-
61 тщедушие
-
62 вразброд
врозтіч, різно, урозпаш, (гал.) ніворотом. [Вівці ходять врозпаш. Худоба брела ніворотом (Франко)].* * *нареч.вро́збрід; ( врассыпную) вро́зтіч; ( порознь) на́різно, рі́зно -
63 вытаптывать
вытоптать витоптувати, витоптати, стоптувати, стоптати, ступцювати (сов.) ступати (сов.), витупувати, витупати, збродити (сов.). [Увесь поміст у хаті ступали діти]; (топая копытами) ґрасувати, зґрасувати. [Татари стояли, копитами землю ґрасували]; (посев, траву) толочити, витолочувати, витолочити, утолочити, збивати, збити, талувати, (сов.) потропити, збродити. [Худоба збродила луку].* * *несов.; сов. - в`ытоптатьвито́птувати, ви́топтати и мног. повито́птувати; (затаптывая, уничтожать) стоптувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; (посевы, траву) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати, толочи́ти, столочи́ти и потолочи́ти; ( ногами) вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти, збива́ти, зби́ти -
64 добро
I. 1) добро, благо, гаразд. [За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді]. Нет худа без добра - лихо не без добра. По добру, по здорову - щасливо, без лиха, доки живий і цілий. Идёт к добру - на добро (на добре) йдеться, на гаразд. Не будет добра - не буде добра (життя, пуття);2) (имущество) добро, добре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи].II. Добро, нар. - добре, гаразд. [Добре тому багатому! (Шевч.). Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було-б]. Добро пожаловать - просимо до хати, до господи, будьте дорогими гостями. Добро бы - хоч-би-ж, коли-б уже, хай-би вже. [Хай-би вже хто путній казав, а то така негідь].* * *I сущ.добро; ( движимое имущество) майно́, диал. худо́ба; ( благополучие) гара́зд, -уII нареч. в знач. утверд. част., диал.гара́зд, до́бре -
65 домашний
1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].* * *1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній\домашний аре́ст — домашній аре́шт
дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)
дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)
2) ( о животных) сві́йський, дома́шній -
66 достояние
добро и добре (р. -ого), власність (р. -ности), надбання, майно, скарб, (пожитки) худоба. [Рідне письменство тепер єдине добро у нашого народа. Благослови, боже, власність твою (Молитва). До Русько-Литовської держави стара Русь увійшла країною з деяким культурним надбанням і традиціями (Єфр.)].* * *1) надба́ння, здобу́ток, -тку, набу́ток, -тку; ( собственность) вла́сність, -ності; ( имущество) майно́, скарб, -у; ( добро) добро́всенаро́дное \достояние — всенаро́дне надба́ння (добро́), всенаро́дна вла́сність
2) перен. набу́ток, здобу́ток, надба́ння -
67 зародыш
заро[і]док (-рідку), зарід (-роду), заплід (-плоду), заживок (-вку), засніток (-тку), зав'язь (-зи), зав'язок (-зку). [Що зроду зародком було,- те процвіте як пишний квіт (Грінч.). Зародки багатого письменства (Єфр.). Народня творчість колективна, але не в зароді, а в дальшому процесі (Єфр.). Є такі хвороби, що людина чи худоба довго носить у своєму тілі заплід (зарідок) немочи (Корольов). Пропало просо: морози заживок побили (Сл. Гр.). Який кущ не вирви, то й заснітку навіть картоплі нема (Сл. Гр.). Зав'язь єсть, та чи буде плід]. В - ше - в зародку, в зароді, в заживку, в зав'язку.* * *биол., перен.за́родок, -дка; диал. за́рід, -роду; (перен.) за́в'язок, -зкув \зародыш ше — у за́родку, у за́в'язку
-
68 захожий
захожий, зайшлий, перехожий, нахожалий, мандрівний, сущ.: зайда, заволока, приблуда; срвн. Захожалый. [В нашій хаті наша воля, а всім зайдам зась (Франко). Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою (Чуб.)]. -жий скот - приблудна худоба.* * *захо́жий, зайшлий\захожий ий челове́к — захо́жа (за́йшла) люди́на; заблу́да, прен. за́йда, заволо́ка
-
69 изводиться
известись1) (приходить в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, (о мн.) попереводитися позводитися, нищитися, понищитися, (гал.) піти ніворотом. [Господарство звелося ні на що; вся худоба попереводилася (Харківщ.). На цій роботі одежа нищиться, а на нову не заробиш (Остерщ.). Пасіка по смерті небіжчика Леся не пішла ніворотом (Франко)];2) (худеть, истощаться) зводитися, звестися, марніти, змарніти, помарніти, заневірніти (Харківщ.). [Од безсоння звелась: п'яту ніч не спимо, не гасимо світла (Коцюб.). Усі помарніли за цей тяжкий час (Київ). Так молодиця заневірніла, наче з домовини встала (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - извест`ись1) (мучиться, терзаться) му́читися, заму́читися; (чахнуть, хиреть) змарнува́тися сов., занапасти́тися, -пащу́ся, -пасти́шся сов., марні́ти, змарні́ти, перево́дитися, переве́стися и мног. поперево́дитися2) (выводиться, исчезать) перево́дитися, переве́стися3) страд. несов. перево́дитися; тра́титися (тра́титься) ма́рно, витрача́тися ма́рно; зво́дитися; ни́щитися, вини́щуватися, вибавля́тися; му́читися -
70 кон
1) (предел) межа, границя, рубіж (-бежа); (начало) початок (-тку). От -на - споконвіку; срвн. Искони;2) (конец, смерть) край (р. краю), кінець (-нця). Скот у нас в кон пошёл - худоба в нас почала гинути (здихати), у нас почалася (пішла) пошесть (пішов промірок) на худобу. До -ну - до кінця, до скону, до сконання;3) (очередь) черга, черед (-ду), (зап.) колія, ряд (-ду). Кон его пришёл - прийшла його (йому) черга (колія). По первому -ну - а) (в первый раз) перший раз, першого разу; б) (в первую очередь) у першу чергу, в першім ряді, на самий перед, (зап.) насамперед;4) (место игры) кін (р. кону). Сбить кого с -ну - скинути кого з посади, позбавити кого влади (ваги), звести кого ні нащо. Поставить свою судьбу (участь) на кон - поставити (кинути) свою долю (своє життя) на кін (на карту);5) товариство, гурт (-ту), компанія, купа. Он не нашего -ну - він не з нашого гурту (товариства), не з нашої компанії, він не з наших. Либо в кон, либо вон - або до купи, або з купи.* * *кін, род. п. ко́нупоста́вить на \кон — поста́вити на кін
стоя́ть (быть) на кону́ — стоя́ти (бу́ти) на кону́
-
71 материн
материн, матчин, ненин, неньчин (-на, -не). [Дитина наче не чує материної уваги (Коцюб.). Тобі уся матчина худоба досталась (Основа). Серденько неньчине кров'ю стекло (Вороний)].* * *ма́терин, -а, -е; ма́тірчин; не́нин, не́ньчин -
72 мелкий
1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.* * *1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий2) (неглубокий) мілки́й -
73 молочный
молочний. -ный цвет - молочний колір (-льору). -ная корова, -ный скот - молочна (молочлива, дійна) корова, худоба. [Корівка молочна (Г. Барв.). Худоби дійної у його безліч (Крим.)]. -ные продукты - молочні продукти, (дойво) дійво, дійливо, набіл (- лу), збір (р. збору), корівне (-ного). [Орисю заставила начиння мити, а сама справлялася коло дійва (Свидн.). Я коло дійлива ходила (Г. Барв.). Збір поганий, бо молока мало (Зміївщ.). Вареників!.. Моя дитино, нема корівного, нема сину (Г. Барв.)]. -ная каша, -ный суп - молочна каша, молочний суп. [Молочна каша упріла (Рудч.)]. -ное (кушанье) - молочне (-ного), молочина. -ный телёнок, поросёнок - молочне теля(тко), порося(тко), молочняк (-ка). -ная лихорадка - молочниця. -ный брат - молочний брат. -ные зубы - молочні зуби.* * *моло́чний; ( связанный с производством молока) молоча́рськиймоло́чное произво́дство — моло́чне виробни́цтво, молоча́рство
-
74 мычать
мыкнуть мукати, мукнути, (сильнее) ревти, ревіти, ревнути, (низко) бутіти, (о челов.: бормотать) мимрити. [Мукаєш мов та дурна корова (Куліш). Чого бик навик, того й реве (Номис). Ревнули воли в мальованім ярмі (Пісня). Худоба бутить, бо нероблена (Кам'янеч.). Бугай бутить (Манж.). Мимрив старий, запихаючи паляницю в рот (Н.-Лев.)].* * *2) ( о человеке) муги́кати, ми́мрити -
75 нагул
1) (действие) - а) нагулювання, вигулювання, оконч. нагуляння, вигуляння; б) надбавання, придбавання, накохування, оконч. на[при]дбання, накохання; в) випасання, оконч. випасення, випас (-су). Срв. Нагуливать. Гуртовщик взят для -ла скота - взяли (взято) гуртоправа худобу випасати (или щоб худобу випасав). Отдали скот в -гул - віддали (віддано) худобу на випас. Скот в -ле - худоба на випасі;2) (результат) нагул (-лу), (жир) сить (-ти), сало. -лу по пуду на скотину будет - нагулу по пудові на худобину буде. Наш парень с -лом: глаз подбили - в нашого парубка гостинець: око підбите.* * *с.-х.нагу́л, -у, випас, -у -
76 нагуливать
нагулять1) (наживать гульбою) нагулювати, нагуляти, вигулювати, вигуляти, (о мног.) понагулювати, повигулювати що, кого, чого. [Дожирувалася з хлопцями, що й дитину нагуляла (Полт.)];2) (приобретать отдыхом) нагулювати, нагуляти, надбавати, надбати, придбавати, придбати, накохувати, накохати, (о мног.) понадбавати и т. п. що, чого. -лял себе пять фунтов за месяц - придбав (накохав) собі п'ять фунтів за місяць;3) (выпасать скот) випасати, випасти, (о мног.) повипасати кого, що. Нагулянный -1) нагуляний, вигуляний, пона[пови]гулюваний;2) нагуляний, надбаний, придбаний, накоханий, понадбаваний и т. п.;3) випасений, повипасаний. -ться -1) (стр. з.) нагулюватися, бути нагулюваним, нагуляним, понагулюваним и т. п.;2) нагулюватися, нагулятися, вигулюватися, вигулятися, (о мног.) понагулюватися, повигулюватися. [От нагулялись і полягали усі спати (Рудч.). Гості добре вигулялись і виголодались (Н.-Лев.). Дівчата понагулювались (Богодух.)];3) (тучнеть) випасатися, випастися, відпасатися, відпастися, нагулювати (накохувати), нагуляти (накохати) сала (сальця). [Худоба в нас на толоці не випасається, а худне (Полт.). Відпасся людським потом (Київщ.). Накохав собі сальця (Звин.)].* * *несов.; сов. - нагул`ятьнагу́лювати, -люю, -люєш, нагуля́ти и мног. понагу́лювати; ( скот) випаса́ти, ви́пасти и мног. повипаса́ти -
77 нагульный
1) (приобрет. нагулом) нагуляний; випасовий. -ный жир - нагуляна сить, нагуляне сало. -ный скот - випасова худоба;2) (приобрет. гульбою) нажирований, набіганий, нагуляний. -ный ребёнок - см. Нагулок.* * *с.-х. -
78 надзор
догляд, нагляд (-ду) за (над) ким, за (над) чим и (реже) кого, чого, дозір (-зору) за ким, за чим и (реже) кого, чого; доглядання кого, чого и за ким, за чим, наглядання, назирання за (над) ким, за (над) чим и кого, чого, пильнування кого и за ким, чого. [Догляд за виконанням законів (Наш). Поза межами цензурного догляду (Рада)]. Без -ра - без догляду (нагляду), (о скоте и перен.) самопас. [Щоб діти самі без догляду не пустували (Крим.). Коні ходять самопас (Поділля). Такої циганської голоти не можна пускати самопас (Франко)]. Под -ром - під доглядом (під наглядом, під дозором, під оком). [Чи не той, часом, се Гавриленко, що був під доглядом? (Коцюб.). Щоб усі урядовці були під наглядом рад (Доман.). Під суворим дозором свекрухи (Ор. Лев.). Худоба під пильним (тщательным) дозором (Мова). Купа дітей під оком няньок (Франко)]. Быть под -ром полиции - бути під поліційним доглядом (наглядом). Под -зор - під догляд (нагляд, дозір), на догляд. [Кидаю Настусю на твій догляд (Н.-Лев.)]. Отдать под -зор - віддати під догляд (нагляд, дозір). [Антоновича віддано під догляд поліції (Доман.). Оддавати під поліційний нагляд (Крим.). Віддаю юстицію під дозір в поліцію (Франко)]. Иметь -зор над (за) кем, чем - мати догляд (нагляд) за (над) ким, за (над) чим, доглядати кого, чого (що) и за ким, за чим, пильнувати кого и за ким, чого. [Мати нагляд над бібліотекою (Київ)]. Прокурорский -зор - прокурорський догляд (нагляд). Технический -зор - технічний нагляд.* * *на́гляд, -у; ( присмотр) до́гляд, -убез \надзор ра — без на́гляду; без до́гляду
быть под \надзор ром — бути під на́глядом
прокуро́рский \надзор р — юр. прокуро́рський на́гляд
-
79 невёсткин
невістчин (нескольких невесток: невістчаний), (диал.) невіхнин; синової; братової; ятрівчин (-на, -не), (нескольких) ятрівчаний; срв. Невестка. [Як не невістка (винна), то невістчина плахта (Приказка). У нас три невістки, так то невістчана худоба (Грінч.)].* * *неві́стчин, -а, -е -
80 падать
пасть1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.* * *несов.; сов. - п`асть1) па́дати, упа́сти2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути
Страницы
См. также в других словарях:
худоба — и худоба. В знач. «домашний скот; имущество, скарб» худоба, род. худобы (употр. в просторечии и диалектной речи). Домашняя худоба. В знач. «облик худого, исхудавшего человека» худоба, род. худобы. ҫудоба тела (лица) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ХУДОБА — 1. ХУДОБА, худобы, мн. нет, собир., жен. (обл.). Имущество. Ссора из за худобы. 2. ХУДОБА, худобы, мн. нет, жен. Сухость тела, худощавость; ант. полнота. «Поражала меня его необыкновенная худоба.» Достоевский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
ХУДОБА — 1. ХУДОБА, худобы, мн. нет, собир., жен. (обл.). Имущество. Ссора из за худобы. 2. ХУДОБА, худобы, мн. нет, жен. Сухость тела, худощавость; ант. полнота. «Поражала меня его необыкновенная худоба.» Достоевский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
худоба — худосочие, костистость, худосочность, исхудание, сухопарость, щуплость, поджарость, костлявость, худощавость, сухость, сухощавость, сухотка, имущество, исхудалость Словарь русских синонимов. худоба худощавость, сухощавость Словарь синонимов… … Словарь синонимов
ХУДОБА — ХУДОБА, ы, жен. Сухость тела, худощавость. Болезненная х. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
худоба — ХУДОБА, истощенность, исхудалость, костлявость, поджарость, сухопарость, сухощавость, худощавость СКЕЛЕТ, разг. дистрофик, разг. мощи, разг. мумия, разг. худышка, разг. сниж. выдра, разг. сниж., груб. глиста, разг. сниж. рахит, разг. сниж … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Худоба — I худ оба ж. местн. 1. Имущество, скарб. 2. Домашний скот (обычно рогатый). II худоб а ж. 1. Болезненная худощавость. Ant: полнота 2. Внешний вид исхудавшего человека … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Худоба — I худ оба ж. местн. 1. Имущество, скарб. 2. Домашний скот (обычно рогатый). II худоб а ж. 1. Болезненная худощавость. Ant: полнота 2. Внешний вид исхудавшего человека … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ХУДОБА — его (её, их и т. п.) знает. Прикам. Абсолютно ничего не известно о ком л., о чём л. МФС, 108. За какой худобой? Прикам. То же, что на какую худобу? МФС, 108. На какую худобу? Перм. Неодобр. Зачем, с какой целью? СГПО, 671 … Большой словарь русских поговорок
худоба — ы; ж. 1. к Худой (1.Х.). Х. тела, лица. Х. ребёнка. 2. Болезненная худощавость (противоп.: полнота). 3. Разг. сниж. Об очень худом, тощем человеке … Энциклопедический словарь
худоба — 1. худоба, худобы, худобы, худоб, худобе, худобам, худобу, худобы, худобой, худобою, худобами, худобе, худобах 2. худоба, худобы, худобы, худоб, худобе, худобам, худобу, худобы, худобой, худобою, худобами, худобе, худобах (Источник: «Полная… … Формы слов
