-
1 углядеть
1) (вглядываясь, увидеть) прост. угля́діти, угле́діти; поба́чити, уба́чити; ( завидеть) заба́чити, загля́діти, загле́діти, згля́діти, згле́діти2) угля́діти, угле́діти; ( досмотреть) догля́нути, догляді́ти -
2 услеживать
несов.; сов. - услед`ить1) сте́жити, усте́жити; ( досматривать) допильно́вувати, допильнува́ти, догляда́ти, догля́нути и догля́діти, несов. угля́діти, угле́діти2) (следя, замечать что-л.) спостеріга́ти, спостерегти́, додивля́тися, додиви́тися; несов. угля́діти, угле́діти -
3 усматривать
несов.; сов. - усмотр`еть1) ( присматривать) догляда́ти, догля́нути и догля́діти, несов. угля́діти, угле́діти2) (наблюдая, видеть, замечать) ба́чити, поба́чити, добача́ти, доба́чити; несов. угля́діти, угле́діти3) (приходить к выводу, заключению) убача́ти, уба́чити; ( видеть) ба́чити, поба́чити -
4 кусковой
техн.кускови́й; (о сахаре, угле - ещё) грудкови́й -
5 минутный
1) астр., физ. ( относящийся к определению времени) хвили́нний2) астр., матем. (о дуге, угле) міну́тний -
6 кусковой
техн.кускови́й; (о сахаре, угле - ещё) грудкови́й -
7 минутный
1) астр., физ. ( относящийся к определению времени) хвили́нний2) астр., матем. (о дуге, угле) міну́тний -
8 грудковий
техн. кусково́й (о сахаре, угле - ещё) -
9 мінутний
астр.; матем. мину́тный (о дуге, угле) -
10 завидеть
забачити, вбачити, загля[е]діти, угля[е]діти, уздріти, заздріти, (пров.) зазирити, назирити. Завиденный - забачений, вбачений, угляджений.* * *угля́діти, угле́діти, заба́чити, заглядіти, загле́діти, згля́діти; диал. зоба́чити, згле́діти, заздрі́ти -
11 замечать
заметить1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.* * *несов.; сов. - зам`етить1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́житидать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти
\замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте
2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш -
12 недожигать
недожечь (об угле, извести и т. п.) недопалювати, недопалити, (о клейме ещё) недопікати, недопекти що, чого. Недожжён(н)ый - недопалений, недопечений.* * *несов.; сов. - недож`ечьнедопа́лювати, -люю, -люєш, недопали́ти, -палю́, -па́лиш -
13 уберегать
несов.; сов. - убер`ечьуберіга́ти, уберегти́, оберіга́ти, оберегти́; ( устерегать) устеріга́ти, устерегти́, несов. угле́діти -
14 уберегаться
несов.; сов. - убер`ечьсяуберіга́тися, уберегти́ся, оберіга́тися, оберегти́ся; ( устерегаться) устеріга́тися, устерегти́ся, несов. угле́дітися -
15 увидеть
поба́чити, уба́чити; угля́діти, угле́діти, уздрі́ти; ( завидеть) заба́чити, загляді́ти, загле́діти, згля́діти, згле́діти -
16 устерегать
несов.; сов. - устер`ечь1) ( уберегать) уберіга́ти, уберегти́, несов. устерегти́, угле́діти2) ( подстерегать), прост. підстеріга́ти, підстерегти́ -
17 устерегаться
несов.; сов. - устер`ечьсяуберіга́тися, уберегти́ся, несов. устерегти́ся, угле́дітися
См. также в других словарях:
УГЛЕ 1Е — УГЛЕ 1... Первая часть сложных слов со знач.: 1) относящийся к каменному углю, напр. угледобывающий, углеобогатительный, углепромышленность, углепогрузчик, углесодержащий, угледробильный; 2) относящийся к древесному углю, напр. углежжение,… … Толковый словарь Ожегова
УГЛЕ 2Е — УГЛЕ 2... Первая часть сложных слов со знач. относящийся к углероду, содержащий углерод, напр. углеводород, углекислота, углекислотный, углепластик (пластик, уплотнённый углеродными волокнами; спец.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
угле... — угле... Первая часть сложных слов со : 1) относящийся к каменному углю, напр. угледобывающий, углеобогатительный, углепромышленность, углепогрузчик, углесодержащий, угледробильный; 2) относящийся к древесному углю, напр. углежжение, углежог,… … Толковый словарь Ожегова
Угле... — угле... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: уголь (угледержатель, угледробилка, угледробильный, углеподъёмник, углепоставщик, углеразведчик и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
угле — угле: первая часть сложных слов, пишется слитно … Русский орфографический словарь
угле.. — угле... первая часть сложных слов, пишется слитно … Слитно. Раздельно. Через дефис.
угле... — УГЛЕ... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: уголь. Угленавальщик, угленасос, углеобогащение … Энциклопедический словарь
угле- и нефтедобыча — угле и нефтедобыча … Орфографический словарь-справочник
угле… — Первая составная часть сложных слов, соответствующая по значению слову уголь, например: угленавальщик, угленасос, углеобогащение … Малый академический словарь
угле — угле, угле (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
угле... — первая часть сложных слов. вносит зн. сл.: уголь. Угленавальщик, угленасос, углеобогащение … Словарь многих выражений