-
1 взваливать
взвалить накидати, накинути щось на кого, на що, вернути (сов. звернути), скидати, скинути, скочувати, скотити, зсаджувати, зсадити. В. на плечи, на спину - брати, взяти на оберемок, завдавати, завдати комусь на плечі. [На його цю роботу накинуто. Де-б яка робота не трапилася, усе собі на шию верне. Кабана на віз скотили. Зсадили колоду на санки. Завдав йому клунок на плечі. Візьміть її на оберемок да й несіть].* * *несов.; сов. - взвал`ить1) зва́лювати, звали́ти, скида́ти, ски́нути; ( на спину) бра́ти на пле́чі, узя́ти на пле́чі, (кому-л.) завдава́ти [на пле́чі], завда́ти [на пле́чі]2) (перен.: обременять кого-л.) зва́лювати, звали́ти, спиха́ти, зіпхну́ти и спихну́ти; ( на себя) бра́ти іна се́бе, узя́ти [на се́бе] -
2 град
1) град. [Цього літа гради були часті]. Пот катится градом - піт очі заливає. [Град ударов сыпался ему на спину, на плечи - кулаки без упину гупали йому в спину, в плечі; нагаї без упину періщили йому спину, плечі];2) см. Город.* * *Iград, -у\град вопро́сов — зли́ва (град) запита́нь
IIпот ка́тится гра́дом — піт ко́титься (ллє́ться, стіка́є) гра́дом
( город) град, -а; мі́сто -
3 набрасывать
набросатьI. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.II. Набрасывать, набросить -1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.* * *I набр`асыватьнесов.; сов. - наброс`ать1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́тиII несов.; сов. - набр`осить\набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті
1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати\набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою
\набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що
2) см. набрасывать I 2) -
4 подсоблять
подсобить підсобляти, підсобити, пособляти, пособити, підпомагати, підпомогти, підмагати, підмогти кому, підрятовувати, підрятувати кого. [Може Кирило та Панько підсоблять яму копати (П. Мирн.)]. -блять поднять тяжесть на плечи (на спину) - завдавати, завдати, піддавати, піддати кому що (на плечі). [Завдав йому мішка на плечі].* * *несов.; сов. - подсоб`итьпідсобля́ти, підсоби́ти, пособля́ти, пособи́ти, підпомага́ти, підпомогти́, підмага́ти, підмогти́; несов. диал. підрятува́ти -
5 пышный
1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].* * *пи́шний; ( роскошный) розкі́шний; (богатый, шумный) бучни́й, диал. бучли́вий; (о растительности) буйний; (мягкий: о хлебных изделиях) пухки́й; ( напыщенный) бундю́чний -
6 бух
отгл. межд. бух, геп, гуп, пудь, тарах, шелеп. [Мамка татка бух у плечі. Геп у ноги. Гуп сокира на колоду. П'яний - пуць на землю! Та й дзеркалом тарах у землю. Шелеп із дуба!].* * *межд. -
7 взашей
у потилицю, у плечі, у шию, у тришия, у три вирви (вибивати, випихати).* * *тж. вз`ашей; нареч.; тж. вз`ашеиу поти́лицю, у пле́чі, у ши́ю, утришия́, у три ви́рви -
8 голытьба
голота, ум. голотонька, голеча (р. -чі), голотва, (редко) голь (р. голи), злидні (р. -нів), харпацтво, сірома, сіромашня (р. -ні), сіромашшя (р. -шшя). [Скільки тієї голечі, що світяться плечі].* * *голота; голе́ча, сірома́шня, сірома́шшя; жарг. гольтіпа́ -
9 Гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *полит. ист.Гора́ -
10 гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *1) гора́в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру
в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)
2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява -
11 движение
1) рух, хід (р. ходу). [Життя - то вічний рух. Море-море, без краю просторе, руху повне і разом спокою! (Л. Укр.). Громадський рух. Хід небесних планет];2) (проявление -ния, жест) рух, порух, мах. [Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Звичним порухом торкнувсь держака від кинжала. Інтимний порух душі (Єфр.). Кинув зручним махом на плечі пальто (Неч.-Лев.)]. Он весь в движении (фамил.) - движки його всього беруть. Движение рефлекторное (невольный жест) - відрух. Сделать быстрое движение к чему - порватися до чого. [Порвався бігти (Крим.)]. Делать, сделать быстрое судорожное движение ногою - дриґати, -ся, дриґнути, -ся, дриґонути. Быстрое судорожное движение ногою - дриґання;3) движение многих одушевл. предметов - рух, ворушня, руханина. Движение суетливое - метушня. [Метушня в хаті зчинилася: всі метушаться, не знають, що почати. Ворушня, гамір, крик, біганина (Франко)];4) (волнение, смута) розрух, ворохобня;5) движение вперёд (о культуре = прогресс) - поступ. [Шляхом вічного поступу]; (к известной цели) прямування, простування, хід (р. ходу) до чого. [Невпинний хід до кращих форм життя (Єфр.)]. Дать делу движение - дати справі хід, зрушити справу. Дело лежит без движения - справа не рушає наперед, (диал.) діло лежить (в суді) без подвигу;6) прийти в движение (зашевелиться) - заворушитися. [В корчмі все заворушилося; жид утік; горілка булькотіла на землю]. Привести в движение - двигнути, зворухнути, пустити в рух.* * *1) рух, -у; ( к известной цели) прямува́ння; ( перемещение) посува́ння2) (телодвижение, жест) рух, по́рух, -у -
12 дорожный
дорожній, подорожній; шляховий. [Поділилися своїми дорожніми харчами. Подорожня сукня (Куліш). Через плечі подорожня торба невелика. Шляховий стовп (порох)]. Дорожная повинность - дорожній (шляховий) відбуток (р. -тку). Дорожный погребец - подорожнє начиння, (устар.) пуздерко, пуздерок (р. -ка) (Котл.). Дорожные вещи (узлы, чемоданы и т. п.) - пакунки. [Носильник повиносив наші пакунки з вагону]. Дорожные записки - подорожні записи (р. -ів), подорожник. [Московський піп Лук'янов описав у своєму подорожникові Паліївщину (Куліш)].* * *\дорожный ма́стер — шляхови́й (доро́жній) ма́йстер
2) в знач. сущ. подоро́жній, -нього -
13 жарить
1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].* * *1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш) -
14 живописный
1) (сделанный живописью) мальований [Мальований портрет], малюнковий. [Гієрогліфи то не літери, а письмо малюнкове];2) (красивый) мальовничий. [Глянув з човна на ту мальовничу групу (Неч.-Лев.). Мальовниче убрання. Мальовнича поза]. Живописно - мальовниче[о] (Куліш). [Краї сеї хустки мальовниче спадають на спину й на плечі (Крим.). Вона мальовниче убирається].* * *1) ( относящийся к живописи) живопи́сний\живописныйая те́хника — живопи́сна те́хніка
2) (красочный; яркий, образный) мальовни́чий\живописныйая ме́стность — мальовни́ча місце́вість
-
15 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
16 загорбок
межипліччя, (неточно) карк (-ку), (шутл.) горб (-ба). Ударить в -бок - ударити межи плечі, дати в карк, в горб.* * * -
17 козёл
1) цап (-па), (зап.) цапур (-ра) (Верхр.), козел (р. козла и кізла), ласк. цапусенько, соб. цапня (-ні). [Вуса - честь, а борода і в цапа, есть (Приказка)]. Каменный -зёл - см. Козерог 1. -зёл отпущения - козел (цап) відпущення (розгрішення). Стать -лом (на четвереньки) - стати цапки, рачки. Дать -ла - стрибнути, скокнути, кинутися (пуститися) бігти стрибом, плигом. Прыгать -лом - стрибати (плигати), як цап. Взять на -ла (ребёнка) - взяти (дитину) на копки, підійняти собі на плечі (дитину). Доить -ла - см. Мочиться 2. Драть -ла - козу (козли) дерти. Петь -лом - пускати цапа, козлякувати, на цапиний глас співати. Пустить -ла (скозлоголосить) - підпустити (вивести) цапа. Пустить -ла в огород - пустити цапа в капусту. Как от -ла молока - як з цапа вовни (Кон.), як з бика молока;2) (о глупом человеке) цап. [Дурний, як цап (Поділля). Ой, цап з мене, цап! (Звин.)];3) (козлиная кожа) см. Козлина 2;4) (ворот) ручний коловоро[і]т (-роту);5) (скамейка, на которой секли школьников) кобилка, лавка.* * *1) цап, козе́л, -зла́\козёл отпуще́ния — цап-відбува́йло, офі́рний (жерто́вний) цап
2) мет., спорт. и пр. козе́л -
18 костлявый
Костливый кощавий, кістлявий, костистий, костявий. [Вхопилася своїми кощавими пальцями йому за руку (Грінч.). На кістлявих її плечіх сіріє сорочка (Мирн.). Ось простягається довга костиста рука, наближається до плечей, розгорта над ними свої сухі пальці (Коцюб.). Суха вона і костява (М. Вовч.)].* * *коща́вий, кістля́вий; ( костистый) кости́стий, око́стуватий -
19 кошель
1) (плоская сумка) кошіль (-шеля), (корзинка) кошик (-ка). [Давно торба кошелем стала (Приказка)];2) см. Котомка;3) (двойной дорожный) сакви (-ков), бесаги (-сагів); срвн. Сума перемётная. [Почепив собі сакви на плечі (Гребінка). Парубки кладуть калачі в бесаги (Федьк.)];4) (пестер для носки сена, соломы) сітка, пі[и]хтір (-ра);5) -шель-пояс - черес (-са);6) -шель пеклевальный, мельн. - мішок питлювальний.* * *1) диал. ( плетёная сумка) ко́шіль, -шеля и коші́ль, -шеля́, ко́шик2) ( большой кошелёк) гама́н, -а3) рыб. ко́шіль -
20 крепкий
(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].* * *міцни́й, крі́пкий и кріпки́й; (сильный, выносливый) си́льний, ду́жий, цупки́й
См. также в других словарях:
СБРАСЫВАТЬ С ПЛЕЧ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
СБРАСЫВАТЬ С ПЛЕЧ ДОЛОЙ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
СБРОСИТЬ С ПЛЕЧ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
СБРОСИТЬ С ПЛЕЧ ДОЛОЙ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
СВАЛИВАТЬ С ПЛЕЧ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
СВАЛИВАТЬ С ПЛЕЧ ДОЛОЙ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
СВАЛИТЬ С ПЛЕЧ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
СВАЛИТЬ С ПЛЕЧ ДОЛОЙ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
СПЛАВИТЬ С ПЛЕЧ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
СПЛАВИТЬ С ПЛЕЧ ДОЛОЙ — кто что Избавляться от чего л. обременительного, доставляющего много хлопот и проблем. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, организация или социальный коллектив (X) освобождается от трудных, неприятных, сопряжённых с неудобствами, тягостью,… … Фразеологический словарь русского языка
БУДТО ГОРА С ПЛЕЧ — у кого Почувствовать полное облегчение. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) избавились от чего л. тягостного, обременительного, от забот, тревог и т. п. Говорится с одобрением. реч. стандарт. ✦ У X а гора с плеч свалилась. Именная часть… … Фразеологический словарь русского языка
