Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

через+месяц

  • 1 каждый

    1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];
    2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];
    3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).
    * * *
    ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)

    \каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́

    \каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні

    Русско-украинский словарь > каждый

  • 2 оканчиваться

    -читься кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчатися, докінчитися, закінчуватися, закінчатися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, (о многих) покінчатися, покінчитися, (истекать) доходити, дійти (краю и до краю), виходити, вийти, відходити, відійти, доконати. Как началось, так и -чится - як почалось, так саме і скінчиться (закінчиться). -вался год - кінчався рік. Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… - сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи… Через неделю -чится месяц, как… - через (за) тиждень місяць дійде, як… Вечерня -вается - вечірня відходить. -ваться, -читься чем - виходити, вийти на що, стати на що и на чому комусь, окошитися, покошитися на чому, вершитися чим. -ваться благополучно, неблагополучно - виходити, вийти на добре (на добро), на зле (на лихо), на лихо стати. Этим и -чилась их работа - на тому й стала їхня робота. Этим дело не -чилось - на тім не стало, на тім не окошилося (не покошилося). Колонны -вались вверху гербами - колони вершилися (кінчилися вгорі) гербами. Этим и -вается книга - на цьому і кінець книзі. Срв. Кончать, кончить.
    * * *
    несов.; сов. - ок`ончиться
    кінча́тися, кі́нчитися и скінчи́тися и скі́нчитися; закі́нчуватися, закі́нчитися; викі́нчуватися, ви́кінчитися, добіга́ти кінця́, добі́гти кінця́

    Русско-украинский словарь > оканчиваться

См. также в других словарях:

  • ЧЕРЕЗ — или чрез, зап., южн. перез, пред. с вин. (перезать, малорос. опоясывать; скерас, литовск. поперечный). О предмете, вещи: поперек, снаружи или насквозь. Пройти через дорогу. Перелезть через забор. Пуля через эту доску не пройдет. Через стекло… …   Толковый словарь Даля

  • месяц — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? месяца, чему? месяцу, (вижу) что? месяц, чем? месяцем, о чём? о месяце; мн. что? месяцы, (нет) чего? месяцев, чему? месяцам и месяцам, (вижу) что? месяцы, чем? месяцами, о чём? о месяцах 1.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Месяц — (ст.слав. – луна) – астрономическая мера времени, определяемого последовательным прохождением Луны мимо одних и тех же звезд или между двумя последовательными ее положениями в одной и той же фазе. Оно равно 27 дням и 7 часам. Гражданский месяц –… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • МЕСЯЦ — промежуток времени1) синодический период смены лунных фаз, равный 29,5306 ср. солнечных суток.2) Сидерический (звездный) время полного оборота Луны вокруг Земли относительно звезд, равный 27,3217 сут.3) Драконический промежуток времени между… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Месяц — У этого термина существуют и другие значения, см. Месяц (значения). Месяц (лат. mēnsis, греч. μήνας)  единица измерения времени, связанная с обращением Луны вокруг Земли. Лунные месяцы являются основой многих календарей. В результате… …   Википедия

  • Месяц — I         Валентин Карпович (р. 1.5.1928, г. Киселёвск Кемеровской области), советский государственный и партийный деятель. Член КПСС с 1955. Родился в семье рабочего. Окончил в 1953 Московскую с. х. академию им. К. А. Тимирязева. В 1953 58… …   Большая советская энциклопедия

  • месяц — а; м. 1. Единица исчисления времени, равная примерно одной двенадцатой части года и имеющая каждая самостоятельное название. Занятия рассчитаны на три месяца. Зимние месяцы. Прошло два месяца. Наступил новый м. октябрь. // Период времени в 30… …   Энциклопедический словарь

  • Месяц (значения) — В Викисловаре есть статья «месяц» Месяц (лат. mēnsis месяц) единица измерения …   Википедия

  • месяц — а; м. см. тж. месячный 1) а) Единица исчисления времени, равная примерно одной двенадцатой части года и имеющая каждая самостоятельное название. Занятия рассчитаны на три месяца. Зимние месяцы. Прошло два месяца. Наступил новый ме/сяц октябрь …   Словарь многих выражений

  • МЕСЯЦ — промежуток времени, близкий к периоду обращения Луны вокруг Земли. Различают М.: 1) синодический период смены лунных фаз, равный 29,5306 ср. солнечных суток; 2) сидерический (звёздный) время полного оборота Луны вокруг Земли относительно звёзд,… …   Естествознание. Энциклопедический словарь

  • Месяц — промежуток времени, близкий к периоду обращения Луны вокруг Земли. Синодический М. период смены лунных фаз, равный 29,5306 сут. Сидерический (звездный) М. время полного оборота Луны вокруг Земли относительно звезд, равен 27,3217 сут.… …   Астрономический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»