-
1 училище
шко́ла, учи́лище -
2 духовный
1) (бестелесный, душевный) духовий, духовний. [Янголи - істоти духові (духовні). Завсіди українська нація почувала духовну потребу виявити своє духове життя в письменстві (Грінч.)]. -ховный отец - духов(н)ий батько. [Духовим батьком і привідцею цього руху був Драгоманов (Єфр.)]. -ные книги - божественні (духовні) книги. -ные стихи - духовні, побожні пісні. -ное пение - духовні, побожні співи. -ное завещание, духовная - духівниця, духовниця, духовна (Куліш), (редко) духівня, тестамент (р. -та);2) (относящийся к духовенству) духовний, духі[о]вницький. -ное звание - духовний стан. -ное происхождение - духовницький рід (р. роду). [Він духовницького роду]. -ное лицо, особа - духовна особа, духовник. [Вийшов до нас якийсь духовник, чи піп, чи чернець (Звин.)]. -ное училище - духовна школа. Духовные - духовні, духівництво. [На кого ни глянь, хоч на панів, хоч на духовних (Основа)].* * *духо́вний -
3 коммерческий
комерційний, торговельний, (зап.) гандльовий. -ский агент - комерційний агент, відпоручник. -ские дороги - торговельні шляхи. -ские обороты - комерційні обороти, (дела) комерційні операції. -ская сделка - комерційна оборудка. -ские суда - торговельні кораблі. -ское училище - торговельна школа. -ский (оборотистый) человек - комерційник, гандляр (-ра), (в дерев. быту) хазяїн, куркуль. По -ски - по-комерційному, по- купецькому, як справжній купець. -ски - з комерційного боку.* * *комерці́йний\коммерческий банк — комерці́йний банк
комме́рческое учи́лище — дорев. комерці́йна шко́ла, комерці́йне учи́лище
-
4 мужеский
чоловічий, (редко) мужеський, музький, (мужественный) мужні[и]й. [У мене мужній дух, а сила женська (Куліш)]. -кий пол - чоловіча (хлопчача) стать. Ребёнок -кого пола - дитина чоловічої стати, дитина-хлопець. -кий род, грам. - чоловічий рід (р. роду). -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.* * *см. мужской -
5 мужской
чоловічий, (редко) мужеський, (диал.) мужичий, (редко) мужчинський. [Чоловічий голос (Грінч.). Вона й справді багато-дечого тямить і в чоловічому господарстві (Н.-Лев.). Останній мужеський представник славного роду князів Острозьких (О. Левиц.). Дві голови - мужича і жіноча (Март.). Я оддам йому чоботи, щоб переробив підбори, а то зробив такі, як у мужчинських чоботях (Проскурівщ.)]. -кая роль - чоловіча роля. [Всі чоловічі ролі грали селяни (Грінч.)]. -кой портной - чоловічий кравець (-вця). -кая причёска - чоловіча зачіска. -кое платье - чоловіче вбрання. -кое седло - чоловіче сідло. -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.* * *чолові́чий\мужской пол — биол. чолові́ча стать; собир. чоловіки́, -кі́в
мужска́я ри́фма — поэт. чолові́ча ри́ма
-
6 начальный
1) початковий. [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Рада)]. -ные буквы - початкові букви (літери). -ная скорость - початкова швидкість. - ное состояние системы - початковий стан системи;2) (первобытный) первісний, (перво)початковий. [Первісна прирожденна мораль (Наш)]. -ные силы - первісні сили;3) (первоначальный, исходный) первісний, перший. -ное намерение - перший (первісний) намір. -ная ссора - перша сварка;4) (основной) основний. -ные вещества - основні речовини, елементи. -ные основания науки - (основні) засади науки, основи науки; (элементарный) початковий, елементарний, первісний. [Початкові шкільні книжечки (Куліш)]. -ное обучение - початкове навчання. -ные правила - початкові (елементарні) правила. -ное училище, -ная школа - початкова школа. [Послав сина до початкової школи (Грінч.)];6) (правящий) керівний, керівничий, владущий. -ные власти - керівна влада; см. Начальство 2.* * *1) початко́вий; ( первый) пе́рший\начальныйая школа — початко́ва шко́ла
\начальныйое образова́ние — початко́ва осві́та; мые буквы початкові (перші) літери (букви)
2) (первоначальный, первобытный) первісний и первісний3) ( являющийся начальником) начальний; в знач. сущ. старший, -ого -
7 Пристро[а]ивать
пристроить1) (к зданию) прибудовувати, прибудувати; приставляти, приставити; (из кирпича, камня) примуровувати, примурувати; (из хвороста) пригороджувати, пригородити;2) (к делу, на должность, в школу, положить где) приміщати, приміщувати, примістити, примощувати, примостити, притуляти, притулити, притаковити, притакувати, притокмити, утокмити кого, що куди. [Насилу примістили його поганеньким писарчуком (Шевч.). Коли-б мені хоч тих безщасниць притулити, а Антосьо і сам собі дорогу проб'є (Свидн.). Свої клунки я біля ваших примостив. Чи притокмив ти їх у те «училище»? (Шевч.)]. -ть в замужество - заміж віддати, за люди віддати. Пристроенный -1) (о здании) прибудований, примурований, пригороджений;2) приміщений, примощений, притулений, притокманий. -ться -1) (о здании) прибудовуватися, прибудуватися, (из кирпича, камня) примуровуватися, примуруватися, (из хвороста) пригороджуватися, пригородитися;2) (на службу и т. д. сесть где) приміщатися, приміщуватися, приміститися, на посаді осісти, примощуватися, примоститися, притулятися, притулитися (де, куди), притокмитися, утокмитися, притаковуватися, притаковитися (куди); (к делу) (диал.) устрявати, устряти в роботу. [Скінчили університет і розійшлись по світах, по посадах усяких поосідали (Доман.). Примостивсь на службу за невелику плату. Ляхи староства в короля повипрошували, до вподоби собі притакувалися і над тубольцями гору взяли (Куліш)]. -ся выйдя замуж - віддатися, заміж піти, за люди піти.
См. также в других словарях:
УЧИЛИЩЕ — УЧИЛИЩЕ, училища, ср. Учебное заведение, школа. Военное училище. Педагогическое училище. Ремесленное училище. Высшее техническое училище. Реальное училище. (дорев.). Начальное училище. (дорев.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
УЧИЛИЩЕ — название ряда учебных заведений профессионально технических, средних специальных, высших (напр., Московское высшее техническое училище им. Н. Э. Баумана, высшее военное училище); в Российской империи некоторых общеобразовательных школ (одно ,… … Большой Энциклопедический словарь
училище — См … Словарь синонимов
УЧИЛИЩЕ — УЧИЛИЩЕ, а, ср. Название нек рых низших и средних специальных, а также нек рых высших учебных заведений. Профессионально техническое у. Педагогическое у. Военное у. Высшее техническое у. Приходское у. (в России до революции). | прил. училищный,… … Толковый словарь Ожегова
УЧИЛИЩЕ — и пр. см. учить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
училище — училище, род. мн. училищ (неправильно училищей) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Училище — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете отредактировать эту статью, добавив ссылки на авторитетные источники. Эта отметка… … Википедия
училище — , а, ср. Учебное заведение, школа специального назначения. * Ремесленное училище. * Профессионально техническое училище. Учебные заведения, готовящие квалифицированных рабочих. ◘ Ремесленные училища в СССР (1940 1959 гг.)… … Толковый словарь языка Совдепии
училище — а; ср. Среднее или высшее учебное заведение обычно какого л. специального назначения. Военное, железнодорожное, педагогическое у. Медицинское, торговое, театральное, музыкальное у. Танковое, ракетное, мореходное, лётное у. Суворовское,… … Энциклопедический словарь
Училище — учебно воспитательное учреждение, название учебных заведений разного уровня и профиля – профессионально технических, средних специальных (например, педагогических, медицинских, искусств), реже высших (например, высшие военные училища,… … Большая советская энциклопедия
училище — УЧИЛИЩЕ, а, ср Специальное учебное заведение, дающее среднее или неполное среднее образование и специальность (обычно рабочую); также училищами называют некоторые высшие учебные заведения . Снова на зиму он вернулся в Петербург, ускоренным… … Толковый словарь русских существительных
