Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

укл

  • 1 коленопреклонённо

    уклі́нно, укля́кло

    Русско-украинский словарь > коленопреклонённо

  • 2 покорно

    покірно[е], покірливо, покорне, упокорено. [Покірно (покірливо, покорне) схилив голову]. Просить -но - прохати покірно (покірливо, похильно). -но (покорнейше) прошу садитесь! - уклінно прохаю, сідайте. -но (покорнейше) благодарю - уклінно дякую; красненько дякую. [Встромити палець межи двері… Уклінно дякую! Може хто инший зохотиться (Коцюб.)].
    * * *
    нареч.
    покі́рно, покі́рливо, упоко́рено

    \покорно благодарю́ — уклі́нно (красне́нько, кра́сно) дя́кую

    \покорно прошу́ — а) уклі́нно прошу́ (проха́ю), покі́рно прошу́; б) ще б пак!

    Русско-украинский словарь > покорно

  • 3 преклонение

    1) схиляння кого, чого перед ким, перед чим, нахиляння, прихиляння чого; преклонство, уклінність (-ости) перед ким, перед чим. [Преклонство перед культурою (Виннич.). Придворні звичаї вимагали великої уклінности перед царем (Л. Укр.)]. Заслуживающий -ния - вартий уклінности. -ние колен - падання навколішки перед ким; см. Коленопреклонение;
    2) (уговаривание) на[с]хиляння, переконування, намовляння кого.
    * * *
    1) ( действие) схиля́ння, схи́лення
    2) ( перед кем - чувство уважения) глибо́ка пова́га (поша́на), почуття́ глибо́кої пова́ги (поша́ни) (до кого)
    3) ( раболепство) плазува́ння; уклі́нність, -ності

    Русско-украинский словарь > преклонение

  • 4 коленопреклонённый

    -нно уклінний, уклінно, (зап.) укляклий, уклякло.
    * * *
    уклі́нний; диал. укляклий

    Русско-украинский словарь > коленопреклонённый

  • 5 кланяться

    поклониться кланятися и уклонятися, (в песнях) поклонятися, уклонитися, поклонитися кому, (прощаясь ещё) відклонятися, відклонитися. [Батькові й неньці поклоняйся (Пісня). Молодий і молода відклоняються батькові й матері (Сл. Гр.)]. -ться почтительно - уклонятися шанобливо, поштиво; чолом давати (віддавати, віддати). [Увійшов у хату, віддав чолом господареві (М. Грінч.)]. -ться в пояс - уклонятися низько, низьким поклоном. -ться земно - бити (сов. ударити) чолом, падати (упасти) в ноги (до ніг) кому, уклонятися до землі, чолом доземний (уклін) дати, (презр.) п'яти лизати кому. [Ударили чолом перед нашим столом (Пісня)]. Не стоило и -ться кому - не варт було й голову клонити (кланятися) перед ким. -ться кому чем - дарувати кому що, на ралець давати кому що. -юсь вам этим конём - дарую вам цього коня. -нился ему сотнею рублей - відніс йому на ралець сотню карбованців. Просить -няясь - прохати уклінно. -ться (передавать поклон кому) - поклонятися (сов. поклонитися), кланятися кому, до кого, поклона переказувати (посилати) кому, (сов. перекланятися кому од кого), вітати кого (поклоном). [Вітайте його від мене (низьким поклоном)]. Берёт так -ется, а возьмет, так чванится - як позичає, то всі боги викладає, а як віддає, то в батька-матір лає (Номис).
    * * *
    (кому-чему) кла́нятися (кому-чому); ( делать поклон) уклоня́тися, торж. кла́сти поклі́н (кому-чому); ( приветствовать при встрече) віта́тися (з ким), віта́ти, диал. здоро́вити (кого); (перед кем-л.) шапкува́ти (перед ким, кому; кого)

    честь име́ю \кланяться — моє́ шанува́ння (поважа́ння)

    Русско-украинский словарь > кланяться

  • 6 отвешивать

    отвесить и отвешать відважувати, відважити що. -сить два фунта сахару - відважити два фунти цукру. -ть кому поклон - віддавати (віддати) поклін, чолом віддавати (віддати) кому, низенько вклонитися кому. -сить кому удар - завдати кому удару. -сить кому пощёчину - ляпаса дати кому, ляснути (затопити) кого по пиці, (вульг.) дати кому в морду, по морді. Отвешенный - відважений; (поклон) відданий.
    * * *
    несов.; сов. - отв`есить
    1) ( взвешивать) відва́жувати, відва́жити
    2) ( отвесом) спец. відві́шувати, відві́сити

    \отвешивать покло́н — ни́зько вклони́тися (поклони́тися), відда́ти поклі́н (уклі́н), скла́сти (да́ти) уклі́н, чоло́м відда́ти (да́ти)

    Русско-украинский словарь > отвешивать

  • 7 поклон

    1) (действие) кланяння. [Іди, я і без кланяння пущу їсти (Хорол.)];
    2) поклін (- лону), ум. поклонець (-нця), уклін (-лону). Земной -н - доземний поклін, поклін до землі. Бить (класть) -ны - бити (ударяти) поклони, забити (ударити) поклони, класти (покладати) поклони, (иронич.) гріти поклони. -лон отвесить - віддати поклін. Передавать, посылать - н кому - кланятися, поклонятися, поклонитися, поклоняти, поклонити, переклонятися, переклонитися. Передавать (сообщать) кому -н от кого - віддавати кому поклін од кого. Пойти с -ном (приношением) - піти на ралець.
    * * *
    поклі́н, -ло́ну, уклі́н, -ло́ну

    Русско-украинский словарь > поклон

  • 8 покорнейше

    нареч.
    уклі́нно

    \покорнейше благодарю́ — уклі́нно (красне́нько, кра́сно) дя́кую

    Русско-украинский словарь > покорнейше

  • 9 поясной

    поясний, до пояса, до паса. -ной поклон - у[по]клін до пояса. -ной портрет - портрет до пояса. -ное изваяние - погруддя.
    * * *
    поясни́й

    \поясной покло́н — низьки́й уклі́н (поклі́н), уклі́н (поклі́н) до по́яса

    \поясной портре́т — портре́т до по́яса

    поясно́е вре́мя — спец. поясни́й час

    Русско-украинский словарь > поясной

  • 10 благодарить

    кого и -дарствовать дякувати кому. Покорно благодарю - щиро дякую, уклінно д., красно дякую. Благодаря кому, чему - завдяки кому, чому; (обыкновенно с отрицательным значением: вследствие чего) через кого, через що. [Через тебе це лихо скоїлося].
    * * *
    дя́кувати

    Русско-украинский словарь > благодарить

  • 11 верховодка

    зоол. уклія.
    * * *
    I
    ( о женщине) верхово́да
    II ихт.
    верхово́дка
    III геол.

    Русско-украинский словарь > верховодка

  • 12 глубокий

    глибокий. Очень -ий - глибочезний, глибоченний. Глубокий снег - завалний с. Г-ий вечер - пізні вляги. -ая ночь - глупа ніч, глупа північ. Г-ая старина - давня давнина. Г-ая печаль - тяжка туга. Г-ий поклон - низький уклін (р. уклону). Г-ое место в реке, озере, пруде - глибінь (р. -іни), плесо, плес, (с ямой) ковбаня, ковбанюга, круча (р. -чі). -ое место с незамерзающим течением - о[у]зьмінь (р. -мени). -ое место в фарватере - стрижень (р. -жня). С -ими обрывами - крутоярий. [Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога (Кул.)]. Становиться глубже - глибшати. Сделаться глубже - поглибшати.
    * * *
    глибо́кий

    са́мый (наибо́лее) \глубокий — найгли́бший, якнайгли́бший

    глубо́кая ночь — глибока ніч; ( глухая) глу́па ніч

    глубо́кая печать — полигр. глибо́кий друк

    глубо́кая ста́рость — глибо́ка ста́рість

    \глубокий го́лос — глибо́кий го́лос

    \глубокий овра́г — глибо́кий яр, крутоя́р, -у

    Русско-украинский словарь > глубокий

  • 13 земной

    земний, наземний, (зап.) земський; (в противопол. неземному) сьогосвітній, світовий. [Світова краса дівоча прив'яне (Крим.). Вже мій шлях наземний скінчений (Л. Укр.)]. -ной поклон - доземний поклін (уклін). -ной шар - земна куля. Во время -ной жизни - на сьому світі, за сьогочасного життя.
    * * *
    земни́й; всьогосві́тній, світови́й; поэз. назе́мний

    Русско-украинский словарь > земной

  • 14 изливаться

    излиться литися, зливатися, злитися, ллятися, зіллятися, виливатися, вилитися и виллятися; спливати, спливти. [Мати любить дитину, і ця любов виливається на дитину повною мірою (М. Грінч.). Вчора зіллявся над нашим селом великий дощ (Звин.). Під образами горіла лямпадка; святочний настрій спливав з богів (Коцюб.)]. -литься на кого (о гневе, досаде и т. п.) - вилитися на кого, (разразиться) окошитися на кому. [Захаркові не випадало споритися з панією, досада його окошилася на Оксані (Крим.)]. Её печаль -валась в жалобах на судьбу - її журба виливалася (вимовлялася) гіркими жалями на долю.
    * * *
    несов.; сов. - изл`иться
    1) вилива́тися, ви́литися, -ллюся, -ллєшся и ви́ллятися, -ллюся, -ллєшся; ( проливаться) пролива́тися, проли́тися, -ллє́ться и пролля́тися, -ллє́ться; ( разливаться) розлива́тися, розли́тися, -зіллє́ться и розілля́тися, -ллє́ться; ( вытекать) витіка́ти, ви́текти, -тече
    2) перен. вилива́тися, ви́литися, злива́тися, зли́тися, розлива́тися, розли́тися

    \изливаться ва́ться в выраже́ниях благода́рности — уклі́нно дя́кувати, розсипа́ти подя́ки

    Русско-украинский словарь > изливаться

  • 15 колено

    1) (часть тела; мн. ч. колени, -ней) коліно (мн. коліна, -лін, -ньми, -нах и -нях), соб. коління. [Де ноги перегинаються,- то коліна (Звин.)]. До -лен - по коліна, до колін. [Жупанина по коліна (Мет.)]. Грязь по (в) -но - болото (грязь) по коліна. На -нях (коленопреклонённо) - навколішках, навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, на коліна[я]х, уклінно. [Навколішках перед образами молиться (Кон.). Роман стоїть навколішки біля порогу (Васильч.)]. Ставать, стать, падать, упасть (опускаться, опуститься) на -ни[а] перед кем - ставати, стати, падати, упасти, (о мног.) поставати, попадати навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, (зап.) уклякати, клякнути, у[о]клякнути, приклякнути, (о мног.) повклякати перед ким. [Щоб перед їм скидали всі шапки, навколішки ставали (Грінч.). Прямісінько перед усіма бух навколюшки (Мирний). Став навколінки (Звин.). Богомільні уклякали, щиро сповідались (Рудан.). Уклякла на обидва коліна на мокру од крови землю (Коцюб.)]. Ставить на -ни - ставити на коліна, навколіш[н]ки. Ползать на -нях перед кем - колінкувати перед ким. Пьяному море по -но - п'яному море по коліна; п'яний і в огонь полізе;
    2) (мн. ч. колена, -лен) а) (изгиб) коліно (мн. коліна, -нами, -нах), заворо[і]т (-роту), заворотень (-тня). -но реки - коліно (заворот) ріки. Река дала -но - ріка завернула коліном (Грінч.). Узор -нами - узо[і]р зубцями (клинцями), колінчастий, зубчастий узо[і]р; б) (техн.: -но вала, трубы и т. п.) коліно; в) (в песне, в пении) коліно. [Не попадеш пісні; на коліна крута (Харківщ.)]; г) (род) коліно, покоління, рід (р. роду). [Моя жона не простого коліна (Л. Укр.)]. Отцовское -но - батьківський рід. Родственник в третьем -не - родич третього коліна;
    3) (в стебле растений; мн. ч. коленья, -ньев) коліно, колінце, колінчик; (звено) ланка. [Одрізав очеретину саме на колінці (Сл. Ум.)].
    * * *
    колі́но

    на коле́нях — на колі́нах, навко́лішки, навко́лішках, навко́люшки, навко́люшках; диал. навколі́нці

    Русско-украинский словарь > колено

  • 16 накланяться

    накланятися, попокланятися кому. [Поки накланяється, поки хто оглянеться на вдову (Г. Барв.)]. -ться кому о чём - напроситися (напрохатися) кого уклінно про що, накланятися (попокланятися) кому на чому или прохаючи про що.
    * * *
    накла́нятися

    Русско-украинский словарь > накланяться

  • 17 нижайший

    1) найнижчий, (сильнее) як-найнижчий. -ший поклон - найнижчий (низенький) поклін (-лону);
    2) (наипокорнейший) найпокірніший, найуклініший. -шее почтение! моё -шее! - моє поважання! найуклінніше поважання! -ший слуга - найпокірніший слуга.
    * * *
    превосх. ст.
    найни́жчий; низе́нький, низе́сенький

    \нижайший ий покло́н — найни́жчий (низе́нький, низе́сенький) поклі́н (уклі́н)

    Русско-украинский словарь > нижайший

  • 18 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 19 покорнейший

    покорнейше см. Покорный, покорно.
    * * *
    найпокі́рніший

    поко́рнейшая про́сьба — уклі́нне проха́ння

    Русско-украинский словарь > покорнейший

  • 20 покорный

    покірний, покірливий, супокірний, упокорений, похилий. [З покірним, нерозумним виглядом вона слухала всього, що їй велено (Грінч.). Хлопець покірливий, слова наперекір не скаже. Смирна, несмілива, супокірна (Ор. Левиц.). Перед панами мала упокорений вигляд (Л. Укр.). Немає віри на кращі дні в похилого раба (Грінч.)]. Быть -ным кому - коритися кому и перед ким; хилитися під кого; бути покірником чиїм, кому. Ваш -ный слуга - ваш слуга покірний. Нет, слуга -ный! На это я не соглашусь. - Ні, даруйте! на це а не піду (не пристану). Покорнейший - найпокірніший; найпокірливіший. Ваш -ший слуга - ваш слуга найпокірніший.
    * * *
    покі́рний; ( склонный к покорности) покі́рливий

    слу́га \покорный! — уклі́нно (красне́нько, кра́сно) дя́кую!

    Русско-украинский словарь > покорный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • УКЛ — уровень качества лечения УКЛ УКЛ унифицированная кислотная линия в маркировке, хим. УКЛ Источник: газета «Еврохим» № 7 (15) 06.2004.  С. 4 УКЛ Пример использования УКЛ 7 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • УКЛ- — унифицированная кислотная линия в маркировке, хим. УКЛ Источник: газета «Еврохим» № 7 (15) 06.2004.  С. 4 УКЛ Пример использования УКЛ 7 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • уклін — [укл’і/н] ло/ну, м. (на) ло/н і, мн. ло/ние, ло/н іў (поклін) …   Орфоепічний словник української мови

  • уклін — іменник чоловічого роду поклін …   Орфографічний словник української мови

  • уклін — ло/ну, ч. 1) Нахиляння голови або верхньої частини тулуба на знак вітання, пошани і т. ін. Віддавати уклін. •• Земни/й (низьки/й) уклі/н а) дуже низьке нахиляння верхньої частини тулуба або голови для вираження пошани; б) словесне вираження… …   Український тлумачний словник

  • УКЛ-КНУТЬ — южн. высохнуть, усохнуть, напр. о лесе в строении. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • уклінний — [укл’і/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і (від уклі/н) …   Орфоепічний словник української мови

  • уклінний — прикметник від: уклін …   Орфографічний словник української мови

  • уклёкнувший — прил., кол во синонимов: 1 • уклекнувший (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • уклёкнуть — (Даль) …   Словарь употребления буквы Ё

  • уклінність — іменник жіночого роду рідко …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»