-
1 формулювати
to formulate; to word, to phrase, to state, to lay down -
2 формулювати
clause, ( документ тощо) draw up, define, formulate, frame, (в законі, нормі загального права тощо) impose, lay down, phrase, pose, state -
3 формулювати
формулирова́ть -
4 формулювати
formul'uwatyдієсл. -
5 формулювати
матем.; физ. формули́ровать -
6 формулювати
ფორმულირება -
7 формулювати
дзяржаваслова -
8 формулювати
ifade etmek, formulirlemek -
9 формулювати документ
Українсько-англійський юридичний словник > формулювати документ
-
10 формулювати домагання
Українсько-англійський юридичний словник > формулювати домагання
-
11 формулювати завдання
Українсько-англійський юридичний словник > формулювати завдання
-
12 формулювати норму
Українсько-англійський юридичний словник > формулювати норму
-
13 формулювати обвинувачення
Українсько-англійський юридичний словник > формулювати обвинувачення
-
14 формулювати угоду
Українсько-англійський юридичний словник > формулювати угоду
-
15 неправильно формулювати
Українсько-англійський юридичний словник > неправильно формулювати
-
16 ფორმულირება
формулювати -
17 formulere
формулювати -
18 formułować
формулювати -
19 define
формулювати; визначати, давати визначення (дефініцію), конструювати дефініцію; давати характеристику, характеризувати; встановлювати межі, окреслюватиdefine offences for which parole may be granted — = define offenses for which parole may be granted визначати злочини, по яких може дозволятися умовно-дострокове звільнення
- define a problemdefine offenses for which parole may be granted — = define offences for which parole may be granted
- define a right
- define authority
- define broadly
- define clearly in law
- define elements of crime
- define judicially
- define legal status
- define legally
- define legislatively
- define liberally
- define loosely
- define narrowly
- define one's position
- define strictly
- define the scope of rights
- define widely -
20 define a problem
См. также в других словарях:
формулювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех. Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що небудь (думку, поняття, завдання тощо) … Український тлумачний словник
формулювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
визначати — а/ю, а/єш і рідко визна/чувати, ую, уєш, недок., ви/значити, чу, чиш, док., перех. 1) Встановлювати, розпізнавати що небудь за певними ознаками. || Обчислюючи, вимірюючи і т. ін., знаходити певну величину, місце і т. ін. 2) Розкривати сутність… … Український тлумачний словник
казуальний — а, е, книжн. Те саме, що випадковий 2). || Такий, що не підлягає узагальненню. •• Казуа/льна систе/ма законода/вства іст. юридична техніка, яка характеризується тим, що законодавець прагнув передбачити усі можливі життєві ситуації, а не… … Український тлумачний словник
постулювати — I пост улювати див. постуляти. II постулюв ати ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех., книжн. Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого небудь … Український тлумачний словник
сформулювати — ю/ю, ю/єш, перех. Док. до формулювати … Український тлумачний словник
формулювання — я, с. 1) Дія за знач. формулювати. 2) Коротка і точна словесна форма вираження думки, поняття, завдання і т. ін.; сформульоване положення, сформульована думка взагалі … Український тлумачний словник
формулюватися — ю/ється, недок. 1) Набувати короткої і точної словесної форми, словесного визначення. || Мати коротке і точне словесне визначення. 2) Пас. до формулювати … Український тлумачний словник
формульований — а, е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до формулювати … Український тлумачний словник
визначати — 1) = визначити (наперед установлювати що н. для виконання), окреслювати, окреслити, передбачати, передбачити, призначати, призначити, виробляти, виробити Пор. намічати 1) 2) = визначити (виявляти, установлювати суть чого н.), розкривати, розкрити … Словник синонімів української мови
висловлювати — висловити (передавати словами думки, почуття тощо), виявляти, виявити, виливати, вилити, вилляти; формулювати (твердження) … Словник синонімів української мови
