Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

цей

  • 21 легко

    1) легко, неважко;
    2) повільно, м'яко, делікатно, неміцно;
    3) необтяжливо;
    4) легко, просто, немудро;
    5) поверховно, побіжно, неглибоко, легкодумно, вільно, невимушено, плавко;
    6) полегко, легковажно;
    7) легко, швидко, прудко, бігко, плавко; абияк;
    8) струнко - см. Лёгкий. [Легко зідхнувши, спитався він (Васильч.). Легко йому дихати! (Номис). Цей човничок ітиме плавко (Звиног.)]. Дело это -ко можно уладить - цю справу легко можна владнати (влаштувати). Сапоги -ко входят на ногу - чоботи легко взуваються. -ко ударил - легенько (злегка) вдарив. Он -ко прыгает - він легкий на скоки. -ко вам говорить - легко вам казати, вашими-б устами та мед пити. -ко сказать - легко сказати (мовити). Он -ко одет - він легко вдягнений. Это место -ко перевести - цей уступ легкий для перекладу. Это -ко сделать - це неважко зробити, це неважка робота (немудра справа), це за жарт зробити. Он -ко стихи пишет - у його легке перо до віршування. -ко и привольно ему сделалось - наче на світ удруге народивсь, світ йому вгору піднявся. Это не так -ко - це не така проста справа, це не жарт. Более -ко, Легче - см. Легче.
    * * *
    нареч.
    ле́гко

    Русско-украинский словарь > легко

  • 22 мнимый

    начеб-то (якийсь), ніби(-то) (якийсь), (архаич.) мниманий, (ненастоящий) неправдивий, несправжній, нещирий, псевдо-, (воображаемый) уявний, (предполагаемый) гаданий, (придуманный) на[у]думаний, примислений, (притворный) удаваний, уданий, (фиктивный) фіктивний; срв. Ложный. [Мниманий духовний чин (Ів. Вишенський). Цей на загальну гадку символіст, цей гаданий основоположник українського символізму тільки з великим застереженням може бути запроваджений до його лав (М. Зеров). Він умів будити від сну зачаровані країни і знав, як зрушити речі з їх удаваного заціпеніння (М. Калин.)]. -мый больной - уявний (надуманий, удаваний, уданий) хворий. -мая величина, -мое число, мат. - уявна величина, уявне число. -мый друг - ніби-приятель, неправдивий (нещирий, удаваний, уданий) приятель (друг). -мое изображение, физ. - уявне зображення, -ний образ. -мое исключение - неправдивий (несправжній, уявний) виняток (-тку), псевдо-виняток. -мое преимущество - уявна (гадана) перевага. -мая причина - уявна (гадана) причина. -мое противоречие - ніби-суперечність, несправжня суперечність (-ности). -мый путешественник - ніби-то подорожній, гаданий (удаваний, уданий) подорожній (-нього). мая смерть - ніби-смерть, гадана смерть (-ти), завмертя (-тя), завмерлість (-лости). -мое счастье - гадане щастя. -мый счёт, торг. - фіктивний рахунок (-нку). -мый ученый - квазі- вчений, псевдо-вчений (-ного).
    * * *
    ( воображаемый) уя́вний; ( вымышленный) ви́гаданий; ( притворный) уда́ваний; ( кажущийся) позі́рний; ( ненастоящий) неспра́вжній; ( фиктивный) фікти́вний, нереа́льний

    Русско-украинский словарь > мнимый

  • 23 нагрузка

    1) (действие) - а) навантажування, вантаження, ладування, налад(н)овування, облад(н)овування, вилад(н)овування, накладання, рих[ш]тування, нарих[ш]товування, хурування, (оконч.) навантаження, налад(н)ування, облад(н)ування, вилад(н)ування, накладення, нарих[ш]тування, нахурування; (чрезмерная) перевантажування, (оконч.) перевантаження. -ка войск на корабли - навантажування (навантаження) війська на кораблі. Вторичная -ка - повторно навантажування (навантаження). От дурной -ки лодка опрокинулась - через погане навантаження човен перевернувся; б) покладання обов'язків, навантажування, доручання, обтяжування, перевантажування, перетяжування, (оконч.) покладення обов'язків, навантаження, доручення, обтяження, перевантаження, перетяження. Срв. Нагружать 1 и 2;
    2) (груз) вантаж (-жу), вантага, (кладь) хура, кладь (- ди). Слишком большая -ка - (за)надто великий (важкий) вантаж. Моей лошади эта -ка не под силу - на мого коня цей вантаж надто важкий, моїй коняці цей вантаж не під силу;
    3) (возложенные обязанности) навантаження. Эта -ка ему не под силу - це навантаження не по його силі. Чрезмерная -ка требовала напряжения всех сил - надмірне навантаження (перевантаження) потребувало (вимагало) напруження всієї сили (всіх сил). Общественная -ка - громадське навантаження.
    * * *
    наванта́ження, наванта́жування; обще́ственная

    \нагрузка ка — грома́дське наванта́ження

    Русско-украинский словарь > нагрузка

  • 24 невхожий

    1) (запрещённый для входа) невхідний, куди заборонено в(ві)ходити (заходити), (недоступный) неприступний. Этот сад -хож для публики - в цей сад(ок) заборонено (не вільно) заходити публіці, цей садок для публіки невхідний;
    2) (в дом к кому) невхожий. [В твій дім Ардент невхожий (Л. Укр.)].
    * * *
    невхо́жий

    Русско-украинский словарь > невхожий

  • 25 ненавидеть

    ненавидіти кого, що, злість на кого мати, дихати важким (лихим, злим) духом, дихати чортом, горіти на кого. [Намісник цей ненавидить тебе (Грінч.). Вона-ж проста дівчина, яка нічого не вміє, не вміє навіть ненавидіти (Михайлич.). Защо вони ненавидять цей народ? (Ле). Ой він на дитину важким духом дише (Пісня). Її й за рідну не приймають, чортом дихають на неї (Мирний). Ви-ж бачите, вона горить на мене (Звин.)].
    * * *
    нена́видіти, -джу, -диш

    Русско-украинский словарь > ненавидеть

  • 26 номер

    1) (счётная цыфра) нумер (-ра; мн. -мери, -рів), (число) число, (сокр.) №, Ч°. [Давши відбитки своїх пальців і довідавшись, за яким нумером ці відбитки заведено до списків, вони… (Велз). Будинок число (реже нумер) вісім (Київ). Ваші кімнати не тут: квартал Гайбері, Дев'яносто сьома вулиця, число дві тисячі сімнадцять (Велз)]. Бумага -мер пятый - папір нумер п'ятий. -мер входящий, исходящий - вступне, вихідне число, вступний, вихідний нумер. -мер газеты, журнала - число (редко нумер) газети (часопису), журнала. [Перше число тижневика «Рідний Край» (Р. Край). В найближчому числі журнала «Критика» (Критика). Новий нумер газети (Франко)]. -мер по журналу (канцел.) - журнальний нумер. -мер галош, перчаток - нумер калош (гальош), рукавичок. Личный -мер - особистий нумер. -мер порядковый - порядковий (рядовий) нумер, порядкове (рядове) число. По порядку -ров - за порядком нумерів, за чергою. Счастливый -мер - щасливий нумер, щасливе число. За -ром четвёртым - під нумером (числом) четвертим, число четверте, нумер четвертий;
    2) (программы, в концерте и т. п.) номер, число. [Сьогодні «Смертний номер» (Кіноафіша)]. Лучший -мер представления - найкращий номер (найкраща частина, найкраще місце) вистави (у виставі). Сольный -мер - сольо, сольовий номер, (зап.) односпів (-ву). Вот так -мер! - от так штука! оце так рахуба! Этот -мер не пройдёт - цей номер не пройде (не перейде); цієї не поспіваєш!;
    3) (в гостинице) кімната, номер (-ра). [Найняв кімнату (номер) в готелі (Київ). Кімнати в готелі були високі (Кінець Неволі)]. -ра для приезжающих - кімнати (номери) для приїжджих.
    * * *
    но́мер; (газеты, журнала) число́

    вот так \номер р — оце́ так но́мер

    э́тот \номер р не пройдёт (не вы́йдет) — цей но́мер не про́йде (не ви́йде)

    Русско-украинский словарь > номер

  • 27 о

    I. или об и обо пред.
    1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;
    2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;
    3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;
    4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.
    II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!
    * * *
    I предл.; тж. об, обо
    1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    II межд.
    1) о
    2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

    Русско-украинский словарь > о

  • 28 почём

    нар.
    1) звідки, як. -чём я знаю? - звідки я знаю? чи (або) я знаю? як мені знати? -чём знать, что вперед случится - як, звідки знати, чи то ж можна знати, що колись станеться (що має статися);
    2) по чому, по чім. -чём покупали вы эту материю? - по чому (по чім) купували ви цей крам? що платили ви за цей крам? -чём уступил он вам яблоки? - по чому (по чім) віддав він вам яблука?
    * * *
    нареч.
    1) ( по какой цене) почо́му, почі́м
    2) ( откуда) зві́дки, звідкіля́, звідкі́ль; ( как) як

    Русско-украинский словарь > почём

  • 29 сей

    сей (ж. ся, с. се), цей (ж. ця, с. це)

    до сей поры́, до сего́ вре́мени, до сих пор, по сю по́ру — [і] до́сі, до цьо́го ча́су

    по сей день — до цьо́го дня, до сього́дні, по сей (по цей) день, дотепе́р, пони́ні, дони́ні

    от сих до сихшутл. від цьо́го до цьо́го

    при сём препровожда́ется — канц. при цьо́му надсила́ється

    сию́ мину́ту (секу́нду) — за́раз [же], ціє́ї ж хвили́ни, цю ж мить; хвили́ною, хвили́нкою

    Русско-украинский словарь > сей

  • 30 сторицей

    нареч.

    возда́ть стори́цей (дт.)return a hundredfold (to)

    окупи́ться стори́цей — be repaid a hundredfold, be repaid with interest, be generously repaid

    Новый большой русско-английский словарь > сторицей

  • 31 задача

    mission, objective, problem, proposition, task
    * * *
    зада́ча ж.
    problem, task, job
    вводи́ть зада́чу в вычисли́тельную маши́ну — load a computer
    зада́ча на … — a problem on [in] …
    постано́вка зада́чи — statement of a problem
    по усло́виям зада́чи — under the conditions [statement] of the problem
    реша́ть зада́чу на вычисли́тельной маши́не — solve [run] a problem on a computer
    ста́вить зада́чу — state a problem
    ста́вить зада́чу найти́ х — seek to find x
    уточня́ть зада́чу — refine the (formulation of a) problem
    формули́ровать зада́чу — formulate a problem
    бухга́лтерская зада́ча — accounting problem
    вариацио́нная зада́ча — variational problem
    вычисли́тельная зада́ча — computational, problem
    грани́чная зада́ча — boundary(-value) problem
    зада́ча двух тел астр.two-body problem
    зада́ча Дирихле́ мат.Dirichlet's problem
    контро́льная зада́ча — check [test] problem
    зада́ча Коши́ мат.Cauchy problem
    краева́я зада́ча — boundary(-value) problem
    логи́ческая зада́ча — logic problem
    зада́ча на нахожде́ние со́бственных значе́ний — eigenvalue problem
    нестациона́рная зада́ча — non-stationary problem
    обра́тная зада́ча — inverse problem
    зада́ча о четвё́ртой то́чке геод. — three-point problem, three-point intersection, trilinear surveying
    пло́ская зада́ча — plane problem
    поста́вленная зада́ча — a problem put by …
    прикладна́я зада́ча — applied problem
    зада́ча прогнози́рования — prediction problem
    пряма́я зада́ча — primal problem
    разреши́мая зада́ча — solvable problem
    зада́ча регули́рования — control problem
    зада́ча с нача́льными усло́виями — initial-value problem
    зада́ча с подвижно́й грани́цей — moving-boundary problem
    зада́ча с разделя́ющимися переме́нными — a problem with variables separable
    зада́ча с реше́нием, уче́бная — worked example, worked problem
    теку́щая зада́ча — current task
    тра́нспортная зада́ча — traffic [transportation] problem
    тра́нспортная зада́ча с крите́рием вре́мени — time traffic [transportation] problem
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > задача

  • 32 ЗА

    1. (В) hinter (A); für, um; wegen (G); an; in (D), während (G); nach; über; vor (A); Kosten, Toast: auf; Beruf: als; Amt: in Vertretung; за два шага in zwei Schritt Entfernung; за неделю до (Р) eine Woche vor (D); за что? wofür?; за это dafür; ни за что (на свете) um keinen Preis (um nichts in der Welt); ни за что ни про что F mir nichts dir nichts; für nichts u. wieder nichts;
    2. (Т) hinter (D), hinter... her; jenseits (G); außerhalb (G); an, bei, zu (D); nach (D), um (A); für; über (D), wegen, infolge (G), aus (D); F verheiratet (mit D); за мной три рубля ich bin drei Rubel schuldig; дело за (Т) es liegt an (D); письмо n за No. Brief Nr.; книга за книгой ein Buch nach dem anderen;
    3. Su. n F Für, Pro
    * * *
    за
    1. (В) hinter (A); für, um; wegen (G); an; in (D), während (G); nach; über; vor (A); Kosten, Toast: auf; Beruf: als; Amt: in Vertretung;
    за два шага́ in zwei Schritt Entfernung;
    за неде́лю до (Р) eine Woche vor (D);
    за что? wofür?;
    за э́то dafür;
    ни за что (на све́те) um keinen Preis (um nichts in der Welt);
    ни за что ни про что fam mir nichts dir nichts; für nichts und wieder nichts;
    2. (Т) hinter (D), hinter … her; jenseits (G); außerhalb (G); an, bei, zu (D); nach (D), um (A); für; über (D), wegen, infolge (G), aus (D); fam verheiratet (mit D);
    за меня́ an meiner Stelle;
    за мно́й три рубля́ ich bin drei Rubel schuldig;
    де́ло за (Т) es liegt an (D);
    письмо́ n за № Brief Nr.;
    кни́га f за кни́гой ein Buch nach dem anderen;
    3. Su. n fam Für, Pro
    * * *
    за
    1. (куда́?) hinter +akk; (о́коло) an +akk
    уе́хать за грани́цу ins Ausland fahren
    сесть за стол sich an den Tisch setzen
    2. (когда́?) während +gen
    он сде́лал всю рабо́ту за оди́н день er hat die ganze Arbeit an einem Tag erledigt
    за час до конце́рта eine Stunde vor dem Konzert
    3. (где?) hinter +dat, an +dat, bei +dat, außerhalb +gen
    за грани́цей im Ausland
    сиде́ть за столо́м am Tisch sitzen
    сиде́ть за ча́ем bei einer Tasse Tee sitzen
    он живёт за́ городом er wohnt außerhalb der Stadt
    4. (за кем-л.) nach +dat
    бе́гать за кем-л. hinter jdm herlaufen
    идти́ за хле́бом Brot holen
    посла́ть за до́ктором nach dem Doktor schicken, den Doktor holen
    5. (ра́ди, в по́льзу) für +akk
    купи́ть что-л. за сто рубле́й etw für hundert Rubel kaufen
    пить за чьё-л. здоро́вье auf jds Wohl trinken
    за и про́тив für und wider
    я за э́то ich bin dafür
    * * *
    abbr

    Универсальный русско-немецкий словарь > ЗА

  • 33 за

    1. (В) hinter (A); für, um; wegen (G); an; in (D), während (G); nach; über; vor (A); Kosten, Toast: auf; Beruf: als; Amt: in Vertretung; за два шага in zwei Schritt Entfernung; за неделю до (Р) eine Woche vor (D); за что? wofür?; за это dafür; ни за что (на свете) um keinen Preis (um nichts in der Welt); ни за что ни про что F mir nichts dir nichts; für nichts u. wieder nichts;
    2. (Т) hinter (D), hinter... her; jenseits (G); außerhalb (G); an, bei, zu (D); nach (D), um (A); für; über (D), wegen, infolge (G), aus (D); F verheiratet (mit D); за мной три рубля ich bin drei Rubel schuldig; дело за (Т) es liegt an (D); письмо n за No. Brief Nr.; книга за книгой ein Buch nach dem anderen;
    3. Su. n F Für, Pro
    * * *
    за
    1. (В) hinter (A); für, um; wegen (G); an; in (D), während (G); nach; über; vor (A); Kosten, Toast: auf; Beruf: als; Amt: in Vertretung;
    за два шага́ in zwei Schritt Entfernung;
    за неде́лю до (Р) eine Woche vor (D);
    за что? wofür?;
    за э́то dafür;
    ни за что (на све́те) um keinen Preis (um nichts in der Welt);
    ни за что ни про что fam mir nichts dir nichts; für nichts und wieder nichts;
    2. (Т) hinter (D), hinter … her; jenseits (G); außerhalb (G); an, bei, zu (D); nach (D), um (A); für; über (D), wegen, infolge (G), aus (D); fam verheiratet (mit D);
    за меня́ an meiner Stelle;
    за мно́й три рубля́ ich bin drei Rubel schuldig;
    де́ло за (Т) es liegt an (D);
    письмо́ n за № Brief Nr.;
    кни́га f за кни́гой ein Buch nach dem anderen;
    3. Su. n fam Für, Pro
    * * *
    за
    1. (куда́?) hinter +akk; (о́коло) an +akk
    уе́хать за грани́цу ins Ausland fahren
    сесть за стол sich an den Tisch setzen
    2. (когда́?) während +gen
    он сде́лал всю рабо́ту за оди́н день er hat die ganze Arbeit an einem Tag erledigt
    за час до конце́рта eine Stunde vor dem Konzert
    3. (где?) hinter +dat, an +dat, bei +dat, außerhalb +gen
    за грани́цей im Ausland
    сиде́ть за столо́м am Tisch sitzen
    сиде́ть за ча́ем bei einer Tasse Tee sitzen
    он живёт за́ городом er wohnt außerhalb der Stadt
    4. (за кем-л.) nach +dat
    бе́гать за кем-л. hinter jdm herlaufen
    идти́ за хле́бом Brot holen
    посла́ть за до́ктором nach dem Doktor schicken, den Doktor holen
    5. (ра́ди, в по́льзу) für +akk
    купи́ть что-л. за сто рубле́й etw für hundert Rubel kaufen
    пить за чьё-л. здоро́вье auf jds Wohl trinken
    за и про́тив für und wider
    я за э́то ich bin dafür
    * * *
    abbr

    Универсальный русско-немецкий словарь > за

  • 34 колесо

    с.
    Rad n

    рулево́е колесо́ с поду́шкой безопа́сности — Airbaglenkrad n

    рулево́е колесо́ с пружи́нящими спи́цами — Federspeichenlenkrad n

    рулево́е колесо́ с уто́пленной ступи́цей — Kegelsteuer n, schüsselförmiges Lenkrad n

    - ведомое коническое колесо
    - ведущее колесо
    - рабочее колесо вентилятора
    - виляющее колесо
    - насосное колесо гидротрансформатора
    - гипоидное колесо
    - ведущее колесо гусеницы
    - направляющее колесо гусеницы
    - дисковое колесо
    - заднее колесо
    - запасное колесо
    - зубчатое колесо
    - дисковое колесо из лёгкого сплава
    - рабочее колесо компрессора
    - коническое зубчатое колесо
    - косозубое колесо
    - литое стальное колесо
    - лопастное колесо
    - направляющее колесо
    - насосное колесо
    - однодисковое колесо
    - опорное колесо
    - колесо паразитное зубчатое
    - парное зубчатое колесо
    - колесо Пейслера
    - переднее колесо
    - прямозубое колесо
    - пятое колесо
    - рабочее колесо
    - разъёмное колесо
    - рулевое колесо
    - рулевое измерительное колесо
    - рулевое колесо с двумя спицами
    - дисковое колесо с кольцевым фланцем
    - солнечное колесо
    - сопряжённое зубчатое колесо
    - колесо со спицами
    - литое колесо со спицами
    - составное колесо
    - колесо со стальными спицами
    - колесо со съёмным ободом
    - дисковое колесо с отверстиями
    - спицевое колесо
    - колесо с пневматической шиной
    - колесо с почвозацепами
    - колесо с проволочными спицами
    - колесо с пустотелыми спицами
    - стальное дисковое колесо
    - колесо с торцевыми зубьями
    - колесо с шиной
    - травмобезопасное рулевое колесо
    - турбинное колесо
    - направляющее колесо турбины
    - храповое колесо
    - цевочное колесо
    - червячное колесо

    Русско-немецкий автомобильный словарь > колесо

  • 35 граница

    * * *
    ж
    2)

    за грани́цу — külföldre

    за грани́цей — külföldön

    из-за грани́цы — külföldről

    Русско-венгерский словарь > граница

  • 36 заграница

    * * *

    заграни́цу — külföldre

    заграни́цей — külföldön

    Русско-венгерский словарь > заграница

  • 37 вереницей

    birbiri ardından / ardınca

    тяну́ться бесконе́чной верени́цей — ardı arkası gelmemek

    Русско-турецкий словарь > вереницей

  • 38 граница

    sınır
    * * *
    ж

    госуда́рственная грани́ца — devlet sınırı

    перейти́ грани́цу — sınırı geçmek / aşmak

    2) перен. ( предел) had (- ddi), sınır

    до определённой грани́цы — bir hadde kadar

    не име́ть грани́ц — sonu sınırı olmamak

    ра́дости её не́ было грани́ц — sevincine payan yoktu

    ••

    за грани́цей — yurt dışında, dışarıda

    за грани́цу — yurt dışına, dışarıya

    пое́здка за грани́цу — dış gezi

    из-за грани́цы — yurt dışından, dışarıdan

    Русско-турецкий словарь > граница

  • 39 крыть

    крыть дом черепи́цей — çatıyı kiremitle örtmek

    кры́тый ба́рхатом — kadife kaplı

    3) карт. kesmek
    4) прост. (ругать кого-л.) birine (verip) veriştirmek

    крыть кого-л. ма́том — birinin anasına avradına veryansın etmek

    Русско-турецкий словарь > крыть

  • 40 насыпать

    1) dökmek; akıtmak; doldurmak ( наполнять); doruklamak ( до краёв)

    насы́пать мешо́к пшени́цей — çuvala buğday doldurmak

    насы́пь ку́рам ко́рму — tavuklara yem dök

    он насы́пал мне в ру́ку немно́го се́мечек — (torbadan) avucuma biraz çekirdek akıttı

    насы́пать ку́чу камне́й — bir yığın taş yığmak

    насыпа́ть плоти́ну — toprak (yığarak) baraj / bent yapmak

    Русско-турецкий словарь > насыпать

См. также в других словарях:

  • цей — [цей] ц ого/, ц оуму/, цим, (на) ц о/му/ц ім; ж. ц а, ц ійе/йі, ц ій, ц ійе/йу, (на) ц ій; с. це, ц ого/; мн. ц і, цих …   Орфоепічний словник української мови

  • цей — займенник …   Орфографічний словник української мови

  • Цей — Цей, горноклиматическая курортная местность в Северной Осетии, в Алагирском районе, в 60 км от г. Алагир. Расположена на склоне Большого Кавказа, у подножия горы Адайхох, в ущелье р. Цейдон, на высоте 1910—2200 м. Средние температуры января  …   Словарь "География России"

  • Цей — Гора Монах 2990 м …   Википедия

  • Цей — Содержание 1 География 1.1 Транспорт 1.2 Жильё 1.3 Полезная информация 2 Альпинистские объекты 2.1 Главный Кавказский хребет …   Энциклопедия туриста

  • цей — ця, це, займ. вказ. 1) Указує на особу, предмет, що перебуває поблизу кого , чого небудь, найближчий у просторі порівняно з іншим, більш віддаленим; прот. той. || у знач. ім. цей, цього/, ч.; ця, ціє/ї, ж.; це, цього/, с.; мн. ці, цих. Уживається …   Український тлумачний словник

  • Цей, альплагерь — Цей находится в 90 километрах от города Владикавказа в Цейском ущелье. Лагерь ориентирован на молодых горнолыжников, альпинистов и просто любителей круглогодичного отдыха, предпочитающих экономный и демократичный вариант размещения, питания и… …   Энциклопедия туриста

  • Цей, Ибрагим Салехович — У этого термина существуют и другие значения, см. Цей. Цей, Ибрагим Салехович Цэй Ибрахьим Дата рождения: 11 января 1890(1890 01 11) Место рождения: аул Шенджий, Кубан …   Википедия

  • Цей, вершина — Вершина Восточного Кавказа. Расположена в Цейском хребте. Высота 4260 метра. Маршруты 1. Цей по Западному гребню, 1Б 2. Цей по Северо Восточному склону, 1Б Категория: Цей …   Энциклопедия туриста

  • Цей — 363225, Северной Осетия Алания Республики, Алагирского …   Населённые пункты и индексы России

  • Цей, Андрей — начальник русского отряда в Малороссии; 1676 г. полк. {Половцов} …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»