-
1 переводить
перевести1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.* * *I несов.; сов. - перевест`и1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́тиII\переводить — дух (дыха́ние) перево́дити, перевести́ дух (ди́хання, по́дих), зво́дити, звести́ дух, передиха́ти, передихну́ти, віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти, відха́куватися, відхакну́тися, несов. ви́сапатися, несов. віддима́тися, віддува́тися
(водя за собой куда-л.) переводи́ти -
2 переписывать
переписать переписувати, переписати, (во множ.) попереписувати; (копировать; составлять список, перепись) списувати, списати, (о мног.) посписувати. [Треба переписати, бо погано написано]. -вать набело - переписувати (переписати) начисто. -сать слово в слово - списати слово за словом. -сать имущество, вещи - списати, переписати майно, речі. -сать имение на имя жены - маєтність на жінку переписати. -сать кого куда (перечислить по списку) - переписати кого куди. -сать картину, образ - перемалювати картину, образ. Переписанный - переписаний, списаний.* * *несов.; сов. - перепис`атьперепи́сувати, переписа́ти и поперепи́сувати; ( списывать) спи́сувати, списа́ти и поспи́сувати; ( на пишущей машинке) друкува́ти, надрукува́ти, передруко́вувати, передрукува́ти -
3 повторять
повторить повторяти и повторювати, повторити, (слова) переказувати, переказати, удруге казати, сказати, удруге робити, зробити що. [Я часто казав тобі і переказую знов і знов, що ненавиджу його (Куліш)]. -рять слово в слово - переказувати слово за словом, від слова до слова. -рять вкратце - переказувати коротко що. -рять вслед за кем (произнося слова) - проказувати, проказати за ким. [Українське громадянство могло проказати за невмирущим Кобзарем: «Ми чесно йшли…» (Єфр.)]. -рить много раз - подесятерити. [Я вже говорив і подесятерив, щоб так не робили (Неч.-Лев.)]. -рять всё одно и то же - своє правити, (вульг.) одно товкти, одно човпти. [Хоч що йому кажи, а він своє править. Чоловік одно човпе. Все товче, що я їй світ зав'язав]. -рять приказание - вторувати наказа, поновляти наказа. -рять роль, урок (приготовляя) - повторювати, удруге переходити (перечитувати) ролю, завдання. -рить задачу, об'яснение - повторити, переказати завдання, пояснення. Эхо -ряет звуки, слова - луна відбиває (віддає, відгукує) звуки, слова. Повторённый - повторений, переказаний, проказаний за ким.* * *несов.; сов. - повтор`итьповто́рювати и повторя́ти, повтори́ти -
4 word
1. n1) словоin a word, in one word — одним словом, коротше кажучи
to a word, word for word — дослівно; слово в слово
a man of many words — велеречива (балакуча) людина; базіка
not a word! — розм. нічичирк!, ні слова!
2) часто pl мова, розмова; слова3) pl сварка, суперечка, лайка4) зауваження, порада5) тільки sing звістка, повідомленняto receive word of smb.'s coming — одержати звістку про чийсь приїзд
please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мене якомога швидше
6) тільки sing обіцянка, запевненняtake my word for it — розм. запевняю вас, повірте мені
7) тільки sing наказ, розпорядженняto give the word — (від)дати розпорядження (наказ)
word to be passed! — військ., мор. слухайте всі!
sharp's the word! — поспішайте!, жвавіше!
mum's the word! — тихо!, ні слова про це!
8) пароль, перепустка; гасло9) прислів'я; сентенція, вислів10) чутка, поговірto preach the W. — проповідувати Євангеліє (християнство)
13) друк. слово (умовна одиниця обсягу, = 5 друкованим знакам)14) мат. елемент інформації◊ word stress — словесний наголос
◊ big words — хвастощі
◊ to eat (to swallow) one's words — брати свої слова назад, вибачатися за сказане
◊ fair words — компліменти
◊ the last word in smth. — найновіше досягнення в чомусь
◊ upon my word — даю чесне слово
◊ my word upon it! — слово честі!
2. v1) виражати словами; добирати вислови (вирази); формулювати2) говорити, розмовляти; висловлюватися3) умовляти* * *I n1) словоprimary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово
to be not the word for it — бути недостатнім для вираження або визначення чого-н.
tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним
2) pl мова, розмова, словаto have a word with smb — поговорити с ким-н.
to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами
to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки
to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову
I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність
a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш
"A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)
3) суперечка, сваркаhigh /hard/ words — розмова на підвищених тонах
they had words, words passed between them — вони посварилися
4) зауваження, порадаa word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада
a word in smb 's ear — натяк
5) тк.; sing вісті; повідомленняto receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд
please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше
please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії
6) тк.; sing обіцянка, завіренняto give one's word — дати слово; обіцяти
to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово
to take smb at his word — повірити кому-н. на слово
take my word for it — запевняю вас, повірте мені
7) рекомендація, порада8) тк.; sing наказword of command — вiйcьк. команда
to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!
sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!
mum's the word! — тихо!, ні слова про це!
9) пароль, пропуск10) прислів'я, приказка11) чутка, поголоска12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)15) обч. слово; код; кодова група; група символів16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)••for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово
by word of mouth — на словах, усно
in a /one/ word — одним словом, короче кажучи
in other words — іншими словами, інакше кажучи
not a word! — ні слова, ні чичирк!
a play on /upon/ words — гра слів, каламбур
upon /on/ my word — ( даю) чесне слово
in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...
in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто
on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу
to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.
conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису
to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане
fair /good/ words — компліменти
fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті
the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення
the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене
not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.
to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено
a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш
II vwords are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово
виражати словами; підбирати слова, вирази; формулюватиI should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше
-
5 етнос
ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.В. Лісовий -
6 word
I n1) словоprimary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово
to be not the word for it — бути недостатнім для вираження або визначення чого-н.
tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним
2) pl мова, розмова, словаto have a word with smb — поговорити с ким-н.
to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами
to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки
to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову
I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність
a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш
"A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)
3) суперечка, сваркаhigh /hard/ words — розмова на підвищених тонах
they had words, words passed between them — вони посварилися
4) зауваження, порадаa word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада
a word in smb 's ear — натяк
5) тк.; sing вісті; повідомленняto receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд
please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше
please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії
6) тк.; sing обіцянка, завіренняto give one's word — дати слово; обіцяти
to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово
to take smb at his word — повірити кому-н. на слово
take my word for it — запевняю вас, повірте мені
7) рекомендація, порада8) тк.; sing наказword of command — вiйcьк. команда
to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!
sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!
mum's the word! — тихо!, ні слова про це!
9) пароль, пропуск10) прислів'я, приказка11) чутка, поголоска12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)15) обч. слово; код; кодова група; група символів16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)••for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово
by word of mouth — на словах, усно
in a /one/ word — одним словом, короче кажучи
in other words — іншими словами, інакше кажучи
not a word! — ні слова, ні чичирк!
a play on /upon/ words — гра слів, каламбур
upon /on/ my word — ( даю) чесне слово
in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...
in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто
on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу
to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.
conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису
to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане
fair /good/ words — компліменти
fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті
the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення
the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене
not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.
to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено
a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш
II vwords are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово
виражати словами; підбирати слова, вирази; формулюватиI should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше
-
7 assonant
1. n2. adjспівзвучний* * *I n II a -
8 логос
ЛОГОС (грецьк. λόγοζ) - термін давньогрецьк. філософії, що одночасно означає "слово", "речення", "висловлювання", "мовлення", "розмова" і "смисл", "поняття", "судження", "думка", "основа" Ц. і паралельні ряди значень можна істотно продовжити, бо в словниках давньогрецьк. мови зафіксовано понад ЗО значень терміна "Л.", який не передається адекватно жодною іншою мовою, бо в ньому "слово" - це не чуттєво сприйманий комплекс звуків, а сама "думка", а остання розуміється як щось явлене і тому "словесне". Л. включає також чітке числове відношення - рахунок. Він - і смислова упорядкованість буття та свідомості, і протилежність безсловесному, безсенсовому та безформному у світі й людині. Термін "Л." введений у філософію Гераклітом, у якого він означав всезагальний закон і розумну основу світу, які є вічними, постійними і необхідними. Залишаючись рівним самому собі, Л. задає ритм невпинним змінам і взаємопереходам речей. Єдність цих протилежностей забезпечує стабільність і гармонію світу. У пізніших натурфілософів, софістів, Платона йАристотеля Л. втрачає онтологічне значення і вживається тільки у сфері мислення та пізнання, де він розуміється як "поняття", "основа", "розум", "доведення". У стоїків Л. трактується як "творчий вогонь", Божественний розум й універсальна доцільність, яким підпорядковані світ і людина. У неоплатонізмі Л. уже розглядався не як тонкі формотворчі матеріальні начала, а як еманації умосяжного світу, що творять і формують чуттєвий світ. У Філона Александрійського Л. зливається з уявленням про Бога у Старому Завіті. Відтепер Л. проявляється як вічна Божественна сила (розум), що є посередником між Богом і людьми. Він - Слово і думка Бога, котрий за допомогою Л. створив світ. Християнство розкрило своє розуміння Л. у початковому фрагменті Євангелія від Іоанна: "Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Бог був Слово" (в оригіналі - λογοζ). У рос. релігійно-ідеалістичній філософії Л. розуміється як поняття, за допомогою якого передається субстанціональна пронизаність світу Божественним Словом. Пізнання світу через Л. не може бути здійсненим тільки за допомогою логічного мислення. Всі сили душі людини беруть участь у пізнанні Л. - Слова Божого. При цьому Л. часто залишається невираженим у думці-слові.Д. Кирик -
9 кроткий
лагідний, тихий, сумирний, плохий, (церк.-слав.) кроткий. [Щастя, що Господь йому послав за його добру лагідну вдачу (Г. Барв.). Яка вона тиха, як голубка (Н.-Лев.). Світ місячний ласкавий, сумирний (Кон.). Вона лиха? Плохенька, мов голубка (Куліш). І тихим, добрим, кротким словом благовістіть їм слово нове (Шевч.)]. -кого характера - лагідний, тихий (и т. д.) на вдачу хто, лагідної вдачі хто, плохута (сущ. общ. р.). -кий зверь - плохий звір. -кое слово гнев побеждает - тихе (лагідне) слово гнів стишує.* * *ла́гідний, зла́гідний, ти́хий; ( смиренный) покі́рливий, покі́рний, сми́рний, суми́рний, плохи́й -
10 один
I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.* * *числ.1) оди́н\один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному
\один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н
2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н3) в знач. сущ. оди́н4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь -
11 Замолвливать
замолвить за кого слово казати, сказати (змовити) (добре) слово за кого, озиватися, озватися (словом) за кого, закидати, закинути (добре) слівце за кого, прохати, попрохати за кого. [Озвіться за мене при нагоді - ваше слово великого важить (Київ)]. -
12 Проранивать
проронять, проронить упускати, упустити, (о мног.) по(в)пускати що; (срв. Уронить, Выронить). -нить случай, пору, время - у[пере]пустити, проминути, (проворонить) проґавити нагоду, пору, час; срв. Упустить, Пропустить (случай, время). -нить слово - (сказать) (про)мовити, проректи слово, (грубовато) бовкнути слово, (неосторожно проговорившись) пробовкнутися словом, (насм.) проязичитися. Не -нить лишнего слова - зайвого слова не сказати (не проректи). И слова не -нил - і слова не промовив; і пари з уст не пустив; і уста не розтулив. Слушает так, чтобы ни одного словца не -нить - слухає так, щоб жадного словечка не впустити (не прослухати). [І дух притаїв, і боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати (Квітка)]. Пророненный - упущений, (о лишнем слове) пробовкнутий, (о недослыш. слове) прослуханий, недочутий. -
13 short
1. n1) короткість, стислість2) короткий зміст3) лінгв. короткий голосний4) короткий склад5) знак короткості6) розм. короткометражний фільмfeature (animated cartoon) short — короткометражний художній (мультиплікаційний) фільм
7) короткий уривок; короткий твір8) ел., розм. коротке замикання9) мальок10) військ. недоліт11) спекулянт, який грає на пониження12) кондуктор, який не віддає хазяїну усіх виручених грошей13) розм. міцний напій14) чаркаfor short — скорочено, для стислості
in short — коротше кажучи; одним словом
the short of the matter — сутність проблеми (питання, справи)
2. adj1) короткийshort waves — рад. короткі хвилі
short arms — військ. короткоствольна зброя
2) низький, невисокий3) короткочасний, нетривалийin a short time — незабаром, скоро
6) військ. за першою вимогою4) короткотерміновий, короткостроковий5) короткий, стислий6) кін. короткометражний7) скорочений, неповний8) неповний, приблизний; орієнтовний9) некомплектний, неукомплектований10) недостатній, убогийto be short of (in) money — відчувати брак грошей
to be short of (in) breath — задихатися, важко дихати
11) незадовільний12) різкий, грубий13) міцний, нерозведенийshort drink, something short — міцний напій, спиртне
14) розсипчастий; ламкий, крихкийshort pastry — розсипчасте (пісочне) тістечко
short bit — амер. монета в 10 центів
short blast — військ. дульна хвиля
short circuit — ел. коротке замикання
short dead end — зал. тупик
short end — розм. несприятливе становище
short list — а) остаточний список; б) список допущених до останнього туру (конкурсу тощо)
short of — а) не досягти (чогось); не доходячи (до чогось); б) що не відповідає чомусь; в) за винятком
S. Seas — розм. Балтійське і Біле моря
short ton — коротка тонна (= 907,2 кг)
short views — короткозорість, недалекоглядність
3. adv1) різко, круто; раптом, несподіваноto stop short — раптом (різко) зупинитися
to take smb. (up) short — а) захопити (застукати) когось зненацька; б) перервати чиєсь мовлення, не дати комусь висловитися
to break off short — закінчити (ся) несподівано
I am taken short — розм. у мене живіт схопило
2) передчасно, достроковоto cut smb.'s life short — передчасно обірвати чиєсь життя
3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані5) не доходячи, не досягти6) коротко, стисло; уривчасто* * *I n1) короткий зміст; сутьin short — коротенько, коротше кажучи, одним словом
for short — для стислості, скорочено
2) лiнгв. короткий голосний; короткий склад; знак короткості3) короткометражний фільм; короткий уривок, короткий твір5) eл. коротке замикання6) вiйcьк. недоліт7) = short sale [див. short II, I 7]8) pl бірж. спекулянти, що грають на зниження9) міцний напій, спиртне; "чарочка" ( чарка нерозбавленого віскі)II a1) короткий2) низький, невисокий3) короткий, недовгий, який недовго триваєin a short time — незабаром; короткотерміновий, короткостроковий
short loan /money/ — короткотермінова позичка
4) короткий, стислий; кiнo короткометражний5) урізаний; неповнийshort measure — кoм. недомір
short weight — кoм. недовага; неповний, приблизний; некомплектний, неукомплектований
6) убогий, бідний; недостатній; який відчуває брак ( чого-небудь); незадовільний7) кoм. який продається без покриттяshort sale — продаж на термін без покриття; бірж. який грає на зниження
8) різкий, грубий, уривчастий; різкий, сухий ( про кашель)9) міцний, нерозбавленийshort drink, something short — спиртне
10) розсипчастий; ламкий, крихкийshort and — знак & (типографський знак сполучника ",")
III advshort views — короткозорість, недалекоглядність
1) різко, круто; раптово, зненацька2) передчасно3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані; не доходячи, не досягши5) коротко, стисло; уривчасто -
14 донимать
донять1) (о взимании долгов, податей) добирати, добрати;2) (причинять неприятность) діймати, доняти, дійняти, (реже няти) кого, шкулити, дошкуляти, дошкулити, допікати, допекти, припікати, припекти, надопекти кого и кому, дотинати, дотнути, доп'ясти, долягати кому, (редко) догаряти, узичати кому, надозолювати, надозолити кому. [Холод діймав до костей (Коцюб.). Доняв він мене до плачу. Нестатки ймуть (М. Вовч.). А що - ця лозина добре шкулить? Нас національне питання, сказав-би, щодня дошкуляє (Грінч.). Допікаєш мене гіркими словами (Неч.-Лев.). А ніхто мені так не допік, як та капісна баба Палажка! (Неч.-Лев.). Як мені життя дозолило (Мирн.). Ці осоружні справи теж хронічно долягали письменникові (Єфр.)]. Донимает (это) меня - дошкуляє мене (мені), шкульно мені. Донимать словами - дошкуляти словами, словом карати; додавати словами. [Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає]. Донимать, донять сильно, до последней степени - допікати до живих печінок (до серця), вразити до живого, заливати за шкуру сала, голову кому гризти, їсти. Он вас доймёт - він вас доїде. Донимающий - дошкульний, дошкулький, шкулкий, доле[і]гливий, гіркий. [Дошкульне слово. Шкулкий (дошкульний) вітер. Нужда доліглива. Лає гіркими словами]. Донятой - дошкулений.* * *несов.; сов. - дон`ять -
15 карман
I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;3) техн. - ківш (р. ковша);4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).* * *1) кише́ня2) техн. карма́н -
16 wounds made by words are hard to heal
syn: words cut more than swordsрани, завдані злим словом, важко лікувати ≅ гірше болить від язика, як від ножа слово – стріла, а глибше ранить рана загоїться, але зле слово ніколиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > wounds made by words are hard to heal
-
17 ідеологія
ІДЕОЛОГІЯ - сукупність взаємопов'язаних ідей, уявлень та переконань, призначених об'єднувати людей заради спільного життя та спільних дій. Як свідчать історичні дослідження, ніколи не існувало суспільств без наявності в них певних світорозумінь і норм поведінки, тобто ідеологій-світоглядів. Загальноприйняті норми поведінки (основою яких є цінності) завжди забезпечували здатність людей до спільних дій. Хоч слово "І." іноді застосовують як синонім вислову "політична І.", але доцільніше політичні І. вважати тільки одним із різновидів І. (напр., історики, досліджуючи світогляди різних суспільств та цивілізацій, називають ці світогляди "І."). Слово "І." наприкінці XVIII ст. увів у мову філософії франц. філософ Дестют де Трасі (1754 - 1836), який позначав ним "науку про ідеї" (словом "ідеї" в той час позначали не тільки розумові побудови, а й будь-які уявлення). "Наука про ідеї", на думку Дестют де Трасі, повинна була досліджувати виникнення ідей, щоб відділити різного роду упередження та забобони від науково обґрунтованих уявлень. Ця наука мала базуватися на просвітницькій парадигмі мислення, що продовжувала програму Бекони - усунути владу "ідолів" над свідомістю з метою створити основу для реформування суспільства на науковій основі. У розробці поняття "І." важлива роль належить Марксу та Енгельсу. У їхній спільній праці "Німецька ідеологія" термін "І." віднесено до сукупності ідей, що виражають інтереси, упередження та ілюзії певної соціальної верстви ("класу") З. гідно з класовим принципом соціальної філософії вони твердили, що у класовому суспільстві як гнобителі, так і пригноблені не можуть правдиво осмислювати світ та суспільство: розуміння світу та суспільства у таких суспільствах є неминуче хибним, ілюзорним, отже, і колективна свідомість є хибною свідомістю Ц. ю ілюзорну свідомість вони позначили терміном "І.". Для успішного захисту егоїстичних класових інтересів ідеологи панівного класу прагнуть подавати їх під виглядом загальнолюдських; посилаючись при цьому на загальнолюдську етику, істину і т.п. Тому І. завжди є оманою і самооманою. Звідси випливало, що теоретична критика І. є безсилою: хибність суспільної свідомості зумовлена класовою структурою суспільства, а тому тільки ліквідація класів шляхом соціальної революції дозволить замінити "хибну свідомість" правдивою, тобто науково обґрунтованим світорозумінням З. аслуга Маркса і Енгельса полягала у тому, що вони звернули увагу на соціальну зумовленість (детермінованість) ідей та світоглядів. У цьому вони продовжили зведення релігії до "земної основи", здійснене Фоєрбахом; цей напрям мислення був пізніше розвинутий у "соціології знання", у критичній філософії Франкфуртської школи та комунікативній філософії Апеля й Габермаса. Але принциповою вадою марксистського розуміння І. були, по-перше, припущення, що І. можна замінити науково обґрунтованим світорозумінням (тема "смерті І."), а, по-друге, економічний редукціонізм - намагання пояснити природу всіх установ та ідей як зумовлених "економічним базисом". Маркс і Енгельс вважали, що всі теоретичні філософські і суспільно-політичні ідеї є ідеологічними. Твердження, що можна замінити І. (як колективний світогляд та як філософію) "науковим світорозумінням" є доказом того, що, попри всю відмінність між розумінням І. у Дестют де Трасі і марксистським, вони поділяють переконання в тому, що наукове пізнання здатне зняти з людини відповідальність за вибір ціннісних орієнтацій. Нерозуміння різниці між істиною і цінністю властиве для обох. У сучасних демократичних суспільствах різні люди, групи людей та суспільні верстви, як правило, мають неоднакові ціннісні пріоритети та ієрархію цінностей (розходження стосуються навіть того, які саме цінності мають бути віднесені до найважливіших) Ц. е ситуація ідеологічного плюралізму Ц. ей плюралізм, одначе, не може виключати прийняття деяких найважливіших цінностей та норм, без яких не може існувати жодне демократичне суспільство. До таких норм належать також деякі аксіоми етики спілкування, які забезпечують можливість цивілізованого ідеологічного дискурсу (див. філософія комунікативна). Дотримання цих норм дозволяє уникнути ситуацій, коли Суперечка ціннісних орієнтацій та І. переростає у насильницький конфлікт. У сучасній Україні дослідження І. лише розпочинається: укр. філософська думка у цій ділянці досліджень сьогодні знаходиться у стані освоєння підставових праць західних філософів. Вплив марксистського розуміння ідеології в Україні є дуже відчутним: поняття І. визначають, як правило, через потреби та інтереси, що об'єднують людей у групи (переважно мають на увазі економічні інтереси). З іншого боку, вплив марксистської тези про майбутнє витіснення І. схиляє до позитивістського нехтування ролі І. у суспільному житті. Вплив марксистського розуміння І. тут сягає поза межі критичного виокремлення позитивного внеску Маркса в дослідження І.В. Лісовий -
18 фатум
ФАТУМ ( від лат. fatum - віщування, пророче оповіщення) Терміном "Ф." позначається невідворотність, неминучість певного перебігу подій та людських вчинків. Походження терміна "Ф." - у міфології. Як у давньогрецьк., так і давньоримськ. міфології Ф. ототожнювався із богинями неминучої долі - мойрами (грецьк.) або парками (лат.), з яких одна пряла нитку життя, друга сотала, а третя втинала. Поняття Ф. відігравало центральну роль у давньогрецьк. трагедії, в якій події розгорталися за волею богів; боги й самі часом підлягали дії необхідності, що спрямовувала їхню волю В. укр. мові термін "Ф." передається низкою синонімів: доля, недоля, талан, жереб, приділ. Досліджуючи різні назви укр. слова "доля", Потебня у праці "Про долю та споріднені з нею істоти" розкрив близькість значення цього слова зі словом "Бог". За Потебнею, "Бог може власне означати частину, долю, щастя"; за пізнішим уточненням, Бог - це той, хто подає долю. У чеськ., польськ., укр. мові на позначення Ф. вживається також слово "вирок", що має схоже звучання в усіх трьох мовах. Етимологія цього слова виходить на позначення рішення, присуду (у т.ч. верховної істоти, Бога). Арабськ. слово "кісмет" означає "фатум", "долю", "волю Аллаха".Н. Поліщук -
19 and
conj1) єднальний сполучник і, й, таyou and I — ви та я, ми з вами
two and two is four — два плюс два — чотири
we walked miles and miles — ми все йшли та йшли; ми йшли дуже довго
2) протиставний сполучник а, та, алеI shall go and you will stay here — я піду, а ви залишитеся тут
3) у питальних реченнях передає здивування, перехід до іншої думки і, невже, а5) в емфатичних зворотах все-таки, проте* * *I [ʒnd] nзнак &II1) з'єднує однорідні члени речення е цілі речення, e, з2) з назв пepeв. предметів харчування е побуту утворює сполучення, часто вживані з дієсловом в oдн. e з невизначеним артиклем з; aмep. прост. в усічених словосполученнях з3) утворює багатозначні числа; приєднує дріб до цілого числа, з4) розм. приєднує інфінітив до дієслів go, come, try, деяких інших, вказує на мету, намір для того щоб,; після дієслова go вносить у висловлювання елемент несподіванки; приєднує прикметники nice, good до інших прикметників, надає їм підсилювального значення5) з'єднуючи два однакових слова, підкреслює розходження в якості, властивостях; значення множинності або тривалості процесуand so on, and so forth;, — так далі, тощо;; та інші
and then — а потім; крім того
and yet, and still — однак
and how — ще як; інші сполучення див. під відповідними словами
7) приєднує слово або речення, що додає що-небудь логічно безпосередньо не пов'язане з висловленою думкою додаткове повідомлення e; до того ж, при цьому; повідомлення, що має значення результату, наслідку a; після дієслів у наказовому способі вводить речення, що виражає неминучий наслідок e уживається при протиставленні a8) на початку питального речення виражає подив, невже; позначає перехід до нової думки a -
20 pre-engage
v1) заздалегідь пообіцяти видати (вийти) заміж2) заздалегідь привернути на свою сторону* * *v1) pass заздалегідь зв'язати словом, зобов'язанням або обіцянкою; попередньо домовитися, дати слово одружитися, видати або вийти заміж3) заздалегідь залучити на свою сторону; привернути ( до себе) увагу
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Слово за словом на тараканьих ножках ползет. — (лепится). См. ЯЗЫК РЕЧЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Слово за-словом — Слово за̀ словомъ (бесѣдуя объ одномъ, о другомъ). Ср. Потомъ, братецъ, слово за̀ словомъ, разговорились; что жъ, душа моя? узнаю.. Григоровичъ. Проселочныя дороги. 1, 17. Ср. Умъ выдыхается, но глупости могучи И чѣмъ онѣ глупѣй, тѣмъ болѣе… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
слово за/ словом(слово за слово) — беседуя об одном, о другом Ср. Потом, братец, слово за словом, разговорились; что ж, душа моя? узнаю... Григорович. Проселочные дороги. 1, 17. Ср. Ум выдыхается, но глупости могучи И чем они глупей, тем более живучи. Но, слово за словом, заметить … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Слово за словом вперебой идет. — см. Слово за слово цепляется … В.И. Даль. Пословицы русского народа
слово за словом — … Орфографический словарь русского языка
слово за словом — сло/во за сло/вом (пересказать) … Слитно. Раздельно. Через дефис.
Слово за словом на тараканьих ножках ползёт (лепится) — [у кого]. Народн. Неодобр. О человеке, не умеющем быстро и четко излагать свои мысли. ДП, 415 … Большой словарь русских поговорок
СЛОВО — ср. исключительная способность человека выражать гласно мысли и чувства свои; дар говорить, сообщаться разумно сочетаемыми звуками; словесная речь. Человеку слово дано, скоту немота. Слово есть первый признак сознательной, разумной жизни. Слово… … Толковый словарь Даля
СЛОВО — 1. СЛОВО1, слова, мн. слова, слов и (устар., ритор.), словеса, словес, ср. 1. Единица речи, представляющая сою звуковое выражение отдельного предмета мысли. Произнести слово. Написать слово. Порядок слов в речи. Словарь иностранных слов. Русское… … Толковый словарь Ушакова
СЛОВО — 1. СЛОВО1, слова, мн. слова, слов и (устар., ритор.), словеса, словес, ср. 1. Единица речи, представляющая сою звуковое выражение отдельного предмета мысли. Произнести слово. Написать слово. Порядок слов в речи. Словарь иностранных слов. Русское… … Толковый словарь Ушакова
словом — одним словом, одно слово, словом сказать, короче (говоря) Словарь русских синонимов. словом короче (говоря), одним словом; словом сказать, одно слово (прост.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е.… … Словарь синонимов