівняння даної фізичної величини з певною величиною того ж роду, прийнятою за домовленістю за одиницю. Фізична величина розглядається як емпірична (онтологічна) реалізація аксіоматики скалярної невід'ємної величини. В. потребує визначення способу В. (необхідних приладів, інструментів, автоматизованих систем В., відповідних методик та технологій). Процес В. строго нормований системою понять та принципів метрології, яка визначає типологію В., способи реалізації вимог точності, однозначності, достовірності (надійності) результатів В. Вдосконалення процедур В. уможливлює поступ техніки та технології, засобів моніторингу, всієї матеріальної культури сучасної цивілізації. В некласичній фізиці процедура В. перетворилася в елемент теоретичного опису, в предмет теоретичного та філософського дискурсу. В XX ст. потреби математизації та формалізації соціогуманітарних наук (психології, соціології та ін.) зумовили виникнення загальної логіко-математичної аксіоматизованої теорії В. (Кемпбел, Стивенс, Суппес, Адамс, Пфанцагль). Будь-яке В. тлумачать як встановлення відповідності (ізоморфізму чи гомоморфізму) між емпіричною системою реальних об'єктів з визначеними відношеннями між ними та деякою системою чисел. Типологія В. спирається на типологію т. зв. "шкал" (способів співвіднесення чисел та емпіричних об'єктів). Розрізняють шкали: абсолютну, найменувань, порядку, інтервалів, відношень та ін. Останні два типи співпадають із класичним поняттям В., інші стосуються нефізичних (неметричних) В. Епістемологічнафункція В. полягає в можливості одержувати мовою чисел точні та об'єктивні характеристики реальності, здійснюючи програму, започатковану піфагорійцями, Платоном та Галілеєм.В. Свириденко -
20 книга
1) книжка (мн. книжки, -жок), (значительнее объёмом или важностью) книга. [Петрусь до школи та із школи з книжками ходить та росте (Шевч.). Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тичина). Чи то вмер чернець у кельї, пишучи святую книгу? (Франко)]. -га в (целый) лист, в полулист - книжка (книга) на цілий аркуш, на піваркуша. -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа - книжка (книга) у чвертку, у вісімку, у шістнадцятку, на двадцять четверту частину аркуша. -га Бытия, Чисел - Книга Буття, Чисел. -га живота - книга життя (буття), (слав.) книга живота, срвн. Живот 1. -га стихов - книжка (и книга) поезій. -га для чтения (хрестоматия) - читанка. -га актовая - книга актова. -га входящих, исходящих бумаг - книга вступних, виступних паперів. -га главная, бухг. - головна книга. -га жалоб, жалобная - книга для скарг. -га заборная - набірна книжка. -га записная - записник (-ка), нотаткова книжка, книжка для нотаток, книжка для записів (Грінч.). -га конторская - конторська книга. -га копирная - копірна книга. -ги метрические - книги метриків, книги ме[а]трикулярні, метрики (-ків). -га памятная - см. Книжка памятная. -ги писцовые - книги ґродські (стар.). -га подворная - дворова книга. -га поземельная - поземельна книга. -га поминальная - см. Поминальник. -га приходо-расходная - книга прибутків та видатків. - га разносная, рассыльная - розносна книга (книжка). -га расчётная - (роз)рахункова книжка. -га родословная - книга родоводу, родовідна книга. -га сборов - книга оплат. -га товарная - крамова (товарова) книга. -ги церковные - церковні книги. -га черновая - чорнова книжка. Вносить, внести в -гу - в[за]писувати, в[за]писати, заводити, завести до книги, записувати, записати в книгу. Закрывать, закрыть -гу - згортати, згорнути книжку, книгу. Открывать -гу - а) розгортати книжку (книгу); б) бухг. розпочинати книгу. Говорить, как по -ге - говорити, як з книги (з книжки, по книзі) читати. Ему и -ги в руки - йому і книжка в руки. [Письменному книжка в руки (Номис)]. Смотрит в -гу, видит фигу - дивиться в книгу, а бачить фигу. Работник -ги - см. Книжник 4;2) (глава, отдел в письмен. произведении) книга, відділ (-лу);3) анат. - см. Книжка 2.* * *кни́жка; (преим. более значительная по объёму или важности) кни́га
См. также в других словарях:
чисел — сущ., кол во синонимов: 1 • число (51) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ЧИСЕЛ ТЕОРИЯ — часть математики, посвященная изучению свойств целых чисел и их обобщений (напр., целых алгебраических чисел). В теорию чисел входят теории сравнений, диофантовых уравнений, непрерывных дробей, диофантовых приближений, трансцендентных чисел … Большой Энциклопедический словарь
чисел символика — Символика чисел играла в мифологии кельтов весьма важную роль. Особенно большое значение придавалось нечетным числам, в частности, трем, пяти, семи, девяти и семнадцати. Из четных чисел наиболее важным считалось два. (Источник: «Кельтская… … Энциклопедия мифологии
ЧИСЕЛ ЗАПОЛНЕНИЯ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ — см. в ст. Вторичное квантование. Физическая энциклопедия. В 5 ти томах. М.: Советская энциклопедия. Главный редактор А. М. Прохоров. 1988 … Физическая энциклопедия
ЧИСЕЛ ТЕОРИЯ — раздел чистой математики, занимающийся изучением целых чисел 0, ±1, ±2,... и соотношений между ними. Иногда теорию чисел называют высшей арифметикой. Отдельные вычисления, производимые над конкретными числами, например, 9 + 16 = 25, не… … Энциклопедия Кольера
Чисел теория — наука о целых числах. Понятие целого числа (См. Число), а также арифметических операций над числами известно с древних времён и является одной из первых математических абстракций. Особое место среди целых чисел, т. е. чисел..., 3 … Большая советская энциклопедия
Чисел теория — Теория чисел, или высшая арифметика, раздел математики, изучающий целые числа и сходные объекты. В зависимости от используемых методов теорию чисел подразделяют на несколько подтеорий. Содержание 1 Элементарная теория чисел 2 Аналитическая теория … Википедия
ЧИСЕЛ ТЕОРИЯ — вероятностная в широком смысле раздел теории чисел, в к ром используются идеи и методы теории вероятностей. Под вероятностной Ч. т. в узком смысле понимается статистич. теория распределения значений арифметических функций. Подавляющее большинство … Математическая энциклопедия
чисел теория — часть математики, посвящённая изучению свойств целых чисел и их обобщений (например, целых алгебраических чисел). В теорию чисел входят теории сравнений, диофантовых уравнений, непрерывных дробей, диофантовых приближений, трансцендентных чисел. * … Энциклопедический словарь
ЧИСЕЛ ТЕОРИЯ — наука о целых числах. Целое число, наряду с простейшими геометрич. фигурами, является первым и древнейшим математич. понятием. Ч. т. возникла из задач арифметики, связанных с умножением и делением целых чисел. В Древней Греции (6 в. до н. а.)… … Математическая энциклопедия
ЧИСЕЛ ТЕОРИЯ — часть математики, посв. изучению свойств целых чисел и их обобщений (напр., целых алгебр. чисел). В Ч. т. входят теории сравнений, диофантовых ур иий, непрерывных дробей, диофантовых приближений, трансцендентных чисел … Естествознание. Энциклопедический словарь
