-
21 легко
1) легко, неважко;2) повільно, м'яко, делікатно, неміцно;3) необтяжливо;4) легко, просто, немудро;5) поверховно, побіжно, неглибоко, легкодумно, вільно, невимушено, плавко;6) полегко, легковажно;7) легко, швидко, прудко, бігко, плавко; абияк;8) струнко - см. Лёгкий. [Легко зідхнувши, спитався він (Васильч.). Легко йому дихати! (Номис). Цей човничок ітиме плавко (Звиног.)]. Дело это -ко можно уладить - цю справу легко можна владнати (влаштувати). Сапоги -ко входят на ногу - чоботи легко взуваються. -ко ударил - легенько (злегка) вдарив. Он -ко прыгает - він легкий на скоки. -ко вам говорить - легко вам казати, вашими-б устами та мед пити. -ко сказать - легко сказати (мовити). Он -ко одет - він легко вдягнений. Это место -ко перевести - цей уступ легкий для перекладу. Это -ко сделать - це неважко зробити, це неважка робота (немудра справа), це за жарт зробити. Он -ко стихи пишет - у його легке перо до віршування. -ко и привольно ему сделалось - наче на світ удруге народивсь, світ йому вгору піднявся. Это не так -ко - це не така проста справа, це не жарт. Более -ко, Легче - см. Легче.* * *нареч.ле́гко -
22 мнимый
начеб-то (якийсь), ніби(-то) (якийсь), (архаич.) мниманий, (ненастоящий) неправдивий, несправжній, нещирий, псевдо-, (воображаемый) уявний, (предполагаемый) гаданий, (придуманный) на[у]думаний, примислений, (притворный) удаваний, уданий, (фиктивный) фіктивний; срв. Ложный. [Мниманий духовний чин (Ів. Вишенський). Цей на загальну гадку символіст, цей гаданий основоположник українського символізму тільки з великим застереженням може бути запроваджений до його лав (М. Зеров). Він умів будити від сну зачаровані країни і знав, як зрушити речі з їх удаваного заціпеніння (М. Калин.)]. -мый больной - уявний (надуманий, удаваний, уданий) хворий. -мая величина, -мое число, мат. - уявна величина, уявне число. -мый друг - ніби-приятель, неправдивий (нещирий, удаваний, уданий) приятель (друг). -мое изображение, физ. - уявне зображення, -ний образ. -мое исключение - неправдивий (несправжній, уявний) виняток (-тку), псевдо-виняток. -мое преимущество - уявна (гадана) перевага. -мая причина - уявна (гадана) причина. -мое противоречие - ніби-суперечність, несправжня суперечність (-ности). -мый путешественник - ніби-то подорожній, гаданий (удаваний, уданий) подорожній (-нього). мая смерть - ніби-смерть, гадана смерть (-ти), завмертя (-тя), завмерлість (-лости). -мое счастье - гадане щастя. -мый счёт, торг. - фіктивний рахунок (-нку). -мый ученый - квазі- вчений, псевдо-вчений (-ного).* * *( воображаемый) уя́вний; ( вымышленный) ви́гаданий; ( притворный) уда́ваний; ( кажущийся) позі́рний; ( ненастоящий) неспра́вжній; ( фиктивный) фікти́вний, нереа́льний -
23 нагрузка
1) (действие) - а) навантажування, вантаження, ладування, налад(н)овування, облад(н)овування, вилад(н)овування, накладання, рих[ш]тування, нарих[ш]товування, хурування, (оконч.) навантаження, налад(н)ування, облад(н)ування, вилад(н)ування, накладення, нарих[ш]тування, нахурування; (чрезмерная) перевантажування, (оконч.) перевантаження. -ка войск на корабли - навантажування (навантаження) війська на кораблі. Вторичная -ка - повторно навантажування (навантаження). От дурной -ки лодка опрокинулась - через погане навантаження човен перевернувся; б) покладання обов'язків, навантажування, доручання, обтяжування, перевантажування, перетяжування, (оконч.) покладення обов'язків, навантаження, доручення, обтяження, перевантаження, перетяження. Срв. Нагружать 1 и 2;2) (груз) вантаж (-жу), вантага, (кладь) хура, кладь (- ди). Слишком большая -ка - (за)надто великий (важкий) вантаж. Моей лошади эта -ка не под силу - на мого коня цей вантаж надто важкий, моїй коняці цей вантаж не під силу;3) (возложенные обязанности) навантаження. Эта -ка ему не под силу - це навантаження не по його силі. Чрезмерная -ка требовала напряжения всех сил - надмірне навантаження (перевантаження) потребувало (вимагало) напруження всієї сили (всіх сил). Общественная -ка - громадське навантаження.* * *наванта́ження, наванта́жування; обще́ственная\нагрузка ка — грома́дське наванта́ження
-
24 невхожий
1) (запрещённый для входа) невхідний, куди заборонено в(ві)ходити (заходити), (недоступный) неприступний. Этот сад -хож для публики - в цей сад(ок) заборонено (не вільно) заходити публіці, цей садок для публіки невхідний;2) (в дом к кому) невхожий. [В твій дім Ардент невхожий (Л. Укр.)].* * *невхо́жий -
25 ненавидеть
ненавидіти кого, що, злість на кого мати, дихати важким (лихим, злим) духом, дихати чортом, горіти на кого. [Намісник цей ненавидить тебе (Грінч.). Вона-ж проста дівчина, яка нічого не вміє, не вміє навіть ненавидіти (Михайлич.). Защо вони ненавидять цей народ? (Ле). Ой він на дитину важким духом дише (Пісня). Її й за рідну не приймають, чортом дихають на неї (Мирний). Ви-ж бачите, вона горить на мене (Звин.)].* * *нена́видіти, -джу, -диш -
26 номер
1) (счётная цыфра) нумер (-ра; мн. -мери, -рів), (число) число, (сокр.) №, Ч°. [Давши відбитки своїх пальців і довідавшись, за яким нумером ці відбитки заведено до списків, вони… (Велз). Будинок число (реже нумер) вісім (Київ). Ваші кімнати не тут: квартал Гайбері, Дев'яносто сьома вулиця, число дві тисячі сімнадцять (Велз)]. Бумага -мер пятый - папір нумер п'ятий. -мер входящий, исходящий - вступне, вихідне число, вступний, вихідний нумер. -мер газеты, журнала - число (редко нумер) газети (часопису), журнала. [Перше число тижневика «Рідний Край» (Р. Край). В найближчому числі журнала «Критика» (Критика). Новий нумер газети (Франко)]. -мер по журналу (канцел.) - журнальний нумер. -мер галош, перчаток - нумер калош (гальош), рукавичок. Личный -мер - особистий нумер. -мер порядковый - порядковий (рядовий) нумер, порядкове (рядове) число. По порядку -ров - за порядком нумерів, за чергою. Счастливый -мер - щасливий нумер, щасливе число. За -ром четвёртым - під нумером (числом) четвертим, число четверте, нумер четвертий;2) (программы, в концерте и т. п.) номер, число. [Сьогодні «Смертний номер» (Кіноафіша)]. Лучший -мер представления - найкращий номер (найкраща частина, найкраще місце) вистави (у виставі). Сольный -мер - сольо, сольовий номер, (зап.) односпів (-ву). Вот так -мер! - от так штука! оце так рахуба! Этот -мер не пройдёт - цей номер не пройде (не перейде); цієї не поспіваєш!;3) (в гостинице) кімната, номер (-ра). [Найняв кімнату (номер) в готелі (Київ). Кімнати в готелі були високі (Кінець Неволі)]. -ра для приезжающих - кімнати (номери) для приїжджих.* * *но́мер; (газеты, журнала) число́вот так \номер р — оце́ так но́мер
э́тот \номер р не пройдёт (не вы́йдет) — цей но́мер не про́йде (не ви́йде)
-
27 о
I. или об и обо пред.1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!* * *I предл.; тж. об, обо1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, обII межд.1) о2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой -
28 почём
нар.1) звідки, як. -чём я знаю? - звідки я знаю? чи (або) я знаю? як мені знати? -чём знать, что вперед случится - як, звідки знати, чи то ж можна знати, що колись станеться (що має статися);2) по чому, по чім. -чём покупали вы эту материю? - по чому (по чім) купували ви цей крам? що платили ви за цей крам? -чём уступил он вам яблоки? - по чому (по чім) віддав він вам яблука?* * *нареч.1) ( по какой цене) почо́му, почі́м -
29 сей
сей (ж. ся, с. се), цей (ж. ця, с. це)до сей поры́, до сего́ вре́мени, до сих пор, по сю по́ру — [і] до́сі, до цьо́го ча́су
по сей день — до цьо́го дня, до сього́дні, по сей (по цей) день, дотепе́р, пони́ні, дони́ні
от сих до сих — шутл. від цьо́го до цьо́го
при сём препровожда́ется — канц. при цьо́му надсила́ється
сию́ мину́ту (секу́нду) — за́раз [же], ціє́ї ж хвили́ни, цю ж мить; хвили́ною, хвили́нкою
-
30 сторицей
нареч.возда́ть стори́цей (дт.) — return a hundredfold (to)
окупи́ться стори́цей — be repaid a hundredfold, be repaid with interest, be generously repaid
-
31 задача
mission, objective, problem, proposition, task* * *зада́ча ж.
problem, task, jobвводи́ть зада́чу в вычисли́тельную маши́ну — load a computerзада́ча на … — a problem on [in] …постано́вка зада́чи — statement of a problemпо усло́виям зада́чи — under the conditions [statement] of the problemреша́ть зада́чу на вычисли́тельной маши́не — solve [run] a problem on a computerста́вить зада́чу — state a problemста́вить зада́чу найти́ х — seek to find xуточня́ть зада́чу — refine the (formulation of a) problemформули́ровать зада́чу — formulate a problemбухга́лтерская зада́ча — accounting problemвариацио́нная зада́ча — variational problemвычисли́тельная зада́ча — computational, problemграни́чная зада́ча — boundary(-value) problemзада́ча двух тел астр. — two-body problemзада́ча Дирихле́ мат. — Dirichlet's problemконтро́льная зада́ча — check [test] problemзада́ча Коши́ мат. — Cauchy problemкраева́я зада́ча — boundary(-value) problemлоги́ческая зада́ча — logic problemзада́ча на нахожде́ние со́бственных значе́ний — eigenvalue problemнестациона́рная зада́ча — non-stationary problemобра́тная зада́ча — inverse problemзада́ча о четвё́ртой то́чке геод. — three-point problem, three-point intersection, trilinear surveyingпло́ская зада́ча — plane problemпоста́вленная зада́ча — a problem put by …прикладна́я зада́ча — applied problemзада́ча прогнози́рования — prediction problemпряма́я зада́ча — primal problemразреши́мая зада́ча — solvable problemзада́ча регули́рования — control problemзада́ча с нача́льными усло́виями — initial-value problemзада́ча с подвижно́й грани́цей — moving-boundary problemзада́ча с разделя́ющимися переме́нными — a problem with variables separableзада́ча с реше́нием, уче́бная — worked example, worked problemтеку́щая зада́ча — current taskтра́нспортная зада́ча — traffic [transportation] problemтра́нспортная зада́ча с крите́рием вре́мени — time traffic [transportation] problem* * * -
32 ЗА
1. (В) hinter (A); für, um; wegen (G); an; in (D), während (G); nach; über; vor (A); Kosten, Toast: auf; Beruf: als; Amt: in Vertretung; за два шага in zwei Schritt Entfernung; за неделю до (Р) eine Woche vor (D); за что? wofür?; за это dafür; ни за что (на свете) um keinen Preis (um nichts in der Welt); ни за что ни про что F mir nichts dir nichts; für nichts u. wieder nichts;2. (Т) hinter (D), hinter... her; jenseits (G); außerhalb (G); an, bei, zu (D); nach (D), um (A); für; über (D), wegen, infolge (G), aus (D); F verheiratet (mit D); за мной три рубля ich bin drei Rubel schuldig; дело за (Т) es liegt an (D); письмо n за No. Brief Nr.; книга за книгой ein Buch nach dem anderen;3. Su. n F Für, Pro* * *за1. (В) hinter (A); für, um; wegen (G); an; in (D), während (G); nach; über; vor (A); Kosten, Toast: auf; Beruf: als; Amt: in Vertretung;за два шага́ in zwei Schritt Entfernung;за неде́лю до (Р) eine Woche vor (D);за что? wofür?;за э́то dafür;ни за что (на све́те) um keinen Preis (um nichts in der Welt);ни за что ни про что fam mir nichts dir nichts; für nichts und wieder nichts;2. (Т) hinter (D), hinter … her; jenseits (G); außerhalb (G); an, bei, zu (D); nach (D), um (A); für; über (D), wegen, infolge (G), aus (D); fam verheiratet (mit D);за меня́ an meiner Stelle;за мно́й три рубля́ ich bin drei Rubel schuldig;де́ло за (Т) es liegt an (D);письмо́ n за № Brief Nr.;кни́га f за кни́гой ein Buch nach dem anderen;3. Su. n fam Für, Pro* * *за1. (куда́?) hinter +akk; (о́коло) an +akkуе́хать за грани́цу ins Ausland fahrenсесть за стол sich an den Tisch setzen2. (когда́?) während +genон сде́лал всю рабо́ту за оди́н день er hat die ganze Arbeit an einem Tag erledigtза час до конце́рта eine Stunde vor dem Konzert3. (где?) hinter +dat, an +dat, bei +dat, außerhalb +genза грани́цей im Auslandсиде́ть за столо́м am Tisch sitzenсиде́ть за ча́ем bei einer Tasse Tee sitzenон живёт за́ городом er wohnt außerhalb der Stadt4. (за кем-л.) nach +datбе́гать за кем-л. hinter jdm herlaufenидти́ за хле́бом Brot holenпосла́ть за до́ктором nach dem Doktor schicken, den Doktor holen5. (ра́ди, в по́льзу) für +akkкупи́ть что-л. за сто рубле́й etw für hundert Rubel kaufenпить за чьё-л. здоро́вье auf jds Wohl trinkenза и про́тив für und widerя за э́то ich bin dafür* * *abbrmilit. зенитная артиллерия -
33 за
1. (В) hinter (A); für, um; wegen (G); an; in (D), während (G); nach; über; vor (A); Kosten, Toast: auf; Beruf: als; Amt: in Vertretung; за два шага in zwei Schritt Entfernung; за неделю до (Р) eine Woche vor (D); за что? wofür?; за это dafür; ни за что (на свете) um keinen Preis (um nichts in der Welt); ни за что ни про что F mir nichts dir nichts; für nichts u. wieder nichts;2. (Т) hinter (D), hinter... her; jenseits (G); außerhalb (G); an, bei, zu (D); nach (D), um (A); für; über (D), wegen, infolge (G), aus (D); F verheiratet (mit D); за мной три рубля ich bin drei Rubel schuldig; дело за (Т) es liegt an (D); письмо n за No. Brief Nr.; книга за книгой ein Buch nach dem anderen;3. Su. n F Für, Pro* * *за1. (В) hinter (A); für, um; wegen (G); an; in (D), während (G); nach; über; vor (A); Kosten, Toast: auf; Beruf: als; Amt: in Vertretung;за два шага́ in zwei Schritt Entfernung;за неде́лю до (Р) eine Woche vor (D);за что? wofür?;за э́то dafür;ни за что (на све́те) um keinen Preis (um nichts in der Welt);ни за что ни про что fam mir nichts dir nichts; für nichts und wieder nichts;2. (Т) hinter (D), hinter … her; jenseits (G); außerhalb (G); an, bei, zu (D); nach (D), um (A); für; über (D), wegen, infolge (G), aus (D); fam verheiratet (mit D);за меня́ an meiner Stelle;за мно́й три рубля́ ich bin drei Rubel schuldig;де́ло за (Т) es liegt an (D);письмо́ n за № Brief Nr.;кни́га f за кни́гой ein Buch nach dem anderen;3. Su. n fam Für, Pro* * *за1. (куда́?) hinter +akk; (о́коло) an +akkуе́хать за грани́цу ins Ausland fahrenсесть за стол sich an den Tisch setzen2. (когда́?) während +genон сде́лал всю рабо́ту за оди́н день er hat die ganze Arbeit an einem Tag erledigtза час до конце́рта eine Stunde vor dem Konzert3. (где?) hinter +dat, an +dat, bei +dat, außerhalb +genза грани́цей im Auslandсиде́ть за столо́м am Tisch sitzenсиде́ть за ча́ем bei einer Tasse Tee sitzenон живёт за́ городом er wohnt außerhalb der Stadt4. (за кем-л.) nach +datбе́гать за кем-л. hinter jdm herlaufenидти́ за хле́бом Brot holenпосла́ть за до́ктором nach dem Doktor schicken, den Doktor holen5. (ра́ди, в по́льзу) für +akkкупи́ть что-л. за сто рубле́й etw für hundert Rubel kaufenпить за чьё-л. здоро́вье auf jds Wohl trinkenза и про́тив für und widerя за э́то ich bin dafür* * *abbrmilit. зенитная артиллерия -
34 колесо
с.Rad nрулево́е колесо́ с поду́шкой безопа́сности — Airbaglenkrad n
рулево́е колесо́ с пружи́нящими спи́цами — Federspeichenlenkrad n
- ведомое коническое колесорулево́е колесо́ с уто́пленной ступи́цей — Kegelsteuer n, schüsselförmiges Lenkrad n
- ведущее колесо
- рабочее колесо вентилятора
- виляющее колесо
- насосное колесо гидротрансформатора
- гипоидное колесо
- ведущее колесо гусеницы
- направляющее колесо гусеницы
- дисковое колесо
- заднее колесо
- запасное колесо
- зубчатое колесо
- дисковое колесо из лёгкого сплава
- рабочее колесо компрессора
- коническое зубчатое колесо
- косозубое колесо
- литое стальное колесо
- лопастное колесо
- направляющее колесо
- насосное колесо
- однодисковое колесо
- опорное колесо
- колесо паразитное зубчатое
- парное зубчатое колесо
- колесо Пейслера
- переднее колесо
- прямозубое колесо
- пятое колесо
- рабочее колесо
- разъёмное колесо
- рулевое колесо
- рулевое измерительное колесо
- рулевое колесо с двумя спицами
- дисковое колесо с кольцевым фланцем
- солнечное колесо
- сопряжённое зубчатое колесо
- колесо со спицами
- литое колесо со спицами
- составное колесо
- колесо со стальными спицами
- колесо со съёмным ободом
- дисковое колесо с отверстиями
- спицевое колесо
- колесо с пневматической шиной
- колесо с почвозацепами
- колесо с проволочными спицами
- колесо с пустотелыми спицами
- стальное дисковое колесо
- колесо с торцевыми зубьями
- колесо с шиной
- травмобезопасное рулевое колесо
- турбинное колесо
- направляющее колесо турбины
- храповое колесо
- цевочное колесо
- червячное колесо -
35 граница
-
36 заграница
-
37 вереницей
birbiri ardından / ardıncaтяну́ться бесконе́чной верени́цей — ardı arkası gelmemek
-
38 граница
sınır* * *ж1) sınırгосуда́рственная грани́ца — devlet sınırı
перейти́ грани́цу — sınırı geçmek / aşmak
до определённой грани́цы — bir hadde kadar
не име́ть грани́ц — sonu sınırı olmamak
ра́дости её не́ было грани́ц — sevincine payan yoktu
••за грани́цей — yurt dışında, dışarıda
за грани́цу — yurt dışına, dışarıya
пое́здка за грани́цу — dış gezi
из-за грани́цы — yurt dışından, dışarıdan
-
39 крыть
-
40 насыпать
насы́пать мешо́к пшени́цей — çuvala buğday doldurmak
насы́пь ку́рам ко́рму — tavuklara yem dök
он насы́пал мне в ру́ку немно́го се́мечек — (torbadan) avucuma biraz çekirdek akıttı
2) yığmakнасы́пать ку́чу камне́й — bir yığın taş yığmak
насыпа́ть плоти́ну — toprak (yığarak) baraj / bent yapmak
См. также в других словарях:
цей — [цей] ц ого/, ц оуму/, цим, (на) ц о/му/ц ім; ж. ц а, ц ійе/йі, ц ій, ц ійе/йу, (на) ц ій; с. це, ц ого/; мн. ц і, цих … Орфоепічний словник української мови
цей — займенник … Орфографічний словник української мови
Цей — Цей, горноклиматическая курортная местность в Северной Осетии, в Алагирском районе, в 60 км от г. Алагир. Расположена на склоне Большого Кавказа, у подножия горы Адайхох, в ущелье р. Цейдон, на высоте 19102200 м. Средние температуры января … Словарь "География России"
Цей — Гора Монах 2990 м … Википедия
Цей — Содержание 1 География 1.1 Транспорт 1.2 Жильё 1.3 Полезная информация 2 Альпинистские объекты 2.1 Главный Кавказский хребет … Энциклопедия туриста
цей — ця, це, займ. вказ. 1) Указує на особу, предмет, що перебуває поблизу кого , чого небудь, найближчий у просторі порівняно з іншим, більш віддаленим; прот. той. || у знач. ім. цей, цього/, ч.; ця, ціє/ї, ж.; це, цього/, с.; мн. ці, цих. Уживається … Український тлумачний словник
Цей, альплагерь — Цей находится в 90 километрах от города Владикавказа в Цейском ущелье. Лагерь ориентирован на молодых горнолыжников, альпинистов и просто любителей круглогодичного отдыха, предпочитающих экономный и демократичный вариант размещения, питания и… … Энциклопедия туриста
Цей, Ибрагим Салехович — У этого термина существуют и другие значения, см. Цей. Цей, Ибрагим Салехович Цэй Ибрахьим Дата рождения: 11 января 1890(1890 01 11) Место рождения: аул Шенджий, Кубан … Википедия
Цей, вершина — Вершина Восточного Кавказа. Расположена в Цейском хребте. Высота 4260 метра. Маршруты 1. Цей по Западному гребню, 1Б 2. Цей по Северо Восточному склону, 1Б Категория: Цей … Энциклопедия туриста
Цей — 363225, Северной Осетия Алания Республики, Алагирского … Населённые пункты и индексы России
Цей, Андрей — начальник русского отряда в Малороссии; 1676 г. полк. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия