твориться

1) ( происходить) ді́ятися; ( делаться) роби́тися; ( совершаться) твори́тися, чини́тися; (особенно о чём-л. плохом) ко́їтися

2) ( созидаться) твори́тися; ( создаваться) ство́рюватися

3) страд. твори́тися; роби́тися; твори́тися, чини́тися; ко́їтися

-твориться уособлюватися, уособитися, персоніфікуватися, сперсоніфікуватися.

* * *

произойти

1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;

2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.

* * *

несов.; сов. - произойт`и

1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) ( брать начало) похо́дити, піти́

КУЛЬТУРА ( від лат. culture - обробіток, розвиток, виховання, освіта, шанування) - 1) Історично вихідне значення - обробіток і догляд за землею. 2) Догляд, поліпшення, ушляхетнювання тілесно-душевно-духовних сил, схильностей і здібностей людини, а отже - і ступінь їх розвитку; відповідно розрізняють К. тіла, К. душі і духовну К. (вже од Цицерона йдеться про філософію як К. духу). 3) Сукупність способів і прийомів організації, реалізації та поступу людської життєдіяльності, способів людського буття. 4) Сукупність матеріальних і духовних надбань на певному історичному рівні розвитку суспільства і людини, які втілені в результатах продуктивної діяльності. 5) Локалізоване у просторі та часі соціально-історичне утворення, що специфікується або за історичними типами, або за етнічними, континентальними чи регіональними характеристиками суспільства. В найширшому значенні, зафіксованому ще Віко, К. - це те, що твориться людиною, на відміну від того, що твориться природою. Од XVIII ст. започатковується як розбіжність між К. натуралістичною (коли її витоки вбачаються в незайманій природі людини) та ідеалістичною (К. - це, головним чином, досягнення довершеного морального стану), так і протиставлення К. (як осердя духовних цінностей, зусиль, пов'язаних з внутрішнім вдосконаленням особи) - цивілізації (як чомусь зовнішньому щодо людини, спрямованому на покращення соціального устрою, еволюційний континуальний розвиток суспільства на засадах "розуму" до інтегрального універсалізму). З друг. пол. XIX ст. формується некласичний підхід до К., утверджується ідея її дисконтинуальності (Данилевський, Шпенглер, Тойнбі, Нортроп, Шубарт), відбувається онтологічний поворот в розумінні К. (філософія життя, феноменологія, екзистенцій лізм, антропологія філософська), В результаті планетарний культурно-історичний процес постає вже не як монолітноєдина лінія неухильного сходження, а як поліцентричне і багатолінійне утворення, як сукупність співіснуючих і наступних одна щодо одної К. монадної природи. К. розглядається не лише як певний спосіб і взірець життя, а передусім як особлива реальність, буттєвий вимір унікальності існування різномасштабних індивідів історії - осіб, племен, спільнот, націй, цивілізацій, суспільств тощо. За такого - позбавленого просвітницьких ілюзій, сповненого переживанням історичних екстремумів, трагізмів і втрат - розуміння К. принципово інакше постає співвідношення К. і цивілізації. К. розглядається як синонім локальної цивілізації (напр., у Тойнбі), або ж цивілізація - як пізній етап існування К. - етап її творчого і водночас виснажливого плодоношення (Данилевський), а чи застигання і вмирання (Шпенглер). Нині поряд з традиційними проблемами культурології - про співвідношення природи та К., сутність К., зв'язок К. між собою та з цивілізацією тощо дедалі актуальнішими стають проблеми онтології К., безконфліктного діалогу К., співвідношення масової та елітарної К., соціального і культурного поступу, загальнолюдського, особливого і унікального в розвитку К., К. та контркультури тощо Р. озглядаючи екзистенційно-антропологічні підвалини К., можна визначити її як процес та результат об'єктивації особистісної основи людини задля досягнення внутрішньо-духовної комунікації. К. постає як символічно-комунікативне оформлення особистості у стихії часу. При цьому К. може бути прив'язана до свого часу, а може виходити за його межі, у той екзистенційно-антропологічний простір, що з'єднує різні часи. Такий вихід є виявленням геніальності у К.; у сприйнятті й творенні К. він є результатом граничного напруження людини, її граничного буття. При цьому в К. відбувається зняття граничного напруження, яке виявляється в станах туги, жаху, відчаю, катарсичного переживання.

1. n рек., марк. рекламування; реклама; 2. рекламна діяльність; 3. рекламне оголошення; a рекламний

1. оплачене ідентифікованим спонсором поширення через ЗМІ інформації про товари, продукцію (product), послуги (service¹), ідеї, марки (brand), яка спрямована на цільову аудиторію (target audience) і покликана стимулювати попит на ці товари, послуги тощо; ♦ рекламування як один із компонентів маркетингу (marketing communication) поділяють на два основні види: рекламування для створення популярності організації (institutional advertising) і рекламування продукції (product advertising); 2. комерційна діяльність зі створення, розповсюдження та продажу реклами (advertisement); 3. рекламне оголошення (advertisement)

═════════■═════════

above-the-line advertising реклама з агентською знижкою; accessory advertising допоміжна реклама; advance advertising попередня реклама; adversary advertising реклама, що протидіє; advocacy advertising рекламно-пропагандистська кампанія; airline advertising реклама авіакомпанії; aisle advertising реклама у проході між полицями в крамниці; annoying advertising подразлива реклама; audiovisual advertising аудіовізуальна реклама; auditory advertising акустична реклама • звукова реклама; auxiliary advertising допоміжна реклама; bait advertising спокуслива реклама; bait and switch advertising реклама із мерехтливою принадою; bank advertising банківська реклама; bargain-basement advertising реклама, яка пропонує товар за низькими цінами; below-the-line advertising рекламні замовлення, які не дають агентської знижки; beverage advertising реклама напоїв; billboard advertising щитова реклама; block advertising блокова реклама; borax advertising настирлива реклама; brand advertising рекламування марки • рекламування торговельної марки; brand image advertising реклама товарної марки; brand name advertising реклама торгової назви фірмової марки; broadcast advertising рекламування засобами радіо; burst advertising короткострокове раптове рекламування; business-to-business (B-B) advertising реклама для підприємств; cable advertising реклама на кабельному телебаченні; cause-and-issue advertising проблемна реклама • реклама, яка спрямована на суспільні проблеми; cinema advertising кінореклама; classified advertising реклама, згрупована у рубрики; commercial advertising торговельна реклама • комерційна реклама; commodity advertising рекламування товару; comparative advertising реклама, розрахована на дискредитацію товару конкурента; comparison advertising порівняльне рекламування; competitive advertising конкурентне рекламування; concept advertising реклама задуму • реклама ідеї; consumer advertising рекламування споживчих товарів • споживча реклама; contemporary advertising сучасна реклама; controversial advertising суперечлива реклама • дискусійна реклама; cooperative advertising спільне рекламування; corporate advertising рекламування організації • рекламування для створення популярності організації; corrective advertising реклама, яка виправляє помилкову інформацію або помилкове враження; coupon advertising купонна реклама; creative advertising творча реклама; crossruff advertising колективна реклама; current advertising поточне рекламування; deceptive advertising облудна реклама • реклама неякісних товарів • неправдива реклама; demonstration advertising наочна реклама • переконлива реклама; denigratory advertising ганебна реклама конкурентів • ганебна реклама; direct advertising пряме рекламування; direct-mail advertising пряма поштова реклама; directory advertising рекламні оголошення в довідниках; direct response advertising пряма поштова реклама; display advertising вітринно-виставкове рекламування; domestic advertising рекламування місцевих товарів; effective advertising ефективна реклама; endorsement advertising рекламування з підтримкою; entertaining advertising розважальна реклама; ethical advertising етичне рекламування; existing advertising поточна реклама; expensive advertising дорога реклама; eye-catching advertising яскрава реклама; factual advertising реклама, яка обґрунтована фактами; false advertising облудна реклама • неправдива реклама; fashion advertising реклама моди; film advertising кінореклама • реклама з допомогою кінофільмів; financial advertising фінансове рекламування; flexform advertising реклама довільної форми; follow-up advertising повторна реклама; food advertising реклама харчових продуктів; foreign advertising закордонна реклама; fraudulent advertising шахрайська реклама; free advertising безплатна реклама; front-page advertising реклама на титульній сторонці; general advertising реклама на широку публіку; generic advertising рекламування групи товарів; global advertising всесвітня реклама; government advertising реклама від імені урядових органів • урядова реклама; grocery advertising реклама бакалійно-гастрономічних товарів; graphic advertising графічне рекламування; group advertising групова реклама; hard-sell advertising наполегливе рекламування • агресивне рекламування; heavy advertising інтенсивна реклама; high-pressure advertising настійне рекламування • агресивне рекламування; house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; hype-type advertising гучне рекламування; image advertising рекламування образу • рекламування іміджу; impact advertising спонукальна реклама; indirect advertising непряме рекламування; indirect-action advertising реклама непрямого впливу; industrial advertising промислове рекламування; inferior advertising неякісне рекламування; information advertising реклама, насичена інформацією • інформаційна реклама; in-house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; initial advertising початкова реклама; innovative advertising новаторське рекламування; institutional advertising рекламування організації • рекламування для популяризації організації; international advertising міжнародне рекламування; interstate advertising рекламування для міжштатного розповсюдження; introductory advertising вступна реклама; investor-solicitation advertising рекламування для зацікавлення вкладників; issue advertising реклама, яка висвітлює суспільні проблеми; journal advertising рекламування в спеціалізованих виданнях • рекламування в журналах; keyed advertising шифроване рекламне оголошення; large-scale advertising великомасштабне рекламування; launch advertising упроваджувальна реклама • реклама впровадження товару • реклама, що оголошує про випуск нового товару; legal advertising правове рекламування; litter-bin advertising рекламування на сміттєвих урнах; local advertising місцеве рекламування; long-term advertising довгострокове рекламування; low-pressure advertising ненав'язливе рекламування; mail-order advertising рекламування торгівлі «товари поштою» • реклама, передана поштою; magazine advertising журнальне рекламування • рекламування в журналах; mail advertising рекламування поштою • реклама, передана поштою; mass advertising масове рекламування • реклама масового охоплення; mass media advertising рекламування в засобах масової інформації; misleading advertising оманливе рекламування • неправдиве рекламування; mobile advertising реклама на транспортних засобах; multimedia advertising рекламування, що користується кількома засобами масової інформації; multinational advertising багатонаціональна реклама; name advertising реклама назви • реклама-назва; national advertising національне рекламування; natural break advertising рекламування в перервах між програмами; newspaper advertising газетна реклама; novelty advertising рекламування новинок; objective advertising об'єктивне рекламування; offbeat advertising нешаблонне рекламування • оригінальне рекламування; off-season advertising рекламування в міжсезонні • позасезонне рекламування; on-target advertising цілеспрямоване рекламування; opinion advertising експертна реклама; oral advertising усне рекламування; outdoor advertising вулична реклама; out-of-home advertising надвірне рекламування; package advertising реклама на упаковці; packaged-goods advertising рекламування фасованих товарів; persuasive advertising переконливе рекламування; point-of-purchase advertising рекламування на місці продажу-купівлі; point-of-sale advertising рекламування на місці продажу-купівлі; political advertising політична реклама; position media advertising вуличне рекламування; postal advertising поштове рекламування; postcard advertising реклама на поштових картках; poster advertising плакатне рекламування • реклама за допомогою плакатів; postmark advertising реклама на поштовому штампі; premium advertising високоякісна реклама; prestige advertising престижне рекламування; price advertising реклама цін; primary advertising основне рекламування; print advertising друковане рекламування; private sector advertising рекламування приватного сектору; problem-solution advertising рекламування щодо розв'язання проблем; producer advertising реклама від імені виробників; product advertising рекламування продуктів; product-centred advertising реклама, яка робить наголос на товарі; product-comparison advertising реклама на основі порівняння товарів; professional advertising професійне рекламування; promotional advertising заохочувальне рекламування • реклама, що заохочує попит; radio advertising радіорекламування; recruitment advertising реклама вакансій; regional advertising районне рекламування • регіональне рекламування; regular advertising систематичне рекламування; reinforcement advertising підсилювальне рекламування; repeat advertising повторне рекламування; retail advertising рекламування роздрібної торгівлі; sales advertising рекламування для збуту; screen advertising екранне рекламування; seasonal advertising сезонне рекламування; selective advertising добірна реклама; semi-display advertising тематичне вітринно-виставкове рекламування; short-term advertising короткострокове рекламування; show-window advertising вітринне рекламування; sky advertising повітряне рекламування; soft-sell advertising ненастійне рекламування; space advertising ілюстративно-зображальне рекламування • зображальне рекламування; split-run advertising рекламування з розбиттям тиражу; spot advertising рекламування у вставці; still-life advertising натюрмортне рекламування; store advertising реклама крамниці; strategic advertising стратегічне рекламування; subliminal advertising рекламування, спрямоване на підсвідомість; successful advertising успішне рекламування; superior advertising реклама вищої якості; tactical advertising тактичне рекламування; target advertising цілеспрямоване рекламування; teaser advertising подразливе рекламування; tie-in advertising супровідна реклама; tombstone advertising коротке рекламне оголошення інформаційного характеру; trade advertising торгова реклама • рекламне оголошення в торговельному виданні; trademark advertising реклама торговельного знака; traditional advertising традиційне рекламування; transit advertising реклама на транспорті; truthful advertising правдива реклама; unacceptable advertising неприпустима реклама; unfair advertising несумлінне рекламування; untruthful advertising неправдива реклама; vertical cooperative advertising вертикальна спільна реклама; viewpoint advertising рекламування точки зору; visual advertising зорова реклама; vocational advertising реклама, розрахована на професіоналів; word-of-mouth advertising реклама, яка твориться споживачами • реклама з уст в уста; written advertising письмове рекламування; year-round advertising цілорічне рекламування; yellow-pages advertising; zero-based advertising реклама з нуля

═════════□═════════

advertising account рахунок за рекламу; advertising activities рекламна діяльність; advertising agency рекламне агентство; advertising agency network мережа рекламних агентств; advertising agent рекламний агент; advertising aids рекламні матеріали; advertising allowance знижка для компенсації витрат на рекламування; advertising and publicity реклама і пропаганда • реклама і популяризація; advertising appeal привабливість реклами • рекламна концепція; advertising budget кошторис на рекламування; advertising campaign рекламна кампанія; advertising consultant порадник з рекламування • консультант з рекламування; advertising contract рекламний контракт; advertising copy рекламний текст; advertising costs витрати на рекламу; advertising department рекламний відділ; advertising director директор рекламного підприємства; advertising effect вплив реклами; advertising effectiveness ефективність реклами; advertising effort рекламна діяльність; advertising expenses витрати на рекламу; advertising expert спеціаліст з реклами; advertising exposure рекламний контакт; advertising film рекламний фільм; advertising industry рекламна галузь; advertising literature рекламне видання • рекламні проспекти; advertising malpractice зловживання в галузі реклами; advertising manager керівник рекламного агентства; advertising material рекламний матеріал; advertising media засоби рекламування; advertising medium засіб рекламування; advertising price рекламна ціна; advertising profit прибуток з рекламування; advertising rate рекламна ставка; advertising registers рекламні довідники; advertising research дослідження у галузі рекламування; advertising revenue дохід з рекламування; advertising slogan рекламний слоган; advertising space місце на рекламу; advertising spot рекламна вставка на телебаченні або радіомовленні; advertising standards норми рекламування • стандарти рекламування; advertising standards authority орган стандартизації в галузі реклами; advertising value вартість реклами; advertising weight ефект реклами; to arrange advertising організувати рекламу; to do the advertising виготовляти/виготовити рекламу; to finance advertising фінансувати рекламу

advertising¹ ‡ A. four principles of marketing (386)

пр. publicity

▹▹ advertisement

▹▹ promotion¹

* * *

Демокрит (460, Абдера - 370 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, учень Левкіппа. Довгий час провів у мандрах по країнах Сходу. Написав близько 70 творів різноманітної тематики. Космогонічне за своєю проблематикою і цим подібне до інших досократичних філософій, вчення Д. разом з тим суперечить спільним метафізичним інтуїціям досократиків, що робить його перехідною постаттю від доби ранньофілософських космогоній до періоду класичної еллінської філософії. Основа онтології Д. - атомістика: вчення про атоми та пустоту як першопочатки буття. Поняття "атом" виникає як антитеза елейській нескінченній подільності сущого і покликане розв'язати апорії Зенона Елейського А. том за онтологічними якостями (окрім форми) дорівнює елейському сущому (Єдиному), але на відміну від останнього атомів може бути безліч. Усе існуюче складається з них як неподільних, самодостатніх, непроникних форм. Цим домінуюча у ранньофілософських космогоніях інтуїція континуальності (безперервності і цілісності) Космосу руйнується і замінюється принципом дискретності світу. Вказуючи на атоми та пустоту як першооснови сущого, Д. також стверджує рівновагому реальність буття і небуття, що радикально суперечило не лише елейському вченню, а й іншим досократичним космогоніям. На думку Д., незчисленні не лише атоми, а й світи, які складаються з них; ці світи (відмінні за розмірами, будовою, якостями) повсякчас виникають і гинуть. Множинність одночасно існуючих світів була принципово новою для Античності космогонічною ідеєю, яка у подальшій історії філософської думки опонувала образу єдиного, гармонійно впорядкованого світоустрою. Деструктурувавши характерну для ранньофілософських космогоній першосубстандію і замінивши її висхідними неподільними формами ("ейдоси", "щосьності", "буття"), Д. так само деструктурує другий найважливіший чинник досократичного уявлення про генезис Космосу: вселенську силу, дією якої твориться впорядкований світоустрій (Логос Геракліта, Діке Анаксимандра, Нус Анаксагора тощо). Замість неї у атомістиці - вперше в історії думки - з'являється поняття причини. У вченні про пізнання Д. розрізняв чуттєве і умоглядне знання. Чуттєві сприйняття виникають внаслідок потрапляння в органи чуттів копій (ейдолів) речей, котрі відокремлюються від них. Але чуття постачають лише "темне", спотворене і несправжнє знання, оскільки свідчать про множинний світ речей, а не про дійсний світ атомів та пустоти. Останній осягається лише розумом. Перевага умоосяжного знання над чуттєвим видавалася Д. настільки значною, що легенда оповідає про самозасліплення філософа променем сонця для того, щоб "темне знання" не відволікало його від розумового споглядання справжньої дійсності. У вченні про людину Д. виходить з того, що люди набули власних форм буття завдяки природі і досвіду. Згідно встановленню (спільній згоді) виникають слова, звичаї, закони і держава. Головною метою життя є еволюція - стан душі, коли вона перебуває у спокої та рівновазі, звільнена від страхів і пристрастей.

[br]

Осн. тв.: "Великий діакосмос (світоустрій)".

Ориген (185, Александрія - 254) - християнський теолог і філософ, представник ранньої патристики. У творі "Про першооснови" здійснив спробу систематичного викладу основних істин християнства. Біблію О. тлумачив алегорично, розробляючи вчення про три її смисли - "тілесний" (буквальний), "душевний" (моральний), "духовний" (філософсько-містичний). У дусі неоплатонізму О. розглядав Бога-сина - Христа-логоса і Бога-духа як еманації верховного Бога-отця. Христос-логос - Боголюдина виконує у нього космологічну функцію: він як "Боже слово" містить у собі умоглядний світ ідей, за яким твориться природно-людський світ, а сам є посередником між цим світом і Богом-отцем. (У творах О. вперше зустрічається слово "Боголюдина".) Творіння світу хоч і було творінням "з нічого", є не одноразовим актом, а вічним процесом творення все нових світів. Наш світ відрізняється від інших світів тим, що саме в ньому Божественний логос став Боголюдиною і оприявнив функцію спасіння, повернення до Бога; проте після цього повернення настає нове падіння, що веде до утворення нового світу, і так до безкінечності. В 543 р. в едикті імператора Юстиніана І О. було оголошено єретиком. Ідеї 0. як теолога і філософа справили значний вплив на патристику і середньовічну філософію.

[br]

Осн. тв.: "Про першооснови"; "Про молитву"; "Проти Цельса".

ОСОБИСТІСТЬ - аспект внутрішнього світу людини, що характеризується унікальністю та відкритістю; реалізується в самопізнанні та самотворенні людини та об'єктивується в артефактах культури. О. відрізняється від індивіда тим, що в своїх актуалізованих проявах є трансцендентною по відношенню до умов соціального життя, тоді як індивід постає частиною роду і виду (біологічний атом) та суспільства (соціальний атом) Р. азом із тим у деяких психологічних школах XX ст., передусім соціоцентричних, О. витлумачується як соціальна маска індивідуальності. Проблема О. є центральною для персоналізму, у межах якого вона визнається первинною творчою реальністю та найвищою духовною цінністю. Засновник франц. персоналізму Муньє вважає О. єдиною реальністю, яку ми пізнаємо та одночасно створюємо зсередини, живою активністю самотворчості, комунікації. Бердяєв, розгортаючи традицію слов'янського персоналізму, зазначає, що О. не народжується, а твориться Богом: О. є Божа ідея та Божий задум, цілісність та єдність, яка має безумовну та вічну цінність. Фройд, по суті, ототожнює поняття "О." і "психіка." В результаті він структурує О.-психіку, виділяючи три основних її компоненти: "Я", "Воно" та "Над-Я". "Я" співвідноситься зі свідомістю, "Воно" - з підсвідомістю, "Над-Я" - це та частина особистості людини, що контролює діяльність "Я" і оберігає його від панування "Воно". Говорячи про "Воно", Фройд тлумачить його як найбільш давню (первинну) структуру особистості. "Воно-підсвідоме" знаходиться в боротьбі з "Я" як пізнішою структурою, постійно продукуючи асоціальні бажання. "Над-Я" виступає тим цензором особистості, що у формі совісті придушує і приборкує стихію "Воно". На відміну від Фройда, Юнг ототожнює поняття "О." та "душа" В. ін описує О. за допомогою понять: "Я", "персона", "тінь", "аніма", "анімус". При цьому Юнг розділяє "О." і "самість", вважаючи останню більш глибинною реальністю, яка включає несвідоме. Велике значення проблемі О. надають представники "гуманістичної психології". Так, Маслоу визначає особистість як здатність людини до самоактуалізації В. ін розуміє самоактуалізацію не просто як стихійне зростання, а як самопізнання, саморефлексію, що ведуть до плідної самотворчості. Самоактуалізація О. - це вміння злитися зі своєю внутрішньою природою, вибрати свою мотивацію до життя, здатність постійно розгортати свої потенції.