-
1 там не было ни души
part.colloq. es war keine Menschenseele da -
2 там не было ни души
part.gener. er was geen levende ziel, er was geen stervelingRussisch-Nederlands Universal Dictionary > там не было ни души
-
3 там не было ни одной живой души
General subject: there wasn't a soul thereУниверсальный русско-английский словарь > там не было ни одной живой души
-
4 там не было ни одной живой души
part.colloq. keine Hundeseele wär daУниверсальный русско-немецкий словарь > там не было ни одной живой души
-
5 от всей души
• ОТ ( ВСЕЙ) ДУШИ желать кому чего, надеяться, что..., благодарить кого за что, поздравлять кого с чем, говорить (кому что), жаль кому кого, дарить кому что, смеяться и т.п.[PrepP; these forms only; adv or, rare, nonagreeing postmodif]=====⇒ in a sincere, completely frank manner, with great feeling:- (hope <wish sth., thank s.o. etc>) with all one's heart;- (thank s.o. <wish sth. etc>) from the bottom of one's heart;- sincerely (hope <congratulate s.o. etc>);- (laugh <thank s.o. etc>) heartily;- (give (offer etc) sth. to s.o.) from the heart;- (say sth. < speak>) straight (right) from the heart;- [in limited contexts] (speak out) as one pleases;- (condemn s.o.) with all one's soul;|| X-y - жаль, что... ≈ X sincerely regrets that...;♦ "Позвольте вас поблагодарить от всей души!" (Булгаков 9). "Allow me to thank you with all my heart!" (9b).♦ Машенька слушала, широко открыв глаза; видно было, что она не только глубоко сочувствует мне, но от всей души желает, чтобы со мной ничего подобного больше никогда не случалось (Каверин 1). Mashenka listened, opening her eyes wide. It was clear that she not only sympathised deeply with me, but from the bottom of her heart wished that nothing like this should ever happen to me again (1a).♦ "Вот сейчас в "Советской" все руку жали, говорили: "Мы вас поздравляем, мой милый". Или так: "Поздравляем от души, любезный"" (Трифонов 1). "Why, just now in the Sovietskaya [hotel] everyone was shaking my hand and saying, 'We congratulate you, dear man.' Or else they'd say, 'We sincerely congratulate you, dear man'" (1a).♦ Я старался понравиться княгине, шутил, заставлял ее несколько раз смеяться от души... (Лермонтов 1). I did my best to charm the old princess, told jokes and made her laugh heartily several times (1b).♦ [Бургомистр:] Пожалуйста, сынок, я отвечу тебе попросту, от души (Шварц 2). [Mayor:] Of course, Sonny, I'll answer you straight-straight from the heart (2a).♦ [Надя:] Он очень хорошо сказал, так... от души! (Горький 1). [N.:] He said that so nicely, you know, right from the heart (1b).♦ В лагерь он ехал с простодушной радостью, что хоть выскажется там от души (Солженицын 3). He went off to camp with a simple-hearted feeling of gladness - at least there he could speak out as he pleased (3a).♦ [Васильков (Телятеву):] Прощай, друг, мне тебя от души жаль. Ты завтра будешь без крова и без пищи (Островский 4). [V. (То Telyatev):] Good-bye, old man. I am very sorry for you. Tomorrow you won't have anything to eat and no roof over your head (4b).♦ В трудные для себя времена они [перечисленные мною писатели] даже пытались сочинить что-нибудь панегирическое о Ленине и Сталине. Но справедливости ради надо сказать, делали они это неохотно, неумело, не от души (Войнович 1). In the more trying times, they [the writers mentioned above] even attempted to compose panegyrics to Lenin and Stalin. But, for the sake of fairness, it must be said that they did this unwillingly, clumsily, and halfheartedly (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > от всей души
-
6 от души
• ОТ ( ВСЕЙ) ДУШИ желать кому чего, надеяться, что..., благодарить кого за что, поздравлять кого с чем, говорить (кому что), жаль кому кого, дарить кому что, смеяться и т.п.[PrepP; these forms only; adv or, rare, nonagreeing postmodif]=====⇒ in a sincere, completely frank manner, with great feeling:- (hope <wish sth., thank s.o. etc>) with all one's heart;- (thank s.o. <wish sth. etc>) from the bottom of one's heart;- sincerely (hope <congratulate s.o. etc>);- (laugh <thank s.o. etc>) heartily;- (give (offer etc) sth. to s.o.) from the heart;- (say sth. < speak>) straight (right) from the heart;- [in limited contexts] (speak out) as one pleases;- (condemn s.o.) with all one's soul;|| X-y - жаль, что... ≈ X sincerely regrets that...;♦ "Позвольте вас поблагодарить от всей души!" (Булгаков 9). "Allow me to thank you with all my heart!" (9b).♦ Машенька слушала, широко открыв глаза; видно было, что она не только глубоко сочувствует мне, но от всей души желает, чтобы со мной ничего подобного больше никогда не случалось (Каверин 1). Mashenka listened, opening her eyes wide. It was clear that she not only sympathised deeply with me, but from the bottom of her heart wished that nothing like this should ever happen to me again (1a).♦ "Вот сейчас в "Советской" все руку жали, говорили: "Мы вас поздравляем, мой милый". Или так: "Поздравляем от души, любезный"" (Трифонов 1). "Why, just now in the Sovietskaya [hotel] everyone was shaking my hand and saying, 'We congratulate you, dear man.' Or else they'd say, 'We sincerely congratulate you, dear man'" (1a).♦ Я старался понравиться княгине, шутил, заставлял ее несколько раз смеяться от души... (Лермонтов 1). I did my best to charm the old princess, told jokes and made her laugh heartily several times (1b).♦ [Бургомистр:] Пожалуйста, сынок, я отвечу тебе попросту, от души (Шварц 2). [Mayor:] Of course, Sonny, I'll answer you straight-straight from the heart (2a).♦ [Надя:] Он очень хорошо сказал, так... от души! (Горький 1). [N.:] He said that so nicely, you know, right from the heart (1b).♦ В лагерь он ехал с простодушной радостью, что хоть выскажется там от души (Солженицын 3). He went off to camp with a simple-hearted feeling of gladness - at least there he could speak out as he pleased (3a).♦ [Васильков (Телятеву):] Прощай, друг, мне тебя от души жаль. Ты завтра будешь без крова и без пищи (Островский 4). [V. (То Telyatev):] Good-bye, old man. I am very sorry for you. Tomorrow you won't have anything to eat and no roof over your head (4b).♦ В трудные для себя времена они [перечисленные мною писатели] даже пытались сочинить что-нибудь панегирическое о Ленине и Сталине. Но справедливости ради надо сказать, делали они это неохотно, неумело, не от души (Войнович 1). In the more trying times, they [the writers mentioned above] even attempted to compose panegyrics to Lenin and Stalin. But, for the sake of fairness, it must be said that they did this unwillingly, clumsily, and halfheartedly (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > от души
-
7 душа
[dušá] f. (gen. души, acc. душу, pl. души, vezz. душенька, spreg. душонка)1.1) anima, animo (m.)в глубине души — in cuor suo (sotto sotto, nell'intimo)
вкладывать душу во что-л. — darsi anima e corpo a
2) persona3) (stor.) servo della gleba4)"Щи, моя душа, сегодня очень хороши! - сказал Собакевич" (Н. Гоголь) — "Lo šči oggi è delizioso, mia cara - disse Sobakevič" (N. Gogol')
5) ispiratore (m.), animatore (m.)2.◆душа нараспашку — (a) sincero, aperto; (b) sbottonato, a collo scoperto
не чаять души в ком-л. — adorare qd
сколько душе угодно — a piacimento (ad libitum, a volontà)
говорить по душам — parlare a cuore aperto, confidarsi, sfogarsi
заглядывать в душу к + dat. — mostrare sensibilità
стоять у кого-л. над душой — stare sulle scatole
хватать за душу — commuovere, conquistare
отпустить душу на покаяние — lasciare qd. in pace
-
8 ни
ни I1. союз (при перечислении однородных членов) οὔτε, μήτε:ни он ни я μήτε ὁ ἔνας μήτε ὁ ἀλλος· ни так ни сяк ὁὔτε ίτσι, ὁὔτε ἀλλοιῶς· ни тот ни другой ὁὔτε ὁ ἔνας ὁὔτε ὁ ἄλλος· ◊ ни то ни се ὁὔτε κρύο ὁὔτε ζεστό· ни за что ни про что χωρίς καμιά αἰτία, στά καλά καθούμενα·2. частица усил. в отрицательных предложениях ὁὔτε:он не пропустил ни одного́ урока δέν παρέλειψε ὁὔτε ἕνα μάθημα· там не было ни души́ ἐκεῖ δέν ὑπήρχε ὁὔτε ψυχή· ни один человек не поду́мает этого κανενός δέν θά τοῦ πέρνοῦσε ἀπ· τό μυαλό· ни под каким видом μέ κανένα τρόπο·3. частица (после местоимений и наречий перед глаголом переводится неопределенным местоимением или идиоматическим выражением):как я ни кричал δσο[ν] καί ἄν φώναζα· во что́ бы то ни стало μέ κάθε τρόπο, δίχως ἀλλο, σώνει καί καλά· кто бы то ни́ был ὀποιος καί ἄν εἶναι, ὁποιοσδήποτε· как бы то ни́ было ὁπωσδήποτε· ◊ ни-ни́! разг ὁὔτε κουβέντα, ὁὔτε τό παραμικρό· об этом ни-ни! γιά τό ζήτημα αὐτό ὁὔτε κουβέντα, μήτε τσιμουδιά.ни II(отделяемая часть местоим. всегда без ударения):ни с кем μέ κανένα· ни к кому́ σέ κανένα· ни у кого́ не хватило смелости κανείς δέν είχε τό θάρρος· ни у кого́ нельзя· было добиться ответа δέν μποροῦσε νά πάρει ἀπάντηση ἀπό κανένα· ни у кого не нашлось... κανείς δέν είχε...· ◊ ни за что́ μέ κανένα τρόπο, οὐδέποτε· ни за что на свете μέ κανένα τρόπο, καί χρυσό νά μέ κάνεις· ни в коем слу́чае σέ κομμιά περίπτωση· мне это ни к чему́ αὐτό δέν μ' ἐνδιαφέρει, δέν μοῦ λέει τίποτε. -
9 ни
союзема (отриц., усил.)ни слова больше! - кхы дош ма ала!цхьаккха а (отриц., усил.)моллагIа (усил.без отриц.)фуъа (усил.без отриц.)фуннагIа (усил.без отриц.)мелла а (усил.без отриц.) -
10 ни
I частица1) ні2) (после мест. и местоименных наречий) нічто ни говори, а ехать придётся
— што ні кажы, а ехаць давядзецца— ні-ні, ані, ані-ні— ні гугу, ні мурмур— ні за што (на свеце)!, ні за якія грошы!— самы лепшы, найлепшыII союз нікуда ни кинь, всё клин погов.
— куды ні кінь, усюды клінни он, ни она не придут
— ні ён, ні яна не прыйдуцьни встать, ни сесть
— ні ўстаць, ні сесціни взад, ни вперёд
— ні ўзад, ні ўперад, ні туды, ні сюдыни то, ни сё
— ні тое, ні сёени с того, ни с сего
— ні з таго, ні з сяго, ні села, ні палани рыба, ни мясо
— ні рыба, ні мясани к селу, ни к городу
— ні к сялу, ні к горадуIII (отделяемая часть мест.) ніни за что, ни про что
— ні за што, ні пра што, без дай прычыны -
11 единый
единое целое — a single whole, an entity
единая воля — a single / common will
2. = единственный♢
все до единого (человека) — to a man; every single oneвсё едино разг. — it is all one
-
12 единый
1) (цельный, неразделённый) single; (объединённый тж.) united, integratedеди́ное це́лое — a single whole, an entity
еди́ный и недели́мый — one and indivisible
еди́ный фронт — united front
еди́ная во́ля — a single / common will
еди́ный мирово́й ры́нок — single world market
еди́ный нало́г — single tax
Еди́ная энергосисте́ма Росси́и — Integrated Power System of Russia
еди́ная систе́ма налогообложе́ния — unitary tax system
еди́ная сре́дняя шко́ла (в Великобритании) — comprehensive school
2) (общий, совместный) commonеди́ная цель — common objective
3) ( единообразный) uniform, unified; singleфо́рменная оде́жда еди́ного образца́ — uniform of single design
4) (с отриц.; один) (not) one; (not) a singleтам не́ было ни еди́ной души́ — there was not a soul there
••все до еди́ного — all without exception; every single one (of them)
всё еди́но (кому́-л) разг. — it is all the same (to smb)
не хле́бом еди́ным жив челове́к посл. — man shall not live by bread alone
еди́ный проездно́й биле́т — all-transport pass / ticket
-
13 ни
1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].* * *I1) част. ні, усилит., ані; ніже́ни души́ — ні (ані́) душі́
ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі
ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не
ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже
2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хочкто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в
во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь
как ни на е́сть — хоч би там я́к
како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший
3) союз ніни..., ни... — ні..., ні
IIни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю
-
14 Д-392
ОТ (ВСЕЙ) ДУШИ желать кому чего, надеяться, что..., благодарить кого за что, поздравлять кого с чем, говорить (кому что), жаль кому кого, дарить кому что, смеяться и т. п. PrepP these forms only adv or, rare, nonagreeing postmodif) in a sincere, completely frank manner, with great feeling: (hope (wish sth., thank s.o. etc)) with all one's heart (thank s.o. (wish sth. etc)) from the bottom of one's heart sincerely (hope (congratulate s.o. etc)) (laugh (thank s.o. etc)) heartily (give (offer etc) sth. to s.o.) from the heart (say sth. (speak)) straight (right) from the heart (laugh) wholeheartedly (in limited contexts) (speak out) as one pleases (condemn s.o.) with all one's soulX-y - жаль Y-a = X is (feels) very sorry for YX's heart goes out to YX-y - жаль, что... = X sincerely regrets that...Neg делать что не от души = do sth. halfheartedlyговорить не от души - say sth. insincerely.«Позвольте вас поблагодарить от всей души!» (Булгаков 9). "Allow me to thank you with all my heart!" (9b).Машенька слушала, широко открыв глаза видно было, что она не только глубоко сочувствует мне, но от всей души желает, чтобы со мной ничего подобного больше никогда не случалось (Каверин 1). Mashenka listened, opening her eyes wide. It was clear that she not only sympathised deeply with me, but from the bottom of her heart wished that nothing like this should ever happen to me again (1a).Вот сейчас в «Советской» все руку жали, говорили: „Мы вас поздравляем, мой милый". Или так: „Поздравляем от души, любезный"» (Трифонов 1). "Why, just now in the Sovietskaya (hotel) everyone was shaking my hand and saying, 'We congratulate you, dear man.' Or else they'd say, 'We sincerely congratulate you, dear man'" (1a).Я старался понравиться княгине, шутил, заставлял ее несколько раз смеяться от души... (Лермонтов 1). I did my best to charm the old princess, told jokes and made her laugh heartily several times (1b).Бургомистр:) Пожалуйста, сынок, я отвечу тебе попросту, от души (Шварц 2). (Mayor:) Of course, Sonny, I'll answer you straight-straight from the heart (2a).(Надя:) Он очень хорошо сказал, так... от души! (Горький 1). (N.:) Не said that so nicely, you know, right from the heart (1b).В лагерь он ехал с простодушной радостью, что хоть выскажется там от души (Солженицын 3). Не went off to camp with a simple-hearted feeling of gladness-at least there he could speak out as he pleased (3a).(Васильков (Телятеву):) Прощай, друг, мне тебя от души жаль. Ты завтра будешь без крова и без пищи (Островский 4). (V.)(То Telyatev):) Good-bye, old man. I am very sorry for you. Tomorrow you won't have anything to eat and no roof over your head (4b).В трудные для себя времена они (перечисленные мною писатели) даже пытались сочинить что-нибудь панегирическое о Ленине и Сталине. Но справедливости ради надо сказать, делали они это неохотно, неумело, не от души (Войнович 1). In the more trying times, they (the writers mentioned above) even attempted to compose panegyrics to Lenin and Stalin. But, for the sake of fairness, it must be said that they did this unwillingly, clumsily, and halfheartedly (1a). -
15 ни
1. союзни... ни — neither... nor; отрицание не при этом не переводится:
ни он, ни она не будет там — neither he nor she will be there
они не видели ни его, ни её — they saw neither him nor her
ни тот ни другой — neither (the one nor the other):
ни та ни другая сторона (+ не) — neither side
он не нашёл, не видел и т. п. ни того ни другого — he found, saw, etc., neither; he did not find, did not see, etc., either
♢
ни то ни сё — neither one thing nor the other; ( так себе) so-soни с того ни с сего — all of a sudden; for no reason at all; without rhyme or reason идиом. разг.
2. частицани за что ни про что ( без основания) — for no reason at all (ср. тж. ни II)
1. (перед сущ. в ед. числе, перед словом один или единый) not a; отрицание не при этом не переводитсяне упало ни (одной, единой) капли — not a (single) drop fell
ни один из них (+ не) — none of them
ни один из ста, из тысячи (+ не) — not one in a hundred, in a thousand
ни один, ни одна, ни одно... не — (даже один и т. д.... не) not a; (никакой и т. д.... не) no:
ни один человек не шевельнулся — not a soul, или single person, stirred
не... ни одного, ни одной и т. д. — передаётся через отрицание при глаголе + a single (см. не I):
2. (перед предл. с косв. пад. от какой, кто, что):ни... какого, ни... какой и т. д. не — no (... whatever); или передаётся через отрицание при глаголе + any (... whatever) (см. не I; ср. никакой):
ни в какой книге он не мог найти этого — he could find that in no book, he could not find that in any book (whatever)
ни... кого, ни... кому и т. д. не — nobody; или передаётся через отрицание при глаголе + anybody (ср. никто):
он ни с кем не советовался — he consulted nobody, he did not consult anybody
ни у кого нет, не было (рд.) — nobody has, had (d.)
ни у кого из них нет (рд.) — none of them has (d.)
ни... чего, ни... чему и т. д. не — nothing; или передаётся через отрицание при глаголе + anything (ср. ничто):
ни в чём не сомневался — doubted nothing, did not doubt anything
всё это ни к чему ( напрасно) — it is all to no good
это ни к чему не привело ( было безрезультатно) — it led to nothing
ни за что — (даром, напрасно) for nothing; ( ни в коем случае) never:
ни с чем ( ничего не имея) — with nothing, without anything
3.:как ни, какой ни, что ни, куда ни, где ни и т. п. — см. под соотв. наречиями и местоимениями
♢
ни в каком, или ни в коем, случае (не) — on no account; by no meansни гу-гу! разг. ( молчать) — not a word!; mum's the word!; don't let it go any farther!; keep it dark!
он ни гу-гу ( промолчал) — he never said a word; he kept mum разг. (ср. тж. ни I)
-
16 ни
Iни... ни союз — neither ['naɪ-], ['niː-]... nor; отрицание не при этом не переводится
ни он, ни она́ не бу́дет там — neither he nor she will be there
они́ не ви́дели ни его́, ни её — they saw neither him nor her
ни за́ ни про́тив — neither for nor against
ни тот ни друго́й — neither of the two
ни та ни друга́я сторона́ — neither side
он не ви́дел ни того́ ни друго́го — he saw neither; he did not see either
••ни то ни сё — 1) ( ни один из двух) neither one thing nor the other 2) ( так себе) so-so
ни ры́ба ни мя́со — neither fish nor fowl
ни к селу́ ни к го́роду — completely out of place; without rhyme or reason
II частицани с того́ ни с сего́ — all of a sudden; for no reason at all; without rhyme or reason идиом. разг.
1) (перед сущ. в ед. числе, перед словом один или единый) not a; отрицание не при этом не переводитсяне упа́ло ни (одно́й / еди́ной) ка́пли — not a (single) drop fell
ни ша́гу да́льше! — not a step further!
ни души́ на у́лице — not a soul in the street
ни ра́зу не ви́дел его́ — never saw him
ни сло́ва бо́льше! — not another word!
ни оди́н из них — none of them
ни оди́н из ста, из ты́сячи — not one in a hundred, in a thousand
ни оди́н челове́к не шевельну́лся — not a soul [single person] stirred
ни оди́н челове́к не мо́жет сде́лать э́то — nobody can do that
не мог найти́ ни одного́ приме́ра — could not find a single instance
не пропусти́л ни одно́й ле́кции — did not miss a single lecture
ни в како́й кни́ге он не мог найти́ э́того — he could find that in no book, he could not find that in any book (whatever)
не приво́дится ни в како́й друго́й кни́ге — is given in no other book
не зави́сит ни от каки́х обстоя́тельств — does not depend on any circumstances (whatever)
он ни с кем не сове́товался — he consulted nobody, he did not consult anybody
он ни на кого́ не полага́ется — he relies on nobody
ни у кого́ нет [не́ было] (рд.) — nobody has [had] (d)
ни у кого́ из них нет (рд.) — none of them has (d)
ни в чём не сомнева́лся — doubted nothing, did not doubt anything
всё э́то ни к чему́ (напрасно) — it is all to no good
э́то ни к чему́ не привело́ — it led to nothing
ни на что не годи́тся — is good for nothing
он э́то ни на что не променя́ет — he will not exchange it for anything
ни с чем (ничего не имея) — with nothing, without anything
ни на чём не осно́ванный — groundless
••ни в ко́ем / како́м слу́чае — on no account; by no means
ни за каки́е де́ньги! — not for anything!
ни за что — 1) (даром, напрасно) for nothing 2) ( ни в коем случае) never 3) ( выражает отказ) no way!, not on my life!
он получи́л э́то ни за что — he got it for nothing
он ни за что не догада́ется — he will never guess
ни за что на све́те! — not for the world!
ни за что на све́те не стал бы де́лать э́того — would not do it for anything in the world
ни гу-гу! разг. (молчать) — not a word!; mum's the word!; don't let it go any farther!; keep it dark!
он ни гу-гу́ (промолчал) — he never said a word; he kept mum разг.
-
17 ни
ни 11. μόριο αρνητ. ούτε, μήτε, ουδέ, μηδέ•не осталось ни одного куска δεν έμεινε ούτε ένα κομματάκι•
ни так ни сяк ούτε έτσι ούτε αλλιώς•
ни тот ни другой ούτε ο ένας ούτε ο άλλος•
ни то ни сё ούτε αυτό, ούτε το άλλο• τό 'να του βρωμάει, τ άλλο του μυρίζει•
ни с того ни с сего απότομα, χωρίς προφύλαξη ή διατυπώσεις•
ни за что ни про что για το τίποτε, χωρίς λόγο για ψύλλου πήδημα.
2. μη(ν)•стой там и ни с места στάσου εκεί και μην το κουνάς από τη θέση•
стой! ни шагу дальше! άλτ, μη κάνεις ούτε βήμα.
3. σύνδ. (σε αρνητικές προτάσεις) ούτε, μήτε•ни кушать ни пить не хочу δε θέλω ούτε να φάω ούτε να πιω•
на улице ни души στο δρόμο δεν υπάρχει ούτε ψυχή (κανένας)•
куда кинь все клин παρμ. όπου και να πας, μπαστούνια θα τα βρεις.
εκφρ.ни-ни – μη-μη ή όχι-όχι (απαγορεύεται, δεν κάνει).ни 2(πάντοτε άτονο) αποχωριζόμενο μέρος της αντων. «никто», «ничто» κ.τ.τ. σε συνδυασμό με συνδέσμους ο σύνδεσμος μπαίνει ανάμεσα από τα δυο μέρη: ни κ. кто:ни в коем случае σε καμιά περίπτωση•
ни с кем με κανέναν•
я ни к кому не ходил σε κανέναν δεν πήγαινα•
ни у кого не было папиросов κανένας δεν είχε τσιγάρα•
я ни на кого не надеюсь δεν ελπίζω σε κανέναν•
ни для кого этого не сделаю δε θα το φτιάσω για κανέναν.
-
18 сусыр
сусырГ.: шушыр1. рана, травма, ушиб, повреждениеКелге сусыр глубокая рана;
тошто сусыр старая рана;
сусырым эмлаш лечить рану.
(Ольга:) Ик салтакын сусыржым пидынам. Н. Арбан. (Ольга:) Я перевязала рану одному солдату.
2. сущ. повреждение, поломкаИй почеш ий эртен, пушеҥге кӱжгемын да кӱжгемын, саде сусырет кӧргеш кодын. В. Исенеков. Прошли годы (букв. год за годом), дерево становилось толще и толще (букв. толстело и толстело), и то повреждение осталось внутри.
3. сущ. раненый; человек, получивший, имеющий рану, травму(Ача) сусыр-влакым нумалше санитарлан служитлен. «Ончыко» Мой отец служил санитаром, подбирающим раненых.
Светланан верже тушто лийын – сусыр-влакым эмлышаш, нунылан ош кечым пӧртылтышаш. В. Иванов. Место Светланы было там – лечить раненых, возвращать им жизнь.
Сравни с:
ранитлалтше4. калека; покалеченный человек, инвалидКиддыме-йолдымо сусырынат вес тӱняш кайымыже ок шу. Н. Лекайн. И безрукому-безногому калеке не хочется отправляться на тот свет.
Кушкын шумекше, Опой еҥым жаплыдыме лийын: сусырым лӱмдылын, укеаным шӱктарен, ойганым сотарен. Д. Орай. Опой вырос и стал неуважительным к людям: обзывал калек, срамил неимущих, злорадствовал над скорбными.
5. перен. рана, ущерб, уронШочмо кундемын сусыржо-влак раны родного края.
Элын сусыржым вашкерак паремдаш. А. Эрыкан. Быстрее вылечить раны страны.
6. перен. рана, травма (души)Арамак тошто чон сусыржым тарватышым. В. Юксерн. Зря я ему разбередил старые душевные раны.
(Икшывын колымыжо) ача-аван шӱмешыже тӧрлатен кертдыме сусырым кода. А. Юзыкайн. Смерть ребёнка оставляет неизлечимую рану в сердце родителей.
7. в поз. опр. раненый, травмированный, покалеченныйСусыр салтак раненый солдат;
сусыр кид пораненная рука;
сусыр вуян с раненой головой.
Сусыр еҥын ушыжо уло. Н. Лекайн. У раненого человека есть сознание.
8. в поз. опр. раневой, раны, травмы, ранения; относящийся к ране, травмеСусыр корштыш раневые боли;
сусыр олмо место ранения.
Арам йӱла мотор шӱмет, йолташ. Кидет арам шылта ты сусыр палым. Эл верч тылат пернен гын сусыргаш – ты сусыр верешетше чап возалтын. М. Большаков. Друг, напрасно пылает твоя прекрасная душа. Напрасно скрывает шрам (букв. след раны) твоя рука. Раз пришлось получить рану за страну свою – на месте этой раны твоей написана слава.
9. в поз. опр. перен. покалеченный, поломанный, повреждённыйМардежат сусыр пушеҥгымак веле рӱчкала. А. Юзыкайн. Даже ветер треплет только покалеченное дерево.
10. в поз. опр. перен. раненный, травмированный, страдающий (о душе, сердце)Эмла сусыр чоным, Ойлат, поро мут. В. Дмитриев. Говорят, доброе слово лечит раненную душу.
Эйнон сусыр шӱмжӧ изишак пареме, чурийжат чевер тӱсым нале, шинчажат волгыдеме. В. Иванов. Травмированное сердце Эйно немного зажило, и лицо его порозовело, и взгляд посветлел.
См. также в других словарях:
Чичиков, Павел Иванович ("Мертвые души") — Смотри также Отставной коллежский советник. Мужчина средних лет , не слишком толстый, однако ж и не тонкий. Юношей был довольно заманчивой наружности . По словам дам города N., не первый красавец, но зато таков, как следует быть мужчине: будь он… … Словарь литературных типов
Мёртвые души — Эта статья о поэме Н. В. Гоголя. Об экранизациях произведения см. Мёртвые души (фильм). Мёртвые души … Википедия
Собакевич, Михайло Семенович ("Мертвые души") — Смотри также Помещик. Весьма похож на средней величины медведя . Для довершения сходства фрак на нем был совершенно медвежьего цвета, рукава длинны, панталоны длинны, ступнями ступал он и вкривь, и вкось и наступал беспрестанно на чужие ноги ; он … Словарь литературных типов
Манилов ("Мертвые души") — Смотри также Помещик, владелец деревни Маниловки, которая не многих могла заманить своим местоположением . Служил в армии, где считался скромнейшим, деликатнейшим и образованнейшим офицером . Человек видный , еще вовсе не пожилой ; черты лица его … Словарь литературных типов
Ноздрев ("Мертвые души") — Смотри также Помещик. Человек лет тридцати. Чернявый , среднего роста, очень недурно сложенный молодец, с полными румяными щеками, белыми, как снег, зубами и черными, как смоль, бакенбардами . Свеж он был, как кровь с молоком; здоровье, казалось … Словарь литературных типов
Мертвые души — Мёртвые души (первый том) Заглавный лист первого издания Автор: Николай Васильевич Гоголь Жанр: Поэма (роман, роман поэма[1], прозаическая поэма[2]) Язык оригинала: Русский … Википедия
Мёртвые души (поэма) — Мёртвые души (первый том) Заглавный лист первого издания Автор: Николай Васильевич Гоголь Жанр: Поэма (роман, роман поэма[1], прозаическая поэма[2]) Язык оригинала: Русский … Википедия
«МЕРТВЫЕ ДУШИ»2 — Киносценарий по одноименной поэме (1842 1852) Николая Васильевича Гоголя (1809 1852). При жизни Булгакова не экранизировался и не публиковался. Режиссерский сценарий Ивана Александровича Пырьева (1901 1968) (в соавторстве с Булгаковым)… … Энциклопедия Булгакова
Бессмертие души — (Гаш арат hа нефеш) Вера в Б. Д. является одним из основных положений иудаизма; с ним связана вера в воздаяние. О Б.Д. не сказано в Торе* непосредственно, но многие толкователи нашли в ней намеки на это. Рамбан* заключает из стиха Сделаем… … Энциклопедия иудаизма
БУДТО ГРУЗ С ДУШИ СВАЛИЛСЯ — у кого Наступило душевное облегчение после внезапного избавления от тяжёлого, гнетущего чувства. Подразумевается, что кто л. узнал о благополучном разрешении какой л. ситуации, получил хорошие известия о беспокоившем его деле. Имеется в виду, что … Фразеологический словарь русского языка
БУДТО ГРУЗ С ДУШИ УПАЛ — у кого Наступило душевное облегчение после внезапного избавления от тяжёлого, гнетущего чувства. Подразумевается, что кто л. узнал о благополучном разрешении какой л. ситуации, получил хорошие известия о беспокоившем его деле. Имеется в виду, что … Фразеологический словарь русского языка