стефан

см. Стефан Хардинг, аббат Ситосский

Stefan Zweig

монета) крайцар, (гал.) ґрайцар (-ра). Монета в 1/2 -ра - піняз, пінязок (-зка) (Угор.). Монета первоначально в шесть, а потом в десять -ров - шістка, (диал.) шустка. [Брав за то дві шустці на горілку (Стефан.)].

* * *

1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;

2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];

3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];

4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;

5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;

6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;

7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;

8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].

* * *

Малёшенький (ум. от Маленький) малесенький, манесенький, малесечкий, манесечкий, (совершенно) мал[н]ісінький, мал[н]ісечкий, мал[н]юсенький, мал[н]юсечкий, мал[н]ісісінький, мал[н]юсюсенький, мал[н]юній, мал[н]юнький, мал[н]юнечкий, мал[н]юський, малюцький, мал[н]юсюський, дрібнесенький, дрібнюній, дрібнюсенький, невеличенький, мацюній, мацінький, мацю[і]ненький мацю[ьо]ний, мацюпусенький, мацюнюсенький. [Ще нема двох малесеньких коробочок: одна маленька, а друга малесенька (Н.-Лев.). Сіресенькі пташечки малесечкі (М. Вовч.). Якісь манюнькі комашки (Звин.). Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки (Конгр.). Горобчик манісінький (Пісня). Листячко дрібнесеньке (Квітка). Травиночка дрібнюня-дрібнюсенька (Грінч.) В мене ніжки невеличенькі (Пісня). Такі жабки мацюсенькі (Звин.). Дитятко моє маціненьке, рученятка мої мацюпусенькі (М. Грінч.). Щипав мацінькі кришки та в ротик (Стефан.)].

* * *

мислимий, думаний, гаданий; уявний; можливий. -мая вещь - мислима річ, можлива річ, подумана річ. [Чи-ж то мислима річ правити такі гроші за підсвинка? (Звин.). А то-ж подумана річ, аби мужик не крав? (Стефан.)].

* * *

наклонить нахиляти, хилити, нахилити, похиляти, похилити, схиляти, схилити, перехиляти, перехилити, нагинати, нагнути, (редко) поклоняти, клонити, поклонити, уклоняти, уклонити, (о мног.) понахиляти, посхиляти, поперехиляти, понагинати що до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому к чему ещё) прихиляти, прихилити, пригинати, пригнути, (редко) приклоняти, приклонити, (о мног.) поприхиляти, попригинати, поприклоняти що до кого и кому, до чого. [Нахиляє дуб високий віти дужі і широкі до червоної калини (Грінч.). Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш (Номис). Куди хилить вітер, туди й я хилюся (Пісня). Скрізь-же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, тирсу похиляєш (Основа 1861). Червонії корогви розпустив, до води похилив (Ант.-Драг.). Журавель схилив довгу шию у колодязь (Коцюб.). Нехай ударять в тулумбаси сумно, а ратища додолу посхиляють (Куліш). Перехилив порожню пляшку над чаркою (Н.-Лев.). Витягає пляшку і перехиляє до рота (Васильч.). Нагинай гілляку, доки молода (Номис). Поле усіляке зілля до себе клонить, аби з нього води напитися (Стефан.). Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок (М. Вовч.). Він радніший був- би їй небо прихилити (Загірня). Пригинав їм вишні, а вони обривали ягоди (Богодух.). Приклонив голову їй на плече і пильно слухав (Загірня)]. -ть голову - нахиляти, нахилити, схиляти, схилити, похиляти, похилити, перехиляти, перехилити, уклоняти, уклонити, (понуро) похнюплювати, похнюпити голову, похнюплюватися, похнюпитися, (приветствуя, прося) уклонятися, уклонитися, похилятися, похилитися, (о мног.) понахиляти, посхиляти голови. [Стискаємо руки й схиляємо голови (Коцюб.). Ще нижче голову похилила (Грінч.). Перехилить голову (Номис). Стоїть, уклонивши голову (Квітка). Сиділа, низько похнюпивши голову (Грінч.). Сидів похнюпившись (Богодух.). Мовчки похилились: «Благослови, - кажуть, - батьку!» (Шевч.)]. -ть на один бок - нахиляти, нахилити на один бік, (пров.) перехняблювати, перехнябити що (набік, на один бік). [Нащо ти так шапку порехнябив? (Сл. Гр.)]. -ть в разные стороны - нахиляти, нахилити в різні боки, розхиляти, розхилити що. [Вітер віє по долині, розхиляє лист калині (Грінч.)]. Наклонённый - нахилений, похилений, (прлг. похилий), схилений, перехилений, нагнутий, понахиляний, посхиляний, поперехиляний; прихилений, пригнутий, приклонений, поприхиляний; похнюплений; перехняблений; розхилений. [Похилена голівка (М. Вовч.). З перехиленої пляшки нічого не текло: була вже порожня (Червоногр.). Видко було тільки похнюплену голову (Богодух.)].

* * *

несов.; сов. - наклон`ить

1) нахиля́ти, нахили́ти, -хилю́, -хи́лиш и мног. понахиля́ти, похиляти, похили́ти; ( склонять) схиля́ти, схили́ти и мног. посхиля́ти; ( нагибать) нагина́ти, нагну́ти и мног. понагина́ти; ( пригибать) прихиля́ти, прихили́ти и мног. поприхиля́ти; ( на бок) перехиля́ти, перехили́ти и мног. поперехиля́ти, сов. диал. перехня́бити, -блю, -биш

2) (к чему, на что - направлять, склонять) схиля́ти, схили́ти (до чого), направля́ти, напра́вити, -влю, -виш, спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш (на що)