с+места+на+место

- геометрическое место

n (37; pl. e.) Platz m, Ort m, Stelle f (на П an D); Sitz m, Sitzplatz m; Bett n; Gepäckstück; Jur. Anstalt f; pl. Gegend f; Provinz f (на П in D); на месте an Ort u. Stelle; am rechten Ort od. Arbeitsplatz; Jur. standrechtlich; на местах vor Ort, bei den örtlichen Stellen; к месту angebracht, am Platz; не к месту unangebracht, fehl am Platz; по местам! auf die Plätze!; с места aus dem Stand; auf Anhieb; не место nicht der (richtige) Ort; ( Д jemand) hat nichts zu suchen; знать своё место sich bescheiden benehmen; иметь место stattfinden; ставить на место F in die Schranken weisen; сердце od. душа не на месте (у Р jemand) ist voller Unruhe

1) занятое пространство place, spot; room

2) должность place, job, post; выборное seat

3) сиденье, кресло и т. п. seat, place

4) часть текста place

5) в вагоне сидячем seat; спальном, в каюте bunk

6) отдельный предмет багажа piece

•

- больное место

* * *

име́ть ме́сто мат. — obtain, subsist, hold, occur, take place

испо́льзовать производи́мую проду́кцию на ме́сте (для, …) — use the product captively (in …)

на ви́дном ме́сте — in plain view; prominently

предупреди́тельные на́дписи должны́ быть вы́ставлены на ви́дном ме́сте — have caution signs posted in plain view

установи́ть предупреди́тельную на́дпись на ви́дном ме́сте — display the caution sign prominently

положи́ть, напр. инструме́нт стро́го на своё́ ме́сто — return, e. g., a tool to its appropriate place

поменя́ть места́ми — exchange, change position

поменя́в места́ми индукти́вности и ё́мкости в схе́ме, полу́чим ё́мкостную трёхто́чку — if the inductances and capacitances are exchanged in the circuit the result is a Colpitts oscillator

сопротивле́ния R₁ и R₂ в уравне́нии поменя́лись места́ми — the resistors R₁ and R₂ change position in the equation

по ме́сту — suit job [requirements]

сверли́ть отве́рстия по ме́сту — drill the holes to suit job [requirements]

асимптоти́ческое ме́сто мат. — asymptotic spot

вака́нтное ме́сто

1. lattice vacancy (in solids)

2. shell vacancy (in atoms)

ви́димое ме́сто астр. — apparent place

ме́сто включе́ния эл. — point of connection

ме́сто води́теля — driver seat

ме́сто в решё́тке крист. — lattice site

ме́сто вы́хода ла́вы на штрек — gatehead

географи́ческое ме́сто ( светила) — geographical position

геометри́ческое ме́сто то́чек — locus

геометри́ческое ме́сто то́чек прикоснове́ния — tac-locus

действи́тельное ме́сто навиг. — true position

ме́сто для ног — foot [leg] space, foot room, legroom

ме́сто для стоя́нки трансп. — standing place, standing room

ме́сто изги́ба прок. — bent section

ме́сто изображе́ния, све́тлое тлв., кфт. — highlight

ме́сто изображе́ния, тё́мное тлв., кфт. — low light

и́стинное ме́сто астр. — true place

ме́сто крепле́ния — attaching point

ме́сто назначе́ния — destination

непрогре́тое ме́сто ( в слитке) — cold spot

ме́сто, неудо́бное для рабо́ты — awkward position

ме́сто остано́ва програ́ммы вчт. — breakpoint

ме́сто отпа́йки — tap (point)

ме́сто отправле́ния — point of departure

ме́сто перегре́ва ( в слитке) — hot spot

ме́сто переда́чи свз. — sending end

ме́сто пересече́ния — point of intersection

подсто́пное ме́сто лес. — pile bottom

поса́дочное ме́сто маш., мех. — location; ( в сборке деталей) mounting face, mounting seat; ( в уплотнительном устройстве) seal housing

заштифтова́ть поса́дочное ме́сто — control a location by dowels

ме́сто приё́ма свз. — receiving end

пряди́льное ме́сто ( в прядильной машине) — spinning position

ме́сто пу́ска косм. — launching site

ме́сто пути́, пучи́нное — soft spot of a track

рабо́чее, входя́щее ме́сто тлф. — position A

рабо́чее, ночно́е ме́сто тлф. — night [concentration] position

рабо́чее ме́сто опера́тора тлф. — (operators) position

рабо́чее, свобо́дное ме́сто тлф. — closed position

рабо́чее ме́сто с указа́телем номеро́в тлф. — call indicator position

рабо́чее, тастату́рное ме́сто тлф. — key pulser position

рабо́чее, уче́бное ме́сто тлф. — practice [learner's] position

ме́сто самолё́та [МС] — the position of an aeroplane, a fix

определя́ть ме́сто самолё́та — obtain [establish] a fix

определя́ть ме́сто самолё́та по наблюде́нию, напр. двух звёзд или свети́л — obtain a fix from, e. g., two selected stars or celestial bodies

определя́ть ме́сто самолё́та счисле́нием пути́ — obtain the position of an aeroplane [a fix] by dead reckoning

предвычисля́ть ме́сто самолё́та — advance the position (of an aeroplane)

теку́щее ме́сто самолё́та изобража́ется неподви́жным и́ндексом — the position of the airplane is continuosly given by the airplane symbol

ме́сто самолё́та, действи́тельное — ground position

сидя́чее ме́сто трансп. — seat, place

спа́льное ме́сто мор. — (sleeping) berth

сре́днее ме́сто астр. — mean place

ме́сто стоя́нки самолё́тов — parking area

ме́сто схожде́ния путе́й — bottleneck

счисли́мое ме́сто навиг. — dead reckoned [DR] position

труднодосту́пное ме́сто — out-of-the-way place, hard-to-reach place

ме́сто устано́вки изоли́рующих сты́ков за крестови́ной свз. — fouling point

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1) пространство der Platz -es, тк. ед. ч.

2) где что л. находится, происходит - ограниченное пространство: часть комнаты, парка, дороги и др. die Stélle =, n; в сочетан. положить, поставить что л. на место тж. der Platz ↑; место действия, местоположение der Ort es, e

3) часть - тела, дома, улицы, книги и др. die Stélle ↑

4) в транспорте, театре и др. der Platz es, die Plätze

5) должность, работа die Stélle ↑; обыкн. служащих тж. die Stéllung =, en; в повседн. речи der Job [dʒɔp] s, s

6) в спорте, на конкурсе и др. der Platz ↑

7) багаж das Gepä́ckstück €s, e

8) чаще мн. ч. места́ местность die Gégend =, en

koht (-an, -id), sija (-an, -id), taho (-n, -id); в каком месте? miččes kohtas? нижнее место – alahaine sija; места себе не нахожу – ni-kus sijad en voi löuta; (местность) taho (-n, -id); ягодное, грибное место – kišt (-on, -oid), žom (-an, -id)

 

место производства
Хозяйство или комплекс полей, используемые как одна единица сельскохозяйственного производства. Место производства может включать в себя места, управляемые отдельно по фитосанитарным причинам (ФАО, 1990; пересмотрено КЭФМ, 1999).
[Mеждународные стандарты по фитосанитарным мерам МСФМ № 5. Глоссарий фитосанитарных терминов]

Тематики

• защита растений

EN

• place of production

FR

• lieu de production

 

место производства
Хозяйство или комплекс полей, используемые как одна единица сельскохозяйственного производства. Место производства может включать в себя места, управляемые отдельно по фитосанитарным причинам (ФАО, 1990; пересмотрено КЭФМ, 1999).
[Mеждународные стандарты по фитосанитарным мерам МСФМ № 5. Глоссарий фитосанитарных терминов]

Тематики

• защита растений

EN

• place of production

FR

• lieu de production

1) yer; mekân

место встречи - körüşüv yeri

2) (местность) yer, taraf

красивые места - güzel (dülber) yerler

1) ер; мекян

место встречи - корюшюв ери

2) (местность) ер, тараф

красивые места - гузель (дюльбер) ерлер

yer

* * *

1) врз yer

2) (отрывок книги и т. п.) parça; yer; pasaj

3) (места́) мн. ( периферия) taşra örgütleri

4) (занимаемое кем-л. положение) yer; mevki; sıra; derece

5) ( отдельный предмет багажа) parça

••

1) gener. vieta

2) sl. rūme (в смысле "много/мало места")

* * *

vieta

1) paikka, sija

2) tila

3) paikka, seutu

4) paikka, toimi, virka

5) ( teoksessa yms) kohta

6) kolli

••