-
1 успадкування
death estate, descent, heirdom, inheritance, inheriting, succession -
2 успадкування
-
3 успадкування
насле́дование, унасле́дование -
4 успадкування
спадчына -
5 успадкування
soy quvuv -
6 успадкування за законом
Українсько-англійський юридичний словник > успадкування за законом
-
7 успадкування за заповітом
testamentary succession, testate successionУкраїнсько-англійський юридичний словник > успадкування за заповітом
-
8 успадкування престолу
Українсько-англійський юридичний словник > успадкування престолу
-
9 відстрочене успадкування
Українсько-англійський юридичний словник > відстрочене успадкування
-
10 закон про успадкування
Українсько-англійський юридичний словник > закон про успадкування
-
11 законне успадкування
Українсько-англійський юридичний словник > законне успадкування
-
12 законодавство про успадкування
Українсько-англійський юридичний словник > законодавство про успадкування
-
13 інститут успадкування
Українсько-англійський юридичний словник > інститут успадкування
-
14 набувати шляхом успадкування
( правовий титул) take by descent, acquire through inheritanceУкраїнсько-англійський юридичний словник > набувати шляхом успадкування
-
15 обмежене право успадкування
Українсько-англійський юридичний словник > обмежене право успадкування
-
16 підтвердження права успадкування
Українсько-англійський юридичний словник > підтвердження права успадкування
-
17 повідомлення про успадкування
Українсько-англійський юридичний словник > повідомлення про успадкування
-
18 позбавлення права успадкування
Українсько-англійський юридичний словник > позбавлення права успадкування
-
19 порядок успадкування
order of succession, ( держав) successionУкраїнсько-англійський юридичний словник > порядок успадкування
-
20 право успадкування
heirship, succession right, ( особою) right to inheritУкраїнсько-англійський юридичний словник > право успадкування
См. также в других словарях:
успадкування — я, с. Дія за знач. успадкувати … Український тлумачний словник
успадкування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
єдиноспадкування — я, с. 1) В монархічних державах – принцип успадкування царської влади, за яким престол передається старшому синові. 2) юр. Принцип успадкування, згідно з яким уся нерухомість після смерті батька або матері переходить до старшого сина … Український тлумачний словник
сукцесія — сукцесія, сукцессыя наслідування, успадкування, спадкоємство, спадкоємність, успадкування, спадок, наступність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сукцессыя — сукцесія, сукцессыя наслідування, успадкування, спадкоємство, спадкоємність, успадкування, спадок, наступність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
династія — ї, ж. 1) Монархи того самого роду, які заступають один одного на троні в даній державі за правом успадкування або спорідненості. 2) перен. Те саме, що рід. 3) перен. Представники різних поколінь однієї сім ї, що працюють на одному виробництві,… … Український тлумачний словник
когнатичний — а, е. Стос. до когнатів. •• Когнати/чна спорі/дненість згідно з римським спадковим правом – наявність родинних зв язків, які встановлюються в інтересах успадкування на основі кровного сімейного зв язку зі спадкодавцем … Український тлумачний словник
патрилінійний — а, е. Стос. до патрилінійності. •• Патриліні/йне успадкува/ння успадкування по чоловічій лінії … Український тлумачний словник
патрилінійність — ності, ж. Визначення походження, спорідненості та успадкування по батьківській лінії при патріархаті … Український тлумачний словник
плейотропія — ї, ж. Явище успадкування, при якому проявляються різні ознаки за впливу одного гена … Український тлумачний словник
пробанд — а, ч. 1) Особа, з якої починається складання родоводу при генеалогічному методі вивчення спадковості людини. 2) мед. Індивід, для якого складають родовід з метою визначення типу успадкування ознаки, що вивчається … Український тлумачний словник