-
1 строк
те́рмін, -ну -
2 строк
те́рмін, -ну -
3 обрезка строк
= обре́зка стро́чек обріза́ння рядкі́в, обрі́зування рядкі́в -
4 сдвиг строк
= сдвиг стро́чек зсув рядкі́в -
5 слипание строк
злипа́ння рядкі́в -
6 сползание строк
сповза́ння рядкі́в -
7 сравнение строк
порівня́ння рядкі́в -
8 обрезка строк
= обре́зка стро́чек обріза́ння рядкі́в, обрі́зування рядкі́в -
9 сдвиг строк
= сдвиг стро́чек зсув рядкі́в -
10 слипание строк
злипа́ння рядкі́в -
11 сползание строк
сповза́ння рядкі́в -
12 сравнение строк
порівня́ння рядкі́в -
13 срок
строк, -у, те́рмін, -у; речене́ць, -нця́без \срок ка (\срок ку) — без стро́ку, безстроко́во
в к, к \срок ку — в строк, на строк; ( своевременно) вча́сно
да́йте \срок к! — почека́йте-но!, підожді́ть-но!, пострива́йте!
за истече́нием \срок ка — см. истечение 2)
к определённому \срок ку — на ви́значений (на пе́вний) строк
по истече́нии \срок ка — см. истечение 2)
\срок к исполне́ния пла́на — строк (те́рмін) викона́ння пла́ну
\срок ком до — стро́ком до
-
14 срок службы
-
15 долгосрочный
довгостроковий, на довгий строк. [Оренда на довгий строк].* * *довгостроко́вий, довготерміно́вийдолгосро́чная ссуда — довгостроко́ва (довготерміно́ва) по́зика
\долгосрочный о́тпуск — довготерміно́ва відпу́стка
-
16 истечение
1) (неок.) витікання; см. Истекание; оконч. витечення; виплив (-ву). -ние воды - витікання води. -ние крови, материи - виплив, витікання крови, матерії. -ние лучей, энергии, физ. - виплив проміння, енергії з чого;2) (о времени, сроке) скінчення, уплив (-ву). -ние срока, года - скінчення терміну (строку), року. До -ния срока, года - до терміну, до року, (книжн. оборот) до скінчення терміну, року. За -нием срока дело прекращается - через скінчення терміну (через те, що минув, вийшов термін) справа припиняється. По -чении года, срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (як вийшов, скінчився, минув) рік, термін (строк), після року, після терміну, по рокові, по термінові (строкові), (книжн. оборот) по скінченні року, терміну. По -чении некоторого времени, я возвращусь - як мине який(сь) час (за якийсь час), я поверну(ся). По -нии стольких, многих лет - по стількох, по багатьох роках. [Ми по стількох віках таки знайшли його (розум) (Самійл.)];3) (жидкость; что истекает) випливи (-вів); (ток, струя) струмінь (-меня).* * *1) ( вытекание) витіка́ння2) (окончание) закі́нчення, скі́нченнядо \истечение ния сро́ка — до закі́нчення (до скі́нчення) стро́ку
за \истечение нием сро́ка — зважа́ючи (з о́гляду) на закі́нчення (на скі́нчення) стро́ку (те́рміну), че́рез те, що мину́в (ви́йшов) строк (те́рмін)
по \истечение нии сро́ка — пі́сля закі́нчення (пі́сля скі́нчення) стро́ку (терміну), по закі́нченні стро́ку (те́рміну)
3)\истечение ния — (мн.: отделения) фиоиол. ви́ділення
-
17 назначать
назначить1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].* * *несов.; сов. - назначить1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити\назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки
\назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення
\назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну
2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди) -
18 наступление
1) (на кого, на что) наступ (-пу), (действие ещё) наступання; (нападение) напад (-ду), (действие ещё) нападання на кого, на що. [Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на християнські землі (Куліш). Наступ на всьому фронті на капітал (Пр. Правда). Не боялися наступання зоколу (Рада)]. При -нии, во время -ния - під час наступу, за наступу; наступаючи. Вести, повести -ние - наступати, вести (провадити, робити), повести наступ, (начинать, начать) починати (розпочинати), почати (розпочати) наступ. Переходить, перейти в -ние на кого, на что - переходити, перейти до наступу, починати, почати наступ, наступати, рушати, рушити на кого, на що. Переход в -ние - перехід до наступу. Генеральное -ние - загальний наступ, загальна атака [Тіні немов-би чекали гасла, щоб почати загальну атаку на вільні простори світу (Кінець Неволі)];2) (о времени, сроке) наставання, оконч. настання (-ння), (редко, диал.) настаття (-ття), (приход) надходження, оконч. надхід, прихід (-ходу), (начало) початок (-тку). [В Йосифа-ж родилося два сини, до настання семи год голодних (Біблія). Мрії про настання на землі золотого віку (М. Калин.)]. При -нии, с-нием чего - коли (як) настає (надходить, заходить, в прошлом: наставало, настало и т. п., в будущем: настане и т. п.; срв. Наставать) що, (о времени, но не о сроке ещё) з чим, з приходом (редко з наставанням, з настанням, з надходом) чого, (с началом чего) на (при) початку чого. При -нии весны - коли (як) настає и т. п. весна, об весні, (с -нием) з весною, з приходом весни. При -нии, с -нием ночи - коли (як) настає и т. п. ніч. При -нии опасности - коли заходить (настає и т. п.) небезпека. При -нии срока - коли (як) настає и т. п. термін (строк, речінець).* * *Iна́ступ, -уIIперейти́ в \наступление ние — перейти́ в на́ступ
(о времени, сроке) настава́ння, наста́ння; ( начало) поча́ток, -ткупо \наступление нии сро́ка — пі́сля настання́ стро́ку (те́рміну), коли́ (як) наста́в строк (те́рмін)
с \наступление нием (при \наступление нии) весны — коли́ настає́ (в прошлом: настава́ла, сов. наста́ла; в будущем: наста́не) весна́, з поча́тком весни́, з весно́ю; об весні́
-
19 предельный
крайній, граничний. -ный возраст - найвищий вік. -ный срок - крайній (останній) строк (речінець). -ная скорость - найбільша скорість. -ная температура - крайня, гранична температура. -ные цены - найвищі (найбільші) ціни.* * *грани́чний; ( крайний) кра́йнійпреде́льная ско́рость — грани́чна (найбі́льша) шви́дкість
преде́льная температу́ра — грани́чна (кра́йня) температу́ра
\предельный во́зраст — грани́чний (найви́щий) вік
\предельный сро́к — кра́йній (оста́нній) строк
-
20 обрезка
техн.обрі́зування, обріза́ння; ( обсекание) обтина́ння- обрезка литников
- обрезка строчек
- обрезка строк
См. также в других словарях:
Строк — Строк, Оскар Давыдович Оскар Строк Дата рождения: 6 января 1893(1893 01 06) … Википедия
СТРОК — Оскар Давыдович (1892/93 1975), композитор. До 1923 жил в России, затем в Латвии. С конца 1920 х гг. был популярен как автор романсов (их исполняли Н.В. Плевицкая, И.Д. Юрьева). Строк надолго стал законодателем мод в области эстрадной музыки. Его … Современная энциклопедия
СТРОК — Оскар Давидович (1892/93 1975), композитор. До 1923 жил в России, затем в Латвии (в Риге). С конца 1920 х гг. прославился как автор романсов (их пели Н. В. Пле вицкая, И. Д. Юрьева) и сентиментально романтических танго ( Чёрные глаза , Скажите,… … Русская история
строк — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Строк О. Д. — СТРОК Оскар Давидович (1892/93–1975), композитор. До 1923 жил в России, затем в Латвии (в Риге). С кон. 1920 х гг. прославился как автор романсов (их пели Н. В. Плевицкая, И. Д. Юрьева) и сентиментально романтич. танго ( Чёрные глаза ,… … Биографический словарь
строк — у, ч. 1) Установлений, визначений для кого , чого небудь відрізок часу. || Відрізок часу взагалі. •• Гаранті/йний строк період, протягом якого діє порука продавця (майстра) за відповідність поставленого ним товару (виконаного ним ремонту) вимогам … Український тлумачний словник
СТРОК — Ломать строк. Прикам. Нарушать договор, заключённый на определенный срок. МФС, 55. Жить по строкам (по строку). Прикам., Сиб. Работать по найму. МФС, 37; ФСС, 72; СКузб, 77. Ходить по строкам. Прикам. Устар. То же, что жить по строкам. МФС, 107 … Большой словарь русских поговорок
Строк Оскар Давидович — (1892/1893 1975), композитор. До 1923 жил в России, затем в Латвии (в Риге). С конца 20 х гг. прославился как автор романсов (их пели И. Д. Юрьева, Н. В. Плевицкая) и сентиментально романтических танго («Чёрные глаза», «Лунная рапсодия»,… … Энциклопедический словарь
Строк, Оскар Давыдович — СТРОК Оскар Давыдович (1892/93 1975), композитор. До 1923 жил в России, затем в Латвии. С конца 1920–х гг. был популярен как автор романсов (их исполняли Н.В. Плевицкая, И.Д. Юрьева). Строк надолго стал законодателем мод в области эстрадной… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
СТРОК Оскар Давидович — (1892/93 1975) композитор. Жил в Риге. С кон. 1920 х гг. прославился как автор романсов (их пели А. Д. Вяльцева, Н. В. Плевицкая) и сентиментально романтических танго ( Черные глаза , Лунная рапсодия , Скажите, почему... ) … Большой Энциклопедический словарь
Строк, Оскар Давыдович — Оскар Строк Основная информация Имя при рождении Оскар Давидови … Википедия
