-
1 балалаечница
балала́єчниця, балаба́єчниця -
2 балалаечный
балала́єчний, балаба́єчний -
3 балалайкин
балала́йко -
4 балалаечник
балабайник.* * *балала́єчник, балаба́єчник -
5 балалайка
-лаечка балабайка, балабаєчка. Бесструнная -ка (о человеке) - талалай. Срв. Болтун.* * *балала́йка, балаба́йка -
6 бесструнный
безструнний.* * *безстру́ннийбесстру́нная балала́йка — м., ж. перен. балаба́йка м., ж., торохті́й, -тія́ (м.), пустомоло́т (м.), талала́й (м.)
См. также в других словарях:
балала́ечник — балалаечник … Русское словесное ударение
балала́ечный — балалаечный … Русское словесное ударение
балала́йка — балалайка, и; р. мн. аек … Русское словесное ударение
балалаєчний — прикметник … Орфографічний словник української мови
балалаєчник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
балалаєчниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
балалаєчниця — і. Жін. до балалаєчник … Український тлумачний словник
балала́ечник — а, м. Музыкант, играющий на балалайке … Малый академический словарь
балала́ечный — ая, ое. прил. к балалайка. Балалаечная струна. Балалаечный оркестр … Малый академический словарь
балала́йка — и, род. мн. лаек, дат. лайкам, ж. Русский народный щипковый музыкальный инструмент с тремя струнами и корпусом треугольной формы. Где то в лесу послышалась гармоника, забренчала балалайка. Мельников Печерский, В лесах. ◊ бесструнная балалайка … Малый академический словарь
балалаєчний — а, е. Прикм. до балалайка … Український тлумачний словник