трошки

поддержаться піддержуватися, держатися, піддержатися, підтримуватися, триматися, підтриматися, підпиратися, підпертися чим; заратовуватися, заратуватися чим. [Абсолютизм військом тільки й держався. Аристократство лицарськими замками підпиралось (Куліш). Зароблю грошей та трошки заратуюсь].

* * *

подтрусить підтрушувати, підтрусити. [Підтруси трошки сінця].

* * *

несов.; сов. - подтрус`ить

на кого на что схожий, похожий на кого, на що, підхожий, поді[о]бний до кого, до чого. [Він був схожий з виду на матір (Н.-Лев.). Сама на себе не схожа стала, така журба її бере (Рудч.). Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти (Г. Барв.). Оттакі й підхожі думки плутались у кожного в голові (Грінч.). Все здавалось чужим, чудним, не подібним до того, що було вчора (Коцюб.)]. Портрет не -хож на оригинал - портрет не схожий на оригінал. Они -жи друг на друга - вони схожі один на одного (поміж собою), вони підхожі, подібні один до одного. -жий как вылитый, как две капли воды - схожий, як викапаний, достоту схожий, достотній, чистий, чистісінький. [Син - викапаний (чистий, достотній) батько. Достоту на брата схожий]. Бывать, быть -жим на кого, на что - підходити до кого, до чого, скидатися, подобати, походити на кого, на що; см. II. Походить. [Чоловік до чоловіка бува підходить. День на день і ніч на ніч не скидається (Васильч.). Походить на те, ніби-то акція - гроші? (Кониськ.)]. Родиться, оказаться -жим на кого - уродитися, удатися, вийти в кого, викинутися в кого и на кого, скинутися, здатися на кого. [Чорт її знає, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). Удався я, мабіть, у того пращура свого, у Савлука козака (М. Вовч.). Ні один син не викинувсь на батька (Херс.). Така і повненька, і біла і рум'яна, чорноока, чорнобрива, як мати, і на норов трохи скинулась на неї (Мирн.). Ні, гарний був Мазепа мій, а ти так здавсь на чорта злого (Греб.)]. Стать на человека (на людей) -жим - вилюдніти. [Між товариством став він скоро відживати, став виявляти здібності до вчення, осмілів, вилюднів, як кажуть (Васильч.)]. Похоже на это, на то - підхоже до цього, до того; скидається на це, на те. [Це тільки трошки на правду скидається, а більш до брехні підхоже]. Это ни на что не -же - це вже не знати що.

* * *

сливе и сливи(нь), майже, (гал.) май, праве, так як, (чуть не) мало не, трохи не, як не, мало що не, замалим не, (без малого) безмаль (не), без трошки. [Павла вона сливе й не бачила (М. Вовч.). Дивився на неї майже несвідомо (Кониськ.). Стали ми оба май у посліді (Федьк.). Сам як не в слід за ними пішов (Свидн.). Матери своєї я так як і не зазнала, бо мені було півгода, як вони померли (Звин.). Ну це так як і готова хата, тільки побілити треба (Звин.). Вже-ж Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. -чти ничего - сливе (майже) нічого. -чти никогда - сливе (майже) ніколи. -чти нигде - майже ніде, мало де. -чти все - майже все, мало не все. [Гроші мало не всі розтринькав (Куліш). Мало не всю ніч не спав (Липовеч.). Мало не всі чули (Липовеч.)]. -чти совсем, вовсе - майже зовсім (цілком), мало не зовсім, мало не цілком. [Пісні та думи про козаків та гайдамаків позникали з народньої пам'яти мало не цілком (Грінч.)]. Он -чти разорён - він мало (замалим) не зруйнований, він майже зруйнований. -чти всегда в этом ошибаются - сливе завсіди (сливе раз-у-раз) в цьому помиляються. -чти каждый день - сливе (майже) що-дня, мало не що-дня. -чти везде - майже всюди (скрізь), мало не всюди, мало не скрізь. -чти двадцать - безмаль не двацять.

* * *

1) см. Прибавление 1. -ка жалованья - збільшення (підвищення) платні;

2) додаток (-тку), додача, придаток, придача, прибавка, (в цене) наддаток, наддача, прикидка, накидка; срв. Добавка, Надбавка, Придача. [Нум мінятися на коні, - кілько додатку хочете (Кам'ян.). Придаток не стоїть за даток (Номис). Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша (Лебед.)]. Дать что-л. в -ку, на -ку - дати що на додаток (реже в додатку, мест. п.), на придаток, на прикидку. [На придаток дам ще корову (Гр.). Дав на прикидку одного дубка (Звяг.)]. С -вкой - з наддатком, з наддачею, з гаком, з чубком. [Заплатю та ще й з наддатком (Франко). По дві десятини й вісім аршин та трошки й з гаком (Вас.). Сорок літ ще й з чубком (Гн. I)]. -ка сверх следуемой платы - наддаток до належної плати.

* * *

1) ( действие) додава́ння, дода́ння; збі́льшення, збі́льшування

2) (то, что прибавлено) дода́ток, -тка; дода́ча; диал. прида́ток, -тку; (сверх платы, в цене) надда́ток, -тка, надба́вка; ( увеличение) збі́льшення; ( зарплаты) приба́вка

-рить (дверь) прочиняти, прочинити, прохиляти, прохилити, (диал.) ухиляти, ухилити (двері), відчиняти, відчинити трохи, відхиляти, відхилити трохи (двері), (во множ.) попрочиняти, попрохиляти и т. д. (двері). [Прочинив у клас двері, просунув туди голову (Васильч.). Відхили трошки двері]. Приотворенный - прочинений, прохилений, відчинений трохи, відхилений трохи.

* * *

несов.; сов. - приотвор`ить

накульгувати, припадати, налягати на ногу; срв. Хромать. [Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує (Черніг.). На ніженьку налягає, топірцем ся підпирає (Гол.). Бігла, налягаючи трохи на ліву ногу (Коцюб.)]. -вая - накульгуючи, припадаючи, налягаючи на ногу.

* * *

проветрить провітрювати, провітрити, вивітрювати, вивітрити, (о мн.) попровітрювати, повивітрювати що. [Треба провітрювати одежу (Н. Вол. п.). Провітрити в собі задушливу атмосферу (Єфр.). Тепер провітрим трохи скарбівні наші затхлі (Куліш). Провітрити кімнату, меблі]. Проветренный - провітрений, вивітрений. -ться -

1) (стр. з.) провітрюватися, бути провітреним;

2) (освежиться на ветру, воздухе) провітрюватися, провітритися. [Посидів він ще трошки, за шапку та з хати. - Добре, думаю собі, нехай провітриться (Кониськ.). Їдьте (в гостину), провітритесь (Кониськ.)];

3) -риться - см. Проветреть.

* * *

несов.; сов. - пров`етрить

изморить

1) (вымаривать) виморювати, виморити, вигублювати и вигубляти, вигубити, вибавляти, вибавити, (о мн.) повиморювати, повигублювати, повибавляти кого чим;

2) (истощать) зморювати, зморити, виморювати, виморити, уморювати, уморити, диал.: ухоркувати, ухоркати, уморхати, укодокати, утанажити кого чим. -ться -

1) виморюватися, вигублюватися, бути вимореним, вигубленим;

2) зморюватися, зморитися, виморюватися, виморитися. [Да як-же ти зморилась! посидь трошки (Г. Барв.). Так виморились, так знемоглись, що не здужають і поворухнутися (Квітка)]. Изморенный - зморений, виморений, диал. ухорканий, уморханий.

(понимать, уметь несколько) тямити, човпти, шупити, розуміти що, знатися, розумітися на чому, (смыслить, смекать) кме[і]тити, імкати. [Не дуже знає, а так уже шупить трошки (Черніг.). Він на цьому трохи розуміється (Київщ.)].

напрактиковать кого напрактиковувати, напрактикувати, вимуштровувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, (о мног.) понапрактиковувати и т. п. кого. Напрактикованный - напрактикований, вимуштруваний, намуштрований, понапрактиковуваний и т. п. -ться -

1) (стр. з.) напрактиковуватися, бути наприковуваним, напрактикованим, понапрактиковуваним и т. п.;

2) (возвр. з.) напрактиковуватися, напрактикуватися, намуштровуватися, намуштруватися, наламуватися, наламатися и наломлюватися, наломитися, набивати, набити руку до чого, (о мног.) понапрактиковуватися и т. п. [Тепер я вмію це й без тебе: намуштрувався (Звин.). Попереду мені важко було говорити по-панському, а тепер наламавсь (Звин.). Читаю швидко вже: трошки набив руку (Крим.)]. Напрактиковавшийся - що напрактикувався, напрактикований и т. п.

промедлить гаяти, прогаяти, угаяти, дляти, продляти; (мешкать) баритися, забарятися, обарятися, забаритися, гаятися, прогаятися, длятися, задлятися, бавитися, забавитися. [Угаєш півгодини, - він і ти з ним, і всі погинете (Куліш). Продляли цілий день (Черк. п.). Наче трохи тільки задлявся, а спізнився]. -ть в пути - задлятися (загаятаса) в дорозі. -медли маленько - почекай трошки.