чересчур

пересалить (насалить чересчур, сызнова)

I. пересалювати, пересалити, перемащувати, перемастити (салом); (вымазать салом многое) засалювати, позасалювати, засмальцьовувати, позасмальцьовувати, заяложувати, позаяложувати. См. Перемазать, Перемарать.

II. Пересаливать, пересолить - (насолить чересчур, снова) пересолювати, пересолити, (посолить многое) посолити; (перен.) переборщувати и переборщати, переборщити, перебирати міри (міру), перебрати міру (мірку), (шутл.) передати куті меду. [Не пересолюй борщу. Хвали, та не переборщуй (не перебирай міри (міру)]. Пересоленный, -солённый - пересолений; переборщений.

* * *

1) пересо́лювати, пересоли́ти и попересо́лювати

2) перен. пересо́лювати, пересоли́ти, перебо́рщувати, переборщи́ти, передава́ти куті́ ме́ду, переда́ти куті́ ме́ду

надто, над міру, зайво. [Їден надто має, а другий нічого (Київщ.). Нічого я не чув на його недоброго, - нічого зайво й казати (Павлогр. п.)]. -не говорить об этом - зайва річ говорити про це. Не будет -не напомнить ему - не пошкодить (не зашкодить), не завадить, не зайва буде річ нагадати йому.

* * *

1) (нареч.: чересчур) на́дто; ( чрезмерно) надмі́рно, над мі́ру, надмі́р

2) в знач. сказ. за́йва річ, за́йво

1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];

2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];

3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];

4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);

5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;

6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

* * *

1) мі́ра

2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця

нагрузить

1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];

2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -

1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];

2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -

1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);

2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);

3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - нагруз`ить

1) глаг. нрч. - неможливо, (нельзя) не можна, (нет возможности) не змога, не спромога, не мога, нема(є) змоги (спромоги), неспромо[і]жно, не сила, (никак -но) ніяк, (зап.) годі. [Неможливо переказати словами те становище (Кониськ.). Скільки я осів поламав через ту гору, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не змога мені поклонятися їй (Крим.). Не спромога мені се зробити (Сл. Гр.). Людям заборонити не сила, що хочуть думати (Грінч.). Той крам, що без його ніяк прожити на світі (Н. Громада). Гудзя годі було спинити: він гнав, наче з горба (Коцюб.)];

2) (чрезвычайно) неможливо, надзвичайно, надто, (чересчур) занадто, (до невозможности) до незмоги, до неспромоги, (сил нет выдержать) аж невидержка. -но упрям - неможливо (надзвичайно, надто) вперта людина;

3) (в сложении) неможливо-; надзвичайно-, надто-.

* * *

1) нареч. неможли́во; (чрезвычайно, очень) надзвича́йно, страше́нно

2) в знач. сказ. неможли́во, не можна, нія́к, нема́ як; незмо́га, неспромо́га, го́ді

1) невимушений, несилуваний, (естественный) природни[і]й, натуральний, (свободный) вільний, (развязный) сміливий, (простой) простий. [Розмова була жвава, весела, несилувана (Н.-Лев.). Підбавляв чималу дозу неввічливости, грубости та сміливого тону (Крим.)]. -ные манеры, -ное обращение - невимушені манери, невимушене (просте) поводження;

2) непримушений, незмушений, неприсилуваний, неприневолений, незневолений до чого.

* * *

нрч. непомірно, (преимущ. невоздержанно) непомірковано, невмірковано, (не в меру) не до міри; (сверх меры) над міру, (чересчур) надто, занадто, через край, через лад, (свыше всякой меры) (по)над усяку міру.

* * *

пережарить (что сызнова или чересчур) перепряжувати, перепряжити и перепрягти, пересмажувати, пересмажити, перешкварювати, перешкварити, перепікати, перепекти (що знов або більше, ніж треба). -жарить всё - перепрягти, пересмажити и т. д. все, попрягти, посмажити и т. д. все. Срв. Жарить. Пережаренный - перепряжений, пересмажений, перешкварений и т. д. -ся - перепряжуватися, перепрягтися, пересмажуватися, пересмажитися, бути перепряженим и т. д.

* * *

несов.; сов. - переж`арить

1) (чересчур) пережовтити;

2) (многое) пожовтити, пережовтити.

* * *

перекиснуть (чересчур) перекисати, перекиснути, (о мног.) поперекисати, покиснути, повкисати. Всё -сло - все поперекисало, покисло, повкисало.

* * *

несов.; сов. - перек`иснуть

пересинить что (синить снова, чересчур) пересинювати, пересинити, (о мног.) попересинювати що; (высинить всё) посинити. Пересиненный - пересинений; посинений.

* * *

несов.; сов. - пересин`ить

перетачать

I. перешивати, перешити.

II. Перетачивать, переточить - (точить снова, чересчур) перегострювати, перегострити, (на токарн. станке) переточувати, переточити, (выточить, о мног.) погострити, повигострювати, поточити, повиточувати. [Усі ножі погострив. Повиточуй оці ложки]. Переточенный - перегострений, переточений.

* * *

перетесать (вновь, иначе, чересчур) перетісувати, перетесати, (вновь) тесати (обтесати) наново; (обтесать всё) пообтісувати, потесати (усе). Перетёсанный - перетесаний; потесаний.

* * *

несов.; сов. - перетес`ать

перебільшено, прибільшено, пересадно, (чересчур) через лад. -но небрежный тон - перебільшено (пересадно, через лад) недбалий тон.

* * *

1) найяскра́віший; найясні́ший; найяскра́віший; найлункі́ший

2) (чрезвычайно, чересчур яркий) надзвича́йно (зана́дто) яскра́вий; ( кричащий) крикли́вий

1) понад міру, (чересчур) занадто, через край, через лад;

2) (не под силу) не під силу.

1) (чересчур) пережовкнути;

2) (обо всём) пожовкнути.