-
1 пузатость
черева́тість, -тості, пуза́тість -
2 пузатый
черева́тий, пуза́тий; тельбуха́тий, тельбухува́тий -
3 навзничь
нрч. навзнак, навзнаки, наознак, горілиць, (диал.) горізнач, (вверх животом) горічерева, догори-черева. Упасть -ничь - упасти навзнак (навзнаки, наознак, горізнач). [Він так і впав навзнак (ЗОЮР I). Упала наознак, - тепер лежить (Проскур.)]. Лежать -ничь - лежати навзнак (навзнаки, наознак, горілиць, горічерева, догори-черева). [Нерухомая, навзнак лежала вона (Л. Укр.). Івась лежав навзнаки (М. Лев.). Лежить горілиць (Кам'янеч.). Тільки і можна животом лежати, а горічерева або боком і не думай (Квітка). Крутнувсь догори-черева (Номис)].* * *нареч.на́взнак, навзнаки́, горі́лиць и горіли́ць; догориче́рева -
4 вверх
вгору, догори, на-гору, горі (гал.). Посмотри вверх - подивися вгору. Пойдём вверх - ходім на гору. Вверх ногами, вверх дном - догори ногами, шкереберть, горініж. Вверх животом - горічерева, (вульг.) голівчерева, голічерева. Вверх лицом - горілиць, горізнач. Вверх по реке, против течения - проти води, у-стріть води. Вверх на гору (снизу к вершине горы) - під гору. [Коняці під гору важко їхати: це не те, що з гори].* * *нареч. -
5 живот
1) (жизнь) життя, буття, (архаич.) живот. Не на живот, а на смерть - до загину. [Вони наважилися битись до загину: котрийсь мусів наложити життям]. Книга живота - книга життя, книга буття. [Це буде записано йому в книгу життя];2) (чрево) живіт (р. -вота) (ум. животок), черево (ум. черевце), (грубо) пузо. [Нездужає - на живіт кородиться. У дитини животок болить. Бач, яке черево відпас]. Вверх животом - горічерева. [Тільки і можна животом лежати, а горічерева або набік - і не думай (Квітка)]. С большим животом - череватий. [Чужі діти - череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої як паненята (Ном.)]. Болит живот - бере, хапає за живіт, болить живіт. [Так бере за живіт, що й не розігнуся. А щоб тебе за живіт узяло!]. Надсадить, надорвать живот - підвередитися, порушити в животі. Надорвать животики смеясь - кишки порвати з реготу. Мять руками живот с целью лечения (народный массаж) - вибирати живіт, перебирати в животі. [Ворожка вибирає живіт].* * *Iживі́т, -вота́, че́ревовверх \живот то́м — догори́ живото́м (че́ревом); голіче́рева, голіче́рева
IIвниз \живот то́м — уни́з живото́м (че́ревом); доліче́рева
( жизнь) живі́т, -вота́; життя́; диал. живо́ттяIII диал.не на \живот т, а на смерть — не на життя́, а на смерть
1) см. животина2)\живот ты́ — (мн.: имущество, богатство) добро́, пожи́тки, -ків, має́ток, -тку
-
6 кубышка
1) кубушка; (глиняный кувшин, фляга) банька, тиква. [«Вишнівки кварту дай сюди!» - Їм повну налили кубушку (Алекс.). Приніс на поле води в баньці (Звиног.). Узяти собі хліба шматок та тикву води (Грін. III)]; (деревянная обручная) кадіб (-доба), кад[і]бець (-бця), кадка; (дуплянка из липов или иного дерева) липівка; (баклага) боклаг (-га), боклага;2) (для денег) кубушка, ум. кубушечка. [Грошики готовенькі в кубушечках у схові (Зіньк.)]. Набить -ку - набити калитку;3) (о человеке) гладун (-на), гладуха (ж. р.), пузань, черевань (-ня) (м. р.), стужка (общ. р.), (о ребёнке) пузанчик, череванчик, гладунчик (-ка). [На таку стужку, як ти, моя одежа не зійдеться (Борзен.)];4) см. Голотурия;5) бот. Nymphaea Nuphar Sibth. et Sm. - жовте латаття, жовті глечики (-ків). Белая -ка - см. Кувшинка.* * *1) кубу́шка; ( глиняный кувшин с узким горлом) ба́нькакласть де́ньги в кубы́шку, наполня́ть кубы́шку — кла́сти гро́ші в кубу́шку (в кали́тку)
2) (м., ж.: о полном, малорослом человеке) гладу́н, -а (м.), гладу́ха (ж.); черева́нь, -ня́ (м.), пуза́нь, -ня́ (м.), пуза́н, -а (м.); уменьш.-ласк. пуза́нчик (м.), черева́нчик (м.), гладу́нчик (м.)3) бот. гле́чики, -ків -
7 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
8 лечь
(где, на чём, на что, куда) лягти (ляжу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла), (о мн.) полягати, полягти, (улечься) покластися, положитися де, на чому (реже на що), куди; см. Ложиться и Лежать. [Розбивши вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Шевч.). Смерть лягла вже на устах (Грінч.). Полягали на соломі (Рудан.). Дочка заміжня була - в землю полягла (Грінч.). На землі поклався (Рудан.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб.)]. Лечь вокруг чего - облягти що, лягти, положитися круг чого, (о мн.) облягти що, полягати круг чого. Лечь под что - лягти, підлягти, (о мн.) попідлягати під що. Лечь на спину - лягти горілиць, (грубо) лягти горічерева, догори черева. Лечь ничком - лягти ниць. Всё -гло на твои плечи - усе лягло на твої плечі, усе зависло на твоїй голові (шиї). Лечь спать - лягти спати, (о мн.) полягати, полягти (спати). [Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж (Номис)]. Лечь в постель - лягти (покластися, положитися) в ліжко (в постіль). [Він мусів положитися в постіль (Крим.)]. Лечь в бою, лечь головою, костьми - (по)лягти в полі, в бою (в бої), накласти (лягти) головою, лягти, полягти кістьми. [Ой, Бог знає, чи жив вернусь, чи поляжу в полі (Пісня). Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.)]. Рожь -ла - жито вилягло, полягло. Лечь в дрейф, морск. - лягти в дрейф, задрейфувати.* * *лягти́легло́ подозре́ние на кого́ — упа́ла підо́зра на ко́го
\лечь голово́ю — лягти́ (накла́сти, наложи́ти) голово́ю
-
9 брюхан
черевань, пузан(ь), (насмеш.) пухтій, черевко.* * *черева́нь, -ня́, пуза́нь, -ня́, пуза́н, -а, пухті́й, -тія́ -
10 брюхастый
череватий, пузатий, товстопузий, трибухатий (гал.), кнюхатий, пуздратий.* * *черева́тий, пуза́тий, товстопу́зий -
11 вздутие
вздутость надим.* * *1) ( состояние) здійма́ння, підійма́ння, підніма́ння, підняття́; надува́ння, надима́ння, надуття́; здува́ння, здуття́, роздува́ння, роздима́ння, роздуття́, надува́ння, надима́ння, надуття́; обдима́ння, обдуття́; набряка́ння; роздува́ння, роздуття́, здува́ння, здуття́\вздутие живота́ — мед. здуття́ (обдима́ння) живота́ (черева)
2) ( припухлость) здуття́ -
12 плавать
плавати, пливати. [Плава, як сир у маслі. Качки пливають та купаються]. -ть, вытягивая руки поверх воды - плавати са[я]жнями, наввимашки. -ть на спине - плавати горілиць, горічерева. -ть по-лягушечьи - по-жаб'ячому (жабки) плавати. -ть по-бабьи - по- собачому плавати. -ть боком - плавати з вигребом. -ть на лодке, на корабле - плавати човном, кораблем. -ть возле берега - плавати по-під берегом, держатися берега. Плавающий - пливучий. Хорошо -щий - плавкий. Не -щий - непливущий. Медленно -щий - тихоплав (-ва).* * *пла́вати; диал. пли́вати -
13 похудеть
и Похудать схуднути (о мног. похуднути), змарніти, помарніти, податися, звестися (з себе), стягтися, (в лице) спасти з лиця, спасти, упасти, змарніти, помарніти на лиці, на виду; (в теле) спасти (о мног. поспадати) з тіла, на тілі змарніти, помарніти, (вульг.) з черева спадати, спасти. [Поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка). Змарніло твоє личенько, очі позападали (Олесь). Він страшенно змарнів, схуд і зблід (Крим.). Лице зблідло, помарніло, аж зчорніло (Н.-Лев.). Його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла (Н.-Лев.). Мабуть, із себе я вельми звелася (Кониськ.). Обоє старі із журби так уже стяглись, що аж злягли (Квітка). Зробилась бліда-бліда, з лиця спала і по-під очима сині смуги лягли (Тесл.). Не їсть, не п'є, уночі не спить, з тіла спав (Мирн.)]. Похудевший - схудлий, змарнілий, помарнілий. -вшее лицо - схудле, змарніле, помарніле обличчя.* * * -
14 пузан
пузань, черевань (-ня, ум. пузанчик, череванчик), черевко (-ка), (насмешл.) барило. [Незабаром прийшов якийсь пан-черевань (М. Вовч.)].* * *черева́нь, -ня́, пуза́нь, -ня́ -
15 пузанчик
уменьш.черева́нчик, пуза́нчик -
16 утробистый
-
17 чреватеть
спец.вагі́тніти; черева́тіти; диал. вагоні́ти -
18 чреватый
1) (чем) бага́тий (на що, чим); (способный породить, вызвать что-л.) зда́тний ви́кликати (що)быть чрева́тым чем — бу́ти бага́тим на що, бу́ти зда́тним ви́кликати що, таї́ти в собі́ що (бага́то чого́)
2) ( о самке животного) ті́льна ( корова), суя́гна ( овца), кі́тна (овца, коза, кошка), жере́бна ( кобыла), поро́сна ( свинья), щі́нна (собака, лиса, волчица)3) (толстый, пузатый) черева́тий, товстопу́зий
См. также в других словарях:
черева — сущ., кол во синонимов: 4 • безыдь (4) • внутренности (14) • вязига (8) • … Словарь синонимов
Черева — Черева: пищевой продукт убоя в виде свиной, бараньей, говяжьей или конской тонкой кишки... Источник: ПРОМЫШЛЕННОСТЬ МЯСНАЯ. ПРОДУКТЫ ПИЩЕВЫЕ. ТЕРМИНЫ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ. ГОСТ Р 52427 2005 (утв. Приказом Ростехрегулирования от 28.12.2005 N 380 ст) … Официальная терминология
черева — Пищевой продукт убоя в виде свиной, бараньей, говяжьей или конской тонкой кишки. Примечание К черевам относят двенадцатиперстные, тощие и подвздошные кишки. [ГОСТ Р 52427 2005] Тематики производство мясных продуктов … Справочник технического переводчика
Черева (приток Водлы) — Черева Характеристика Длина 21 км Площадь бассейна 223 км² Бассейн Водла Водоток Устье Водла · Местоположение 143 км по левому берегу … Википедия
голічерева — рідко горіче/рева, присл., розм. Догори животом; на спині, на спину … Український тлумачний словник
горічерева — присл. Черевом догори, лежачи на спині … Український тлумачний словник
долічерева — присл., розм. Вниз животом; ниць … Український тлумачний словник
голічерева — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
горічерева — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
долічерева — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
череванчик — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
