-
101 Платон
Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна - 347 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Походив зі старовинного аристократичного роду (серед предків - останній афінський цар Кодр і уславлений реформатор Солон, один із "семи мудреців"). П. починав як поет і драматург, але вже в 20 років, завдяки Сократу і Кратилу, захопився філософією, відмовившись від поетичної творчості. Як мислитель сформувався під вирішальним впливом Сократа, після страти якого (399 р. до н. е.) переїжджає до м. Мегари, де зібрався осередок сократівських учнів. У 388 р. здійснює подорож до Пд. Італії та Сицилії, маючи на меті познайомитися з вченнями піфагорійців. У Сиракузах здобуває прихильність тирана Дионісія Старшого (той зацікавився ідеями П. щодо перетворення держави). Але невдовзі П. арештовують, передають спартанцям і виставляють для продажу на ринку рабів (о-в Егіна). Його викупив киренець Аннікерид і дарував свободу. На гроші, зібрані друзями П. для викупу (Аннікерид відмовився їх узяти), була куплена ділянка у передмісті Афін (гай героя Академа), де бл. 387 р. П. заснував власну філософську школу - Академію (див. платонізм). П. є першим в історії філософом, більша частина творчої спадщини котрого дійшла до наших днів. Але це ж створює проблему авторизації і хронологізації творів, що існують в історичній традиції під ім'ям П. (т. зв. "платонівське питання"). Корпус платонівських творів, що збереглися, обіймає 34 діалоги (з них 23 вважаються автентичними, а 11 - сумнівними), "Апологію Сократа" і 13 листів; до нього входять також "Визначення" та 7 неавтентичних діалогів Р. ізні критичні дослідження піддавали сумніву платонівське авторство щодо більшості діалогів, достеменність яких відстоювали інші. Окрему частину творчості становлять т. зв. "езотеричні", або "неписані" вчення ("Навколо Блага"), які П. вважав за можливе викладати лише усно. В останні десятиліття робилися неодноразові спроби їх реконструкції і визначення їх ролі у філософії П. Одна з найавторитетніших сучасних періодизацій (Теслеф) створення діалогів П. така: 1) ранній період (до першої поїздки на Сицилію у 388 р.) - "Апологія", початок роботи над "Державою"; 2) "академічний" період (387 - 367) - дев'ять книг "Держави", "Горгій", "Менексен", "Протагор", "Менон", "Федон", "Симпозіон", "Федр", "Евтидем", "Лісид", "Хармід", "Теетет", "Кратил". У той же час в Академії створені "Клітофонт", "Критон", "Лахет", "Алківіад І", "Феаг", "Гіппій Менший", "Йона", "Коханці", "Ериксій", "Евтифрон"; 3) "сицилійський" період, між другою і третьою поїздками на Сицилію (366 - 361) - десята книга і повна редакція "Держави", "Парменід", початок "Законів"; 4) завершальний період (360 - 347) - "Тимей", "Критій", "Софіст", "Політик", "Філеб", "Закони" і "Післязаконня", VII (автобіографічний) лист. У цей же час в академічному колі створені "Гіппій Більший", "Гіппарх", "Сизиф", "Мінос", "Демодок", "Про чесноту", "Про справедливість", "Листи". Всі ці твори вважаються Теслефом написаними за життя П., - ним особисто або під його вирішальним впливом. Виняток - "Алківіад II", "Аксиох", "Алкіона", "Визначення" Д. іалогова форма творів П. не випадкова і відповідає специфіці платонівського методу. П. розвиває і доводить до досконалості сократівське "шукаюче мислення" на противагу закінченому софістичному "вченню". Основа методу П. - це діалектика в її античному розумінні: вміння ставити питання і відшукувати на них відповіді; через аналіз свідчень досвіду і окремих опіній, що відображають речі в їх чуттєвій даності, досягати знання надчуттєвого буття. Разом з тим форма діалогу відбиває досягнуту в античному Просвітництві (софісти і Сократ) впевненість, що істина не може належати окремій свідомості і має інтерсуб'єктивний характер. її оприявнення є справою не окремої особи, а спілкування мислеників. Філософія П. охоплює безліч найважливіших тем і сюжетів, але не становить єдиної теоретичної системи. Стрижневі платонівської творчості - як життєвої, так і інтелектуальної - є намагання подолати глибоку кризу і руйнацію основ суспільного устрою, що стали ознакою епохи. П. створює грандіозну полісну утопію - зразок досконалого суспільства, завдяки чому стає засновником соціального конструктивізму у західній метафізиці. Разом з тим, вирішити проблему досконалого суспільства - того, що не є мінливим встановленням людей, а відображає природу речей, - неможливо без з'ясування сутності самого буття. Вирішення питання "що насправді є, існує?" стало визначальним для творчості Π. П. створює теорію ейдосів (ідей) як незмінних, вічних, неподільних, надчуттєвих зразків всього сущого ("ейдос" по-грецьки означає "вид", "вигляд"). Ейдоси уособлюють достеменне буття, яке є незмінним, вічно перебуває і як таке протистоїть чуттєвому світу, що весь занурений у процес нескінченного становлення. Світ ейдосів - не проста сукупність першозразків, а має свою впорядкованість. Найвищим ейдосом є ідея Блага. Всі речі цього світу - лише чуттєві відбитки ейдосів, їх недосконалі відображення. Напр., всій сукупності фізично існуючих столів відповідає ейдос стольності. Така диспозиція буття можлива тому, що існує матерія (просторовість). Вона сама не є буттям, що стоїть поряд зі світом ейдосів. П. називає її "приймальницею всього" - тим, у чому виникає чуттєва подоба безтілесного зразка (ейдоса): тобто визначає її як можливість усім речам існувати. У "Філебі" цей зв'язок набуває закінченого вигляду: божествений розум-деміург створює всі речі чуттєвого світу (Космосу), керуючись ейдосами як їх зразками, а матерію використовуючи як субстрат. Відтак поруч з власне буттям П. концептуалізує мислення про небуття, яке виступає не як просте відкидання сущого, а як іншість буття, його "інаковість" - інобуття. Онтологія становить наріжний камінь філософії П., хоча її систематична концептуальна розробка відноситься, вірогідно, до пізнього періоду платонівської творчості. Вона є теоретично необхідною основою вчення П. про державу (в обширі якого осмислюються всі інші соціальні та гуманітарні сюжети) і так само зумовлює вчення про пізнання світу. Космологічне вчення (його П. розгортає у "Тимеї") має на меті показати вкоріненість досконалої держави у структурі універсуму. Космогонія тут завершується антропогонією, а вчення про державу є одночасно вченням про гідний людини спосіб буття. Основою досконалої держави є нерозривний зв'язок і взаємообумовленість індивідуальної доброчесності і суспільної справедливості Ц. е робить етику і політику принципово неподільними. У "Державі" П. виділяє сім типів державного устрою. Перший - "царство Кроноса" - додержавне буття людей, коли ними безпосередньо керували божественні посланці. Власне держава і законодавство виникають як засоби компенсувати відсутність прямого Божого керування, що його люди втратили С. еред існуючих типів держави П. вважає два правильними (монархія, аристократія) і чотири спотвореними (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). ("Політик" містить інший розподіл типів, близький до Аристотеля). Відповідно до кожного устрою П. виокремлює створюваний ним тип людини С. труктуру досконалої держави утворюють три класи: виробники (селяни і ремісники - ті, хто забезпечує суспільство необхідним статком), воїни-стражі (ті, хто боронить місто і забезпечує внутрішній порядок), політики-філософи (ті, хто володіє мистецтвом виховувати громадян і керувати ними). Кожному класу відповідає своя чеснота: стриманість - виробникам, мужність - воїнам, мудрість - філософам. Засадниче значення має четверта чеснота - справедливість В. она притаманна усім і покликана підтримувати існуючий порядок, залишаючи кожного у межах його соціальної ролі. Держава та її устрій уподібнюються людській душі, яка також має три головні частини (засновки): жага (бажання), запал (воля), розмисл. Вони є основними силами, котрі визначають життя душі. їм відповідають три суспільних класи, а також три головні чесноти. Залежно від переваги того чи того засновку, утворюються різні типи душі. Онтологія і вчення про душу визначають теорію пізнання П. Суб'єктом пізнання є душа, а сам процес пізнання спрямований на достеменне буття - вічне і непроминальне (світ ейдосів). Можливість його пізнати принципово відкрита тому, що сама душа як безтілесна, ідеальна сутність походить зі світу ейдосів і контактувала з ними; пізнання - це процес пригадування (анамнезис) душею своїх вражень від ейдосів. Анамнезис ускладнюється тим, що в людині душа поєднана з тілом, для якого реальністю є чуттєві сприйняття; вони заступають людині справжнє буття і навіюють хибні уявлення, від яких душі потрібно звільнитися С. итуацію пізнання П. передає образом печери, в якій знаходяться прикуті до стіни невільники, котрі бачать лише тіні речей, що проносяться повз них. Ці тіні - чуттєві враження, подоба дійсних речей, від яких слід дістатися світла безтілесного світу, щоб побачити достеменну реальність. Оскільки предметом пізнання є безтілесні сутності, то головна пізнавальна здатність - це умоглядність. В умоглядному світі є сфера "нічим не зумовлених начал усього", яка осягається таким самим безпосереднім умоспогляданням (ноезис), і сфера обумовленого, яку можливо пізнавати шляхом розсуду, розмірковування (діанойя). Досягнення знання - це сходження від меншої достовірності до більшої. Його чотири щаблі: ім'я, визначення, зображення, знання як таке ("VII лист"). Кожен ступінь є певним етапом пізнання, послідовне сходження по яких дозволяє досягти знання достеменного буття. П. відіграв ключову роль у розвитку західної метафізики: вчення про буття надало вищого онтологічного статусу конкретностям навколишнього світу, подавши все розмаїття його форм у вигляді незмінних першообразів; полісна утопія створила ідеал досконалого суспільства і обґрунтувала практику соціальних перетворень. П. мав вирішальний вплив не лише на подальшу античну думку (див. Аристотель, платонізм), а й на всю європейську філософську традицію.[br]Осн. тв.: "Держава"; "Теетет"; "Парменід"; "Тимей"; "Критій"; "Закони". -
102 система
СИСТЕМА ( від грецьк. σνστημα - поєднання, утворення) - сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія. Якісні характеристики цих елементів становлять зміст С., сукупність закономірних зв'язків між елементами - внутрішню форму, або структуру С. Природа складових елементів і характер структури С. найрізноманітніші. С. можуть утворювати окремі тіла, явища, процеси, що вступають між собою у взаємодію, обмінюються енергією або речовиною, виконують спільну функцію тощо; окремі думки, наукові положення, абстрактні об'єкти, між якими встановлені співвідношення взаємозалежності, підпорядкування, послідовності, вивідності тощо. Для об'єктів, які характеризуються як С., найважливішими рисами є внутрішня розчленованість та функціональна цілісність. За природою елементів та характером структури виділяють різні види С. Найпоширенішим є поділ С. на матеріальні, що існують в об'єктивній реальності, та ідеальні, що є виразом людської свідомості, мислення та психіки. Матеріальні включають у себе С. неорганічної (фізичні, геологічні, хімічні) та органічної природи (клітини, організми, популяції, екосистеми). Ідеальними С. є поняття, гіпотези, теорії, лінгвістичні та логічні побудови, психічні утворення тощо О. собливим класом С., де органічно поєднані матеріальні та ідеальні елементи, є С. соціальні, соціокультурні, інформаційні. За кількістю елементів розрізняють прості та складні С., за характером зв'язку - динамічні та стохастичні С. піввідношення між елементом і С. встановлюються як співвідношення простого і складного. Однак елемент якоїсь С. сам по собі може бути складним утворенням і характеризуватися як С. Водночас предмет, що є сам С., може бути елементом С. вищого рівня. Тому окремі предмети і явища можуть становити цілі ієрархії С. Так, тваринний організм, будучи складною С., є в той же час елементом С. вищого рівня - популяції. За сучасних умов поняття "С." набуло важливого пізнавального значення. Воно застосовується в усіх науках, складаючи концептуальну основу вивчення складних явищ чи процесів природи і суспільства. В сучасній науці дослідження С. різних видів і класів здійснюється в межах системного аналізу, спеціальних теорій С. у математиці, логіці, космофізиці, біології, кібернетиці, системотехніці, синергетиці, лінгвістиці, інформатиці тощо. Існує тенденція до створення загальної теорії С. Широко відомі загальна теорія С. Берталанфі, яка виникла першою, загальні теорії С. Ешбі, Месаровича, Ляпунова З. агальні теорії С. досліджують логікометодологічні принципи аналізу С., розробляють різні стратегії системних досліджень і на цій основі формують системну методологію. Спеціальні - вивчають конкретні різновиди С., їх виникнення та еволюцію, функціювання та трансформацію, способи їх проектування та управління ними. У наш час не існує єдиної і загальновизнаної класифікації С.П. Йолон -
103 цінність
ЦІННІСТЬ - термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного. Першим кроком до розуміння природи Ц. було усвідомлення того, що з'ясування поняття реальності та істини не дає відповіді на питання - що таке Ц. Істина відповідає на питання - якою є реальність, Ц. відповідає на питання - що є, бажаним або яким щось повинно бути В. ідкриття неможливості вивести Ц. з опису того, що існує (і навпаки), належить англ. філософу Г'юму і стало відомим під назвою "закон Г'юма". Ця різниця між істиною і Ц. набула статусу як проблеми "фактичного - ціннісного". У філософії XX ст. робилися і робляться спроби подолати прірву, яка роз'єднує світ емпіричної реальності і світ Ц. Деякі із сучасних філософів не схильні вважати, що ця прірва є абсолютною. До кінця XIX ст. Ц. розглядали в контексті метафізики, теології або епістемології - тобто природа Ц. не вважалась особливою, а тому філософи не потребували особливого терміна для позначення Ц. XX ст. успадкувало дві основні групи концепцій стосовно пояснення природи Ц. - об'єктивістську та суб'єктивістську Л. інію об'єктивістського розуміння Ц. започаткував Платон: він розумів ідею добра як таку, що в принципі не відрізняється від інших ідей, а, отже, не відрізняється і від істини; винятковість цієї ідеї полягала в тому, що, з погляду Платона, вона увінчує ієрархію всіх інших ідей. У середньовічній томістській теології Ц. вважалися ідеями, які Бог привніс у світ внаслідок акту творення світу та через явлення Христа - зокрема через Божий Заповіт. На противагу античній та середньовічній філософії, в новочасній філософії утвердилося переважно суб'єктивістське розуміння Ц.: у відповідності з цим поглядом Ц. належать до психічних об'єктів - їх джерелом є наші бажання, інтереси, почуття, ставлення. Ця лінія розуміння природи Ц. включає цілу низку видатних філософів Нового часу та поч. XX ст.: Гоббс, Спіноза, Ляйбніц, філософи-утилітаристи, Майнонг, Перрі, логічні позитивісти (Рассел,Айєр), Стівенсон. Усі ці філософи запропонували дещо відмінні варіанти суб'єктивістського розуміння Ц.: джерелом Ц. є бажання і задоволення (утилітаристи), інтереси (Перрі); Ц. є прихованими веліннями або командами (Рассел), джерелом Ц. є почуття (т. зв. емотивізм - Айєр, Стівенсон). До суб'єктивістського розуміння Ц. схилялися також прихильники прагматизму: серед них особливо важливий внесок у теорію Ц. зробив Дьюї. Суб'єктивістська концепція Ц. містить в собі загрозу релятивізму та нігілізму. Початки об'єктивістського розуміння Ц. знаходять у нім. філософа Лотце, а у XX ст. найвідомішими його речниками є Шелер та Гартман А. ле передусім критика емпіричного реалізму, позитивізму та психологізму з боку Гуссерля значною мірою підважила переконливість суб'єктивістської концепції цінностей. Це стало підставою для розвитку об'єктивістської концепції Ц., найвідомішим речником якої на засадах феноменологічного підходу став Шелер В. ін виходив з того, що послідовна теорія Ц. може бути тільки апріорною: бо на основі того, що люди цінують, не можна обґрунтувати, що ж варте поцінування (люди часто цінують те, що не варте поцінування). Але крайня форма інтуїтивізму та апріоризму, і яку маємо в Шелера, на сьогодні зазнала серйозної критики. У філософії кін. XX ст. суперечка двох названих підходів до проблеми Ц. існує у вигляді певних тенденцій. Більшість сучасних філософів у поясненні природи Ц. прагнуть поєднати позитивні елементи обох підходів - як суб'єктивістського, так і об'єктивістського. Ц., за висловом Фрондізі, є результатом напруги між об'єктивним та суб'єктивним. Ця складність цінностей, поєднання в них різнорідних елементів спонукала Фрондізі пояснювати природу Ц. на основі поняття гештальту. Пояснюючи природу Ц., наголошують на різниці між Ц. та її носієм. Носій Ц. - це деяка основа, яка "тримає" на собі Ц., або субстрат, в якому вона втілена. Носієм Ц. може бути не тільки щось матеріальне (скажімо, тканина і фарби у живопису), а також психіка чи інтелект (напр., почуття краси, любові, ідеї, поняття, розуміння). Поняття добра, справедливості, законності і т. д. є ціннісно навантаженими ідеями або поняттями, носієм Ц. у даному разі є розум, інтелект. Переважно Ц. поділяють на дві великі групи: "нижчі", або "матеріальні" Ц. (те, що задовольняє біологічні потреби) і вищі, або духовні Ц. Цьому поділу відповідає поділ на інструментальні або зовнішні Ц. (ті, що є засобом для утвердження інших Ц.) і самодостатні або, інакше, внутрішні Ц. Духовні Ц. є переважно внутрішніми, самодостатніми. Інструментальні (зовнішні) Ц. є засобами для утвердження інших Ц. Самодостатні Ц. володіють більшою мірою ознаками об'єктивних Ц.: їхнє буття як Ц. не залежить від того, цінуємо ми їх чи ні - від яких іде "заклик" шанувати та захищати їх; якщо не чують цього заклику, то наслідком цього є духовна деградація людей. За змістом духовні Ц. поділяють на релігійні, моральні, естетичні, політичні, правові та ін. Відповідно говорять про моральний, політичний та правовий нігілізм. Існує також поділ Ц. на індивідуальні, колективні (партикулярні) та універсальні. Універсальні або, інакше, вселюдські Ц. - це ті, що прийняті (чи мають перспективу бути прийнятими) різними народами, культурами, націями, цивілізаціями (напр., права людини). Ц. партикулярні - це Ц. даного суспільства, самобутньої культури, нації, цивілізації. Зрозуміло, що універсальні Ц. існують як включені в контекст кожної із культур, націй чи цивілізацій. Однією із проблем є дослідження співвідношення та взаємопов'язаності між різними Ц. Ц. містять у собі спонукальний складник. Отож саме тому вони відіграють важливу роль у перетворенні реальності, що виконують роль підстави для дії: спрямовуючи індивідуальну і колективну дії, вони забезпечують граничні (останні) підстави для дії та діяльності. Ц. відіграють провідну роль в об'єднанні індивідів для спільних, колективних дій; є важливими у забезпеченні основи для єднання людей у нації, цивілізації чи навіть людства, оскільки це передбачає наявність деяких базових спільних Ц.В. Лісовий -
104 клонить
несовер.;
(что-л.)
1) bend, bow (гнуть) ;
incline
2) (к чему-л.;
перен.) drive (at), get (at), aim (at) ;
cast down уст. куда ты клонишь? ≈ what are you driving/getting at?
3) безл.: меня клонит ко сну ≈ I am (feel) sleepy, I am drowsyклон|ить - несов.: ветер клонит деревья the trees bow/bend before the wind;
к чему он клонит? what`s he driving at?;
меня клонит ко сну I feel sleepy/drowsy;
~ иться несов.
1.: дерево клонится от ветра the tree is bending in the wind;
солнце ~илось к закату the sun was going down;
2. (к дт. ;
приближаться) near (smth.) ;
день ~ился к вечеру the day was waning/declining;
3. (к дт. ;
иметь своей целью) lead* up (to) ;
я вижу, к чему это клонится I can see what that`s leading up to;
дело клонится к развязке matters are coming to a head. -
105 dreamery
сущ.
1) располагающее ко сну место
2) фантазии, фантазирование, мечты фантазерство;
пустые мечты (разговорное) место, располагающее ко снуБольшой англо-русский и русско-английский словарь > dreamery
-
106 maatameno
yks.nom. maatameno; yks.gen. maatamenon; yks.part. maatamenoa; yks.ill. maatamenoon; mon.gen. maatamenojen; mon.part. maatamenoja; mon.ill. maatamenoihinmaatameno отход ко сну
отход ко сну -
107 nukkumaanmeno
yks.nom. nukkumaanmeno; yks.gen. nukkumaanmenon; yks.part. nukkumaanmenoa; yks.ill. nukkumaanmenoon; mon.gen. nukkumaanmenojen; mon.part. nukkumaanmenoja; mon.ill. nukkumaanmenoihinnukkumaanmeno отход ко сну
отход ко сну -
108 nukuttaa
yks.nom. nukuttaa; yks.gen. nukutan; yks.part. nukutti; yks.ill. nukuttaisi; mon.gen. nukuttakoon; mon.part. nukuttanut; mon.ill. nukutettiinminua nukuttaa меня клонить ко сну
nukuttaa, narkotisoida (lääk) анестезировать, давать наркоз, делать анестезию (мед.)
усыплять, убаюкивать ~ (lääk.) давать наркоз (мед.) ~ клонить ко сну -
109 nuokuttaa
minua nuokuttaa меня клонит ко сну, меня кидает в сон, меня укачивает, меня убаюкивает
nuokuttaa покачивать, кивать
покачивать, кивать minua ~ меня клонит ко сну, меня кидает в сон, меня укачивает, меня убаюкивает -
110 unentapainen
unentapainen подобный сну
подобный сну -
111 pillow book
книга "ко сну"; иллюстрированное руководство, содержащее советы о сексе.* * *книга "ко сну"; иллюстрированное руководство, содержащее советы о сексе. -
112 soporific reading
1) Общая лексика: книга, от которой клонит ко сну, усыпляющее чтиво, книга, от которой клонит ко сну2) Макаров: усыпляющее чтиво (книга) -
113 тянуть
1. ziehen (за В an D); schleppen; anziehen; sich hingezogen fühlen ( В N ); F Lust haben zu...; herbeiwehen ( Т A ); fliegen; hist. tragen; F Dienst versehen; hochziehen, mitziehen; abpressen (с Р jemandem); lasten (В auf D); zu eng sein; schwer sein; es schaffen; klauen;2. <про> strecken, recken; ziehen (a. Tech.); verlegen; hinziehen, zögern; dehnen, gedehnt sprechen od. singen; schlecht auskommen;3. <вы> ausziehen, ausdehnen; herausziehen, einziehen; heraussaugen, einsaugen; F schlürfen, saufen;4. <по> F mitziehen, mitschleppen;1. <про> sich hinziehen od. erstrecken;2. <по> sich strecken;3. <вы> F strammstehen;4. die Hand ausstrecken (к Д nach D); sich recken od. strecken; streben, neigen; nacheifern (за Т jemandem); mitzukommen versuchen, pf. mitkommen; nachziehen, nachschleppen; sich schleppen; + streiten* * *тяну́ть1. ziehen (за В an D); schleppen; anziehen; sich hingezogen fühlen (В N); fam Lust haben zu …; herbeiwehen (Т A); fliegen; hist. tragen; fam Dienst versehen; hochziehen, mitziehen; abpressen (с Р jemandem); lasten (В auf D); zu eng sein; schwer sein; es schaffen; klauen;2. < про-> strecken, recken; ziehen ( auch TECH); verlegen; hinziehen, zögern; dehnen, gedehnt sprechen oder singen; schlecht auskommen;3. <вы́-> ausziehen, ausdehnen; herausziehen, einziehen; heraussaugen, einsaugen; fam schlürfen, saufen;5. <вы́-, по-> fam wiegen, es bringen (auf A);тя́нет ко сну jemanden schläfert;тяну́ться2. < по-> sich strecken;3. <вы́-> fam strammstehen;4. die Hand ausstrecken (к Д nach D); sich recken oder strecken; streben, neigen; nacheifern (за Т jemandem); mitzukommen versuchen, pf. mitkommen; nachziehen, nachschleppen; sich schleppen; veralt streiten* * *тяну́тьтяну́ть за́ волосы an den Haaren ziehenтяну́ть жре́бий das Los ziehenтяну́ть за ру́чку две́ри an der Türklinke rütteln; (повести́ кого́-л. про́тив во́ли) zerrenтяну́ть ребёнка в де́тский сад das Kind gegen seinen Willen in den Kindergarten bringen2. (ме́дленно говори́ть) dehnen3. (ме́длить) zögern, verzögern, in die Länge ziehenтяну́ть вре́мя Zeit gewinnen4. безл ziehenего́ тя́нет на ро́дину ihn zieht es in seine Heimat zurück5. (ве́сить) wiegenсу́мка потяну́ла на все 35 кг die Tasche wiegt 35 Kilo6. (вымога́ть) erpressen7. разг (быть в состоя́нии спра́виться) meisternон э́то зада́ние потяну́л diese Aufgabe hat er gemeistert* * *vcinema.proj. ziehen (об обтюраторе) -
114 состояние
ср.state, condition- антисанитарное состояние
- архаические состояния Я
- астеническое состояние
- безопасное состояние
- беспокойное состояние
- бессознательное состояние
- блаженное состояние
- болезненное состояние
- бредовое состояние
- внутреннее состояние
- возбужденное состояние
- восторженное состояние
- вторичное состояние
- гиперактивное состояние
- гипнагогическое состояние
- гипноидальное состояние
- гипнопомпическое состояние
- гипнотическое состояние
- гипоманиакальное состояние
- гипотоническое состояние
- депрессивное состояние при маниакально-депрессивном психозе
- детерминированное состояние
- дискретное состояние
- дремотное состояние коры головного мозга
- дремотное состояние при пробуждении
- дремотное состояние
- душевное состояние
- измененное состояние сознания
- интенциональное состояние
- исправное состояние
- исходное состояние
- кататоническое состояние
- клиническое состояние
- коматозное состояние
- конечное состояние
- критическое состояние
- латентное состояние
- лихорадочное состояние
- маниакальное состояние
- маразматическое состояние
- моральное состояние группы
- моральное состояние
- морбидное состояние
- навязчивое состояние
- нарушенное состояние сознания
- начальное состояние
- неактивное состояние
- ненормальное психическое состояние
- ненормальное умственное состояние
- нормальное состояние органов чувств
- нормальное состояние
- обморочное состояние
- общее состояние организма
- обычное состояние
- опасное состояние
- параноидное состояние
- патологическое состояние
- переходное состояние между сном и бодрствованием
- переходное состояние
- пограничное состояние
- подавленное состояние
- полубессознательное состояние
- полубессознательное состояние, предшествующее стадии сна
- полукоматозное состояние
- полуобморочное состояние
- полусонное состояние
- помраченное состояние
- пониженное функциональное состояние
- постгипнотическое состояние
- потребностное состояние напряжения
- потребностное состояние
- предобморочное состояние
- привычное состояние
- продолжительное состояние беспокойства
- продолжительное состояние тревожности
- психическое состояние
- психоделическое состояние
- психологическое состояние
- психосоматическое состояние
- психотическое состояние
- психофизиологическое состояние
- рабочее состояние
- рефракторное состояние
- сбалансированное состояние
- сноподобное состояние
- сознательное состояние
- сомнамбулическое состояние
- сонливое состояние коры головного мозга
- состояние активации ЦНС
- состояние активации
- состояние бездействия
- состояние беспокойства
- состояние бреда
- состояние в браке
- состояние внимания
- состояние возбуждения ЦНС
- состояние возбуждения
- состояние гипнотического транса
- состояние глубокого сна
- состояние дремоты
- состояние здоровья
- состояние измененного сознания
- состояние истощения
- состояние каталепсии, вызванное гипнозом
- состояние мотивации
- состояние напряжения
- состояние напряженности
- состояние нарушенного сознания
- состояние непрерывной активности ЦНС
- состояние нерешительности
- состояние организма
- состояние отдыха
- состояние питания
- состояние повышенной активности ЦНС
- состояние покоя
- состояние половой зрелости
- состояние пониженного метаболизма
- состояние пониженной активности коры головного мозга
- состояние после рождения первого ребенка
- состояние потребности
- состояние предменструального напряжения
- состояние равновесия
- состояние рассеянности
- состояние растерянности
- состояние сна
- состояние совершенства
- состояние сонливости
- состояние спокойствия, невозмутимости психически больных после приема психотропных средств
- состояние тревоги
- состояние тревожности
- состояние усталости
- состояние утомления
- состояние фобической тревожности
- состояние фрустрации
- состояние функциональной готовности
- состояние экстаза
- состояние, не поддающееся лечению
- состояние, не связанное с психическими нарушениями
- состояние, подобное сну
- состояние, предшествующее сну
- состояние, предшествующее эпилептическому припадку
- состояние, при котором можно выйти замуж или жениться
- спастическое состояние
- стабильное состояние
- стационарное состояние
- стойкое состояние
- субъективное состояние
- судорожное состояние
- сумеречное состояние
- травматическое состояние
- тревожное состояние
- умственное состояние
- устойчивое состояние
- устойчивое, неизменяемое состояние
- физиологическое состояние
- физическое состояние
- функциональное состояние организма
- функциональное состояние психики
- хроническое состояние
- целеполагающее состояние
- шизофреническое состояние
- экстатическое состояние
- эмоциональное состояние
- эпилептическое состояние
- ясное состояние -
115 predormition
состояние, предшествующее сну* * *состояние, предшествующее сну -
116 lefekvés
формы: lefekvése, lefekvések, lefekvéstотхо́д м ко сну́lefekvés előtt — пе́ред сно́м, a lefekvés ideje вре́мя ложи́ться спать
* * *1. отход ко сну;\lefekvés ideje — время сна;\lefekvés előtt — перед сном; költ. на сон грядущий;
2. átv., sp., biz. сдача, капитуляция -
117 nehéz
• нелегкий• трудный• трудоемкий тяжелый• тяжелый* * *формы: neheze, nehezek, nehezet1) тяжёлый, тяжелове́сныйnehéz zsák — тяжёлый мешо́к
2) тж перен тру́дный; нелёгкийnehéz idők — тяжёлые времена́
nehéz kérdés — тру́дный вопро́с
3) тяжёлый, ду́шный (о воздухе, запахе и т.п.)* * *Imn. [nehezet, nehezebb] 1. (súlyra) тяжёлый, тяжеловесный;\nehéz bőrönd — тяжёлый чемодан; \nehéz rakomány — тяжёлый груз; \nehéz teherrel megrakott — тяжелогрузный; milyen \nehéz? — сколько весит? öt kilogramm \nehéz весит пять килограмм(ов); (súlyra) nehezebb перевешивать/перевесить; больше весить; перетягивать/перетянуть;eléggé \nehéz — тяжеловатый;
a nagyobbik súly a nehezebb большая гиря перетягивает;nehezebb lesz (súly) тяжелеть, утяжелиться/утяжелиться; (súllyal) nehezebbé tesz тяжелить; 2.(vastag) \nehéz gyapjúszövet — бобрик;
3. (nagy teherbírású) тяжелогрузный;\nehéz tehergépkocsi — тяжелогрузная машина;\nehéz igásló — ломовик, тяжеловоз;
4. átv. трудный, тяжкий, тяжёлый; (fáradságos) заттруднительный;igen/nagyon \nehéz — тягчайший, biz. дьявольский; \nehéz feladat — трудная/тяжёлая/нелёгкая задача; \nehéz kérdés — трудный вопрос; \nehéz kötelesség — тяже-, лая обязанность; \nehéz munka (fizikai) — тяжёлая работа; (szellemi) трудная работа; (keservesen) египетская работа; египетский труд; pokolian \nehéz munka — адская работа; \nehéz út — тугой путь; \nehéz ügy — затруднительное дело; nem \nehéz — нетрудный;eléggé \nehéz — трудноватый;
5.\nehéz a lelke — муть на душе; \nehéz a mellem — у меня давит в груди; \nehéz a szeme — его тянет ко сну; отяжелели веки; \nehéz a szívem (fizikailag) — у меня щемит сердце; (lelkileg) у меня тяжело на душе/сердце;átv.
\nehéz a fejem (álmosságtól) — меня клонит ко сну;6.\nehéz levegő — спёртый воздух; \nehéz szag — тяжёлый дух; itt \nehéz a levegő — здесь душно; здесь тяжёлый/спёртый воздух- здесь очень чадно;átv.
\nehéz étel — тяжёлая пища;7.a munkanélküliek \nehéz élete — тяжёлая жизнь безработных; a háború \nehéz éveiben — в тяжёлые годы войны; \nehéz helyzet — затруднение; затруднительное/трудное положение; затруднённость; запутанная ситуация; \nehéz helyzetem nem engedi meg, hogy szórjam a pénzt — затруднительность моего положения ни позволяет мне швыряться деньгами; \nehéz helyzetbe hoz vkit — поставить кого-л. в затруднительное положение; \nehéz helyzetbe kerül — попасть в затруднительное положение; \nehéz helyzetben — в трудную минуту; \nehéz helyzetben van — быть в затруднении; \nehéz idők — тяжёлые времена;átv.
\nehéz élete van — ему трудно приходится;a legnehezebb időkben в самые тяжёлые времена;\nehéz órában — в трудный час; \nehéz pillanatban — в трудную минуту; \nehéz a sorod — тяжело тебе; \nehéz viszonyok között — в заруднительных обстоятельствах;\nehéz körülmények — тесные обстойте л ьства;
8.\nehéz felfogású ember — тяжкодум; biz., pejor. тупица h., n.; \nehéz felfogású tanuló — тупой ученик;átv.
\nehéz felfogású — тупой, тупоголовый, непонятливый, невосприимчивый, бестолковый, крепкоголовый, крепколобый; (kissé) туповатый;9.\nehéz szülés — тяжёлые роды;átv.
\nehéz légzés — затруднённое/тяжёлое дыхание; отдышка;10.\nehéz természete van — у него тяжёлый/сложный характер;átv.
\nehéz természet — тяжёлый/ дурной характер;11.átv.
\nehéz pénzt fizet — заплатить большие деньги;12. (vmit megtenni) трудно, тяжело;\nehéz erre gondolnom — мне тяжело думать об этом; \nehéz kitalálni — трудно догадаться/сообразить; \nehéz látni — тяжело видеть; \nehéz megértenie — ему трудно понять; \nehéz neki a kedvére tenni — на него мудрено угодить; nem \nehéz észrevenni — нетрудно заметить; nem \nehéz megérteni — нетрудно понять;\nehéz ezt elhinni — трудно поверить этому;
13. szól. egyre nehezebb lesz! час от часу не легче!;\nehéz napjaink voltak — нам пришлось туго; \nehéz, mint az ólom — как свинцом налитый; közm. minden kezdet \nehéz — лиха беда начало; первый блин комом; IIez bizony \nehéz ! — нечего сказать, это трудно!;
fn. [nehezet, neheze] 1. vminek a neheze трудное;a neheze még hátra van v. most jön a nehezebbje трудности будут (v. ещё) впереди; это цветочки, а ягодки впереди; 2.nehezére esik — затрудниться/затрудниться (чём-л.);
nehezemre esik мне тяжело/ трудно-;még nehezére esett a járás — ему ещё трудно было ходить; nehezére esik a megbízatás teljesítése — затрудниться исполнить поручение; nehezére esik a válasz — затрудниться ответом;ha nem esik nehezére — если это вас не затруднит;
nehezemre esik válaszolnom önnek затрудняюсь ответить Вам -
118 uyku
1) сонuykum açıldı / dağıldı — у меня́ пропа́л сон
uykusunu almak — вы́спаться
uyku basıyor / bastırıyor — сон одолева́ет, кло́нит ко сну (меня, его и т. п.)
uykusu başına sıçradı — он одуре́л от бессо́нницы
uykusu bölündü — сон его́ был пре́рван
uyku çekmek — хорошо́ вы́спаться
uykuya dalmak — погрузи́ться в [глубо́кий] сон
uyku durak yok — ни сна ни о́тдыха
uykum geliyor — мне хо́чется спать, меня́ кло́нит ко сну
uyku gözünden akıyor — у него́ глаза́ слипа́ются
uykusu kaçtı — он лиши́лся сна, он потеря́л сон
uyku kestirmek — вздремну́ть
uyku tutmuyor — не спи́тся, сон не берёт
uyku vermek — а) наве́ять сон; б) наводи́ть ску́ку
2) спя́чкаkış uykusu — зи́мняя спя́чка
kışın doğa uykudadır — зимо́й приро́да спит
onlar hâlâ uykudalar — они́ всё ещё в спя́чке
-
119 śpiączka
сущ.• сонливость• спячка* * *śpiącz|ka♀, мн. Р. \śpiączkaek 1. сонная болезнь; спячка, кома;2. разг. сонливость, спячка; \śpiączka go ogarnia (napada) его клонит ко сну+1. koma 2. senność
* * *ж, мн P śpiączek1) со́нная боле́знь; спя́чка, ко́ма2) разг. сонли́вость, спя́чкаśpiączka go ogarnia (napada) — его́ кло́нит ко сну́
Syn:koma 1), senność 2) -
120 имрәтү
1) безл. навева́ть/наве́ять сон; клони́ть ко снутик утырсаң - имрәтә — посиди́шь без де́ла - начнёт клони́ть ко сну
2) перех.; прост. оглуша́ть/оглуши́ть уда́ром; успоко́ить
См. также в других словарях:
СНУ — Сумский национальный университет должен был быть создан на базе СумГУ, СумГПУ и СНАУ г. Сумы, образование и наука Источник: http://www.zerkalo nedeli.com/nn/show/507/47411/ СНУ Сибирский независимый университет образование и наука СНУ… … Словарь сокращений и аббревиатур
снуёт — [сновать] … Словарь употребления буквы Ё
сну́лый — снулый … Русское словесное ударение
снуæрдын — ↑ нуæрдын, → снордын Хуымæтæг, аразгæ, цæугæ мивдисæг. Æххæст хуыз. Æбæлвырд формæ бирæон нымæцы: снуæрдынтæ Æбæлвырд формæ æн ыл: снуæрдæн Æбæлвырд формæ æн ыл бирæон нымæцы: снуæрдæнтæ йедтæ Ифтындзæг: Æргомон здæхæн. Ныр … Словарь словообразований и парадигм осетинского языка
сну-сну — [16/3] Заниматься сексом. Выражение получило распространение после показа первого эпизода третьего сезона мультсериала «Футурама» – «Amazon Women in the Mood», в котором герои попадают на планету амазонок мужененавистниц, управляемых «великой… … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
СНУ — свеклоподъёмник навесной универсальный Советское нефтяное управление в Австрии стогометатель навесной универсальный … Словарь сокращений русского языка
сну́лый — ая, ое. Неживой (о рыбе). Да чтоб стерлядь то живая была, не снулая слышишь? Мельников Печерский, В лесах. Толпа говорливых девушек из транспортной бригады перегружала снулую рыбу в корзины. Закруткин, Плавучая станица … Малый академический словарь
Клонить ко сну — кого. СКЛОНИТЬ КО СНУ кого. Вызывать сонливое состояние. Я прилёг: тихое качание долгуши, монотонный звон колокольчика и холод клонили меня ко сну (Мельников Печерский. Дорожные записки) Вино, выпитое Яковом, располагало его к задумчивым улыбкам… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Склонить ко сну — КЛОНИТЬ КО СНУ кого. СКЛОНИТЬ КО СНУ кого. Вызывать сонливое состояние. Я прилёг: тихое качание долгуши, монотонный звон колокольчика и холод клонили меня ко сну (Мельников Печерский. Дорожные записки) Вино, выпитое Яковом, располагало его к… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Клонит ко сну — КЛОНИТЬ КО СНУ кого. СКЛОНИТЬ КО СНУ кого. Вызывать сонливое состояние. Я прилёг: тихое качание долгуши, монотонный звон колокольчика и холод клонили меня ко сну (Мельников Печерский. Дорожные записки) Вино, выпитое Яковом, располагало его к… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Отходить ко сну — ОТХОДИТЬ КО СНУ. ОТОЙТИ КО СНУ. Ложиться спать. И с Серёгой случилось чудо… Взялся за перо! Писал дома, вечерами, когда семейство отходило ко сну. Писал на службе, урывал писать утрами, до работы. Писал обо всём на свете (В. Рыбин. Серёгины… … Фразеологический словарь русского литературного языка