-
81 приключение
пригода, (ум. пригодонька), оказія, приключка, притичина, приди[а]башка, припадок (-дку); срв. Случай, Происшествие. [Подорожі дуже подобалися читачам, бо давали їй описи незнаних країв та людей, усяких пригод (Єфр.). Що-ж то, сину, за пригода така прилучилась? (Рудан.). Звичайно всякі подорожні (дорожные) оказії бувають (О. Пчілка). От я вам розкажу, яка мені придибашка була (Київщ.). Така йому приключка була]. Необыкновенное -ние - незвичайна (надзвичайна) пригода. -ния - пригоди. Искатель -ний - шукайбіда, знайдибіда.* * *I1) приклю́чення, приключа́ння2) примика́ння, при́мкненняIIприго́да, при́ключка, прити́чина -
82 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
83 саврас
1) ( саврасая лошадь) була́ний, -ого, була́ний кінь (род. п. коня)2) ( рабочая лошадь) коня́ка3)перен. — гультя́й, -тяя́, гульві́са
\саврас с без узды́ — гультя́й, гульві́са
-
84 Наощупь
нрч.1) на дотик. [Люди справляли враження невиразних, невідчутних на дотик привидів (М. Калин.)]. Рука -щупь была холодна - рука на дотик була холодна; рука, як доторкнутися, була холодна;2) см. Ощупью (под Ощупь). -
85 фибула
-
86 булавочный
Stécknadel- (опр. сл.)с була́вочную голо́вку — so groß wie ein Stécknadelkopf
••була́вочные уко́лы — Nádelstiche m pl
-
87 отбить
буд. вр. отобью, отобьёшь I сов. 1. (что) (отколоть, отломить) цокҗ хамхлх; отбить носик у чайника чееньгин бурзинь цокҗ хамхлх; 2. (что) (отразить нападение) хәрү хайх, хәрү цокх; отбить мяч ногой көләрн меечг хәрү цокх; 3. (кого-что) (отнять с боем) булаҗ авх, дәәлҗ авх; отбить город балһс булаҗ авх; 4. (что) (выпрямить ударами, натачивая) давталх; отбить косу хаҗ давталх, хаҗ нимглх -
88 всякий
1. мест.каждыйһәр2. мест.разныйһәр төрлө3. мест.бер ниндәй, һис ниндәй, һис бер4. мест. в знач. сущ. м и ж всякий и всякаяһәр кем, һәр бер кеше5. мест. в знач. сущ. с всякоетөрлөһө, төрлө нәмә, төрлө хәлвсякая всячина см. всячина; во всяком случае — һәр хәлдә
-
89 двояко
нареч.ике төрлө, ике юл менән -
90 допустимый
-
91 ежегодный
прил.һәр йыл(ғы), йыл һайын(ғы), һәр йыл (йыл да) була торған -
92 можно
в знач. сказ., безл.мөмкин, ярай, булакак это можно; разве можно — былай ярамай бит инде, шулай яраймы ни инде
-
93 намерен
в знач. сказ., с неопр.-маҡсы/-мәксе була, ниәте (уйы, самаһы, иҫәбе) бар -
94 нередкий
-
95 периодический
1. прил.миҙгел-миҙгел (ваҡыт-ваҡыт) булған (була торған)2. прил.ваҡытлы, периодик -
96 повсеместный
-
97 равно
1. нареч.бер тигеҙ, бер төрлө, берҙәй2. нареч.чему в знач. сказ.тигеҙ, тигеҙ була3. нареч. в знач. союзатак жекеүек үк, шулай уҡ -
98 распознаваемый
-
99 растяжимый
1. прил.һуҙылмалы, һуҙылыусан, һуҙыла (тартыла, киңәйә, йәйелә) торған, киңәйеүсән, йәйелеүсән, тартылыусан2. прил. перен.төрлөсә аңлап була торған, төрлөсә аңлашылған -
100 редкость
1. жһирәклек2. жредкое событиеһирәк була (осрай) торған хәл3. жредкая вещьһирәк осрай (табыла) торған нәмәна редкость — айырыуса, ғәҙәттән тыш
См. также в других словарях:
Була — топоним: Була река в России, приток Свияги, протекает в Чувашии и Татарстане. Була коммуна в Германии (земля Тюрингия). См. также Булла указ или послание Папы римского. Малая Була река в России, приток Булы … Википедия
була́вочница — булавочница … Русское словесное ударение
була́вчатый — булавчатый, ат, ата, ато, аты … Русское словесное ударение
була́ный — буланый … Русское словесное ударение
була́т — булат … Русское словесное ударение
була — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Булаї — прізвище населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
булаївський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Була (город) — У этого топонима есть и другие значения, см. Була. Коммуна Була (город) Buhla Герб … Википедия
Була (река) — У этого топонима есть и другие значения, см. Була. Була чуваш. Пăла, тат. Бола Характеристика Длина 127,7 км Площадь бассейна … Википедия
була — юн. килеш бәйл. Сәбәпне, максатны белдереп, аркасында , өчен, дигән мәгънәне аңлата (гадәттә кызыгу кызыксыну, кирәксенү турында сөйләгәндә кулл.) яшьлегегезгә була сөйлисез … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге