-
1 невтерпёж
нрч. не сила терпіти (кому що), невидержка (терпцю нема) (кому що робити). [Невидержка в хаті сидіти (Чигиринщ.). От невидержка тобі: кортить напитись? (Звин.). Пустили тихцем чутку про неї, що їй вже невидержка чекати (Рада). Уже й невидержка серцям вояцьким (Крим.)]. -пёж было - не сила (невидержка) була (робити що), не було сили (робити що). Ему уже было -пёж дожидаться - йому вже не сила (невидержка) була дожидатися (чекати). Ему становится -пёж - йому не стає сили (снаги) терпіти, бере його нетерплячка (Мирний), бере його нетерпляча (Основа 1862), йому терпець уривається, йому нетерпій. [Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, - і собі купе (Вовчанщ.)]. По ночам становилось -пёж от холода - ночами аж не сила була терпіти холод, ночами ставала вже невидержка з холоднечі. Украинцам становилась -пёж от татар - українцям уже й снаги не ставало терпіти від татар, українцям татари в знаки давалися аж до невидержки. -пёж стало (сделалось, пришло) - не стало сили терпіти що, терпець у(ві)рвався на що. -пёж стало делать что - не стало сили (снаги, терпцю) робити що.* * *предик.неси́ла [терпі́ти], неви́держкаждать было \невтерпёж ж — неси́ла було́ (не було́ си́ли, неви́держка була́) чека́ти (жда́ти)
\невтерпёж ж кому́ — не те́рпиться (нетерпеливиться, невидержка) кому́
ста́ло \невтерпёж ж кому́ — не ста́ло си́ли (сил) терпі́ти кому́, неви́держка ста́ла кому́; ( лопнуло терпение) терпе́ць увірвався кому́
-
2 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
3 кизиль
Кизил, бот. Cornus mascula дерен (-рену), деренка, (татар.) кизил (-лу). [Цвів жовто дерен, кизил отой (Крим.)].* * *см. кизил -
4 клятва
1) в чём, чего, чем (присяга, обет) - клятьба, присяга, (клятвенное уверение) присягання, заприсягання на що, чого, чим. [Як я порушу цю клятьбу, то хай мені оберне назад в'язи (Звин.). Як зрадництво я бачити могла, у присяганнях вірного кохання? (Грінч.). Вона не хтіла вірити заприсяганням хлопчаковим (Крим.)]. Давать, дать -ву - давати, дати присягу (клятьбу), присягати(ся), присягнути(ся), заприсягати(ся), заприсягти(ся) и заприсягнути(ся), клястися, поклястися, заклинатися, заклястися; срвн. Клясться 1 и Поклясться. [Дати велику присягу, що в світі ніхто не почує невільничих співів моїх (Л. Укр.). Дали один перед другим клятьбу (Звин.). Заприсягну, якщо ви віри не ймете! (Крим.)]. Обязать -вою - заприсягти кого; обязанный -вою - заприсягнений. Нарушать нарушить -ву - ламати (зап. ломити), зламати, поламати присягу, клятьбу. [Такої присяги ніхто не зламає (Грінч.). Пани не раз ломили свою клятьбу (Павлик)]. Остаться верным -ве, сдержать -ву - додержати присяги (клятьби), справдити присягу (клятьбу). Отпереться от чего с -вой (божбой) - відклястися, відприсягтися (від) чого. Скреплённый -вой - см. Клятвенный. Ложная -ва - неправдива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. [Боялись розливу крови і татар, і диби, і кривоприсяги (Л. Укр.)];2) (божба) присягання, божіння;3) (проклятье) клятьба, кляття, прокляття, проклін и прокльон (- льону); срвн. Проклятие 2;4) церк. - см. Анафема и Проклятие 2.* * *1) клятьба́; ( клятвенное уверение) заприсягання, присяга́ння, прися́га2) (проклятие) прокля́ття, клятьба́, проклі́н, -кльо́ну, прокльо́н; диал. кляття́ -
5 маховой
маховий. -вое колесо - см. Маховик. -вой парень - злодій (-дія), злодюга, злодіяка. -вое перо - махове перо, плав (-ву), ум. плавок (-вка), плавочок (чка). -вая сажень - маховий сажень (-жня), (татар.) кулач (-ча).* * *махови́й -
6 награбить
1) награбувати, (зап. нарабувати), нагарбати, наздирати, наплюндрувати що, чого. [Був обтяжений страшенно золотом, що був нагарбав (Крим.). Грошей наздирали з нашого брата, - багатіють (Мирн.). Золото, що ми наплюндрували (Куліш)];2) (нагрести граблями) нагромадити, нагребти. [Чимало сіна нагромадили (Мирг.)]. Награбленный -1) награбований, нагарбаний, наздираний, наплюндрований. -ное добро (имущество) - награбоване добро (майно), грабіжка, грабунок (-нку), (зап. рабунок), здирщина, шарпанина. [Козаки в татар рабунки однімають (Куліш)];) нагромаджений, нагребений. -ться - награбуватися, нагарбатися, наплюндруватися, попограбувати (досхочу) и т. п.* * *I нагр`абить( присвоить грабежом) награбува́ти, -бу́ю, -буєш; нагарбати, мног. понага́рбувати, -бую, -буєшII -
7 пленник
полонник, полоненик, полонянин, полонян(н)ик, бранець (-нця), в'язень (-зня), в'язник, невільник. [Багатші полонники переховувалися тут аж до викупу]. -нники (соб.) полон, ясир. [Тож він татар на поміч приєднав і платить їм ясирем християнським (Л. Укр.)].* * *полоне́ний, -ого, полоне́ник; фольк. бра́нець, -нця; полоня́нин, полоня́ник -
8 подобно
кому чему1) подібно, підхоже до кого, до чого, подібно як (і) хто, що, (словно) мов (-би), немов (-би), ніби, (не)наче хто, що. Срв. Словно, Точно, Будто. -бно зверю - як (наче, мов) звір. Он, -бно всем живым существам, борется за жизнь - він, як і усі живі істоти, змагається за життя. -бно тому, как - так саме, як; подібно (підхоже) до того, як. -бно кому (в подражание кому) - робом кого, робом чиїм. [Робом Дашковича, водив козаків на татар (Куліш). Роби батьковим робом];2) (прилично) см. Подобает.* * *1) нареч. поді́бно, так са́мо; ( таким образом) так, таки́м (отаки́м) чи́ном2) в знач. предл. с дат. п. поді́бно (до кого-чого), як [і] (хто-що); ( словно) мов, на́че, нена́че, ні́би (хто-що)\подобно тому́ как — союз поді́бно до то́го як, так са́мо як
-
9 представлять
представить1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.* * *несов.; сов. - предст`авить1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 111) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти -
10 пробираться
пробраться (сквозь что) пробиватися, пробитися, пробиратися, братися, пробратися, продиратися и дертися, продертися и продратися крізь що, шитися, прошитися крізь що, попід чим. [Самотній подорожній пробивався крізь непроглядний туман (Корол.). Козаки підстерегали татар на дніпрових переправах, щоб не пробрались на руський бік (Куліш). Почали вони поміж тими кущами продиратися (Грінч.). Гадюка шилася в траві. Струмок дзюркотів по камінню, шився попід осокою (Дн. Чайка)]. Неприятель -рается лесом - ворог пробивається (шиється) лісом. -ся ползком - пластати, плазувати куди. -ся сквозь толпу - продиратися, продертися крізь натовп, протовплюватися, протовпитися, протискатися, протиснутися, (к кому, к чему; куда) дотовплюватися, дотовпитися до кого, до чого, куди. За теснотой нельзя -ся к кому, к чему - за тиском не дотовпишся до кого, до чого, дотовпу немає до кого, до чого. Срв. Пробиваться, -ся украдкой куда - см. Прокрадываться.* * *несов.; сов. - пробр`аться1) пробира́тися, пробра́тися; ( с трудом проходить) продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися, несов. де́ртися, дра́тися; ( сквозь толпу) прото́вплюватися, прото́впитися, проти́скуватися, проти́снутися; ( прокрадываться) прокрада́тися, прокра́стися2) страд. (несов.) вичи́туватися, пробира́тися; перебира́тися, пробира́тися; пропо́люватися, прорива́тися, прорі́джуватися; проділятися -
11 Емуранка
-нчик, зоол. юмран (татар.), ховрах, сусол (р. -сла). -
12 Незван(н)ый
некликаний, (редко) незваний, (непрошенный) непрошений, непроханий. [Прийшов некликаний (Л. Укр.). Захищай-же край од лиха, од незваних ворогів (Сосюра). Притарабанився непроханий (Н.-Лев.)]. -ный гость хуже татарина - непроханий гість гірший від (за) татарина, непрохані гості гірші за татар. -
13 Незван(н)ый
некликаний, (редко) незваний, (непрошенный) непрошений, непроханий. [Прийшов некликаний (Л. Укр.). Захищай-же край од лиха, од незваних ворогів (Сосюра). Притарабанився непроханий (Н.-Лев.)]. -ный гость хуже татарина - непроханий гість гірший від (за) татарина, непрохані гості гірші за татар.
См. также в других словарях:
татар. — татар. (abbreviation) слово из татарского языка Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
татар — 1. Татарстан республикасында һәм күрше өлкәләрдә, республикаларда яши торган төрки халык һәм шуның бер вәкиле 2. җый. Татар халкы, татарлар 3. диал. Гомумән кеше; ир кеше, ир ат ай яй, оста татар икәнсең 4. иск. Кырым Кавказ якларында һәм Себердә … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
татар — (татарыр, татархэр) татарин 1. Татарстаным зинахьыбэ ис цIыф лъэпкъ Татар кIалэ Татар бзылъфыгъ 2. Тюркыбзэ группэм щыщ цIыф лъэпкъэу Поволжьеми, Сыбыри, нэмыкIхэми арысхэр Адыгэ Республикэми татар чылэгъо заулэ ис Ар ылъэпкъкIэ татар … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
татар — зат. Татар автономиялы республикасының тұрғылықты халқы. Қойтас аймағында мотор жүрегін соқтырып, қырманды қыздырып, шаруашылықты өршітіп жатқан жұрттың бірі орыс, қазақ, т а т а р , бірі белорус, ингуш, чечен, болгар, тіпті сыған да жүр… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
татар. — тат. татар. татарский Татарстан тат. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Татар жыры — Татар җыры Жанр эстрада, поп музыка Годы проведения 1999 настоящее время Страна … Википедия
Татар-Улкановский сельсовет (Туймазинский район) — Татар Улкановский сельсовет Страна Россия Статус Сельское поселение Входит в Туймазинский район, Республика Башкортостан Население ( … Википедия
Татар радиосы — Татар радиосы … Википедия
Татар-Велень-Лей — Характеристика Длина 19 км Площадь бассейна 48,2 км² Бассейн Каспийское море Водоток Устье Алатырь · Местоположение 139 км … Википедия
Татар-Орель — ур. см. Первомайск, Никол. обл., Украина Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 … Географическая энциклопедия
Татар-Улканово — Село Татар Улканово башк. Татар Олкан Страна РоссияРоссия … Википедия