-
1 папочка
-
2 папашенька
та́точко, та́тонько, тату́сь, -ся, тату́ся, тату́сенько, тату́нь, -ня, тату́ньо, тату́нцьо, ба́тенько, ба́течко -
3 тятенька
уменьш.-ласк.тату́сь, -туся́ и -ту́ся, тату́ся, та́точко, та́тонько, тату́сик, тату́сенько, тату́нь, -ня, тату́ньо -
4 родимый
1) рі́дний; фольк. роди́мий\родимыйый дом — рі́дний дім, рі́дна домі́вка (ха́та, стрі́ха)
\родимыйый кра́й — рі́дний (роди́мий) кра́й
2) (в знач. сущ.: ласковое обращение - зват.) рі́дний [мі́й], се́рце [моє́], се́рденько [моє́], го́лубе [мій]; фам. чолові́че до́брий3) (в знач. сущ.: отец) фольк. та́то, та́тко, та́тонько, та́точко, тату́сь, -ся, тату́нь, -ня, ба́тенько, ба́течко; (в обращении - зват.) та́ту, та́тку, та́тоньку, та́точку, тату́сю, тату́ню, ба́теньку, ба́течку4)\родимыйые — (в знач. сущ. мн.: родители) фольк. ба́тько-ма́ти, род. п. ба́тька-ма́тері, оте́ць-ма́ти, род. п. отця́-ма́тері и вітця ма́тері, оте́ць-не́нька, род. п. отця́-не́ньки и вітця́-не́ньки
\родимыйое пятно́ — ро́димка, роди́ма пля́ма; перен. пережи́ток, -тку и пере́житок
-
5 папаня
тж. пап`анькатату́ньо, тату́нь, -ня, тату́нцьо, -ця -
6 батюшка
1) см. Отец, Священник;2) (почт. назв. старшего) батько, батя, нанашко. Батюшки! - леле! -ки мои, -ки светы! - нене моя, ненечко моя!* * *1) ( отец) ба́тько; та́то; батенько, ба́течко, тату́сь, -туся́ и -ту́ся, та́точко, та́тко, тату́ньо2) ( в обращении к собеседнику) го́лубе, батеньку, ба́течку3) ( священник) батюшка; паноте́ць, -тця́ -
7 просыпаться
I. проспаться присиплятися и просипатися, проспатися, переспатися. [П'яний проспиться, а дурний ніколи (Приказка)].II. проснуться прокидатися, прокинутися (реже кидатися, кинутися (від сну)), просипатися и просинатися, проснутися, проспатися, (пробудиться) пробуджуватися, пробудитися, будитися, збуджуватися, збудитися, обуджатися, о[у]будитися, (очнуться от сна) прочинати, -ся, прочнути, -ся, пробуркуватися; пробуркатися, прохопитися, продрухатися; вставати, встати, (о многих) попрокидатися, попросип[н]атися, попробуджуватися, позбуджуватися, побудитися, попробуркуватися. [Прокинулася несподівано серед ночи (Грінч.). Прокинувся з важкою головою (Коцюб.). Кинувся од свого голосу (Васильч.). Страшно буде малим, як проснуться (Л. Укр.). Од сна проспався (А. Д.). Земля будилася (Коцюб.). Пробудившись, не міг пригадати, що снилося (М. Вовч.). В мене збудилася своя туга (Васильч;). Спала та збудилась (Рудан.). Всі на кутку побудилися. Тату! тату! прочніться (Яворн.). Потім слух його прочнувся (Франко). Візантія пробуркалась, витріщає очі (Шевч.). Надія встала, до життя устало могутнє поривання (Грінч.)].* * *I несов.; сов. - прос`ыпатьсярозсипа́тися, розси́патися и порозсипа́тисяII несов.; сов. - просн`утьсяпросипа́тися и просина́тися, просну́тися и попросипа́тися и попросина́тися, прокида́тися проки́нутися и попрокидатися, пробу́джуватися, пробуди́тися и попробу́джуватися, буди́тися, збуди́тися; пробу́ркуватися, пробу́ркатися и попробу́ркуватися -
8 батюшкин
1) татків, батеньків;2) (поповский) батюшчин, панотців (-ева, -еве), попів.* * *1) ба́тьків, -кова, -кове; та́тів, -това, -тове; тату́сів, -сева, -севе, та́тків2) ба́тюшчин, -а, -е; панотці́в, -це́ва, -це́ве -
9 возвращаться
возвратиться вертатися, вернутися до кого, до чого, куди [Вертатися на Україну, до свого краю. Перше кохання і перші муки не вертаються (Кониськ.)], вертати, вернути до чого [Вертав до господи. Рік за роком упливає, назад не вертає (Руд.). Поспішає вернути до міста (Куліш)], повертатися, повернутися до чого, на що, повертати, повернути до кого, чого, в (на) що [До господи поверта. Повертала в Україну (Шевч.). В рідний свій край повернув (Л. Укр.) Енергія знов повернула до мене (Крим.). Поверни ти на Вкраїну (Франко)], завертатися, завернутися, звернутися [Заверніться тату, додому, - я й сам піду (Рудч.). Він скоро звернеться і щастя своє привезе (Квітка)], завертати, завернути [Ця слабість завертає], привертатися, привернутися, навертатися, навернутися [Нехай додому не вертається; як-же вона привернеться, то-тож вона лиха набереться (Сл. Грінч.). Та навернувся додому вже більш як у півроку (Мова)]; (о многих) сов. повертатися, повертати, позавертатися. Успеть отправиться и возвратиться назад - обернутися, обернути [Тричі обернувся з снопами до обіду], (о многих) сов. пообертатися. Возвращаясь - вертаючись, вертаючи, повертаючись, повертаючи, повертом, (з) поворотом. [Поки з поворотом не надійду сюди (Фр.)].* * *несов.; сов. - возврат`итьсяповерта́тися, поверну́тися, верта́тися, верну́тися, поверта́ти, поверну́ти; верта́ти, верну́ти; несов., фольк. вороча́тися; диал. заверта́тися, заверну́тися -
10 испортить
1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];2) спартачений, спаскуджений и т. д.;3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.* * *1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити3) (навести порчу) зуро́чити -
11 молокосос
-соска молокосос, -соска, (мальчишка) блазень (-зня), блазнюк, молодяк (-ка), блазня (-няти), (образно) жовтодзюб (-ба), безвусько (-ка), (о женщ.) блазнюха, блазнючка. [Тату! я не вітер який, я вже не хлопець, не блазень (Квітка). Отой блазень? Білогубе щеня? (Основа 1861). Воно супроти нас блазня (Кониськ.)].* * *ирон.молокосо́с; диал. бла́зень, -зня -
12 мужний
и Мужнин чоловіків (-кова, -кове), чоловічий, мужів (-жева, -жеве), (диал.) мужиків (-кова, -кове); мужній. [Жінка володіючи чоловіковим добром, мусить його довги сплачувати (Грінч.). Він підбиває мирян відібрати у вдови чоловічий наділ (Мирн.)]. -няя жена - мужня жона. [Я тут не пройдисвітка якась, а мужняя жона (Богодух.)]. -ний или -нин брат - чоловіків (мужів) брат. -няя власть - чоловікове (мужеве, мужнє) право. [Є справи, тату, де вже ні батьківське, ні мужнє право не мають сили (Л. Укр.)].* * *чолові́ків, -кова, -ковему́жняя жена́ — замі́жня́ (заму́жня) жі́нка
-
13 мука
I. мука, (скорбь душевная) гризота, згризота, (боль) біль (р. болю), (страдание) страждання; срв. Мучение. [Він терпів муку од свого кохання (Н.-Лев.). Одної тяжкої години, переживаючи велику душевну гризоту (Єфр.). Той сумний жаль, та пекуча згризота, що, не вгаваючи, шарпає його від молодих літ (М. Вовч.). Я думав: там щасливий край, там невідомі наші болі (Самійл.)]. Муки (пытка) - муки, тортури. [Я тебе прошу: не завдавай тортур моєму серцю (Л. Укр.)]. -ки ада - пекельні муки (тортури). -ки вечные - довічня мука. Предать -кам - віддати на муки. Подвергнуть -кам - взяти на муки.II. борошно, (особ. зап.) мука; (из предварит. ободранного зерна) шеретоване борошно; (мелево) мливо. [Де борошно, там і порошно (Номис). «Ото, тату, маєм воду», - каже циганчук, - «а якби нам іще сиру та муки до рук, - наварили-б вареників» (Рудан.). У нас і жмені млива немає (Кам'янеч.)]. Ржаная, пшеничная -ка - житнє, пшеничне борошно. Крупичатая -ка - питльоване борошно, питльованка, питель (-тлю), питлівка, крупчатка. [Коники пурхнули з санками в сніг, неначе в питльоване борошно (Н.-Лев.). На питель, на питель пшеничка ся меле (Гол. II)]. Пылить, напылить -кой - борошнити, наборошнити. [Хто це наборошнив на лаві? (Богодух.)]. Пачкаться, запачкаться в -ку - борошнитися, заборошнитися, уборошнитися, убратися в борошно.* * *I м`укаму́каII мук`або́рошно, мука́ -
14 названный
прлг. названий, наречений. [Батьку! тату! хоч не рідний, то названий! (Мирний). Прикликав названого сина свого (Г. Барв.). Соромився нареченого зятя (Н.-Лев.)]. -ный брат - названий брат, побратим, (ум. побратимко), побратимець (-мця), побратан (- на). -ная сестра - названа сестра, посестра.* * *I прич.1) на́званий; нарече́ний2) на́званийIIнакли́каний -
15 папа
1) (римско-катол. первосвященник) папа;2) (отец) тато (зват. тату). См. Отец;3) (детск.: хлеб) папа, папка.* * *I( отец) та́тоII церк.па́па -
16 папенькин
татків, тате[о]ньків, таточків (-кова, -кове), татунин, татунів, татусів (-сьова, -сьове), татусеньків, татунців, батеньків (-кова, -кове). [Татків голос. Татуньові подарунки].* * *та́тків, -кова, -кове, тату́сів, -сева, -севе -
17 попробовать
1) (сделать что-н.) спробувати, попробувати, (по)спитати(ся), (гал.) стрібувати (зробити що-небудь), узяти на спиток що. [Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую» (Гн.)]. -вал было бежать, да не удалось, поймали - спробував був (поспитався був) утекти, та не пощастило, піймали; Срв. Пробовать, Попытаться;2) покуштувати, скуштувати, поспитати чого. -буйте-ка этого вина, пирога - ось покуштуйте (скуштуйте, поспитайте) цього вина, пирога; срв. Пробовать.* * *1) спро́бувати, попро́бувати; ( испытать) ви́пробувати2) ( отведать) покуштува́ти, скуштува́ти, попро́бувати -
18 пускай
и Пусть нар. хай, нехай, (зап.) най. [Хай їй лиха година! (Рудч.). Ой не спиняйте у ставу води, нехай вона рине! Ой не піду я за п'яниченьку, нехай він ізгине (Пісня). Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою (Л. Укр.). Хто не вміє молитися, най іде на море учитися (Номис)]. Пусть он придёт - хай (нехай, най) він прийде. Пусть делает, что хочет - хай (нехай, най) робить, що хоче. Пусть будет по вашему - хай (нехай, най) буде по вашому, (шутливо) хай (нехай, най) ваше зверху буде, нехай буде з гречки мак! Вы этого хотите? пусть будет так - ви цього хочете? хай (най) буде так. Мои родители, -скай будут здоровы, приедут ко мне - мої батьки, нехай (хай, най) здорові будить, бодай здорові були, коби здорові (були), приїдуть до мене. Ну пусть будет и так - чи так, то й так. Пусть-ка - нехай-но, нехай-лиш, нехай лишень. [Нехай-но спробує сам сюди прийти!]. Пусть его сердится - хай собі сердиться;2) (всё равно, маловажно) дарма, дарма бери. [Тату! лізе чорт у хату! - Дарма, аби не москаль (Номис). Уже-ж хоч і сировате просо - дарма бери, - а повезем зодрать (Борз.)]. Может быть, это и не ваше, да пусть, берите! - жоже це й не ваше, та дарма, - беріть!* * *см. пусть
См. также в других словарях:
ТАТУ — (браз. и порт.). То же, что армадиль. См. это слово. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ТАТУ браз. и порт. Тоже, что армадил. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык,… … Словарь иностранных слов русского языка
ТАТУ — Дружно, в дружбе, любви и согласии. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов.. ТАТУ Живущая в дружбе, в мире. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские женские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
тату — наколка, татуировка, татушка, нательная живопись Словарь русских синонимов. тату сущ., кол во синонимов: 7 • боди арт (6) • … Словарь синонимов
тату — татуир. татуировка татуир. ТАТУ Тульское артиллерийско техническое училище ист. воен., образование и наука, техн. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом… … Словарь сокращений и аббревиатур
тату — нескл. ср. разг. Узоры и рисунки, нанесённые на тело человека путём наколов на коже и введения под кожу особой краски; татуировка 2.. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
тату — неизм.; ж. [англ. tattoo татуировка из полинез. tatau]. = Татуировка (2 зн.). Нанести т. на плечо … Энциклопедический словарь
тату — тату, то же, что броненосцы … Энциклопедический справочник «Латинская Америка»
тату — I. ТАТУ I нескл. м. tatou m. То же, что армадил. Павленков 1911. Броненосец, армадил (животное). Мак. 1908. Татуй зверок с Ежа величиною, но вместо шерсти или щетины на голове, плечах и заду покрыт костяными кожухами, посредством коих свернувшись … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Тату — T.A.T.u. t.A.T.u. Pays d’origine Russie Genre(s) … Wikipédia en Français
тату — I. рәв. Дусларча килешеп, карышмыйча. II. ТАТУ – ф. 1. Ашамлык эчемлек яки дару фәләннең бик азын гына авызга кабып, тәмен билгеләү 2. Берәр нәрсәнең тәме икенче бер нәрсәдә сизелү, тәмәйтү 3. Берәр төрле ашамлык эчемлек яки агу даруның… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
тату — неизм.; ж. (англ. tattoo татуировка из полинез. tatau) = татуировка 2) Нанести тату/ на плечо … Словарь многих выражений
