тютюн

техн. таба́к

1) (о листе растения) листовий, листковий. -вая вошь - попелюха, рослинна воша; см. Тля;

2) (о бумаге) аркушевий. [Аркушевий папір (Київ)]. -вой сбор - аркушева оплата;

3) (о металле, стекле) листовий; (о слюде) пелюстковий. -вое железо - листове залізо. -вая рессора - штаб(к)ова ресора;

4) -вой табак - папушний тютюн (-ну), тютюн у папушах;

5) -вой желудок - см. Книжка 2.

* * *

1) ( относящийся к листьям) ли́стяний, листко́вий и листкови́й

2) ( изготовленный в виде листов) листови́й; ( из бумаги) аркуше́вий

ломнуть

1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];

2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.

* * *

любительський, аматорський; срв. Любитель. -кий табак, -кие папиросы - аматорський тютюн, аматорські папіроси, тютюн, папіроси на знавця, для знавців. -кий спектакль, хор - аматорська вистава, аматорський хор. -кое отношение к делу - аматорське ставлення до справи. -кий радиоприёмник - аматорський радіоприймач.

* * *

нюхальний, для нюхання. -ная соль - нюхальна сіль, сіль для нюхання. -ный табак - нюхальний тютюн, табака, (диал.) нюхачка. [Це тютюн не такий, щоб курити: це - нюхальний (Звин.). Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Табака - гарна, терла жінка Ганна (Приказка). Нюхачки із бадилля наробила (Борзенщ.)].

* * *

выгадать

1) вигадувати, вигадати, вимудровувати, вимудрувати, вимізковувати, вимізкувати;

2) -вать на чём - вигадувати, вигадати на чому. [Купував панові багато та й собі на тютюн півкарбованця вигадав]. Выгаданный -

1) вигаданий, вимудруваний, вимізкуваний;

2) вигаданий. [Це гроші не зароблені, а вигадані: зайвого робітника запишу, а гроші за його собі в кешеню покладу].

* * *

несов.; сов. - в`ыгадать

выкурить

1) викурювати, викуряти, викурити. [Бджоли з вуліка викурили і мед забрали];

2) сов. скурити. [Увесь тютюн я скурив];

3) (водку) гнати горілку. Выкуренный - викурений; скурений.

* * *

несов.; сов. - в`ыкурить

1) вику́рювати, ви́курити и мног. повику́рювати; ( расходовать курением) ску́рювати, скури́ти, сов. покури́ти

2) ( добывать перегонкой) виганя́ти и виго́нити и гна́ти и гони́ти, ви́гнати, вику́рювати и кури́ти, викурити

1) (о кислотах, красках, запахах и т. п.) їдкий [Їдкий дим], міцний, гризучий [Вапна (известь) гризуча,- пальці погризла (Звин.)], гострий, (провинц.) ядесний [Ядесний тютюн (Липов. п.)], (о щелоке) їдкий;

2) (язвительный) їдкий, кусливий, ущипливий, гризький, колючий [Їдкі слова. Ущипливий дотеп. Гризьке слово. Колюча сатира], дошкульний, щипучий [Щипучий сміх], шпулький [Шпульке слово (Кон.)], ускіпливий (Л. Укр.), (чувствит.) доткливий.

* * *

1) їдки́й, яду́чий

2) перен. їдки́й, уї́дливий, яду́чий; ( колкий) ущи́пливий, дошку́льний, колю́чий

закуриться закурюватися, закуритися, запалюватися, запалитися. [Ніяк не закурюється люлька - тютюн вогкий (Сл. Гр.). Занялася хата, перекинуло вогонь на другу, - он уже й та закурилася (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - закур`иться

1) заку́рюватися, закури́тися; запа́люватися, запали́тися

2) (сов.: начать выделяться, стлаться - о дыме, паре, тумане) закурі́ти, -ри́ть и -рі́є

картузовий, кашкетний, кашкетовий, козирковий. -ная бумага - бібула. -ный табак - пачковий тютюн.

* * *

1) карту́зовий, карту́зний, кашке́товий, кашке́тний

2) міше́чковий; капшуко́вий

кисет (-та), кисетина. [Плели з ниток якісь кисети на тютюн (Н.-Лев.)].

* * *

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *

1) (мельчить ломая, разбивая, и т. п.) кришити, трощити, (и зубами при жевании) локшити, сікти, кавальцювати що, (капусту на крошиле) шаткувати (капусту). [Кришив гострим ножем тютюн (М. Грінч.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш). П'яний трощив палицею миски та горщики (М. Грінч.). Голодні трощили, аж у зубах хрущало (Н.-Лев.). Так в гніві сильно їх локшив (Котл.). Будем ляхів, вражих синів, як капусту сікти (Пісня). Народ пам'ятає, як шаткував своїх ворогів (Н.-Лев.)]. Крошённый - кришений, січений, шаткований;

2) (сорить крошками) кришити. [Їж так, щоб не кришити хліба додолу (М. Грінч.)].

* * *

курильний. -ный табак - тютюн (-ну). -ная трубка - люлька. -ная папиросная бумага - цигарковий папір (-перу). -ная бумага (для запаха) - кадильний папір. -ное вещества - см. Курево 1.

* * *