Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ставить+на+(своё)+место

  • 1 очередь

    1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);
    2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.
    * * *
    1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -у

    вне о́череди — по́за че́ргою, позачерго́во, позачере́жно

    в пе́рвую \очередь — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, найпе́рше, щонайпе́рше

    2) воен. че́рга

    Русско-украинский словарь > очередь

  • 2 намечать

    наметить
    1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;
    2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];
    3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];
    4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -
    1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];
    2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;
    3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -
    1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;
    2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];
    3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.
    * * *
    несов.; сов. - нам`етить
    1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити
    2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити
    3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

    Русско-украинский словарь > намечать

См. также в других словарях:

  • ставить на своё место — ставить/поставить на <своё> место Указывать кому либо на его неправильное поведение. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: сокурсник, спортсмен, студент, подруга, коллектив, группа… ставит на свое место кого? молодого человека,… …   Учебный фразеологический словарь

  • поставить на своё место — ставить/поставить на <своё> место Указывать кому либо на его неправильное поведение. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: сокурсник, спортсмен, студент, подруга, коллектив, группа… ставит на свое место кого? молодого человека,… …   Учебный фразеологический словарь

  • Ставить/ поставить на [своё] место — Разг. Указывать зазнавшемуся, слишком много возомнившему о себе человеку на то, что что он представляет собой в действительности. ФСРЯ, 246; БТС, 536; Ф 2, 182; БМС 1998, 375 …   Большой словарь русских поговорок

  • МЕСТО — Досели мест. Арх. До сих пор, до этого места. СРНГ 18, 128. Быть у места да у тела. Арх. Иметь постоянную работу, занятие. АОС 10, 453. В места не столь отдалённые. Разг. Ирон. В ссылку, в тюрьму. БМС 1998, 374. Выскочить из места. Кар. Оказаться …   Большой словарь русских поговорок

  • место — сущ., с., ??? Морфология: (нет) чего? места, чему? месту, (вижу) что? место, чем? местом, о чём? о месте; что? места, (нет) чего? мест, чему? местам; (вижу) что? места, чем? местами, о чём? о местах 1. Если для чего либо или кого либо есть место …   Толковый словарь Дмитриева

  • Ставить/ поставить на дорогу — кого. Разг. Устар. Помогать кому л. найти своё дело, своё место в жизни, создавая необходимые условия. Ф 2, 182 …   Большой словарь русских поговорок

  • ставить на место — ставить/поставить на <своё> место Указывать кому либо на его неправильное поведение. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: сокурсник, спортсмен, студент, подруга, коллектив, группа… ставит на свое место кого? молодого человека,… …   Учебный фразеологический словарь

  • Ставить на дорогу — кого. ПОСТАВИТЬ НА ДОРОГУ кого. Устар, разг. Помогать кому либо найти своё дело и место в жизни, создавая необходимые условия. Всех то детей в люди вывела Мария Петровна, всех то на дорогу поставила. Сеничка вот уже генерал… Пашенька за хорошим… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • СТАВИТЬ БОЛЬШОЙ, ЖИРНЫЙ КРЕСТ — 1. кто на ком, на чём Быть вынужденным окончательно отказаться от кого л., от чего л.; признавать невозможным осуществление желаемого. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х), убедившись в неспособности, непригодности к чему л. другого лица,… …   Фразеологический словарь русского языка

  • СТАВИТЬ КРЕСТ — 1. кто на ком, на чём Быть вынужденным окончательно отказаться от кого л., от чего л.; признавать невозможным осуществление желаемого. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х), убедившись в неспособности, непригодности к чему л. другого лица,… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ставить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я ставлю, ты ставишь, он/она/оно ставит, мы ставим, вы ставите, они ставят, ставь, ставьте, ставил, ставила, ставило, ставили, ставящий, ставимый, ставивший, ставленный, ставя; св. поставить 1. Если вы …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»