Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

философия

  • 1 философия

    філосо́фія

    Русско-украинский словарь > философия

  • 2 моральный

    моральний, етичний. -ный поступок - моральний (етичний) вчинок. -ная философия - моральна (етична) філософія. -ный принцип - моральний принцип. -но общественный - морально-громадський, морально-суспільний. [Морально-суспільне життя людей (Наш)].
    * * *
    мора́льний

    Русско-украинский словарь > моральный

  • 3 натуральный

    натуральний, природни[і]й, саморідний, родимий, прирожденний, природжений; срв. Природный. [Натуральна барва (Л. Укр.). Натуральний тон (Л. Укр.). Природні закони (Наш). Саморідна віспа (Полтавщ.)]. -ная повинность - відбуток (-тку), натуральний відбуток, (диал.) відбуча, відбуч[т]ка, (стар.) роботизна. -ное право - натуральне право. -ная философия - натуральна філософія, натурфілософія. -ное хозяйство - натуральне господарство.
    * * *
    натура́льний; приро́дний

    \натуральныйая шко́ла — лит. ист. натура́льна шко́ла

    \натуральныйое хозя́йство — эк. натура́льне господа́рство

    \натуральныйый ряд чи́сел — мат. натура́льний ряд чи́сел

    Русско-украинский словарь > натуральный

  • 4 нравственный

    1) моральний, етичний. [Є люди, що стоять своїм розумом і моральним розвитком вище від инших (Грінч.). Моральне те, що виправдується бажанням добра людям (Наш). Не домагайсь од дітей чогось такого, на що не маєш етичного права (Крим.)]. -ный долг - моральна (етична) повинність, моральний (етичний) обов'язок. [Хлопець, здається, ставив собі за моральну повинність не любити батька (Крим.)]. -ное утомление - моральна втома. Од моральної втоми він не зміг стояти (Н.-Лев.)]. -ная философия - моральна (етична) філософія, етика;
    2) (о человеке) моральний, (добронравный) доброзвичайний [Не можна сказати, щоб побожність робила народ моральнішим (ср. ст.) (Грінч.)].
    * * *
    мора́льний

    Русско-украинский словарь > нравственный

  • 5 обнимать

    обнять (об'ять)
    1) обій[ні]мати, обійняти, обняти, (о мног.) пообіймати, пригортати, пригорнути кого, що, (о мног.) попригортати;
    2) (охватывать) о(б)гортати, о(б)горнути, (о)повивати, (о)повити що чим, обій[ні]мати, обійняти, обняти, о(б)хоплювати, о(б)хопити що чим. [Надія на щастя усе повиває (Грінч.). Принципом краси не можна охопити всіх потреб людського духу (Єфр.)];
    3) (умом, мыслями) - см. Постигать;
    4) (о поре) - см. Заставать;
    5) (о пространстве) - см. Занимать. Обнять друга - об(ій)няти приятеля. Мрак -нял землю - морок о(б)горнув (оповив) землю. Философия -мает все науки - філософія охоплює усі науки. Меня об'ял ужас - жах охопив мене. Этого дерева в три обхвата не обоймёшь - цього дерева не охопиш у три обійми(ща). Об'ять необ'ятное - осягти неосяжне. Обнятый -
    1) об(ій)нятий, пригорнутий;
    2) о(б)горнутий, (о)повитий, об(ій)нятий, охоплений.
    * * *
    несов.; сов. - обн`ять
    1) ( заключать в объятия) обійма́ти, обійня́ти и пообійма́ти, обніма́ти, обня́ти и пообніма́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти
    2) ( охватывать собой) охо́плювати, охопи́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти; (окутывать, обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти
    3) (перен.: постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́
    4) ( захватывать - о чувствах) обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, охо́плювати, охопи́ти, повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, перейма́ти, перейня́ти, пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

    Русско-украинский словарь > обнимать

  • 6 ПЕРЕДМОВА

    див. також _про словник
    [br]
    \ \ \ \ \ Український "Філософський енциклопедичний словник" (ФЕС) — це перше видання такого типу, завданням якого є систематичний виклад українською мовою філософських знань на сучасному рівні їх розвитку з позицій, що відбивають радикальні зрушення у сучасному світі та його пізнанні; знайомство українського читача з найважливішими явищами, подіями і періодами історико-філософського процесу, з визначними мислителями минулого і творчістю сучасних філософів. Підготовка ФЕС здійснювалась з урахуванням нагромадженого досвіду видання словникової та освітньої літератури в Україні та за її межами. Важливою передумовою стало видання за останні десять років кваліфікованих підручників та навчальних посібників з багатьох галузей філософських знань та філософії в цілому. Безпосереднім вітчизняним словниковим джерелом слугувало перше (1973) та друге (1986) видання "Філософського словника", підготовленого Головною Редакцією Української Радянської Енциклопедії за науковим редагуванням академіка НАН України В.І. Шинкарука та за участю колективу авторів, значна частина яких є авторами і нинішнього видання.
    \ \ \ \ \ Пропонований читачеві ФЕС підготовлений на принципово іншій теоретичній і методологічній основі, ніж "Філософський словник". Філософська думка в Україні переживає нині глибокі зрушення, пов'язані зі становленням незалежної національної держави та з відмовою від деструктивних для філософії ідеологічної заангажованості та догматизму. На відміну від попередніх видань в ФЕС трансформована система філософських категорій і понять через вилучення одних і введення потужної множини інших філософських термінів. Це дозволяє усунути звуженість та підпорядкування змістового викладу матеріалу лише одній із багатьох філософських течій; уникнути спрощеності та однобічності підходів і оцінок.
    \ \ \ \ \ Відбиваючи загальнолюдські цивілізаційні тенденції філософського поступу, ФЕС висвітлює здобутки української філософської культури в річищі світової філософської думки, зокрема європейської. Таке сполучення є органічним, позаяк українська філософська думка розвивалася у тісній взаємодії з європейською, окрім того, воно дозволяє виявити загальнолюдський зміст і національну специфіку в розробці фундаментальних філософських проблем. З огляшду на такий підхід, до ФЕС був уперше в словниковій літературі систематично долучений великий масив української філософської думки, представники якої хоч здебільшого і не були "чистими" професіоналами, проте зробили значний внесок у формування самобутньої української філософської культури. При цьому в ФЕС знайшли висвітлення явища і постаті української філософської думки, які в радянський період тенденційно замовчувалися. Особливістю даного словника є те, що в ньому вміщено короткі біографічні довідки та відомості про філософський доробок наших сучасників, що надає читачеві можливість познайомитися із станом філософської науки в нашій країні, характером проблематики та теоретичним рівнем її дослідження.
    \ \ \ \ \ Розмаїття, національні та цивілізаційні особливості філософської культури охоплені такою мірою, якою дозволяє обсяг ФЕС, склад авторського колективу, стан її вивчення і висвітлення в науковій літературі, доступність джерельної бази.
    \ \ \ \ \ Добір прізвищ сучасних українських філософів ґрунтувався на важливості порушених ними філософських проблем та висунутих ідей, реальному внеску в розвиток філософії та освіти в Україні. Зазначені в статтях основні праці, незалежно від національної приналежності постаті та від мови оригіналу, подаються українською мовою з зазначенням у дужках року їх першого видання. У біографічних статтях у ряді випадків відсутні окремі дані, що стосуються життя і діяльності мислителя. Це пояснюється тим, що в процесі роботи над статтею не вдалося віднайти потрібної інформації.
    \ \ \ \ \ ФЕС не дотримується жорсткої нормативності в поданні змісту філософських термінів, в трактуванні філософських вчень, напрямів, течій; не претендує на однозначні оцінки інтелектуальних здобутків видатних постатей історико-філософського процесу. В багатьох статтях ФЕС поряд із загальноприйнятим, усталеним тлумаченням дається авторське бачення або розуміння філософського терміна, вчення, події тощо, чим реалізується принцип плюралізму мислення. Тому між окремими статтями можливі розбіжності, наявність альтернативних чи суперечливих думок. Такі статті подаються як авторські з відповідними підписами. Статті усталеного змісту, статті про персонали та деякі інші подаються без підписів, хоч зроблено винятки для окремих статей про історичні постаті, діяльність яких оцінюється далеко неоднозначно. В кінці ФЕС подається повний склад авторів.
    \ \ \ \ \ Упорядкування статтей проведено за алфавітом. У ФЕС певною мірою впроваджена система взаємних посилань, що дозволяє поглибити розуміння того чи іншого філософського терміна за рахунок споріднених статей. В кожній конкретній статті термін, на який робиться посилання, виділяється курсивом. Терміни, що передаються двома (або більше) словами, вписуються в алфавітний контекст таким чином, щоб на першому місці стояло основне, логічно навантажене слово і утворювало зі спорідненими термінами єдиний тематично-смисловий блок. Наприклад, терміни теорія пізнання, концепції раціональності, соціальні відносини подаються відповідно як " пізнання теорія", "раціональності концепції", "відносини соціальні".
    \ \ \ \ \ У підготовці ФЕС був задіяний великий авторський колектив, основу якого склали науковці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Були залучені провідні науковці з інших академічних установ та викладачі вищих навчальних закладів Києва та країни, знані фахівці із Польщі і Франції.
    \ \ \ \ \ ФЕС не орієнтується на якусь одну специфічну категорію читачів. "Філософський енциклопедичний словник" адресується науковцям та аспірантам, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, учителям та учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій, широкому колу української інтелігенції, що прагнуть познайомитися з вітчизняною та зарубіжною філософією і її творцями, основними філософськими поняттями і вченнями, традиціями та новаціями, розмірковує над хвилюючими проблемами сьогодення. Пропонований словник - дзеркало нашого часу, перехідного періоду в становленні української філософії.
    \ \ \ \ \ Довідковий матеріал для висвітлення персоналій та окремих термінів світової філософської думки уточнювався за: The Encyclopedia of Philosophy. - Editor in Chief Paul Edwards. - Macmillan Publishing Co. - N.Y.; London. - Vol. 1 - 8. - 1972; The Encyclopedia of Philosophy. - Supplement. - Editor in Chief Donald M. Borchert. Macmillan Reference USA. - Simon & Schuster Macmillan. — N.Y., 1996; Dictionary of Philosophy and Religion: Eastern and Western Thought. By W.L.Reese. - New Jersey: Humanities Press Inc. 1980; Современная западная философия/Словарь. - Москва, 1998; Новая философская анциклопедия. В 4 т. - Москва: " Ммсль". 2000.
    \ \ \ \ \ Наукові редактори, Редколегія та Видавництво усвідомлюють, що така перша проба опрацювання українського енциклопедичного словника неминуче пов'язана з певними упущеннями та недоліками. Тому вони будуть вдячні всім читачам за критичні зауваження, поради та пропозиції, які будуть враховані в подальшій роботі. Листи просимо надсилати на адресу: 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України або Видавництва гуманітарної літератури "Абрис".
    П.Ф. Йолон
    Н.П. Поліщук
    Л.В. Озадовська

    Філософський енциклопедичний словник > ПЕРЕДМОВА

См. также в других словарях:

  • ФИЛОСОФИЯ — (от греч. phileo люблю, sophia мудрость, philosophia любовь к мудрости) особая форма общественного сознания и познания мира, вырабатывающая систему знаний о фундаментальных принципах и основах человеческого бытия, о наиболее общих сущностных… …   Философская энциклопедия

  • ФИЛОСОФИЯ — Философией называется не самая мудрость, а любовь к мудрости. Августин Блаженный По рассуждению Платона, человек создан для философии; по мнению Бэкона, философия сотворена для людей. Томас Маколей Все философии в конечном счете абсурдны, но… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • ФИЛОСОФИЯ —         теоретически выраженное мировоззрение, форма культуры, предлагающая рефлективное осмысление человека и его места в мире. Филос. дискурс отличается категориальным оформлением, теор. интерпретацией мировоззренч. проблем. В границах европ.… …   Энциклопедия культурологии

  • ФИЛОСОФИЯ — (от фил... и греческого sophia мудрость), мировоззрение, система идей, взглядов на мир и на место человека в нем. Исследует познавательное, социально политическое, ценностное, этическое и эстетическое отношение человека к миру. Основываясь на… …   Современная энциклопедия

  • Философия — (от фил... и греческого sophia мудрость), мировоззрение, система идей, взглядов на мир и на место человека в нем. Исследует познавательное, социально политическое, ценностное, этическое и эстетическое отношение человека к миру. Основываясь на… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • ФИЛОСОФИЯ — (от фил... и греч. sophia мудрость) форма общественного сознания, мировоззрение, система идей, взглядов на мир и на место в нем человека; исследует познавательное, социально политическое, ценностное, этическое и эстетическое отношение человека к… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ФИЛОСОФИЯ — (греч. philosophia любомудрие, от philos друг, и sophia мудрость, слово, впервые употребленное Пифагором). Учение о физических, нравственных и умственных понятиях в их причинах, сущности и взаимодействиях; учение об основных началах и первичных… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ФИЛОСОФИЯ — ФИЛОСОФИЯ, философии, мн. нет, жен. (греч. philosophia). 1. Наука о всеобщих законах движения и развития природы, человеческого общества и мышления. Высший вопрос всей философии, говорит Энгельс, есть вопрос об отношении мышления к бытию, духа к… …   Толковый словарь Ушакова

  • философия —         ФИЛОСОФИЯ (от греч. phyle любовь и sophia мудрость; любовь к мудрости) особая форма общественного сознания и познания мира, вырабатывающая систему знаний о фундаментальных принципах и основах человеческого бытия, о наиболее общих… …   Энциклопедия эпистемологии и философии науки

  • Философия — (гр.phileo – сүйемін + sophia – даналық: даналықты сүйемін, даналыққа құштарлы) – адам болмысының іргелі принциптері мен негіздері туралы, табиғатқа, қоғамға және рухани өмірдің барлық негізгі көріністеріне адам қатынасының ең жалпы мәнділік… …   Философиялық терминдердің сөздігі

  • Философия —  Философия  ♦ Philosophie    Теоретическое (но не научное) занятие, когда объектом изучения является все, способом – разум, целью – мудрость. Философия учит тому, чтобы лучше мыслить, а следовательно, лучше жить.    Это не наука и даже не… …   Философский словарь Спонвиля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»