Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

собаками

  • 1 затравливать

    затравить
    1) (зверя собаками) зацьковувати, зацькувати, заганяти, загнати, (о мног.) позацьковувати, позаганяти (звіра собаками);
    2) артил. - підпалювати, підпалити, запалювати, запалити (порох на гарматному запалі), (о мног.) попідпалювати, позапалювати. Затравленный - зацькований, загнаний; підпалений, запалений.
    * * *
    несов.; сов. - затрав`ить
    1) охотн. зацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, зацькува́ти, запольо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, заполюва́ти, упольо́вувати, уполюва́ти, уло́влювати, улови́ти
    2) перен. зацько́вувати, зацькува́ти

    Русско-украинский словарь > затравливать

  • 2 натравливать

    и Натравлять натравить
    1) кого на кого - нацьковувати, цькувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого на кого и (реже) кого ким, зацьковувати, зацькувати кого ким, (диал.) наганяти и нагонити, нагнати кого на кого, (наатукать) натюкати кого ким, (о мног.) понацьковувати, попідцьковувати; (перен. ещё) підбурювати, підбурити, під'юджувати, під'юдити кого проти кого и на кого. [Нацьковуй твої хорти на мене, як на зайця (Куліш). Нацькувати народ на інтелігенцію (Коцюб.). А ви не нацькуєте його собаками? (Звин.). Нащо ти собак цькуєш? (Звин.). Та я-ж сама бачила, як ви нагонили собак на моїх курчат (Бердянщ.). Натюкав його собаками (Основа 1862). Під'юджує його проти сина (Кониськ.)];
    2) (дичи) напольовувати, наполювати кого;
    3) (приучать к травле) муштрувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, призвичаювати, призвичаїти кого до (в)ловів;
    4) (вытравлять едкой жидкостью на чём-л.) витравляти и витравлювати, (о мног. или во мн. местах) повитравлювати що;
    5) -вить палец - розразити (разбередить: роз'ятрити) палець (пальця);
    6) -вить чего - а) (напортить) напсувати, нанівечити чого, (извести) перевести, звести, збавити (багато), попереводити, назводити, назбавляти чого; (натравить) натравити чого; б) (полей, лугов) спашити, спасти (багато), наспасати чого; (натолочить) натолочити чого; в) (скормить скоту) згодувати, вигодувати (багато) чого. Натравленный -
    1) нацькований, підцькований, зацькований, натюканий, пона[попід]цьковуваний; підбурений, під'юджений;
    2) напольований;
    3) вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний до (в)ловів;
    4) витравлений, повитравлюваний;
    5) розражений, роз'ятрений;
    6) напсований и напсутий, нанівечений, переведений, зведений, збавлений; натравлений; спашений, спасений; натолочений; згодований, вигодуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нацьковуватися, бути нацьковуваним, цькованим, нацькованим, понацьковуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нацькуватися, попоцькувати (досхочу); натравитися, попотравити (досхочу) и т. п.; срв. Травить.
    * * *
    несов.; сов. - натрав`ить
    1) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш, підцько́вувати, підцькува́ти; ( подстрекать) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбу́рити
    2) ( уничтожать отравой) натру́ювати, -труюю, -труюєш, натруїти
    3) ( производить потраву посевов) спаса́ти и спасувати, -сую, -суєш, спа́сти, -су́, -се́ш, сов. наспа-сати; ( вытаптывать) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати
    4) ( вытравлять) спец. витра́влювати, -люю, -люєш и витравля́ти, ви́травити, -травлю, -травиш

    Русско-украинский словарь > натравливать

  • 3 потравить

    1) (скотом) спашувати, спашити, спасти, потолочити, вибити, зґрасувати що. Потравленный - спашований, спаш[с]ений, потолочений;
    2) (зайцев, лисиц и т. п.) (некот. вр.) пополювати на кого (на зайців, на лисиць) якийсь час, (изловить) уполювати кого (зайців, лисиць);
    3) -вить собаками - поцькувати собаками;
    4) морск., -вить канаты - попустити линви.
    * * *
    I
    1) ( истребить отравой) потруї́ти
    2) ( произвести потраву) спа́сти, потрави́ти; ( потоптать) потоло́чи́ти, повибива́ти
    3) (преследуя, травить некоторое время) поцькува́ти
    II мор.
    попусти́ти

    Русско-украинский словарь > потравить

  • 4 гуляка

    гуляка, розгуляка, бенькетар (р. -ря), гульвіса, гультяй, соб. гультяйство. [Син у мене розгуляка був: що-вечора - баль та горілка. З собаками та псарями їде пан-гульвіса (Шевч.)].
    * * *
    м., ж.
    гульві́са (м.), гультя́й, -тяя́ (м.), гультя́йка (ж.), гуля́ка, ба́йда (м.); гультіпа́ка (м.), гольтіпа́ка (м.)

    Русско-украинский словарь > гуляка

  • 5 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 6 настигать

    настигнуть и настичь наздоганяти и наздогонити, наздогнати и наздогонити, (з)доганяти, (з)догнати, наганяти, нагнати, настигати, настиг(ну)ти, (с)постигати, (с)постиг(ну)ти, спобігати, спобігти, наспівати, наспіти, доступити, надпасти кого, що. [Біжить садком, чує, хтось наздоганя її (Грінч.). Запрягайте, слуги мої, коні воронії, наздогоньте літа мої, літа молодії! (Метл.). Біг, бач, дак і не випередить і не наздожене (Рудч.). Нагнав її аж геть за селом (Сл. Гр.). В село із лісу вовк забіг… проклятий люд з собаками настиг (Глібів). Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Гуляй, вороненький, гуляй, врага постигай! (Шашк.). Вже од'їхали, верхами; якби-ж то тепер спобігти! (Звин.). Життя недовго тішить нас, промине, - тоді спобігти вже не час (Крим.). Лисиця де спобігла курку, то - її (Канівщ.). Оглядав, чи не наспіва погоня (Стор.). Ти мусиш так заїхати далеко, щоб тінь моя тебе не доступила (Л. Укр.). Чи ти забув, що жандарі леда хвиля надпадуть? (Франко)]. Настигнутый - наздогнаний, здогнаний, спостигнений и спостигнутий, спобігнений и спобігнутий.
    * * *
    несов.; сов. - наст`ичь и наст`игнуть
    наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену, -доженеш и мног. поназдоганя́ти, спостига́ти, спости́гти, -гну, -гнеш и спости́гнути, настига́ти, насти́гнути и насти́гти

    \настигать чь беглеца — наздогнати втікача́

    Русско-украинский словарь > настигать

  • 7 науськивать

    науськать кого на кого нацьковувати, цькувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого и (реже) кого ким; см. Натравливать 1. [Нацькую собак на тебе (Звин.). Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.-Лев.)]. Науськанный - нацькований, понацьковуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нацьковуватися, бути нацьковуваним, цькованим, нацькованим, понацьковуваним;
    2) (вдоволь, сов.) нацькуватися, (о мног.) понацьковуватися.
    * * *
    несов.; сов. - на`уськать
    нацько́вувати, -ковую, -ковуєш, нацькува́ти, -цькую, -цькуєш, підцько́вувати, підцькува́ти; ( подстрекать) під'ю́джувати, під'ю́дити, -джу, -диш, підтрою́джувати, підтрою́дити

    Русско-украинский словарь > науськивать

  • 8 псарь

    псяр (-ра), псярник, псюрник, собакар (-ря), собачник, собарник, (рус.) псар (-ря). [Панський псюрник (Кв.). Слава! слава! хортам і гончим, і псарям, і нашим батюшкам- царям (Шевч.)]. Жена -ря (и женщина, возящаяся с собаками) - пся[ю]рниця. Жалует царь, да не милует псарь - не так пани, як підпанки.
    * * *
    псар, -я

    Русско-украинский словарь > псарь

  • 9 псовый

    псячий, песький, песячий. -вая охота - полювання (лови, влови, ловецтво) з псами, з собаками.
    * * *
    пся́чий; ( собачий) соба́чий

    псо́вая охо́та — полюва́ння (лови́, вло́ви) з псами (з соба́ками)

    Русско-украинский словарь > псовый

  • 10 пускаться

    пуститься
    1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;
    2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;
    3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];
    4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.
    * * *
    несов.; сов. - пуст`иться
    1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити
    2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися
    3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися
    4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

    Русско-украинский словарь > пускаться

См. также в других словарях:

  • Собаками не найти(кого) — Собаками не найти (кого) о запропастившемся. Ср. Должниковъ то (по векселямъ), чай, и съ собаками не сыщешь: которые вымерли, а которые поразбѣжались... Островскій. Свои люди сочтемся. 1, 12 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • собаками не найти(кого) — о запропастившемся Ср. Должников то (по векселям), чай, и с собаками не сыщешь: которые вымерли, а которые поразбежались... Островский. Свои люди сочтемся. 1, 12 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Собаками рвали — кого. Волг. Неодобр. О человеке в рваной, неопрятной одежде. Глухов 1988, 140, 151 …   Большой словарь русских поговорок

  • Путешествие в Гренландию на упряжке с собаками — Езда на гренландских собаках Kørsel med Grønlandske Hunde Жанр …   Википедия

  • Полет космического корабля с собаками Белкой и Стрелкой на борту — 19 августа 1960 года был осуществлен запуск космического корабля с собаками Белкой и Стрелкой на борту. 20 августа впервые в истории живые существа, совершив космический полет, благополучно возвратились на Землю. Перед полетами человека в космос… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • Травля собаками — разных животных составляет один из видов спорта (см.). Различаются Т. крыс (см.), медведей, быков, ослов, собак и пр. Т. медведей, насколько известно, производится и теперь в южн. Франции; в России Т. эта ныне запрещена, в шестидесятых же годах… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • с собаками не сыщешь — фюйть, деваться, ищи свищи, деться, исчезнуть, как водой смыло, нет как нет, как не бывало, как корова языком слизнула, фьють, только и видели, ни слуху ни духу, тю тю, поминай как звали, и след простыл, и быть таковым, ищи ветра в поле, митькой… …   Словарь синонимов

  • Полет космического корабля с собаками Белкой и Стрелкой — $(document).ready(function(){ rianplayer( mediaPlayer 199887052 ).setup({ width: 640, height: 360, modes : [ { type: flash , src: http://cdn11.img22.ria.ru/i/swf/rian media player/MediaPlayer.swf , config: { id: 85528513 , sourceId: 85528513 ,… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • Зверя травят не собаками, выездом. — Зверя травят не собаками, выездом. См. УЧЕНЬЕ НАУКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Семи собаками не сыщешь — кого, что. Волг. Шутл. То же, что с собаками не сыщешь 1. Глухов 1988, 105 …   Большой словарь русских поговорок

  • Семи собаками не заволокёшь (не загонишь) — кого. Волг., Курск., Прикам. Шутл. Невозможно заставить кого л. сделать что л. БотСан, 113; Подюков 1989, 98; МФС, 36 …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»