ставить+на+кон+что

• СТАВИТЬ/ПОСТАВИТЬ НА КОН что coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to risk (one's life, reputation etc), expose o.s. to danger in the hope of winning, gaining sth.:

- X поставил на кон Y - X put (laid) Y on the line.

     ♦ Зимой он целый день выстоял на морозе напротив милиции, где, как он узнал, Варвара работала уборщицей. Можно сказать, жизнь свою на кон ставил... И всё ради неб (Абрамов 1). Once that winter he had stood a whole day in the freezing cold, opposite the police station where he had learned Varvara was working as a cleaning woman. You might say he had put his whole life on the line....And all for her sake (1a).

277 Г несов.

1. кого-что panema, paigutama, asetama; \ставить вещи на место asju kohale panema, \ставить в ряд ritta seadma v panema, reastama; \ставить книги на полку raamatuid riiulile v riiulisse panema, \ставить автомобиль в гараж autot garaaži panema, \ставить кастрюлю на огонь potti v kastrulit tulele panema, \ставить друг на друга ülestikku v üksteise peale panema v asetama, \ставить горчичник sinepiplaastrit panema, \ставить банки больному haigele kuppu(sid) panema, \ставить заплату lappima, paikama, \ставить тесто tainast kerkima panema, \ставить вино kõnek. veini käärima panema, \ставить пиво kõnek. õlletegu üles panema, \ставить самовар samovari v teemasinat üles panema, \ставить часы kella õigeks panema, \ставить на якорь ankrusse panema, ankurdama, \ставить сеть võrku sisse panema v sisse laskma, \ставить в бригадиры v бриадиром kõnek. brigadiriks panema, \ставить в угол nurka panema, \ставить на колени põlvili panema (ka ülek.), \ставить на ноги (1) püsti panema v tõstma, (2) ülek. jalule aitama, \ставить подножку jalga taha panema (ka ülek.), \ставить точку punkti panema (ka ülek.), \ставить тройку kolme panema (hinnet), на очередь järjekorda panema, \ставить на голосование hääletusele panema, \ставить у власти võimule panema, \ставить под сомнение kahtluse alla seadma v panema, \ставить в затруднительное положение täbarasse v rumalasse olukorda v kitsikusse panema, \ставить подпись alla kirjutama, allkirja andma, \ставить диагноз diagnoosima, diagnoosi panema, \ставить клеймо märgistama, \ставить мины mineerima, miine panema;

2. что püstitama (ka ülek.), ehitama; \ставить памятник mälestussammast püstitama, \ставить мачту masti püstitama, \ставить рекорд rekordit püstitama, \ставить вопрос küsimust (üles) tõstma v üles seadma, \ставить паруса purjesid üles tõmbama v üles tõstma v heiskama;

3. что lavastama, lavale tooma; \ставить пьесу näidendit lavastama, \ставить оперу ooperit lavale tooma;

4. что seadma, tegema; \ставить новые цели uusi eessmärke seadma, \ставить себе целью endale eesmärgiks seadma, \ставить в пример eeskujuks seadma, \ставить задачей ülesandeks seadma, \ставить в соответствие vastavusse seadma v viima, \ставить перед фактом fakti ette seadma, \ставить серьёхную задачу перед кем kelle ette rasket v tõsist ülesannet seadma, \ставить голос häält seadma (lauljal), \ставить в известность teatavaks tegema, teada andma, \ставить доклад ettekannet tegema v pidama, \ставить в упрёк etteheidet tegema, ette heitma, \ставить препятствие takistusi tegema, takistama, \ставить кляксу tindiplekki tegema, \ставить в зависимость от кого-чего sõltuvaks tegema kellest-millest, \ставить твёрдые сроки kindlat tähtaega andma v tähtpäeva määrama;

5. что korraldama, organiseerima; \ставить работу tööd korraldama v organiseerima, \ставить опыты katseid korraldama v tegema v sooritama;

6. что, во что (millekski) pidama, arvama, lugema, hindama; \ставить в заслугу кому kelle teeneks pidama v arvama v lugema, \ставить в вину кому kellele süüks panema, kelle süüks pidama v arvama, süüdistama, \ставить кого наравне с кем keda kellega võrdseks pidama, высоко \ставить чьи способности kelle võimeid kõrgelt hindama, kelle võimetest palju pidama; ‚

всякое лыко в строку кому kõnek. kellele kõike süüks arvama v iga viga pahaks panema;

\ставить в тупик кого keda ummikusse ajama, kimbatusse viima;

\ставить на вид кому kellele märkust tegema;

\ставить на кон что kõnek. mida mängu v kaalule panema;

\ставить на одну доску кого-что с кем-чем kõnek. ühele pulgale v õrrele panema, samale pulgale panema;

\ставить крест на ком-чём, на кого-что kõnek. kellele-millele kriipsu v risti peale tõmbama;

\ставить палки в колёса кому kõnek. kellele kaikaid kodaratesse pilduma;

ни в грош v

ни во что не \ставить кого-что kõnek. keda-mida ei millekski v mitte millekski pidama;

\ставить во главу угла что mida peaasjaks v kõige tähtsamaks v peamiseks pidama, mida millegi nurgakiviks pidama;

\ставить вопрос ребром küsimust resoluutselt tõestatama v teravalt üles tõstma;

\ставить знак равенства между кем-чем võrdsusmärki vahele panema;

\ставить к позорному столбу кого keda häbiposti panema v naelutama;

\ставить к стенке кого kõnek. keda seina äärde panema;

\ставить на карту что mida mängu v kaalule v ühele kaardile panema;

\ставить под вопрос küsimärgi alla panema v seadma;

\ставить под ружьё püssi alla panema;

\ставить себя на чьё место end kelle asemele panema v seadma;

\ставить точки над и i-le punkti panema; vrd.

1. м

кон

бәкәлсәй, бура һ.б. уйында атҡан әйбер барып төшөргә тейешле урын

2. м

кон

отош уйынында уйын аҡсаһын ҡуйған урын

3. м

кон

бер тапҡыр уйналған уйын

несов.

1. кого-что рост мондан (шинондан, гузоштан); ставить столбы сутунҳоро шинондан

2. кого-что мондан, гузоштан, ҷойгир кардан; ставить книги в шкаф китобҳоро дар шкаф мондан; ставить посуду на стол зарфро дар рӯи стол гузоштан; ставить скот в стойла молро дар оғил ҷойгир кардан

3. что мондан, гузоштан; ставить банки банка мондан; ставить больному пиявки ба бадани бемор шуллук мондан

4. что ниҳодан, дӯхтан; ставить подметки кафакӣ андохтан; ставить заплату пина дӯхтан

5. что шинондан, сохтан, гузоштан, гузарондан, насб кардан; ставить памятник ҳайкал гузоштаг; ставить дом хона сохтан

6. кого разг. таъин кардан, мондан; ставить на работу ба кор таъин кардан; ставить часовых посбон таъин кардан

7. что гузоштан, мондан, муайян кардан; ставить новые задачи вазифаҳои нав гузоштан; ставить на обсуждение ба муҳокима мондан.

8. что театр. мондан, гузоштан; ставить спектакль спектакль гузоштан

9. что и без доп. карт. мондан, гузоштан; ставить пять рублей панҷ сӯм мондан

10. что дуруст мондан (гузоштан); ставить голос ҳунари суруд ёд додан; ставить руку дастро дуруст мондан; ставить часы соатро дуруст кардан

11. что мондан, гузоштан; ставить подпись имзо кардан; ставить запятую вергул мондан

12. кого-что андохтан, мондан; ставить в неловкое положение бесаранҷом (нороҳат) кардан, хиҷил кунондан; ставить под контроль ба зери назорат гирифтан

13. кого-что уст. воен. ҷойгир кардан, манзил додан; ставить на постой манзил додан

14. что мондан, гузоштан, гузарондан; ставить опыты таҷриба гузорандан; ставить дело на широкую ногу корро ба таври васеъ ба роҳ мондан <> ставить вопрос ребром масъаларо катъӣ (кӯндаланг) гузоштан; ставить всё на своё место ҳама чизро ҷо ба ҷо кардан, ба тартиб овардан; ставить всякое лыко в строку кому хурдагирӣ кардан, айбҷӯӣ кардан; ставить диагноз ташхис кардан; ставить знак равенства между кем-чем баробар донистан; ставить палки в колеса кому кулӯхи (садди) роҳ шудан, санги сари роҳ шудан, ба кор ишкел андохтан, халал расондан; ставить себя на чье-л. место худро ба ҷои касе гузоштан (тасаввур кардан, пиндоштан); ставить точки над «и» гапро комилан равшан кардан, пӯсткандаи гапро гуфтан; ставить точку тамом (бас) кардан; ставить в вину айбдор кардан; ставить что-л. во главу угла чизеро ба мадди аввал гузоштан; ставить в заслугу кому хизмати шоиста шумурдан; ставить в известность кого-что огоҳонидан, хабардор кардан; ставить в тупик кого ноилоҷ монондан; ставить на вид кому танбеҳ кардан (додан); ставить на карту что-л. чизеро ба қимор мондан, таваккал кардан; ставить на колени мутеъ кардан; ставить на кон ба дов мондан (гузоштан); ставить на ноги ба воя расондан; ставить на одну доску кого с кем (что с чем) баробар кардан, ба як қатор мондан; \ставить на [своё] место кого-л. лаҷоми касеро кашида мондан, шасти касеро гардондан; [ни] в [медный] грош не \ставить кого-что ба як пул нагирифтан, ҳеҷ писанд накардан; ни во что [не] -- ҳеҷ ба эътибор нагирифтан, ҳеҷ эътибор накардан; \ставить под вопрос что шубҳа кардан

в грош не ставить

и в грош не ставить

в медный грош не ставить

и в медный грош не ставить

ни в грош не ставить

ни во что не ставить

последний грош ребром ставить

последнюю копейку ребром ставить

пробу ставить негде

пробу ставить некуда

пробы ставить негде

пробы ставить некуда

ставить в вину

ставить в известность

ставить в тупик

ставить в укор

ставить в упрек

ставить во главу угла

ставить вопрос ребром

ставить все на место

ставить все на одну карту

ставить все на свое место

ставить все на свои места

ставить все точки на и

ставить все точки над и

ставить всякое лыко в строку

ставить за честь

ставить знак равенства

ставить к стене

ставить к стенке

ставить крест

ставить на вид

ставить на карту

ставить на колени

ставить на кон

ставить на место

ставить на ноги

ставить на ноги

ставить на одну доску

ставить на очередь

ставить на рельсы

ставить на свое место

ставить на службу

ставить на учет

ставить палки в колеса

ставить перед свершившимся фактом

ставить перед совершившимся фактом

ставить перед фактом

ставить под вопрос

ставить под удар

ставить рога

ставить рогатки

ставить себя на место

ставить точки на и

ставить точки над и

ставить точку

ставить точку на и

ставить точку над и

ставить фонарь

1) ( помещать в стоячем положении) mettere

2) ( назначать) nominare, preporre

3) ( помещать в определённое положение) collocare, mettere, posare

4) (приводить в нужное положение, состояние) impostare, mettere correttamente

5) ( сооружать) erigere, costruire, impiantare

6) (проводить, устанавливать) installare, allacciare

7) (накладывать, прикладывать) applicare, mettere

8) ( писать) mettere, scrivere

9) ( в азартных играх) puntare

10) (устраивать, организовывать) organizzare, fare, allestire

11) ( предлагать) proporre, mettere, stabilire

12) ( приводить в какое-то состояние) mettere

13) (производить, делать) fare, eseguire

14) (расценивать, считать) considerare, valutare

••

* * *

1) ( в стоячее положение) mettere vt, porre vt; collocare vt

2) ( назначать на работу) mettere vt (a), assegnare vt ( a qc)

3) ( размещать) collocare vt, allogare vi; dislocare vt воен.

4) (создавать условия, обстановку и т.п.) mettere (in)

5) ( расценивать) apprezzare vi, stimare vt

6) карт. puntare vi (a)

7) (приводить в какое-л. положение) mettere vt, porre vt

8) (устанавливать, прикреплять) mettere vt

9) (накладывать, прикладывать) applicare vt, mettere vt

10) ( наносить на поверхность) (ap)porre vt, mettere vt

11) разг. ( строить) costruire vt; impiantare vt

12) ( организовать) organizzare vt, impiantare vt, allestire vt

13) театр. mettere in scena, far rappresentare

14) ( предлагать) proporre vt, porre vt

15) в сочетании с некоторыми сущ. означает "считать чем-л."

••

* * *

1) gener. enunciare, enumerazione, sceneggiare (пьесу), porre, puntare (на карту, кон), attaccare (банки, пиявки), collocare, esporre, frapporre (посреди чего-л., между чём-л.), imprimere (печать, клеймо), mettere, mettere in scena (пьесу), piantare, posare, rizzare, situare

2) liter. affacciare, sollevare

• СТАВИТЬ/ПОСТАВИТЬ НА КОН что coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to risk (one's life, reputation etc), expose o.s. to danger in the hope of winning, gaining sth.:

- X поставил на кон Y - X put (laid) Y on the line.

     ♦ Зимой он целый день выстоял на морозе напротив милиции, где, как он узнал, Варвара работала уборщицей. Можно сказать, жизнь свою на кон ставил... И всё ради неб (Абрамов 1). Once that winter he had stood a whole day in the freezing cold, opposite the police station where he had learned Varvara was working as a cleaning woman. You might say he had put his whole life on the line....And all for her sake (1a).

мечать и мечивать

1) (помечать что) значити, позначати, мітити (мічу, мітиш), (зарубками, нарезами) карбувати, (клеймом) таврувати, клейн[м]ити, (о товарах и перен.) шта[е]мпувати. [Уже я й значив шапку, так усе таки крадуть (Лебединщ.). Він свої ягнята мітить (Звин.). Коні таврують або клейнять гарячим залізом (М. Грінч.)]. -тить бельё - значити (мітити) білизну;

2) (целить) - а) (в кого, во что, куда) ціляти, цілити, цілитися, націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що, куди (де), поціляти що, міря[и]ти(ся), наміряти(ся) на (в) кого. [Якраз мені ти в голову ціляєш (Куліш). Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис). На вовка цілиться (Рудан.). Сама добре знаю, що на біду лучу (Чуб. V). Хлопець кидає шапку, а всі кидають камінцями, націляють у ту шапку (Звин.). Де я мірю, там я вцілю (Гол. I)]. -тить ниже - низити, ціляти (лучити, мірити, брати) нижче. [Не вміє він ціляти добре - низить (Грінч.)]. -тить выше - ціляти (лучити, мірити, брати) вище. Он -тит очень высоко (перен.) - він дуже високо ціляє. Он -тит в мой огород - він у мій город ціляє. Он -тит в генералы - він націляється (наставляється, важить) на генеральство, (лезет) він пнеться в генерали; б) (на кого, на что) важити, ціляти, націлятися на кого, на що. [Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде вона моєю (Н.-Лев.). На віщо-ж ти важила: чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? (Ант.-Драг.). На великий посаг він ціляє (важить) (М. Грінч.)]; в) (на кого: намекать) мітити, закидати на кого, мати на меті кого. Говоря это он -тил на известное лицо - кажучи це, він мітив (закидав, думав) на певну особу (или мав на меті певну особу). Меченный - значений, мічений; карбований, таврований, клейнений, шта[е]мпований; позначений, помічений и т. д.; срв. Меченый. [Значені вівці (Богодухівщ.). Позначена білизна (Київщ.). Тавровані коні (Брацлавщ.). Злодій штемпований (Шевч.)].

* * *

1) ( целить) ці́лити, ці́литися, ціляти, наці́люватися, націля́тися; лучити

2) (на кого-что, в кого-что - иметь в виду; намекать) (в кого-що, на кого-що); натяка́ти (на кого-що); ма́ти на меті́ (кого-що)

3) (во что - стремиться стать кем-л.) наці́люватися, націлятися (на що), пну́тися (в що)

4) ( намереваться) ма́ти на́мір, збира́тися; ( рассчитывать) мі́тити, розрахо́вувати, сподіва́тися

ж

1. хол, холча, нақша; ситец в красных точках чити холҳояш сурх // перен. (что-л. еле видимое) нуқта, нуқтача

2. нукта, аломати нуқта; точка с запятой нуқтавергул; две точки (двоеточие) дунукта, аломати баён; точка -тире нуқта - тире, нуқтаю тире

3. мат., физ. нукта; точка пересечения двух прямых мат. нуқтаи буриши ду хати рост; точка касания мат. нуқтаи тамос; точка опоры физ. нуктаи истинод

4. нукта, чой; точка попадания снаряда нуқтаи ба ҳадаф расидани тири тӯп; самая высокая точка горы нуктаи баландтарини кӯҳ

5. чой, мавкеъ; огневая точка воен. мавқеи оташкушоӣ; торговая точка дӯкон

6. физ. нуқта, дарача; точка кипения нуқтаи ҷӯшиш; точка плавления дарачаи гудозиш

7. нуқта, дараҷа, ҳад; вода в реке достигла высшей точки оби дарё ба дарачаи болотарин баромад; напряжение в зале достигло высшей точки шиддати авзои аҳли зал ба авҷи аъло расид

8. в знач. сказ. разг. (кон-чено, хватит) бас (кифоя) аст <> точка зрения нуқтаи назар; изложить свою точку зрения нуқтаи назари худро баён кардан; с точки зрения кого-л. аз нуқтаи назари касе; точки соприкосновения нуқтаи баҳамрасӣ; мёртвая точка тех. 1) нуктаи сокит 2) беҳаракатӣ, вазъияти (холати) беҳаракатӣ; отправная точка нуқтаи мабдаъ; на точке замерзания дар як ҷо шах шуда монда; на мёртвой точке дар вазъияти беҳаракатӣ, дар айни як ҳол; точка в точку айнан, нукта ба нуқта, ҳарф ба ҳарф; бить в одну точку диққатро ба як чиз (ба як нуқта) равона кардан; дойти до точки прост. ба ҳадди табох расидан; довести до точки кого прост. ба ҳадди табоҳ расондан; знать до точки нуқта ба нукта фахмидан (донистан); попасть в [самую] точку айни муддаоро гуфтан (кардан); смотреть (глядеть) в одну точку чашм дӯхтан; ставить точку на чём-л. корро ба охир расондан, кореро тамом (бас) кардан; ставить точки над «и» пӯсткандаи гапро гуфтан

ж (по знач. гл. точить 1, 2, 3) тезкунӣ, чархдорӣ, кайроқкунӣ; харротикунӣ; \точкаа пилы сӯҳонкунии арра; машинка для \точкаи карандашей қаламтезкунак, қаламтарош

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

предположить (полагать, расчитывать) гадати, думати, подумати, мати на думці (на гадці, на мислі), покладати, покласти що (що робити), (намереваться) мати, мати на думці (що робити), (допускать) припускати, припустити що, ставити, поставити (перед собою) гадку про що, мислити перед собою що, містити в собі гадку про що. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кон.). Через тиждень мав виїхати до Київа (Н. Лев.). Наука ставить перед собою гадку і про працівників (мислить перед собою і працівників), які-б її розробляли (Крим.)]. Основательно -гать - слушно гадати. Это и -жить нельзя было - цього й припустити не можна було. Нужда -гает лишения - коли (як) нестатки, то й злидні, в нестатках і злидні. Человек -ет, а бог располагает - крути не крути, а буде так як Бог дасть; чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Предположим - припустімо, покладімо, кладімо, даймо (на теє) що. [Ну, а покладім, що хтось вам довів, що вони (класичні мови) просто шкодливі (Крим.). Даймо, що він продасть жито (Він. п.)]. -жим, что ваши надежды основательны - припустімо, даймо (на теє), що ваші надії мають підстави. Предполагаемый - гаданий, здогадний, думаний, припусканий. [Це дата здогадна й непевна (Крим.)]. -мое путешествие - гадана подорож. -мая сумма - гадана, припускана сума. Предположенный - загаданий, задуманий, припущений. -ный на первое июня съезд не состоится - загаданий на перше червня з'їзд не відбудеться. -ться гадатися, думатися, матися; припускатися. -гается что-н. сделать - гадається (є думка, гадка) щось зробити. -галось - думалось, була думка, малося. [Малося йти на ярмарок, та дощ не пустив. Була думка так зробити, а вийшло инакше].

* * *

несов.; сов. - предполож`ить

1) припуска́ти, припусти́ти

2) (несов.: думать) ду́мати, гада́ти; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

3) (несов: предусматривать) передбача́ти; ( иметь предпосылкой) ма́ти передумо́вою