Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

цена

  • 1 цена

    ціна́; любо́й

    (како́й бы то ни́ было) ценой [дости́гнуть, доби́ться] чего́ — за вся́ку ціну́ [досягти́, досягну́ти, доби́тися] чого́

    цено́ю чего́ — ціно́ю чого

    цены́ нет кому́-чему́ — перен. ціни́ не [мо́жна] скла́сти кому́-чому́, ціни́ не складе́ш кому́-чому́

    э́то тепе́рь в цене́ — це тепе́р у ціні́, на це тепе́р висо́ка ціна́, це тепе́р висо́ко ці́ниться

    Русско-украинский словарь > цена

  • 2 повышаться

    повыситься підвищуватися, підвищитися, підноситися, піднестися, підійматися, піднятися (вгору). [Де-далі на схід - гори все підвищуються. Настрій (= настроение) у слухачів усе підвищувався. Як підноситься культурний рівень якогось народу, підноситься і поважність його проб драматичної і сценічної творчости (Грінч.). Через кожні два склади на третьому голос підноситься (Єфр.)]. -ся по службе, чином - іти вгору в службі, підноситися, підійматися чином. -шаться в цене - дорожчати, подорожчати. Цена -шается, -силась - ціна росте, іде вгору, підвищується, виросла, підвищилася, (сильно) підскочила. Цена начала -шаться - ціна пішла вгору. Акции -шаются - акції йдуть угору, акції ростуть. Барометр -шается - барометр іде вгору.
    * * *
    несов.; сов. - пов`ыситься
    підви́щуватися, підви́щитися; ( подниматься) підно́ситися, підне́стися, підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися; ( возрастать) зроста́ти, зрости́

    Русско-украинский словарь > повышаться

  • 3 подписной

    1) підписний. [Підписний лист];
    2) передплатний. [Передплатний рік на видання]. -ная цена - ціна за передплатою.
    * * *
    1) підписни́й; передпла́тний

    \подписной лист — підписни́й лист

    подписна́я цена — передпла́тна ціна́

    2) ( снабжённый подписью) підпи́саний

    Русско-украинский словарь > подписной

  • 4 покупной

    купований, куплений; (преимущ. о мануфакт.) крамний, набираний. Материя - ная - крамина, крамнина. Цена -ная и продажная - ціна купувальна і продажна.
    * * *
    1) ( покупаемый) купо́ваний, покупни́й; ( купленный) ку́плений; ( о тканях) крамни́й
    2) ( покупательный) купіве́льний, купува́льний

    покупна́я цена́ — эк. купіве́льна ціна́

    Русско-украинский словарь > покупной

  • 5 закупочный

    закупний. -ная цена, контора - закупна ціна, контора.
    * * *
    торг.
    закупіве́льний

    Русско-украинский словарь > закупочный

  • 6 крайний

    1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;
    2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];
    3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.
    * * *
    1) кра́йній; диал. скра́йній

    в кра́йнем слу́чае — в кра́йньому ра́зі (ви́падку)

    по кра́йней ме́ре — прина́ймні

    2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йній

    кра́йние ме́ры — кра́йні (надзвича́йні) за́ходи

    Русско-украинский словарь > крайний

  • 7 красный

    1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;
    2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;
    3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);
    4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.
    * * *
    1) черво́ний

    кра́сное кале́ние — червоний жар

    \красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник

    2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

    для (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу

    кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц

    \красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру

    \красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра

    3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

    Русско-украинский словарь > красный

  • 8 курс

    1) (цикл науки, учения, лечения и т. п.) курс (-су). [Курс української мови. Курс лікування]. Проводить курс - відбувати (переходити) курс. Окончить курс - добути курсу, (с)кінчити курс. [Вчився по духовних школах, але курсу не добув (Єфр.). Кінчив курс лікування електрикою]. Быть в -се чего - бути в курсі чого. [Я не в курсі цієї справи];
    2) (стадия школьного обучения) курс (-су). Студент второго -са - студент другого курсу. Наш вуз имеет пять -сов - на нашому виші п'ять курсів. Он исключён с последнего -са - його звільнили з останнього курсу;
    3) (путь, направление) напрямок (-мку), путь (-ті), курс. Твёрдый, определённый курс - твердий, певний курс (напрямок). Брать, взять курс - брати, узяти курс (напрямок) на що, до чого, куди. Курс корабля - курс (напрямок) корабля. Корабль держит курс на что - корабель тримає курс на що, до чого, корабель простує до чого. Держать курс на что - тримати (держати) курс на що, до чого, керувати, скеровувати до чого, орієнтуватися на що. Курс полёта - напрямок лету. Курс государственной, партийной политики - напрямок державної, партійної політики. Курс на рабочий класс - курс на робітництво. Дать курс - дати напрямок чому, керувати що;
    4) (биржевая цена) курс. Курс рубля, франка, ценных бумаг повышается - понижается - курс карбованця, франка, цінних паперів підвищується - знижується (збільшується - зменшується). Курс поднимается - падает - курс підноситься - падає. Курс повышающийся, понижающийся - курс ростучий, падучий. Высокий, низкий, переменный курс - курс високий, низький, змінний. Поднять курс - підвищити курс. Колебания -са - хитання курсу, в курсі. Денежный курс - грошевий курс. Покупка ценных бумаг по -су - купівля цінних паперів за курсом;
    5) (строит., род кладки) ряд (-ду).
    * * *
    курс, -у

    [быть] в ку́рсе чего́ — [бу́ти] в ку́рсі чого́

    Русско-украинский словарь > курс

  • 9 максимальный

    максимальний.
    * * *
    максима́льний, найбі́льший, якнайбі́льший; (давление, цена) найви́щий

    Русско-украинский словарь > максимальный

  • 10 набивной

    1) (служащий для набивки) набивний, набивальний. -ной снарядец - набивний (набивальний) пристрійчик;
    2) (набитый) набивний, набиваний, набитий. -ные обручи - набивні (набивані) обручі. -ной тюфяк - набивний (набиваний) матрац. -ная цена - набита ціна. -ной узор - вибиваний узір (р. узору);
    3) (о ткани) - см. Набойчатый.
    * * *
    1) набивни́й; ( служащий для на бивки) набива́льний
    2) текст. Вибивни́й

    Русско-украинский словарь > набивной

  • 11 надлежащий

    прлг. належний, (правильный, подходящий, настоящий) слушний, (соответствующий) відповідний, (нужный) потрібний, (дельный) путящий. [Коли цю всю працю буде зроблено, я з неї в належній мірі скористуюся (Грінч.). Вінчання, учиненого проти його волі, він не визнав за слушне (Ор. Левиц.). До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був (Борзенщ.). Не знайшов відповідних та влучних аргументів (Рада.)]. В - щее время - в належну годину, належної години, слушного часу, у слушний час. [Сю пиху замишляв збити султанові слушного часу (Куліш)]. -щее доказательство - належний довід (-воду), -ний доказ (-зу). -щая цена - відповідна (належна, справедлива) ціна. -щим образом, по -му - як слід, як треба, як годиться, як належить, належно, слушно, гаразд, до діла, до ладу, до пуття, путяще. [Всю працю буде як треба зроблено (Грінч.). Сам ти гаразд не тямиш, що робиш (Комар.). Аби було все до діла зроблено (Канівщ.)]. Он имеет -щий возраст, чтобы занять оту должность - він дійшов потрібних (відповідних) літ, щоб обійняти цю посаду. Дети не имеют -щего ухода - діти не мають належного (відповідного, путящого) догляду. [Діти зосталися без путящого догляду (Грінч.)]. Оказывать кому -щее почтение - віддавати кому належну честь (шану, пошану). Принимать, принять -щие меры - вживати, вжити належних (відповідних) заходів.
    * * *
    нале́жний; (правильный, подходящий) слушний; ( соответствующий) відпові́дний; ( нужный) потрі́бний

    \надлежащий им о́бразом (способом) — нале́жно, як нале́жить, нале́жним чи́ном, по-нале́жному; ( как следует) як слід; ( как надо) як тре́ба

    Русско-украинский словарь > надлежащий

  • 12 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

  • 13 нарицательный

    1) назовний, названий, (номинальный) номінальний. -ная стоимость, цена - назовна (названа, номінальна) вартість, ціна;
    2) грам. и перен. - загальний, (только перен.) прозивний. -ное имя - а) грам. - загальне ім'я; б) (перен.) загальне (прозивне) ім'я. Это сделалось -ным именем (перен.) - це зробилося (загальною) назвою (прозивним ім'ям), це ім'я стало(ся) прозивним.
    * * *
    1) грам. зага́льний

    \нарицательныйое и́мя — зага́льне ім'я́

    2) перен. зага́льний; прозивни́й
    3) эк. номіна́льний

    \нарицательныйая сто́имость — номіна́льна ва́ртість

    4) (перен.: только так называющийся) на́званий

    Русско-украинский словарь > нарицательный

  • 14 настоящий

    1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;
    2) грам. -щее время - теперішній час (-су);
    3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;
    4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.
    * * *
    1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

    \настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час

    в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час

    до \настоящий его вре́мени — см. сей

    в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік

    2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

    \настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх

    \настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому

    \настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо

    \настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що

    са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький

    Русско-украинский словарь > настоящий

  • 15 невысокий

    1) (физически) невисокий, (реже) невеликий. [Невисока (невелика) гора (Київщ.)]. -кий ростом - невеликий (невисокий, низький) на зріст. -кий голос - невисокий голос;
    2) (по количеству) невеликий, (реже) невисокий. -кая цена - невелика (невисока) ціна. -кий процент - невеликий відсоток (процент);
    3) (по качеству) невисокий. -кое мнение о ком - невисока думка про кого. -кого рода (о происхождении) - невисокого (невеликого, незначного) роду (коліна).
    * * *
    невисо́кий

    \невысокий к ро́стом, \невысокий ого ро́ста — невисо́кий на зріст, невисо́кого ро́сту

    Русско-украинский словарь > невысокий

  • 16 несходный

    1) (несхожий) несхожий з ким, з чим, неподібний до кого, до чого, (неодинаковый) неоднаковий, (отличный) відмінний від кого, від чого, (различный) різний, (расходящийся) розбіжний. [Вони між собою несхожі (Київ). Розбіжні думки (Пр. Правда)];
    2) (по цене) непоцінний, не по грошах; (дорогой) недешевий, дорогий; (о цене) непомірний, великий, високий; (о деле) невигідний, непідхожий.
    * * *
    1) (с кем-чем) несхо́жий (з ким-чим, на кого-що), неподібний (до кого-чого); ( отличный) відмі́нний (від кого-чого); ( различный) рі́зний; ( неодинаковый) неодна́ковий; ( расходящийся) розбі́жний

    \несходныйые поня́тия — відмі́нні (різні) поня́ття

    2) ( неподходящий) непідхо́жий

    \несходныйая цена́ — непідхожа ціна́

    Русско-украинский словарь > несходный

  • 17 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 18 ничтожный

    1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];
    2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.
    * * *
    1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий

    \ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина

    2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний

    \ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль

    \ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник

    Русско-украинский словарь > ничтожный

  • 19 номинальный

    номінальний; срв. Нарицательный. -ная стоимость - номінальна вартість, номінал (-лу). Выше, ниже -ной стоимости - вище (дорожче), нижче (дешевше) від номінальної вартости. По -ной стоимости - за номінальною вартістю, за номіналом. -ная цена - номінальна ціна, номінал.
    * * *
    номіна́льний

    Русско-украинский словарь > номинальный

  • 20 повышать

    повысить підвищувати, підвищити, підносити, піднести (вгору) що. -сить плотину на три фута - підвищити греблю на три фути. -сить жалованье - підвищити платню. Необходимо -сить умственный уровень и художественное развитие масс - треба піднести вгору розумовий рівень і художній розвій мас. -шать голос, тон - підіймати, підняти, підводити, підвести голос, тон. [Читаючи, треба все підіймати голос (Єфр.). Читав монотонно, не підводячи, не понижаючи голосу (Конис.)]. -шать цену - підбивати, підбити, підвищувати, підвищити, підіймати, підняти ціну. -сить кого в чине (чином) - підняти кого рангом, підвищити кого на рангу (на чині). Повышенный - підвищений, піднесений, підведений, піднятий. -ная цена - підвищена ціна. -ный тон - підвищений, піднятий тон. - ное настроение - піднесений (піднятий, підвищений) настрій.
    * * *
    несов.; сов. - пов`ысить
    підви́щувати, підви́щити; ( поднимать) підно́сити, підне́сти, підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти

    Русско-украинский словарь > повышать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Цена — Цена  количество денег, в обмен на которые продавец готов передать (продать) единицу товара. По сути, цена является коэффициентом обмена конкретного товара на деньги. Величину соотношений при обмене товаров определяет их стоимость. Поэтому… …   Википедия

  • цена — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? цены, чему? цене, (вижу) что? цену, чем? ценой, о чём? о цене; мн. что? цены, (нет) чего? цен, чему? ценам, (вижу) что? цены, чем? ценами, о чём? о ценах 1. Ценой называется количество денег, которое …   Толковый словарь Дмитриева

  • цена — ЦЕНА, мн. цены; жен. 1. Стоимость чего нибудь (товара), выраженная в денежных единицах. Цена товара не всегда совпадает с его стоимостью. Фабричная цена. Оптовые цены. Розничные цены. Рыночные цены. Повышение цен. Снижение цен. Твердые цены.… …   Толковый словарь Ушакова

  • цена — Денежное выражение стоимости товара. [ГОСТ Р 51303 99] цена Количество денег, уплачиваемых за единицу товара. В условиях централизованно планируемой экономики рассматривается как «денежное выражение стоимости товара» и инструмент… …   Справочник технического переводчика

  • Цена — [price] —  количество денег, уплачиваемых за единицу товара. В условиях централизованно планируемой экономики рассматривается как «денежное выражение стоимости товара» и инструмент регулирующего планового воздействия на экономику в целях… …   Экономико-математический словарь

  • ЦЕНА — жен. достоинство, стоимость, плата, во что ставят вещь или труд, чего что либо стоит, во что ценится в продаже или покупке; мера на деньги. На заветное и цены нет. Цены на хлеб подымаются. Цена работнику 50 рублей в год. Это не цена, не в меру… …   Толковый словарь Даля

  • ЦЕНА — в договоре одно из существенных условий некоторых видов дого воров. ЦЕНА является денежным выражением обязательства произвести платеж за проданную (поставленную) продукцию, выполненные работы или оказанные услуги. Используется также для… …   Финансовый словарь

  • ЦЕНА; — и, мн. цены; ж. 1. Стоимость чего н. (товара), выраженная в денежных единицах. Цена товара не всегда совпадает с его стоимостью. Фабричная цена. Оптовые цены. Розничные цены. Рыночные цены. Повышение цен. Снижение цен. Твердые цены. Продать по… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЦЕНА; — и, мн. цены; ж. 1. Стоимость чего н. (товара), выраженная в денежных единицах. Цена товара не всегда совпадает с его стоимостью. Фабричная цена. Оптовые цены. Розничные цены. Рыночные цены. Повышение цен. Снижение цен. Твердые цены. Продать по… …   Толковый словарь Ушакова

  • цена — Ценность, стоимость, достоинство, плата; валюта, курс, такса, тариф. Цена высокая, дешевая, крайняя, красная (т. е. высшая), низкая, окончательная, умеренная, божеская. Марка семикопеечного достоинства. Всей то книге красная цена пятак. Спустить… …   Словарь синонимов

  • ЦЕНА — (price) Количество денег, уплачиваемых за единицу товара или услуги. За ценой многих товаров и услуг легко следить: в любом обычном магазине потребители могут увидеть цены, по которым по их желанию можно купить много или несколько единиц товара.… …   Экономический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»