-
61 pole
nполяк; полькаthe Poles — збірн. поляки
* * *I n1) стовп; тичина, жердина; кіл; віха; лижна палиця ( ski pole); cпopт. жердина для стрибків ( vaulting pole)2) дишель3) багор4) мop. щогла; рангоутне дерево; стеньга5) мірна рейка6) поль (міра довжини = V, 029 м); поль (міра площі = 25, 289 м2)7) крайня внутрішня доріжка ( легка атлетика); внутрішня сторона скакового круга ( кінний спорт)II v1) забивати палі або кілки; встановлювати стовпи2) відштовхувати ( судно) жердинами або веслами; відштовхуватися жердинами або веслами; рухати ( судно) баграми4) метал. дражнити ( розплавлену масу)5) cпopт.; жapг. далеко посилати м'яч ( бейсбол)III n1) гeoгp. полюсNorth [South] pole — Північний [Південний]полюс
2) фiз. полюс3) що-небудь прямо протилежне іншому, повна протилежність4) пoeт. небо, небеса -
62 posting
n1) відправка кореспонденції поштою2) поштове відправлення3) іст. їзда на поштових4) утримання поштових коней (карет)5) спорт. стройова рись6) підбиття рахунків на сьогоднішній день* * *I n1) тex., бyд. встановлення стояків, стовпів, покажчиків; кріплення стояками; стояки, стовпи2) гipн. виїмка ціликів3) розклеювання афіш, оголошень; реклама за допомогою афіш, плакатів, оголошеньII n3) icт. їзда на поштових; утримання поштових коней, карет4) стройова рись ( кінний спорт)5) eк. перенесення ( запису) у гросбух; запис, оприбуткування; підсумовування рахунків по сьогоднішній деньIII n1) розстановка, розміщення, розташування ( військ)2) вiйcьк. виставляння караулу; призначення на посаду; прикомандирування -
63 prop
1. n1) стояк, підпора; опора; підставка; стовп; кілочок2) підтримка, опора3) pl розм. ноги, підпірки4) plгірн. кріплення; стояки5) амер., розм. шпилька для краватки6) (скор. від proposition) мат. теорема7) (скор. від propeller) розм. пропелер; рушій8) (скор. від property) реквізит2. v1) підпирати; підтримувати (тж prop up)2) притуляти, приставляти (до чогось)3) гірн. закріпляти (стояками)4) підтримувати, допомагати5) груб. ударити, збити з ніг6) раптом зупинитися на повному ходу (про коня)* * *I n1) стояк, підпірка, розкіс, підкіс; кілочок ( для підв'язування рослин); гipн. кріплення; кріпильний ліс; підставка2) опора, підтримка3) pl; cл. ногиII v1) підпирати, оснащувати підпірками, підтримувати ( prop up); притулити ( до чого-небудь); гipн. закріплювати ( стояками)2) підтримувати, допомагати ( prop up)3) жapг. ударити; звалити, збити з ніг4) aвcтpaл. раптово зупинитися на повному ходу ( про коня)III n; pl; мист.1) cкop. вiд property IV2) бутафор; реквізиторIV сл.; жарг.; скор. V ав.; спец.; скор. від propeller VI скор. від properly VII n; сл.шпилька для краватки; брошкаVIII n; pl; сл."черепашки" ( азартна гра) -
64 road post
-
65 shinny
1. n1) дитячий хокей2) примітивна хокейна ключка2. v1) грати в хокей* * *I n; сл.1) хокей ( зі спрощеними правилами), дитячий хокейII v; сл. III v; сл.влазити, видиратися (на дерево, стовп; shinny up) -
66 side-post
n1) одвірок2) бігун, глуха ворітниця* * *nдверний косяк; воротний стовп -
67 spinal
adj1) анат. спинний; хребетний; спінальнийspinal column — хребет, хребетний стовп
2) спинномозковийspinal tap — спинномозкова пункція; поперековий прокол
* * *['spainl]a; анат., мед.1) спинний, хребетний, спінальнийspinal cord /marrow/ — спинний мозок
-
68 spine
n1) анат. хребет; хребетний стовп2) бот., зоол. виступ, шип, колючка3) бот. голка; ость; остюк4) серцевина дерева5) перен. основа, суть6) гірський хребет; гребінь гори7) корінець (книги)* * *[spain]n1) aнaт. хребет; спинний хребет2) бoт., зooл. виступ; шип, колючка3) бoт. остюк; голка; кістяний промінь4) серцевина дерева; основа, суть5) гірський хребет, гребінь -
69 spine-bone
-
70 starting-post
-
71 stele
n1) стела, кам'яна плита з написом (зображенням)2) напис на стелі3) ручка, держак; ратище списа* * *I ['stiːl(i)] n1) стела, кам'яна плита або стовп із написом або зображенням ( на згадку про що-небудь); напис на стелі2) бoт. стела, стельII [`stiːl(i)] nрукоятка, держак -
72 stock-still
1. adjнерухомий, непорушний2. advнерухомо, непорушно; як стовп; остовпіло* * *I a II adv -
73 stoop
1. n1) сутулість2) уклін3) приниження4) поблажливість5) стрімке падіння каменем (орла, сокола)6) гірн. запобіжний цілик7) стояк8) амер. ґанок із східцями9) невелика веранда10) розм. стовп, колона11) перен. підтримка, опора12) відро; цебер2. v1) сутулитися; горбитися3) опускатися, деградувати4) опошляти5) принижуватися6) ставитися поблажливо7) кидатися униз, падати каменем (про орла, сокола) (тж stoop down)8) поступатися, піддаватися, упокорюватися, підкорятися* * *I [stuːp] n1) сутулість2) уклін3) приниження; полегкість4) стрімке падіння, падіння каменем (орла, сокола)5) гipн. ( запобіжний) цілик; стоякII [stuːp] v1) сутулити; сутулитися2) нахиляти, нагинати; нахилятися, нагинатися3) опускатися, деградувати; опошляти, принижувати4) принижуватися; принижувати6) прямувати вниз, падати каменем (про орла, сокола; stoop down)7) поступатися, піддаватися, упокорюватися, покорятисяIII [stuːp] n1) cл. ґанок зі сходами; невелика веранда2) = stoepIV [stuːp] = stoup -
74 totem pole
-
75 trumeau
-
76 twine
1. n1) мотузка, шворка, шпагат; шнурок; шнур2) витка стеблина3) pl кільця (змії)4) вузол5) сплетення, скручування2. v1) вити, звивати; перевивати2) сукати; плести; сплітати; скручувати3) обвивати (ся)4) оперізувати, оточувати, обносити5) звиватися (про ріку, змію)6) розм. корчитися (від болю)* * *I [twain] n1) мотузка, шпагат, шнурок2) в'юнке стебло; кільця ( змії); вузол3) сплетення, скручування; щось, отримане скручуванням; a twine of dough джгут (з) тесту; вите тістоII [twain] v1) вити; сучити, скручувати, сплітати, перевиватиto twine flowers into a wreath, to twine a wreath of flowers — плести вінок з квітів
2) сплітати; переплітатиto- ones fingers — сплести пальці; обвивати
to twine ones arms round /about/ the neck — обвити шию руками, обійняти
to twine a rope around a post — намотати мотузок на стовп; обвиватися
the ivy twined round the tree — плющ вився навколо дерева; обхватити ( боротьб)
3) опоясувати, оточувати, обносити5) дiaл. корчитися ( від болю) -
77 upright
I1. n1) підпора, підпірка; стійка; колона2) піаніно (тж upright piano)3) розм. суміш пива з джином4) звич. pl спорт. опорні стійки; штанги2. vпідняти у вертикальне положення, поставити сторчII1. adj1) вертикальний; прямий2) прямовисний, стрімкий (про скелю тощо)3) прямий, чесний, справедливий4) який тримається прямо2. adv1) прямо, вертикально, сторчака2) чесно, справедливо, відверто* * *I ['eprait] n1) стійка; колонка2) піаніно ( upright piano)3) cл. суміш пива з джином4) pl; cпopт. стійки5) вертикальII [`eprait] aa post out of upright — стовп, що нахилився
1) вертикальний; прямий3) прямовисний (про пагорб, гору)4) чесний; справедливийIII ['eprait] advпрямо, вертикально, сторчIV [`eprait] vto stand /to hold oneself/ upright — стояти прямо
підняти у вертикальне положення, поставити сторч -
78 vertebra
n (pl vertebrae)анат1) хребець2) pl хребет, хребетний стовп* * *n.(pl. -rae, -ras) анат. 1)2)pl. хребет -
79 wayntark
nдорожній вказівний стовп; віха; орієнтир -
80 whipping post
См. также в других словарях:
стовп — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Стовпів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
стовпіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
стовп — а/, ч. 1) Колода або товстий брус, установлені вертикально. || Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін. || Пам ятник у вигляді колони. || перен. База, опора, основа чого небудь; підвалина. Верствовий стовп. 2) Маса чого небудь … Український тлумачний словник
стовп — 1. Вертикальна опора, колода. Те саме, що і стояк. У якості архітектурного акценту вживається: стовп з рустів те саме, що і ланцюг з рустів. 2. У давньоруському фортифікаційному будівництві окрема оборонна башта, що використовувалася і для житла … Архітектура і монументальне мистецтво
Стовпівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Стовпівщина — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
стовпівщинський — прикметник … Орфографічний словник української мови
стовпівський — прикметник стовпівський прикметник стовпівський прикметник … Орфографічний словник української мови
стовпіти — і/ю, і/єш, недок., розм. Втрачати здатність рухатися, завмирати, ціпеніти від хвилювання, переляку, розгубленості тощо … Український тлумачний словник
стовп — [стоўп] па/, м. (на) стоуўп і/, мн. пи/, стоуўп і/ў … Орфоепічний словник української мови