Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

татар)

  • 1 татар

    татарин; татар тили татарська мова СБ; татар т'ирамит татарська черепиця П; татар хан велааты область татарського хана Г.

    Урумско-украинский словарь > татар

  • 2 татарҗа

    СМ, татарҗас К, татарча СБ, СМ, татарчас ВН, татарчасна О по-татарськи.

    Урумско-украинский словарь > татарҗа

  • 3 невтерпёж

    нрч. не сила терпіти (кому що), невидержка (терпцю нема) (кому що робити). [Невидержка в хаті сидіти (Чигиринщ.). От невидержка тобі: кортить напитись? (Звин.). Пустили тихцем чутку про неї, що їй вже невидержка чекати (Рада). Уже й невидержка серцям вояцьким (Крим.)]. -пёж было - не сила (невидержка) була (робити що), не було сили (робити що). Ему уже было -пёж дожидаться - йому вже не сила (невидержка) була дожидатися (чекати). Ему становится -пёж - йому не стає сили (снаги) терпіти, бере його нетерплячка (Мирний), бере його нетерпляча (Основа 1862), йому терпець уривається, йому нетерпій. [Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, - і собі купе (Вовчанщ.)]. По ночам становилось -пёж от холода - ночами аж не сила була терпіти холод, ночами ставала вже невидержка з холоднечі. Украинцам становилась -пёж от татар - українцям уже й снаги не ставало терпіти від татар, українцям татари в знаки давалися аж до невидержки. -пёж стало (сделалось, пришло) - не стало сили терпіти що, терпець у(ві)рвався на що. -пёж стало делать что - не стало сили (снаги, терпцю) робити що.
    * * *
    предик.
    неси́ла [терпі́ти], неви́держка

    ждать было \невтерпёж ж — неси́ла було́ (не було́ си́ли, неви́держка була́) чека́ти (жда́ти)

    \невтерпёж ж кому́ — не те́рпиться (нетерпеливиться, невидержка) кому́

    ста́ло \невтерпёж ж кому́ — не ста́ло си́ли (сил) терпі́ти кому́, неви́держка ста́ла кому́; ( лопнуло терпение) терпе́ць увірвався кому́

    Русско-украинский словарь > невтерпёж

  • 4 дағлых

    1. ліс, лісисте місце У, Г, К; чыхты, варды дағлыхчеэ, бахса — эт'и дэне харға учуп т'ельлер, йосам сығырчых мы, башладлар тэпелешмеэ пішов собі в ліс, дивиться — прилітає дві грака, чи шпаки, і почали битися між собою Г.
    2. гірська місцевість СГ, М; варый ӧле дағлых, хайалых йерлере приходить у таке собі гористе, скелясте місце СГ; бир фена дағлык Черкес керман тарафунда ики байдаравалы татар ики тарафуму алдылар в одній недобрій гірській місцевості поблизу Черкескермена двоє татар із Байдарави заступили мені шлях з обох боків М.

    Урумско-украинский словарь > дағлых

  • 5 забирать

    забрать
    1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];
    2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];
    3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.
    * * *
    несов.; сов. - забр`ать
    1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш

    \забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)

    2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш

    Русско-украинский словарь > забирать

  • 6 кизиль

    Кизил, бот. Cornus mascula дерен (-рену), деренка, (татар.) кизил (-лу). [Цвів жовто дерен, кизил отой (Крим.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > кизиль

  • 7 клятва

    1) в чём, чего, чем (присяга, обет) - клятьба, присяга, (клятвенное уверение) присягання, заприсягання на що, чого, чим. [Як я порушу цю клятьбу, то хай мені оберне назад в'язи (Звин.). Як зрадництво я бачити могла, у присяганнях вірного кохання? (Грінч.). Вона не хтіла вірити заприсяганням хлопчаковим (Крим.)]. Давать, дать -ву - давати, дати присягу (клятьбу), присягати(ся), присягнути(ся), заприсягати(ся), заприсягти(ся) и заприсягнути(ся), клястися, поклястися, заклинатися, заклястися; срвн. Клясться 1 и Поклясться. [Дати велику присягу, що в світі ніхто не почує невільничих співів моїх (Л. Укр.). Дали один перед другим клятьбу (Звин.). Заприсягну, якщо ви віри не ймете! (Крим.)]. Обязать -вою - заприсягти кого; обязанный -вою - заприсягнений. Нарушать нарушить -ву - ламати (зап. ломити), зламати, поламати присягу, клятьбу. [Такої присяги ніхто не зламає (Грінч.). Пани не раз ломили свою клятьбу (Павлик)]. Остаться верным -ве, сдержать -ву - додержати присяги (клятьби), справдити присягу (клятьбу). Отпереться от чего с -вой (божбой) - відклястися, відприсягтися (від) чого. Скреплённый -вой - см. Клятвенный. Ложная -ва - неправдива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. [Боялись розливу крови і татар, і диби, і кривоприсяги (Л. Укр.)];
    2) (божба) присягання, божіння;
    3) (проклятье) клятьба, кляття, прокляття, проклін и прокльон (- льону); срвн. Проклятие 2;
    4) церк. - см. Анафема и Проклятие 2.
    * * *
    1) клятьба́; ( клятвенное уверение) заприсягання, присяга́ння, прися́га
    2) (проклятие) прокля́ття, клятьба́, проклі́н, -кльо́ну, прокльо́н; диал. кляття́

    Русско-украинский словарь > клятва

  • 8 маховой

    маховий. -вое колесо - см. Маховик. -вой парень - злодій (-дія), злодюга, злодіяка. -вое перо - махове перо, плав (-ву), ум. плавок (-вка), плавочок (чка). -вая сажень - маховий сажень (-жня), (татар.) кулач (-ча).
    * * *
    махови́й

    Русско-украинский словарь > маховой

  • 9 награбить

    1) награбувати, (зап. нарабувати), нагарбати, наздирати, наплюндрувати що, чого. [Був обтяжений страшенно золотом, що був нагарбав (Крим.). Грошей наздирали з нашого брата, - багатіють (Мирн.). Золото, що ми наплюндрували (Куліш)];
    2) (нагрести граблями) нагромадити, нагребти. [Чимало сіна нагромадили (Мирг.)]. Награбленный -
    1) награбований, нагарбаний, наздираний, наплюндрований. -ное добро (имущество) - награбоване добро (майно), грабіжка, грабунок (-нку), (зап. рабунок), здирщина, шарпанина. [Козаки в татар рабунки однімають (Куліш)];) нагромаджений, нагребений. -ться - награбуватися, нагарбатися, наплюндруватися, попограбувати (досхочу) и т. п.
    * * *
    I нагр`абить
    ( присвоить грабежом) награбува́ти, -бу́ю, -буєш; нагарбати, мног. понага́рбувати, -бую, -буєш
    II
    ( нагрести) диал. нагребти́; ( сена) нагрома́дити, -джу, -диш; ( лопатой) нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти

    Русско-украинский словарь > награбить

  • 10 пленник

    полонник, полоненик, полонянин, полонян(н)ик, бранець (-нця), в'язень (-зня), в'язник, невільник. [Багатші полонники переховувалися тут аж до викупу]. -нники (соб.) полон, ясир. [Тож він татар на поміч приєднав і платить їм ясирем християнським (Л. Укр.)].
    * * *
    полоне́ний, -ого, полоне́ник; фольк. бра́нець, -нця; полоня́нин, полоня́ник

    Русско-украинский словарь > пленник

  • 11 подобно

    кому чему
    1) подібно, підхоже до кого, до чого, подібно як (і) хто, що, (словно) мов (-би), немов (-би), ніби, (не)наче хто, що. Срв. Словно, Точно, Будто. -бно зверю - як (наче, мов) звір. Он, -бно всем живым существам, борется за жизнь - він, як і усі живі істоти, змагається за життя. -бно тому, как - так саме, як; подібно (підхоже) до того, як. -бно кому (в подражание кому) - робом кого, робом чиїм. [Робом Дашковича, водив козаків на татар (Куліш). Роби батьковим робом];
    2) (прилично) см. Подобает.
    * * *
    1) нареч. поді́бно, так са́мо; ( таким образом) так, таки́м (отаки́м) чи́ном
    2) в знач. предл. с дат. п. поді́бно (до кого-чого), як [і] (хто-що); ( словно) мов, на́че, нена́че, ні́би (хто-що)

    \подобно тому́ как — союз поді́бно до то́го як, так са́мо як

    Русско-украинский словарь > подобно

  • 12 представлять

    представить
    1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;
    2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);
    3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;
    4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;
    5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];
    6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];
    7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?
    8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];
    9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];
    10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];
    11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авить
    1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́
    2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти
    3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)
    4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)
    5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти
    6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити
    7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)
    9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]
    10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1
    11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

    Русско-украинский словарь > представлять

  • 13 пробираться

    пробраться (сквозь что) пробиватися, пробитися, пробиратися, братися, пробратися, продиратися и дертися, продертися и продратися крізь що, шитися, прошитися крізь що, попід чим. [Самотній подорожній пробивався крізь непроглядний туман (Корол.). Козаки підстерегали татар на дніпрових переправах, щоб не пробрались на руський бік (Куліш). Почали вони поміж тими кущами продиратися (Грінч.). Гадюка шилася в траві. Струмок дзюркотів по камінню, шився попід осокою (Дн. Чайка)]. Неприятель -рается лесом - ворог пробивається (шиється) лісом. -ся ползком - пластати, плазувати куди. -ся сквозь толпу - продиратися, продертися крізь натовп, протовплюватися, протовпитися, протискатися, протиснутися, (к кому, к чему; куда) дотовплюватися, дотовпитися до кого, до чого, куди. За теснотой нельзя -ся к кому, к чему - за тиском не дотовпишся до кого, до чого, дотовпу немає до кого, до чого. Срв. Пробиваться, -ся украдкой куда - см. Прокрадываться.
    * * *
    несов.; сов. - пробр`аться
    1) пробира́тися, пробра́тися; ( с трудом проходить) продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися, несов. де́ртися, дра́тися; ( сквозь толпу) прото́вплюватися, прото́впитися, проти́скуватися, проти́снутися; ( прокрадываться) прокрада́тися, прокра́стися
    2) страд. (несов.) вичи́туватися, пробира́тися; перебира́тися, пробира́тися; пропо́люватися, прорива́тися, прорі́джуватися; проділятися

    Русско-украинский словарь > пробираться

  • 14 Емуранка

    -нчик, зоол. юмран (татар.), ховрах, сусол (р. -сла).

    Русско-украинский словарь > Емуранка

  • 15 Незван(н)ый

    некликаний, (редко) незваний, (непрошенный) непрошений, непроханий. [Прийшов некликаний (Л. Укр.). Захищай-же край од лиха, од незваних ворогів (Сосюра). Притарабанився непроханий (Н.-Лев.)]. -ный гость хуже татарина - непроханий гість гірший від (за) татарина, непрохані гості гірші за татар.

    Русско-украинский словарь > Незван(н)ый

  • 16 Незван(н)ый

    некликаний, (редко) незваний, (непрошенный) непрошений, непроханий. [Прийшов некликаний (Л. Укр.). Захищай-же край од лиха, од незваних ворогів (Сосюра). Притарабанився непроханий (Н.-Лев.)]. -ный гость хуже татарина - непроханий гість гірший від (за) татарина, непрохані гості гірші за татар.

    Русско-украинский словарь > Незван(н)ый

  • 17 Хырым

    Крим; Хырым йемиши кримський овоч У; хырым татар кримський татарин У.

    Урумско-украинский словарь > Хырым

  • 18 бейдах эйле-

    набувати, придбавати, набирати, добирати, споряджати Г; сечме ид'ит бейдах эйледи, йемийе кирди дэ татара китэҗек иди він спорядив добірних вояків, сів на корабель із наміром пливти до татар Г; див. пейда.

    Урумско-украинский словарь > бейдах эйле-

  • 19 сӱт

    I
    молоко; ах сӱтӱн, ах анем, элал эт бана ой мамо, прости мені твоє святе молоко Г, СК; ачид'ен, экшид'ен сӱт СМ, Б, майғуш сӱт, экши сӱт К кисле молоко, кисляк; сӱт энди йутулған молоко вже скисло й сіло К; сӱт даа йутулмаан молоко ще не сіло К; сӱт экшимеэ башлаған молоко почало скисати К; сӱт экшип тохтаған молоко скисло й сіло К; сӱт тиш молочний зуб О; сӱт т'есильприпинятися молоку К; сӱт т'есими відлучення немовляти від грудного молока О.
    II
    (сӱтӱ) фонет. варіант сл. ім. ӱст верх чого-небудь, поверхня, верхня частина; сӱттэн зверху СГ; сӱтлери йара вони укриті ранами СК; сӱтлерне бир талай фишне эди на ньому було багато вишень У; сӱтме на мені К; сӱтмӱ хум басты мене накрив пісок Б; сӱтне зверху, на ньому СМ, СЛ; сӱтне ӧрттӱм татар т'ирамит зверху я укрив татарською черепицею П; хашыный йабан сӱтне чухається на чужому П; сӱтне чыхты випало зверху СМ; о тэрек сӱтне на тому дереві СМ; дэрйанын сӱтне буз на річці крига Б; он йылын сӱтне т'елий бу эриф на кінець десятого року приходить цей чоловік У; дирек сӱтне фишнелер ал-хырмызы пишерлер вишні на дереві яскраво-червоні, визрівають Г; он чувал боғдай хойду сӱтне поклав зверху десять чувалів пшениці Г; буз сӱтне на льоду СЛ; хырайсы таш сӱтне розбиваєш на камені К; баштан собаын сӱтӱндэ йатыйдых раніше ми лягали на печі М; сӱтӱндэн йығылдым я упав через нього ВН; буз сӱтӱндэн по льоду ВН; пор. стӱ.

    Урумско-украинский словарь > сӱт

  • 20 тэбдиль

    1. зміна Г; тэптиль (=тэбдиль) ол- мінятися, перетворюватися, обертатися на що Г; тэптиль (=тэбдиль) эт- / эйлеміняти Г.
    2. інкогніто, таємно М; бени тэбдиль йолламыш иди ки, дағларын ичиндэ татар аскери вар мы, бак, дийӱ він послав мене інкогніто роздививтися, чи є в горах татарські війська М.

    Урумско-украинский словарь > тэбдиль

См. также в других словарях:

  • татар. — татар. (abbreviation) слово из татарского языка Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • татар — 1. Татарстан республикасында һәм күрше өлкәләрдә, республикаларда яши торган төрки халык һәм шуның бер вәкиле 2. җый. Татар халкы, татарлар 3. диал. Гомумән кеше; ир кеше, ир ат ай яй, оста татар икәнсең 4. иск. Кырым Кавказ якларында һәм Себердә …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • татар — (татарыр, татархэр) татарин 1. Татарстаным зинахьыбэ ис цIыф лъэпкъ Татар кIалэ Татар бзылъфыгъ 2. Тюркыбзэ группэм щыщ цIыф лъэпкъэу Поволжьеми, Сыбыри, нэмыкIхэми арысхэр Адыгэ Республикэми татар чылэгъо заулэ ис Ар ылъэпкъкIэ татар …   Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ

  • татар — зат. Татар автономиялы республикасының тұрғылықты халқы. Қойтас аймағында мотор жүрегін соқтырып, қырманды қыздырып, шаруашылықты өршітіп жатқан жұрттың бірі орыс, қазақ, т а т а р , бірі белорус, ингуш, чечен, болгар, тіпті сыған да жүр… …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • татар. — тат. татар. татарский Татарстан тат. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Татар жыры — Татар җыры Жанр эстрада, поп музыка Годы проведения 1999 настоящее время Страна …   Википедия

  • Татар-Улкановский сельсовет (Туймазинский район) — Татар Улкановский сельсовет Страна Россия Статус Сельское поселение Входит в Туймазинский район, Республика Башкортостан Население ( …   Википедия

  • Татар радиосы — Татар радиосы …   Википедия

  • Татар-Велень-Лей — Характеристика Длина 19 км Площадь бассейна 48,2 км² Бассейн Каспийское море Водоток Устье Алатырь  · Местоположение 139 км …   Википедия

  • Татар-Орель — ур. см. Первомайск, Никол. обл., Украина Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 …   Географическая энциклопедия

  • Татар-Улканово — Село Татар Улканово башк. Татар Олкан Страна РоссияРоссия …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»