Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

старо

  • 41 долженствовать

    быть должным муси[і]ти, мати, матися. Должен, должна (с оттенком принуждения) - мусить, (должный бы) - повинен, повинна, має, мається. [Хоч не хочу, так мушу (Грінч.). Ми не повинні загинуть обоє (Л. Укр.). Краса з добром єднатися повинна. Сагайдачний визначив, хто що має робити (Загір.). Звідки це виходить, що ми маємо бути їхніми рабами? (Крим.). Чи зійшло сонце? - Мало зійти вже. Взавтра я маю(сь) їхати на село. Малася чужа бути, тепер моя будеш. Малося (должны (бы) были) йти в город, та дощ не пустив]. Должно - слід, треба, (полагается) належить, (подобает) годиться. [Не слід (не годиться) тобі лаятись]. Должно быть - мабуть, мусить бути, повинно, певне[о], десь, відай, либонь; срв. Вероятно. [Обіцявся вернутися, та мабуть і згинув (Шевч.). Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі (Шевч.). Певне ти, дівчино, иншого кохаєш. Десь, зима та не скінчиться - нарікають діти (Л. Укр.). Під лісом, повинно, є вода. Відай, було їм добре (Л. Укр.). Либонь то луснула дурна в старої скрипки там струна (Крим.)]. Не должно (бы) быть - не повинно бути. Как должно - як слід, як мусить бути. [Поховали громадою, як слід по закону (Шевч.)]. Поступать, как должно честному человеку - чинити так, як мусить (як повинна) чесна людина; як годиться; як личить (лицює) чесній людині. Как быть должно - як має бути, як випадає.
    * * *
    му́сити, ма́ти, ма́тися, бу́ти пови́нним

    Русско-украинский словарь > долженствовать

  • 42 лохматый

    кудлатий, кошлатий, лахматий, пелехатий, патлатий, лахмануватий, розко[у ]шланий, розчухраний. [Голова в його нечесана, кудлата (кошлата) (Київщ.). Ой, одчиняй, мати, хату: везем тобі пелехату, з розплетеними косами (Весільна пісня). Плинуть хмари високо над розкушланим дахом старої каплиці (Корол.). Розчухраний та чорний, як ефіоп (Корол.)]. Становиться -тым - кудлатіти, кошлатіти, пелехатіти, патлатіти.
    * * *
    кошла́тий; кудла́тий, кудла́стий, коструба́тий; ( с растрёпанными волосами) патлатий, пелехатий, диал. кустра́тий, заку́страний, розку́страний

    Русско-украинский словарь > лохматый

  • 43 мытарство

    1) митниця; см. Мытница;
    2) шахрайство, махлярство; срв. Плутовство;
    2) користолюбність, користолюбство, зажерливість (-вости); срв. Любостяжание;
    4) бідування, поневіряння, злидні (-нів); срв. Мыкание 3. [Перспективи повороту старої недолі, вікового поневіряння (Рада)]. Терпеть -ства - поневірятися, бідувати, злиднів зазнавати. [З пуп'яночку сирота Захарко поневірявся по наймах (Крим.)];
    5) -ства (обыкнов. во мн. ч.), церк. - митарства. [Водять душу по митарствах (Звин.)]. Пройти все -ства - перейти всі митарства, побувати в бувальцях. [Побував у бувальцях, - знає, що кий, що палиця (Приказка)]. Пойти по -ствам - піти по митарствах. [Десь моя справа по митарствах ходить (Лубенщ.)].
    * * *
    поневіря́ння, му́ка

    мыта́рства — мн. поневіря́ння; ( злоключения) зли́годні, -нів, стражда́ння, -да́нь, му́ки, род. п. мук

    Русско-украинский словарь > мытарство

  • 44 нагота

    1) голизна, голість (-лости), (стар.) нагота. [Свята голизна, та й годі (Коцюб.). Наготи старої нічим одягти (Шевч.)]. Невеянный хлеб - не голод, посконная рубаха не -та - полов'яний хліб не голод, пачосна сорочка не нагота (Номис);
    2) убозтво, бідність, нестатки (-ків), злидні (-нів); срв. Бедность;
    3) біднота, голота, харпацтво; срв. Беднота 2.
    * * *
    нагота́, голизна и голизна́

    во всей — [свое́й]

    \нагота те — перен. в усій [своїй] наготі, без прикра́с

    Русско-украинский словарь > нагота

  • 45 по-прежнему

    нареч.
    як коли́сь, як і до́сі, як і рані́ше (рані́ш), як і до то́го; ( по-старому) по-старо́му, по-да́вньому; ( как всегда) як за́вжди́

    Русско-украинский словарь > по-прежнему

  • 46 по-старому

    нареч.
    по-старо́му, по-да́вньому; ( как прежде) як коли́сь, як і до́сі, як і рані́ше (рані́ш), як і до того́; ( как всегда) як за́вжди́, так са́мо

    Русско-украинский словарь > по-старому

  • 47 поддержание

    підмога, підпора, підтримання. [Заводили при церквах братства на підмогу старої віри української (Куліш). На підпору своїй фальшивій гіпотезі (Крим.)].
    * * *
    підтри́мання, підде́ржання; (порядка, обычаев) доде́ржання, ( сохранение) уде́ржання; ( поддержка) підтри́мка, підде́ржка

    Русско-украинский словарь > поддержание

  • 48 последний

    1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;
    2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).
    * * *
    оста́нній; оста́тній; посліду́щий

    до после́дней кра́йности — до кра́ю; ( вконец) вкрай; ( предельно) грани́чно

    после́днее де́ло — оста́ння річ, найгі́рша спра́ва

    \последний по счёту, но не по значе́нию — оста́нній че́ргою, але́ не ваго́ю

    уничто́жить до после́днего — зни́щити до оста́ннього (до оста́нку, до ноги́)

    [са́мый] \последний челове́к — найпосліду́ща люди́на

    Русско-украинский словарь > последний

  • 49 послушать

    1) послухати кого, чого. [Послухав співів. Послухав його ради. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої (Квітка)];
    2) (послушаться) послухати(ся) кого; см. Послушаться. -шайте, что я вам скажу - (по)слухайте, що я вам скажу. -шай! - слухай (-но), агов!
    * * *
    1) послу́хати; почу́ти
    2) ( послушаться) послу́хатися, послу́хати

    Русско-украинский словарь > послушать

  • 50 пошучивать

    пошутить жартувати (иноді, злегка), пожартувати, шуткувати, пошуткувати, штукувати, поштукувати з кого (над кем), з ким (с кем). [Пожартував трохи з старої (Коцюб.). З панянками пожартуєм (Шевч.)].
    * * *
    жартува́ти [зле́гка, ча́сом], шуткува́ти

    Русско-украинский словарь > пошучивать

  • 51 староство

    ист.
    старо́ство

    Русско-украинский словарь > староство

  • 52 старцев

    1) старо́го (род. п.), старика́ (род. п.), ді́дів, -дова, -дове, ді́да (род. п.)
    2) ста́рця (род. п.)
    3) ста́рця (род. п.), жебракі́в, -ко́ва, -ко́ве, жебрака́ (род. п.)

    Русско-украинский словарь > старцев

  • 53 Взбрести

    наверзтися. [Меле, що на язик наверзеться]. В. на ум - вплисти (3-е л. впливе) в голову, набрести в голову, вхопитися голови. [Так отже послухайте, яка то старої голови на старість дурниця вхопилася (Франко)].

    Русско-украинский словарь > Взбрести

  • 54 Еллинизм

    гелленізм, еллінізм (р. -му) [Дройзенова «Історія гелленізму»], вплив старо- грецької культури.

    Русско-украинский словарь > Еллинизм

  • 55 Злее

    Злей
    1) ср. ст. от нрч. Зло - зліше, лютіше, злісніше від, за кого, ніж хто. Он злее его обращается с людьми - він зліше від його поводиться з людьми;
    2) ср. ст. от Злой - лихіший (-ша, -ше), зліший, лютіший, злісніший, клятіший від, за кого, ніж хто. Она злее старой ведьмы - вона лютіша від старої відьми (за стару відьму).

    Русско-украинский словарь > Злее

  • 56 Изборазживать

    избороздить рити, порити, орати, поорати и зорати, борознити, поборознити, зборознити; черкати, почеркати, дряпати, подряпати. Я -дил всю Европу - я виїздив усю Европу. Время глубоко -дило чело его - час ворався глибоко в його чоло. [І час воравсь глибоко в мої щоки (Куліш)]. Изборождённый - поритий, поораний, зораний, поборознений, почерканий, подряпаний. [Обличчя старої баби глибоко зоране плугом життя (Коцюб.). Старий, з пожовклим, почерканим зморшками обличчям (Леонт.). Старе, порите глибокими зморшками, загоріле обличчя (Грінч.)].

    Русско-украинский словарь > Изборазживать

  • 57 early american

    Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > early american

  • 58 новый

    1. modern
    2. brand new
    3. brand-new
    4. first-time
    5. new; novel; recent; modern
    6. fresh

    новая информация; свежая информация — fresh information

    7. novel

    свежая мысль; нечто новое — novel idea

    8. recent
    Синонимический ряд:
    1. свеже (прил.) свеже
    2. свежеиспечено (прил.) свежеиспечено
    Антонимический ряд:
    древне; старинно; старо

    Русско-английский большой базовый словарь > новый

  • 59 старый

    1. aged
    2. auld
    3. old; ancient; antique; olden

    ворчливый старикашка; старый брюзга — old goat

    4. veteran
    Синонимический ряд:
    1. дряхло (прил.) ветхо; дряхло; преклонного возраста; старинно
    2. прежне (прил.) древне; незапамятно; прежне
    3. ветхо (проч.) ветхо
    Антонимический ряд:
    молодо; ново; юно

    Русско-английский большой базовый словарь > старый

  • 60 старый

    επ., βρ: стар, стара, старо; старше, старее κ. παλ. старее, старе; старейший.
    1. γέρος, γηραλέος•

    старый человек γέρος άνθρωπος.

    2. βλ. стариковский.
    3. παρήλικος, που δεν αρμόζει στην ηλικία.
    4. παλιός, αρχαίος•

    старый университет παλιό πανεπιστήμιο•

    старый долг παλιό χρέος•

    -ая привычка παλιά συνήθεια•

    старый прим παλιός (ξεπερσμένος) τρόπος.

    || έμπειρος, παλιός, παλαίμαχος.
    5. φθαρμένος• άχρηστος•

    -ое платье παλιό φόρεμα•

    -ые книги παλιά βιβλία•

    старый дом παλιόσπιτο.

    || προηγούμενος, προγενέστερος•

    старый адрес παλιά διεύθυνση•

    старый картофель παλιά πατάτα•

    -ые годы τα παλιά χρόνια•

    -ые производственные отношения παλιές παραγωγγικές σχέσεις.

    6. ουσ. -ое ουδ. το παλιό, τα παλιά•

    забывать -ое ξεχνώ τα παλιά•

    борьба нового со старым πάλη του καινούργιου και του παλιού.

    εκφρ.
    - ая вера – βλ. староверство• -ое вино παλιό κρασί•
    старый стиль – παλιό ημερολόγιο•
    старый и малый; стар и мал; и стар и мал – μεγάλοι και μικροί (όλες οι ηλικίες)•
    человек -го закала – άνθρωπος του παλιού καιρού, παλιών συνηθειών προγονολάτρης.

    Большой русско-греческий словарь > старый

Страницы

См. также в других словарях:

  • Старо — название нескольких населённых пунктов: Старо деревня в Подосиновском районе Кировской области. Старо деревня в Дмитровском районе Московской области. Старо деревня в Волотовском районе Новгородской области …   Википедия

  • старо — известно, ветхо, допотопно, устарело Словарь русских синонимов. старо неизм. • ветхо • дряхло Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012 …   Словарь синонимов

  • старо — старо. Первая часть составных слов в знач. старый, древний, напр. старофранцузский, старопольский, старославянский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • старо… — Первая часть составных слов в знач. старый, древний, напр. старофранцузский, старопольский, старославянский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • старо́ — старо, в знач. сказ …   Русское словесное ударение

  • Старо — предик. разг. Оценка чего либо как давно известного, не нового. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Старо... — старо... Начальная часть сложных слов, вносящая значения 1) древний (староассирийский, старогреческий, староиндийский и т.п.) 2) старый, старинный (старолесье, староречье, старокупеческий, старорежимынй и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • старо... — старо... Первая часть сложных слов со знач.: 1) старый (в 5 знач.), напр. старомосковский, староболгарский, старопечатный (о богослужебных книгах: напечатанный до исправления их во второй половине 17 в.); 2) старый (во 2 знач.), напр.… …   Толковый словарь Ожегова

  • старо.. — старо... первая часть сложных слов, пишется слитно …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • старо — см. Старый …   Энциклопедический словарь

  • старо... — СТАРО... Первая часть сложных слов. 1. Вносит зн. сл.: древний (в отличие от древне.., средне.., ново...). Старославянский, старофранцузский, староассирийский. 2. Вносит зн. сл.: старый, старинный. Старолесье, старокупеческий, старообрядческий,… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»