Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

словечка

  • 21 необдуманно

    нрч. нерозважно, без розваги, необмірковано, незмірковано, необдумано, (нерассудительно) нерозсудливо, нерозважливо, (неосторожно) необережно (наавось) навмання, на галай-(на)балай, (попусту, зря) по-дурному, дурно. [Нерозважно кинув ущипливе слово (Крим.). Нерозважно відіпхнув її тепер (Куліш). Баба-дипломатка така хитра, що й словечка по-дурному не скаже (Грінч.)]. -но поступать - робити (чинити) нерозважно (без розваги). -но сказать - бовкнути, белькнути, ляпнути (язиком); срв. Сболтнуть. [Язик белькне та в кут, а спину виставлять - б'ють (Номис)].
    * * *
    нареч.
    необду́мано, необмірко́вано; несвідо́мо; необере́жно; нерозва́жливо, нерозва́жно; необа́чно

    Русско-украинский словарь > необдуманно

  • 22 прислушиваться

    прислушаться
    1) прислухатися и прислухуватися, прислухатися до чого, дослухатися и дослухуватися, дослухатися до чого (реже чого), причуватися и причувати, прислухати, дослухати, надслухати и -слухувати, наслухати(ся); (во все стороны) розслухати(ся), розслухатися, ослухатися, ослухатися; (образно) нахиляти ухо до кого, наставляти ухо кому. [До всього приглядавсь і пильно прислухавсь (Гліб.). Вона ждала й прислухувалась (Неч.-Лев.). Вона дослухується до кожного словечка (Грінч.). Дослухаються тих пісень та й собі переймають. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять (М. Вовч.). Надзираю, надслухаю, що станеться з Хомою (Франко). Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде (Основа 1861). Наслухайся, що там горлата голота базіка (Тобіл.). Стане і дослуха усе (Квітка). Причувається Оксана - усі добре сплять (Квітка). Приглядується і причува (Стор.). Можна було-б продати й дорожче, та не розслухався, не розібрав ціни (Васильк.). Нехай з гори розгляда та розслуха, відкіль вітер повіва (Квітка). Нахиляв ухо до січового розбишаки, як той про дику волю і козацьку криваву славу шептав (Куліш)]. -ваться к дыханию - прислухатися до дихання, духу слухати чийого. [Бий го і духу слухай (чи ще живий) (Франко)];
    2) (привыкнуть слушать) призвичаюватися, призвичаїтися до чого слухаючи;
    3) (надоесть) надокучити, обриднути слухаючи.
    * * *
    несов.; сов. - присл`ушаться
    прислуха́тися и прислу́хуватися и прислухо́вуватися и диал. прислуха́ти, прислуха́тися, дослуха́тися и дослу́хуватися, дослу́хатися; диал. причува́тися, причу́тися; ( вслушиваться) вслу́хуватися и вслуха́тися, вслу́хатися

    Русско-украинский словарь > прислушиваться

  • 23 проговаривать

    проговорить
    1) что - промовляти, промовити, проказувати, проказати, проговорювати, проговорити, (о мн.) попромовляти, попроказувати, попроговорювати що кому, до кого, (сов.) прогомоніти, пробовкнути, (диал.) пробесідувати, (сквозь зубы) цідити, процідити (крізь зуби), (на непонятн. языке) прогерґотати, проджерґотіти (и промовити, проказати незрозумілою мовою). [«Мами нема», - тихо промовив батько (Грінч.). Проказавши це, відійшов назад (Грінч.). Не проговориш до його ні словечка (Квітка). І проговорили слово тихої любови (Шевч.). Козак Морозенко словами пробовкнув(Кул.)]. -рить урок - проказати лекцію (урок). -рить речь - проказати промову или промовити;
    2) (известн. время) проговорювати, проговорити, балакати, пробалакати, гуторити, прогуторити (якийсь час). [Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа (Неч.- Лев.)]. Проговорённый - промовлений, вимовлений, проказаний, проговорений, проціджений (крізь зуби).
    * * *
    несов.; сов. - проговор`ить
    1) промовля́ти, промо́вити, прогово́рювати, проговори́ти; (несов.: сказать) сказа́ти
    2) (несов.: поговаривать) говори́ти, каза́ти
    3) (сов,: говорить в течение определённого времени) говори́ти [ці́лу годи́ну], проговори́ти

    Русско-украинский словарь > проговаривать

  • 24 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 25 Sterbenswort

    n: kein Sterbenswort ни словечка

    Русско-немецкий карманный словарь > Sterbenswort

  • 26 на счёт

    I
    на (за) счёт (кого, чей, какой) at smb.'s expense; at the expense of smb.

    Мизинчиков был смугл, черноволос и довольно красив; одет очень прилично - на дядин счёт, как узнал я после. (Ф. Достоевский, Село Степанчиково и его обитатели) — Mizinchikov was dark and rather good-looking, with black hair; he was very correctly dressed - at my uncle's expense, as I learned later.

    II
    ( чей) (говорить, высказываться и т. п.) speak (state one's opinion, etc.) about smb.; say smth. aimed at smb., concerning smb.

    Настасья Филипповна выронила на его счёт два-три словечка таких, что уехать никак нельзя было, не разъяснив окончательно дела. (Ф. Достоевский, Идиот) — Nastasia Philippovna had let fall a remark concerning him, which made it impossible for him to leave without ascertaining the outcome of the matter.

    Я почти не думал о ней после того разговора с Сашкой. Было не до неё, и слишком уж мало иллюзий осталось на её счёт. (Л. Жуховицкий, Остановиться, оглянуться...) — I had hardly given her a thought ever since that conversation with Sashka. I had had more important things on my plate and anyway I had precious few illusions left where she was concerned.

    Русско-английский фразеологический словарь > на счёт

  • 27 не проронить ни слова

    разг.
    never utter (drop, breathe) a word

    Русско-английский фразеологический словарь > не проронить ни слова

  • 28 словечко

    Русско-английский фразеологический словарь > словечко

  • 29 словечко

    F n (37; pl. ­ки, ­ек) gutes Wort; ни словечка kein Sterbenswörtchen

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > словечко

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Словечка в простоте не скажут, все с ужимкой — Из пьесы «Горе от ума» (1824) А. С. Грибоедова (1795 1829). Слова Фамусова о московских барышнях (действ. 2, явл. 5). Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. М.: «Локид Пресс». Вадим Серов. 2003 …   Словарь крылатых слов и выражений

  • словечка в простоте не скажут, все с ужимкой — (А дочки), можно ли воспитаннее быть! Умеют же себя принарядить Тафтицей, бархатцем и дымкой: Словечка в простоте не скажут, все с ужимкой Грибоедов. Горе от ума. 2, 5. Фамусов …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • не выронить ни словечка — Не вы/ронить ни (одного) словечка Упорно молчать …   Словарь многих выражений

  • СЛОВЕЧКО — СЛОВЕЧКО, словечка, мн. словечки, словечек, словечкам, ср. (разг.). уменьш. ласк. к слово1 в 1 и 3 знач. «Словечка в простоте не скажут, всё с ужимкой.» Грибоедов. «Не с кем и словечка было перемолвить.» А.Тургенев. «Мне с вами надо словечко… …   Толковый словарь Ушакова

  • СЛОВО — ср. исключительная способность человека выражать гласно мысли и чувства свои; дар говорить, сообщаться разумно сочетаемыми звуками; словесная речь. Человеку слово дано, скоту немота. Слово есть первый признак сознательной, разумной жизни. Слово… …   Толковый словарь Даля

  • перемо́лвить — влю, вишь; сов., перех. (в сочетании с сущ. „слово“). прост. То же, что перемолвиться. [Пульхерия Андреевна:] С тоски пропадешь; словечка перемолвить не с кем. А. Островский, Старый друг лучше новых двух. [Илья Ильич] заглядывал в дверь к хозяйке …   Малый академический словарь

  • так — наречие, частица и союз. 1. нареч. Обозначает обстоятельства, образ, способ действия: таким образом. После обеда Ольга Ивановна ехала к знакомым, потом в театр или на концерт и возвращалась домой после полуночи. Так каждый день. Чехов, Попрыгунья …   Малый академический словарь

  • Тональность —         (франц. tonalite, нем. Tonalitat, также Tonart).         1) Высотное положение лада (определение И. В. Способина, 1951, по идее Б. Л. Яворского; напр., в C dur С обозначение высоты осн. тона лада, a dur мажор характеристика лада).… …   Музыкальная энциклопедия

  • зверем смотреть — (иноск.) злобно Ср. Кто тебя любит то душою, так ты на него зверем смотришь; таю/ все из любви да из жалости к тебе... Островский. Грех да беда на кого не живет. 4, 1, 8. Ср. Кто его знает, что/ у него на уме. Смотрит зверем, ни словечка не… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • на носу зарубить — (иноск.) крепко наказать кому (как зарубают на бирке для памяти) На стенке зарубить. Ср. Этого человека надо слушать, разиня рот, чтоб словечка не проронить, да слова/ то его на носу зарубить. Островский. Доходное место. 1, 10. Юсов. Ср. Тебе… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • ужимка — (иноск.) ломание, корченье, кривлянье, особенные телодвижения Ср. Ужиматься, кривляться, ломаться. Ср. (A дочки), можно ли воспитаннее быть! Умеют же себя принарядить Тафтицей, бархатцем и дымкой: Словечка в простоте не скажут, все с ужимкой.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»