-
21 диакон
дияко[і]н. Жена -на - диякониха. Ребёнок -на - дияконча (р. -ати). Сын -на - дияконенко. Дочь -на - дияконівна (прит. прил. дияконівнин).* * *см. дьякон -
22 добропорядочный
порядний, путній, путящий. Сын добропорядочных родителей - отецький син, отецька дитина. [Як лучиться отецький син, оддасть мене мати].* * *поря́дний, добропоря́дний, доброзвича́йний -
23 дьячок
дьяк (церк. причетн.) дяк, дячок (ув. дячило, соб. дяківство) [Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір]. Жена дьяка - дячиха. Ребёнок дьяка - дяченя. Сын дьяка - дяченко (прит. пр. дяченків). Дочь дьяка - дяківна (прит. пр. дяківнин). Звание, должность дьяка - дяківство, дякування. Помощник дьяка - піддячий (р. -чого). Дьячок и учитель церк. школы - (устар.) кондяк, бакаляр (р. -ра).* * *церк.дяк, -а, дячо́к, -чка́ -
24 естественный
природни[і]й, натуральний. [Буває відьма природня (родима), а буває вивчена. Природнє світло. Дуже натуральна поза. Натуральна барва]; (не искусственный) саморідний. [То такий великий остров - саморідная фортеця (Крим.)]; (общечеловеческий, требуемый природою) світовий. [Не дивуйтеся, це діло світове. Світова річ!]. -нные науки - природничі науки, (реже) природні науки. -нный ребёнок, сын (незаконнорождённый) - саморідна дитина, самосійний син, (зап.) натуральний син. -нный подбор, отбор - природний добір (р. добору). -нное дело, -ая речь (понятно, неизбежно) - звичайно, звичайне діло, звісно. [Жадний собака не гавкнув, на нього - звичайно, як на свого хатнього (Крим.)].* * *1) приро́дний; (настоящий; непринуждённый) натура́льний2) ( о науках) природни́чий, природозна́вчий; натура́льний -
25 заплатить
1) заплатити, (уплатить) сплатити, оплатити, (о мног.) поплатити, позаплачувати, посплачувати. [Він тобі заплатить багато грошей (Рудч.). Ми гордощами сплатили по заслузі (Куліш). Як я тобі за наймичку, то за годи поплати, як я тобі за хазяйку, то босої не води (Гнед.)]. Мой сын вам должен, но я -чу за него - мій син вам винен, але я вам за нього заплачу. -тить долг - сплатити борг, позичку. -тить подушное - оплатити подушне. -тить платежи - поплатити оплатки, оплатитися. [А через це селяни ніколи оплатитися та з біди виплутатися не могли (Доман.)]. -тить по счёту - оплатити рахунок. -тить следуемое - заплатити належне, оплатитися. [Я оплачусь, ще й дякувати буду (Куліш). Буде впиться, прохмелиться, шинкарочці оплатиться (Чуб. V)]. -тить лишнее - проплатитися, (при покупке) прокупитися. Заплаченный - заплачений, сплачений, оплачений, поплачений, (о мн.) посплачувані, пооплачувані;2) см. Заплачивать.* * *заплати́ти, -плачу́, -пла́тиш; (отдать плату, деньги) сплати́ти, мног. поспла́чувати, поплати́ти -
26 истовый
см. Истый, Истинный. Сын -вый отец (очень схож) - син нестеменний, істотний батько. [Нестеменний покійний батько (Мирний)]. -вый поклон перед иконой - побожний поклін перед образом.* * * -
27 королевич
королевич, короленко, (сын королевы) королевенко. -вич-мальчик (шутл.) - короля (-ляти), короленя (-няти).* * *фольк.короле́вич, короле́нко -
28 крепостной
1) (относящийся к крепости) фортечний, фортеційний, замковий. [Вимальовувалися на блакитному небі похмурі кінчасті башти фортечні (Загірня)]. -ной гарнизон, стража - залога;2) (относ. к крепостной зависимости, праву и т. п.) крі[е]пацький, панський, панщанний, панщизняний, підданський. -ное право - панське право, панщина, крі[е]пацтво, кріпаччина. [Тоді ще було панське право. Боротьба з кріпацтвом була завданням цілого життя у нашого Кобзаря (Єфр.). Минулася кріпаччина і щаслива доля панська (Яворн.)]. Во время -ного права - за панського права, за панщини, за крі[е]пацтва, за часів панщанних, панщизняних. Отмена -ного права - скасування (знесення) крі[е]пацтва (панщини). -ное состояние, -ная зависимость - крі[е]пацтво, панщина, підданство, неволя крі[е]пацька. [Мужика віддано панові в кріпацтво (Грінч.). Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток (Н.-Лев.). Та й сама неволя кріпацька тут давніше вкоренилась (Єфр.)];3) -ной, сущ. (крестьянин) - крі[е]пак (-ка), панський (-кого), панщанний, панщанин, підданий, підданець (-нця). -ные люди - крі[е]паки, піддани (-дан), (собир.) підданство, панщина. [Був він син звичайного кріпака, чи як там звали - панського підданого (Свидн.). Чи того-ж я сподівалась, ідучи вільна за панського (М. Вовч.). Панські підданці (Сл. Гр.). Опріч сих привілейників, усі инші міщани були до старости мов-би підданство до пана (Куліш)]. Сын -ного - крі[е]паків (крі[е]пацький) син, син крі[е]пака. По происхождению он был -ной - він був крі[е]пак з роду; він був з роду кре[і]пацького. Свойственный, принадлежащий -ному - крі[е]пацький, панщанний. [Крепацькі душі (М. Вовч.). Челядинський син хоч і царем зробиться, однаково своєї панщанної вдачі не позбудеться (Крим.)];4) -ной акт, юрид. - кріпосний акт, (стар.) акт твердости. -ная пошлина - кріпосна оплата, (стар.) оплата акту твердости.* * *I ист.1) прил. кріпосни́й; ( относящийся к закрепощённому крестьянину) кріпа́цькийкрепостно́е пра́во — кріпа́цтво, кріпосне́ пра́во
2) в знач. сущ. кріпа́к, -а, па́нщинникII воен.форте́чний, кріпосни́йIIIкріпосни́й\крепостной акт — кріпосни́й акт
-
29 кулацкий
куркульський, (уничиж.) куркулячий, куркулівський, (мироедский) глитайський, жмикрутський, дерилюдський; срвн. Кулак 5. -кий слой села - куркульська верства села. -кий сын - куркульський син. -кий характер - куркуляча вдача. По-цки - по- куркульському, по-куркулячому; по-глитайському.* * *курку́льський -
30 купеческий
купецький, крамарський. [Де кораблі купецькії стають (Грінч.). Говорив про свої крамарські діла (Мирн.). Крамарський віз простугонить (М. Вовч.)]. -кий сын - купецький син, купченко, крамаренко. [Вона панночка, а я - крамаренко (Кониськ.)]. -кая дочь - купцівна, крамарівна. -кий банк - купецький банк. -кое судно - торговельне судно. - кий быт - купецький (крамарський) побут. По -чески - по-купецькому, по-крамарському.* * *тж. куп`ецкийкупе́цький -
31 кутейник
1) духовний, (презр.) хапокниш, книшохап, книшолап; книш (-ша);2) (сын духовного) попович, дякович, хапокнишенко, книшевич (-ча).* * *хапокни́ш, книш, -а, книшоха́п, книшола́п -
32 малыш
1) (о ребёнке) малюк (-ка), (ж. р. малючка), малко (-ка), маля (-ляти), маленя (- няти), приземок, дітвак (-ка), соб. малеча (-чі), малеч (р. малечи), маленство, дітваки, дрібнота. [Такого малюка ще й різкою можна (М. Грінч.). Його сердило й обурювало, що таке маля насмілилося писати отакечки про свого батька (Крим.). Ану йди сюди, малко, та прочитай мені ось тутечки (Яворн.). Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав (М. Вовч.). Я був ще дітваком (Крим.). Біля його малеча: хлоп'ятко і дві дівчинки - се вже Чепелишині правнуки (Кониськ.). А в дядька своїх дітей купа, та все дрібнота - злидні, горе (Васильч.)];2) (малорослый) малюк, малко, малюта, малявка, приземок, (шутл.) куцак (-ка), куцань (-ня), курдупель, замірок (-рка). [Яка-ж дівчина піде за такого малявку (малюту)? (М. Грінч.). Не виросте він, таким курдупелем і зостанеться (Київщ.)];3) (младший сын или дочь) мізинчик, маля (-ляти, общ. р.), маленя (-няти), найменше, найменшеньке (-ого).* * *1) ( о ребёнке) маля́, -ля́ти, малю́к, -амалыши́ — мн. маля́та, -ля́т, малюки́, -кі́в, собир. мале́ча
2) ( о взрослом) шутл. малю́к -
33 мамка
-
34 мизинный
1) (о пальце) мізинний, (реже) мізинній. -ный палец - см. Мизинец 1;2) -ный сын - см. Мизинец 2.* * *мізи́нний -
35 мы
мест. личн. ми; см. Я. При нас это было - (в нашем присутствии) при нас, (в наше время) за нас, за нашої пам'яти це було. Сын живёт у нас - син живе при нас. Нами это сделано - ми це зробили, це від нас зроблено. Он, наверно, по нас соскучился - він певне за нами скучив.* * *мест.ми, род. п. нас -
36 названый
прил.на́званий, наречо́ний; (о родителях диал.) при́браний\названыйая дочь — на́звана (наречена) до́чка
\названыйая мать — на́звана (наречена; прибрана) ма́ти
\названыйая сестра́ — на́звана (наречена) сестра́, посестра́
\названыйые роди́тели — на́звані (наречені; прибрані) батьки
\названыйый брат — на́званий (наречений) брат, побратим
\названыйый сын — на́званий (наречений) син
-
37 невидаль
и Невидальщина дивовижа, (диво) диво, продиво, (диковинка) дивина, диковина, (новинка) новина. [Що-ж тут за дивовижа? десять раз на день, трапляється, бачиш це зілля, - яке-ж тут чудо? (Гоголь). Ото іще диво, за дозволом сказавши! (Корол.). Яка диковина, що свиня некована! (Приказка). Не яка там і диковина старшинувати (Кониськ.)]. Какая (эка, экая, что за) -даль (-щина)! - яка (оце так) дивовижа (дивина, новина)! ото не бачили! овва, яке невидальце! (Свидн.) (насм.) велике діло опеньки! [Оце так новина! а хто- ж таки на віку та не знався з нечистою силою? (Гоголь)]. Что за -даль такая ваш сын! - а що то за диво таке (за цяця така) ваш син!* * *дивови́жа, ди́во; дивина́вот \невидаль ль!, что за \невидаль ль!, кака́я (э́кая, э́ка) \невидаль лъ — ото́ ди́во (дивина́)!, от так ди́во (дивина)!, яке ди́во!, що за ди́во!
-
38 незаконнорождённый
незаконнонаро́джений, незако́нний\незаконнорождённыйный сын — незаконнонаро́джений (незако́нний) син; безба́тченко; байстрю́к, -а
-
39 одиночка
1) (единств. сын) о[є]динець (-нця);2) (бессемейный) одинець. По -ке - поодинцю[і], поодиноко, по одному. В -ку - самотою;3) запрячь в -ку (о лошади) - запрягти одним конем; (о воле) запрягти бовкуном. [Запріг він вола бовкуном];4) -ка в тюрьме - опрічна[я] камера.* * *1) (один, без других) одина́к, -а, одино́чкав одино́чку — ( в отдельности от других) по одному́, пооди́нці; ( собственными силами) сам оди́н, сам оди́н
2) ( не имеющий семьи) одина́к, -а (м.), одина́чка (ж.) одине́ць, -нця́ (м.)3) ( тюремная камера) одино́чка4) спорт. одино́чка -
40 отецкий
отецький, отцевий, батьків (-кова, -кове), батьківський, татів (-това, -тове). -ий сын - отецький (батьків) син. -кая дочь - отецька (батьківська) дочка.* * *ба́тьківський, оте́цький, отце́вий; ( отцов) ба́тьків, -кова, -кове, та́тів, -това, -тове
См. также в других словарях:
сын — сын/ … Морфемно-орфографический словарь
СЫН — муж. всякий мужчина отцу и матери сын, а женщина дочь. Сын да дочь красные дети, ·т.е. двоечка. Один сын не сын (не помощь), два сына не сын, три сына сын. У меня два сынка, сыночка. Это сынишка мой. Неудатный сынища отцу матери покор. Сынами… … Толковый словарь Даля
СЫН — СЫН, сына, мн. сыновья, сыновей, и (ритор.) сыны, сынов, муж. 1. (мн. сыновья). Лицо мужского пола по отношению к своим родителям. «Германн был сын обрусевшего немца.» Пушкин. 2. (мн. сыны). Потомок (ритор.). «Дух отцов воскрес в сынах.»… … Толковый словарь Ушакова
сын — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) кого? сына, кому? сыну, (вижу) кого? сына, кем? сыном, о ком? о сыне; мн. кто? сыновья и сыны, (нет) кого? сыновей и сынов, кому? сыновьям и сынам, (вижу) кого? сыновей и сынов, кем? сыновьями и… … Толковый словарь Дмитриева
сын — См. дитя блудный сын... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сын дитя; сыночка, вар, ибн, сынок, преемник, выходец, сыночек, родом, карапет, бастард, уроженец, пасынок, ребенок … Словарь синонимов
сын — а, зват. (устар.) сыне; мн. сыновья, вей и (высок.) сыны, ов; м. 1. Лицо мужского пола по отношению к своим родителям. Старший, младший с. Взрослый с. Единственный с. Растить, женить сына. Верить в сына. У вас очень хороший с. Приёмный,… … Энциклопедический словарь
сын — сын, а, мн. ч. сыновь я, сынов ей и (устар. и высок.) сын ы, сын ов; после собственных имен пишется через дефис, напр.: Дюм а с ын … Русский орфографический словарь
Сын М — Son Of M Обложка Сын М #1. Рисунок Джона Ватсона История Издатель Marvel Comics Формат Периодичность Месячно Даты публикаций … Википедия
СЫН — СЫН, а, мн. сыновья, ей и сыны, ов, муж. 1. (мн. сыновья и устар. и обл. сыны). Лицо мужского пола по отношению к своим родителям. Отец с сыном. Мой старший с. Выросли сыновья. 2. (мн. обычно сыны), перен., чего. Мужчина как носитель характерных… … Толковый словарь Ожегова
сын — СЫН, а, мн сыновья, вей и (Высок.) сыны, ов, м Лицо мужского пола по отношению к своим родителям. Единственный сын … Толковый словарь русских существительных
сын — сын, сына; мн. сыновья, вей и (в высок. стиле) сыны, ов … Русское словесное ударение
