-
1 специфікація
вчт; матем.; техн. специфика́ция -
2 специфікація машин
специфика́ция маши́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > специфікація машин
-
3 специфікація модуля
специфика́ция мо́дуляУкраїнсько-російський політехнічний словник > специфікація модуля
-
4 специфікація устаткування
специфика́ция обору́дованияУкраїнсько-російський політехнічний словник > специфікація устаткування
-
5 специфікований
техн. специфици́рованныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > специфікований
-
6 специфікувати
техн. специфици́ровать -
7 специфічний
специфи́чный -
8 вторинна специфікація
втори́чная специфика́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > вторинна специфікація
-
9 первинна специфікація
перви́чная специфика́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > первинна специфікація
-
10 програмна специфікація
програ́ммная специфика́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > програмна специфікація
-
11 спецификация
специфіка́ція -
12 спецификация
-
13 спецификация машин
специфіка́ція маши́нРусско-украинский политехнический словарь > спецификация машин
-
14 спецификация модуля
специфіка́ція мо́дуляРусско-украинский политехнический словарь > спецификация модуля
-
15 спецификация оборудования
специфіка́ція устаткува́нняРусско-украинский политехнический словарь > спецификация оборудования
-
16 специфичный
специфі́чний -
17 спецификация машин
специфіка́ція маши́нРусско-украинский политехнический словарь > спецификация машин
-
18 спецификация модуля
специфіка́ція мо́дуляРусско-украинский политехнический словарь > спецификация модуля
-
19 спецификация оборудования
специфіка́ція устаткува́нняРусско-украинский политехнический словарь > спецификация оборудования
-
20 специфичный
специфі́чний
См. также в других словарях:
специфікатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
специфікація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
специфікований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
специфікувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
специфікуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
специфічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
специфічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
специфічно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
специфікувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Проводити специфікацію (у 1 знач.) чого небудь; класифікувати. Специфікувати книжки. 2) Складати специфікацію (у 2 знач.) чого небудь. Специфікувати прилад … Український тлумачний словник
специфікація — ї, ж. 1) Визначення і перелік специфічних особливостей чого небудь; розподіл на класи, групи за спільними ознаками, властивостями; класифікація. || Перелік, що містить всі види й сорти товарів, які входять у дану партію, із зазначенням місця,… … Український тлумачний словник
специфікатор — а, ч. Той, хто здійснює специфікацію яких небудь матеріалів … Український тлумачний словник
