-
121 невиданный
небачений, (реже) невиданий, (диал.) невидалий; (небывалый) небувалий, (дивный, чудной) дивовижний, чудний. [Олеся глянула в вікно на небачену картину (Н.- Лев.). На суднах метушилися якісь небачені люди в дивному вбранні (Загірня). Довго дивилася Робінзон та П'ятниця на небачене диво (Грінч.). Приснилось (мені) невидане щастя дивне (Л. Укр.). Новий, нечуваний і невиданий спосіб поетичної творчости (Рада). Вижени мені звіря неслуханого й невиданого (Рудч.)]. Давно, раньше -ный - давно, перше не бачений. Неслыханное, -ное дело - нечувана, невидана (небачена) річ.* * *\невиданныйая краса́вица — неба́чена (неви́дана) красу́ня
\невиданныйые зве́ри — неба́чені (дивови́жні) зві́рі
\невиданныйый урожа́й — неба́чений (неви́даний, небува́лий) урожа́й
-
122 невинный
и Невинен1) (невиновный) - невинний (в сказуемом и невинен), безвинний (в сказ. и безвинен), безневинний, (неповинный) неповинний (в сказ. и неповинен). [Суд не страшний для того, хто невинний (Л. Укр.). Безумства сліпого невинная жертво! (Грінч.). О, скільки спалено невинних! (Сосюра). За лихий язик сестри дурної скараєте безвинну? (Куліш). Я - безвинний (Кониськ.). Сей чоловік безвинен (Куліш). Безневинних б'ють (Мирний). Безневинні люди страждають (Київщ.). Чи вона-ж його неповинного оборонила? (Грінч.)]. -ный, -нен в чём - невинний (и невинен) у чому. Он -нен в этом, в том - він невинний (не винен) у цьому (и цьому), у тому (и тому). Кровь -ная - кров невинна (Л. Укр.), кров неповинна (Грінч.); б) см. Невиновный 2;2) (непорочный, простодушный) невинний, безвинний, безневинний. [Ви невинна душею дитина (Крим.). Ворог невинні душі побивав (Рудан.). Чужинець в долини ці прийшов щасливі, тихі, і звичаї невинні поламав! (Грінч.). Я над безвинне немовля простіший (Куліш). (Квітки) білі, чисті, як безвинні панни (Н.-Лев.). Засмутив я душу ще безвинну (Самійл.). Скорчив безневинну гримаску (Крим.)]. -ный взгляд, голос - невинний (безвинний) погляд, голос. -ная дружба, ласка, любовь, радость - невинна (безвинна) приязнь, ласка, любов (-не кохання), радість (- ні радощі). С -ным видом - з невинним (з без(не)винним) виглядом;3) (физически девственный) невинний, неблазний, незайманий, чистий. -ная девушка - невинна (неблазна, незаймана, чиста) дівчина;4) (безобидный) невинний, (безвредный) незавадний, нешкідливий, (скромный) скромний. [Невинна байка, надрукована у невинному «Дзвінку» (Грінч.). Перевів розмову на инакші теми, пустяковинні й зовсім невинні (Крим.)]. -ный вздор - невинні дурниці (нісенітниці), невинна всячина (пустячина). -ная игра - невинна гра. -ное средство (лекарство) - невинні ліки, невинний спосіб (лік). -ное тщеславие - невинна амбітність (пустославність), невинний (нешкідливий, незавадний) гонор, невинна (нешкідлива, незавадна) пиха. -ные увеселения - невинні (простенькі, скромні) забавки (втіхи, розваги).* * *неви́нний; ( невиноватый) невинува́тий; ( безвинный) безви́нний, безневи́нний; ( целомудренный) цнотли́вий -
123 нездешний
нетутешній и (зап.) нетутейший, чужосторонній, (не односельчанин) чужосільний, (в более широком смысле: неестественный, нелюдский) несьогосвітній, несвітній, несвітський. [Ми нетутешні (Брацл.). Чи то я який чужосільний, чи що? (Франко). Несьогосвітній спосіб (Куліш). Несвітська мука (Грінч.)].* * *1) нетуте́шній, сторо́нський2) ( неземной) несьогосві́тній -
124 непонятный
незрозумілий, невтямний, темний, (непостижимый) недовідомий, незбагненний, (неясный) нерозбірний. [Сталося щось дивне, незрозуміле (Коцюб.). Говорив якийсь европеєць незрозумілою для Гасанбая мовою (Ле). Жодного слова незрозумілого для їх, жодної думки плутаної (Кирил.). Цей спосіб розмови був невтямний для дівчат (Н.-Лев.). Прослідки слов'янської дохристиянщини уже темні народові (Куліш). Не знаючи, чим заспокоїти свою недовідому для розуму тривогу (Куліш). Крута мова, нерозбірна (Звин.)].* * *1) незрозумі́лий; ( непостижимый) незбагне́нний2) см. непонятливый -
125 непорядок
безлад (-ду), безладдя (-ддя), непорядок (-дку), нелагода; срв. Порядок, Беспорядок 1. [Куди не поткнись, усюди безлад (Мова). Без жінки не збудешся нелагоди в домі (Мова)]. Это -док - це безладдя; це не гаразд, це не спосіб, так не годиться (робити).* * *непоря́док, -дку; ( беспорядок) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у -
126 неправый
1) неправий, несправедливий, неправдивий, неправедний, кривдний, кривий, неслушний. [Неправим свідченням себе він думав обрятувати (Грінч.). В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривеє (Куліш). Так иншого-ж ти способу найди державу рятувать, бо стратити Стюарт - неправий спосіб: ти не маєш права казати присуд їй, бо не піддана вона тобі (Грінч.)]. Дело твое -вое, иск -вый, обвинение -вое - справа твоя несправедлива, неправий (кривдний) позов, неправе (несправедливе, кривдне) винувачення. -вая жизнь - неправедне життя. Я -прав - я неправий, я не маю рації, моя неправда. Вы оба -вы - ви обоє (обидва) неправі (не маєте рації);2) (незаконный) неправний. -вое владение - неправне володіння;3) сщ. - винувачений, винуватий, винний (- ого) в чому; срв. Обвиняемый, Виновный.* * *1) непра́вийон \неправый в — він не ма́є ра́ції, він непра́вий (непра́в)
2) ( несправедливый) несправедли́вий, непра́вий; ( неправильный) непра́вильний\неправыйое де́ло — несправедли́ве (непра́ве) ді́ло
-
127 непригодный
непридатний, нездатний, негодящий, неспосібний до чого и на що; срв. Негодный 1. [Маніфест що? Тьху! Паперу клаптик непридатний (Ледянко). Ця дошка вже неспосібна (Звин.)]. -ный ни к чему - ні до чого (ні на що) не здатний (не спосібний и т. п.), нікчемний, (диал.) нідочогий, нікуди не судний; срв. Ничтожный 2. [Зрадниці нікчемне життя (Грінч.). Нікуди не судний вдався хлопець (Липовеч.)].* * *(к чему, для чего) неприда́тний (до чого, для чого, на що), него́жий (до чого) -
128 неприятный
неприємний, нелюбий, немилий, прикрий, (досадный) досадний; (противный) противний. [Саїд розумів, що в Намангані коїться щось неприємне, несподіване (Ле). Трапилася йому неприємна історія (Київ). Запанувало між ними нелюбе мовчання (Крим.). Прикрі, погані слова (Н.-Лев.). Мені не прикрий зміст його промови, лиш спосіб (Куліш). Засміялася своїм прикрим сміхом (Л. Укр.). Я почув навіть прикрий холодок у лікті (Коцюб.). Прикрий дух (Київ). Мене гризла прикра думка (Крим.). Я не хтів нічого прикрого сказати (Звин.). Досаднії звістки (Грінч. III). Противна, як старцеві гривня (Номис)]. -ный вкус - неприємний смак, несмак (-ку). Сделать -ным (немилым) - зробити неприємним, сприкрити, знемилити. [Світ мені знемилила (Г. Барв.)]. Сделаться, стать -ным - зробитися (стати) неприємним (немилим, нелюбим, прикрим), сприкріти, сприкритися, знемиліти, знемилитися. [Сам змучився і людям прикрий став (Крим.). Германові сприкрилося те ремесло (Франко)]. Этот человек мне -тен - ця людина мені неприємна (немила, нелюба, прикра, противна).* * *неприє́мний; ( вызывающий неудовольствие) при́крий; ( немилый) нелю́бий, неми́лий\неприятныйый за́пах — неприє́мний за́пах
\неприятныйый разгово́р — неприє́мна (при́кра) розмо́ва
См. также в других словарях:
СПОС — система предупреждения диспетчера об опасных сближениях авиа Источник: http://www.softaero.ru/html/opasnsbl.html … Словарь сокращений и аббревиатур
спосіб — собу, ч. 1) Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що небудь, досягти чогось. •• Спо/сіб життя/ уклад, характер життя. 2) Те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій небудь справі, дії. 3) Граматична… … Український тлумачний словник
спосібний — Спосібний: здатний [53] … Толковый украинский словарь
спосібність — Спосібність: нагода [2,I,XIII] талант, здібність; нагода [V] … Толковый украинский словарь
спосібно — прислівник зручно незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
спосіб варки з двома жужелицями — Syn: спосіб варки з двома шлаками, спосіб плавки з двома жужелицями, спосіб плавки з двома шлаками … Словарь синонимов металлургических терминов
спосіб варки з двома шлаками — Syn: спосіб варки з двома жужелицями, спосіб плавки з двома жужелицями, спосіб плавки з двома шлаками … Словарь синонимов металлургических терминов
спосіб плавки з двома жужелицями — Syn: спосіб варки з двома жужелицями, спосіб варки з двома шлаками, спосіб плавки з двома шлаками … Словарь синонимов металлургических терминов
спосіб плавки з двома шлаками — Syn: спосіб варки з двома жужелицями, спосіб варки з двома шлаками, спосіб плавки з двома жужелицями … Словарь синонимов металлургических терминов
спосіб витравних лунок — Syn: спосіб лунок витраву, спосіб лунок щавлення … Словарь синонимов металлургических терминов
спосіб лунок витраву — Syn: спосіб витравних лунок, спосіб лунок щавлення … Словарь синонимов металлургических терминов
