Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

хир

  • 1 болеть

    баливать
    1) (быть больным) слабувати на що, х(в)орувати на що, нездужати на що, боліти, недугувати на що, недужати, хиріти, хворіти, кволіти, лежати на що;
    2) (обычно о частях тела, в перен. смысле о душе и сердце) боліти кого що. [Болить мене головонька = у меня болит голова. Татка очі болять = у отца болят глаза. Не боли ти, душе, від турботи спочинь! (Сам.)];
    3) (печаловаться, болеть сердцем о ком, заботиться) боліти чим, за ким, уболівати за ким, побиватися. [Боліти долею свого краю і народу. Мати боліє за сином. Вболіває за сином. Мати за дітьми да побивається];
    4) (причинять кому боль) боліти кого що. [Його болять нещастя України (Фр.). Те вікно його боліло (Коц.) = это окно причиняло ему боль. І сміх той його заболів (Л. Укр.)].
    * * *
    I
    1) хворіти, слабува́ти, слабі́ти, незду́жати; недугува́ти, неду́жати; диал. хворува́ти, хорува́ти
    2) перен. уболіва́ти
    II

    Русско-украинский словарь > болеть

  • 2 нужный

    и Нужен
    1) потрібний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р.) потрібен (кому, для кого, на що, до чого, для чого), (пригодный для чего) спосібний, здатний, придатний до чого, на що. [Лазар розумів, що йому годять,що він потрібний (Коцюб.). Бабуся знайшла потрібне вбрання (Л. Укр.). Ти думаєш, що всім язик потрібний твій (Самійл.). Бачу, що воно таки на щось потрібне (Липовеч.). Мені потрібні були наукові додатки французького перекладача (Крим.). На що воно спосібне, це залізо? (Поділля)]. Всё -ное кому - все потрібне кому; все, чого треба (потреба) кому (потребує хто). -ное место - см. Нужник. -ный человек - потрібна людина, спосібна людина. [Частували її в покоях, як потрібну людину (Н.-Лев.). Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть (Кам'янеч.)]. Быть -ным кому для чего - бути потрібним кому на що, до чого, для чого, (пригодным) здаватися (сов. здатися), придаватися (сов. придатися) кому до чого, на що. [На що здалось мені моє життя? (Самійл.). «Я хочу бути великим чоловіком». - «Не знаю, на що се тобі придасться» (Франко)]. Мне -но платье - мені потрібне вбрання (женское ещё: мені потрібна сукня), мені треба вбрання (сукню). Находить, считать -ным - вважати (мати) за потрібне. Очень -ный - дуже потрібний; (безотлагательный, спешный) (дуже, вельми) пильний. Очень -ное дело - (дуже, вельми) пильна справа. Не нужен - не потрібний, не потрібен. Мне это не -но - мені цього не треба (не потрібно). Ни на что не -ный - ні на що (ні до чого) не потрібний, (непригодный) ні до чого (ні на що) не спосібний (не здатний, не придатний);
    2) устар. - см. Нуждающийся;
    3) (истощалый, хилый) миршавий, хир(н)ий, кволий. -ный год - голодний (недорідний, неїлий) рік, (голодовка) голод(н)івка.
    * * *
    потрі́бний

    Русско-украинский словарь > нужный

  • 3 отсечение

    отсечка
    1) відсікання, відтинання, усікання, утинання. Даю голову на -ние, если это не так - голову собі дам відрубати, коли це не так;
    2) хир. - відтинання, оконч. відтяття.
    * * *
    відсіка́ння; оконч. відсі́чення, відтина́ння, утина́ння

    Русско-украинский словарь > отсечение

  • 4 отслаивание

    1) техн. - відлустування, відпластовування, оконч. відлущення, відпластування;
    2) хир. - відлущування, відставання пластами.
    * * *
    відшаро́вування, відлу́щування

    Русско-украинский словарь > отслаивание

  • 5 отслаиваться

    отслоиться
    1) техн. - відлустуватися, відлуститися, відпластовуватися, відпластуватися;
    2) хир. - відлущуватися, відлущитися, відставати, відстати, (о многих) повідлущуватися, повідставати пластами;
    3) (осаждаться слоями) осідати, осісти, поосідати пластами.
    * * *
    несов.; сов. - отсло`иться
    відшаро́вуватися, відшарува́тися, ( отделяться слоями) відлу́щуватися, відлу́щитися

    Русско-украинский словарь > отслаиваться

  • 6 плохой

    (дурной) поганий, лихий, ледач[щ]ий, ледаякий, недобрий, (скверный) кепський, злий, злецький; (худой, ветхий) благий, плохий, невірний, мізерний, нужденний; (хилый) хир(н)ий, хиренний; (мерзкий, дрянной) мерзенний, паскудний, паршивий; (никудышный) нікчемний, недоладний, негодящий. -хой человек - поганий, лихий, ледачий чоловік. -хой работник - поганий, ледачий, негодящий робітник. -хой музыкант - лихий, ледачий, кепський, злецький музика. -хой обед - недобрий обід. -хая вода - негожа (недобра) вода. -хая одежда - лиха (блага, невірна, нужденна) одежина. -хой товар - лихий (недобрий) крам. -хое здоровье - лихе, плохе здоров'я. -хая рожь, -хой хлеб, урожай - плохе жито, плохий хліб, плохий урожай. -хое слово - лихе (ледаче) слово. -хая слава - недобра слава. -хие вести - недобрі (погані, лихі, кепські) вісті. -хое время - лиха година, лихий час. -хая погода - негода, негідь (-годи). -хая дорога - погана (злецька) дорога. -хое утешение - невелика (мала) втіха. Дело -хо - погана, кепська справа. Вода -хой проводник тепла - вода кепський провідник на тепло. -хое исполнение - недоладнє (невдале) виконання. Он очень плох (о больном) - він дуже слабий, йому дуже погано. Самый -хой - послідущий, найгірший, найпоганіший и найпоганший, найледачіший.
    * * *
    1) пога́ний; ( нехороший) недо́брий, нега́рний; (худой, дурной) зли́й; ( скверный) ке́пський; ( негодный) неві́рний, леда́чий; (слабый, ветхий) благи́й, диал. дранти́вий, диал. дранта́вий
    2) (в знач. сказ.: больной, немощный) слаби́й

    Русско-украинский словарь > плохой

  • 7 поблёкнуть

    поблякнути, зблякнути (диал. зблякувати), полиняти, злиняти, пополовіти, споловіти, вицвісти; (увянуть) зів'янути, змарніти, помарніти. [Від суші й пилу все поблякло. Чи ти нездужаєш, - якось ніби збляк на виду (М. Вовч.). Полиняла стрічка, брови полиняють (Шевч.). Чорні брови не злиняють. Марнів, хирів, вицвів на виду, як віск (М. Левиц.)]. Срв. Поблёклый.
    * * *
    побля́кнути, збля́кнути; ( побледнеть) зблі́днути, поблі́днути; ( потерять яркость) полиня́ти, злиня́ти; (о человеке: увянуть) змарні́ти, помарні́ти

    Русско-украинский словарь > поблёкнуть

  • 8 повязка

    1) см. Повязывание;
    2) пов'язка, пов'язь (-зи). -зка на глазах (переносно) - полуда. Срывать, снимать -зку с чьих-либо глаз - скидати кому полуду з очей, роздирати завісу з-перед очей;
    3) (головной убор) завиття, завій (-вою), (замужней женщины) намітка. [Якась жінка у завиттю прийшла];
    4) хир. - завій (-вою), бандаж. [Зірву завої - хай джерелом кров поллється (Л. Укр.)]. Накладывать, наложить -зку на что - завивати, завити, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. См. Бинтовать, Забинтовывать.
    * * *
    пов'я́зка; диал. по́в'язь, -зі, заві́й, -во́ю

    упа́ла с глаз \повязка — перен. спа́ла (зійшла́, спливла́) з оче́й полу́да

    Русско-украинский словарь > повязка

  • 9 прозябать

    прозябнуть
    I. 1) (о семени: прорастать) кільчитися, накільчитися, проростати, прорости, (во множ.) покільчитися, понакільчуватися, попроростати;
    2) (влачить жалкое существование) нидіти (-дію, -дієш), животіти, скніти, скліти, гибіти, дні терти, капаріти, хиріти, чевріти, чучверіти. [Нидієте, а не живете (Мирн.). Їй треба волі, инакше буде нидіти, не жити (Л. Укр.). Тяжкі обставини, серед яких довелось животіти в Росії українському письменству (Єфр.). Хто не сіє, той скліє (Номис). Держать ото мене на цепу, лежу я та гибію (Мирн.). Не живе, тільки дні тре (Номис). Не живеш, а капарієш (Липов. п.)].
    II. Прозябать, прозябнуть - мерзнути, змерз(ну)ти, промерзати, промерзнути; (о мног.) померзнути, попромерзати. [Ізмерз, як пес].
    * * *
    несов.; сов. - проз`ябнуть
    1) ( в семени растения) пророста́ти, прорости́, попророста́ти, кі́льчитися, покі́льчитися; (расти, произрастать) рости́ и зроста́ти, ви́рости
    2) (несов.: влачить жалкое существование) животі́ти, ни́діти, скні́ти

    Русско-украинский словарь > прозябать

  • 10 хилеть

    кволі́ти; ( хиреть) хи́ріти и хирі́ти

    Русско-украинский словарь > хилеть

  • 11 хирение

    1) хи́ріння и хирі́ння, ни́діння; кво́ління
    2) хи́ріння, підупада́ння, занепада́ння

    Русско-украинский словарь > хирение

  • 12 хиреть

    1) хи́ріти и хирі́ти, ни́діти; ми́ршавіти, чу́чверіти; диал. ги́біти, че́вріти; ( становиться хилым) кво́литися, кволі́ти
    2) (перен.: приходить в упадок) хи́ріти, підупада́ти, занепада́ти

    Русско-украинский словарь > хиреть

  • 13 чахнуть

    ча́хнути, ни́діти; ( хиреть) хи́ріти и хирі́ти, чу́чверіти, диал. че́вріти; (худея, увядая) марні́ти, мізерні́ти, ми́ршавіти; ( засыхать) засиха́ти, со́хнути, диал. схну́ти

    Русско-украинский словарь > чахнуть

  • 14 Мозглявость

    1) миршавість, кволість, хирявість, хирність, хирість (-ости);
    2) см. Мозглость 2.

    Русско-украинский словарь > Мозглявость

  • 15 Мозгнуть

    1) - а) (загнивать) пригнивати, загнивати, (о грушах) гниличитися; (сморщиваться: об овощах, плодах) морхнути; (дряблеть) трухлявіти, плюскнути; (тухнуть) тухнути, протухати; б) (о дереве) трухнути, тряхнути, трухлявіти, порохнявіти, трупішіти;
    2) (о воздухе) гнилитися, гниліти; (о погоде) - см. Мокропогодиться;
    3) (о человеке) миршавіти, марніти, кволіти, хирявіти, хиріти.

    Русско-украинский словарь > Мозгнуть

  • 16 Нужненький

    миршавенький, хир(н)енький, кволенький.

    Русско-украинский словарь > Нужненький

См. также в других словарях:

  • хир. — хир. хирургия хирургический мед. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • хирқапӯш — [خرفه پوش] он ки хирқа пӯшидааст; қаландар, зоҳид, сӯфӣ; зоҳиднамо, зоҳидтарош …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • хир атрим и хир эрвн — В мифологии валлийских кельтов Хир Атрим и Хир Эрвн фигурируют в легенде о Куллвхе и Олвен (см. глава 24). Это два брата, обладавшие поистине ненасытным аппетитом. Они могли съесть огромное количество провизии, припасенной для них, опустошая все… …   Энциклопедия мифологии

  • хиріший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

  • хир-хир — [خرخر] калимаи тақлиди овоз, ки садои аз гулӯи фишурда ё аз гулӯи одами хобида баромадаро ифода мекунад; садои хир хир овози гирифта, овози одами буғишаванда; хир хир кардан а) банд шудани роҳи нафас дар гулӯ; б) гирифтани роҳи нафас, танг шудани …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • хир атрим и хир эрвн — В мифологии валлийских кельтов Хир Атрим и Хир Эрвн фигурируют в легенде о Куллвхе и Олвен (см. глава 24). Это два брата, обладавшие поистине ненасытным аппетитом. Они могли съесть огромное количество провизии, припасенной для них, опустошая все… …   Кельтская мифология. Энциклопедия

  • хиріння — я, с. Дія за знач. хиріти …   Український тлумачний словник

  • хирівський — прикметник хирівський прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • хир — (гк) χείρ рука хирург врач, осуществляющий оперативное вмешательство, операции (букв. работу руками) хиромантия гадание по руке хиропрактика механическое воздействие руками на позвонки с лечебными целями (то же, что мануальная терапия)… …   Анатомия терминов. 400 словообразовательных элементов из латыни и греческого

  • хир. — хирургия, хирургический …   Русский орфографический словарь

  • хирій — присл., діал. Швидше …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»