синя

де, (зап.) где. Где бы - де-б. Где бы ни - хоч де. Где бы то - де-б то. Где бы то ни было - аби-де; (вульг.) будлі-де. Где в другом месте - де-инде. Кое-где - де-де, де-не-де, десь-не- десь, подекуди, декуди. Где же - де-ж, де то. Где-нибудь - де-будь, де-небудь, десь, аби-де, будлі-де. Где попало - аби-де, (шутл.) на трапку. Где-то - десь, де десь, десь-инде, де-то. Где угодно - де хоч, де хотя, (где бы ни) хоч де. Вон где - он-он-о. Вот где - ось-де, от-де, он-де, осьдечки, осьденьки, аж-ось, аж-от, аж отде, аж-огось, аж-осьдечки, аж-осьденьки. Да где уж - та ба! Где уж тебе - куди тобі! Ну, где таки! - де вже! де то вже таки! Где уж! где там! - де там! деж пак! де в біса! де в ката! Где ни - десь, деся. [Деся взялася із моря синя хвиля].

* * *

(гриб Clavaria) дубовик.

* * *

1) дубови́к, -а

2) гриб-синя́к, род. п. гриба́-синяка

зміястий, зміюватий. [І як зміяста, синя блискавиця (Куліш). Отари нівечив зміястими стрілами (Куліш)].

* * *

1) бот. Brassica oleracea - капуста, ум.-ласк. капустонька, капусточка, капустиця. [Ростуть як та капуста на городі (Шевч.). Поливайте капустицю, то буде родити (Чуб. V). Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, і із листу головистая (Номис)]. Брюссельская -та - брусельська (зелена) капуста. Кочанная (вилковая) -та - качанна капуста, обычно просто капуста. Синяя, красная -та - синя, червона капуста. Огородная, парниковая -та - городня, парникова капуста. Цветная -та - кучерява, квітна капуста, цвітуха. Кочерыжка -ты - качан (-на). Кочень (вилок) -ты - головка капусти, качан (-на), ум.-ласк. качанчик (-ка). [І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис). Були три синки, мов три качанчики (Основа)]. -та с большим кочнем - головата, головиста, качаниста капуста. [Капуста моя качанистая (Грінч. III)]. -та с кочнем, сидящим низко при земле - низькостеблиця. -та не завившаяся в кочень - шуляк (-ка), шулик. [Шуляки будуть, а не капуста (Липов.)]. -та голенастая - голіната капуста. -та свивается в кочень - капуста в'яжеться в головки. Шинковать, крошить -ту - шаткувати, кришити капусту. Шинкованная, рубленная, крошеная -та - шаткована, січена, кришена капуста. Сечь -ту - сікти капусту. Рубленная, сеченная -та - січена капуста, сіканка. Кислая -та - квашена, кисла капуста. Щи из кислой -ты - капуста, капустка, капусниця, капусняк (-ку). Тушенная - та с колбасой (свин. мясом, салом) - біґос (-су). Горшок для варки -ты - капустіник (Гол. II). Место, где росла -та - капустище, капусник (-ку), капустянка (Вхр.). Рубить в -ту кого (врага) - на капусту сікти кого (ворога). [Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти (Лукаш.)];

2) бот., заячья -та - (Sedum Telephium) заяча капуста; (Bupleurum) ласкавець (- вцю); (Oxalis Acetosella) заячий щавель (-влю) или просто щавух (-ху). -та татарская (башкирская), Polygonum polymorphum - татарська гречка.

* * *

дикий голубь) голуб-синяк, клинець (-нця), дупляк, деревник, климець (-мця), клинтух.

* * *

сорочка про косий комір, про косу пазуху, (рус.) косоворотка. [Під піджаком синя косоворотка (Виннич.)].

* * *

1) (красящее вещество) фарба, краска. [Віконниці помальовані ясно-синьою фарбою (Н.-Лев.). Краски мені подарували (Комар.)]. -ка акварельная - акварельна (акварельова) фарба. -ка белая - біла фарба, білило, біль (р. білю). -ка декоративная - оздобна фарба. Естественная -ка - природна фарба. Жёлтая -ка - жовта фарба, жовтило, жовтка. Зелёная -ка - зелена фарба, зелінка. Искусственная -ка - штучна фарба. Керамическая -ка - машляк (-ку). Клеевая -ка - фарба клейова, кольфарба. Красная -ка - червона фарба, червінка, червоне красило. Малярная -ка - фарбарська (красильна) фарба. Масляная -ка - олійна фарба. Огнеупорная -ка - вогнетривала фарба. Типографская -ка - друкарська фарба. Растительная -ка - рослинна фарба. Сухая -ка - суха фарба. Скоровысыхающая -ка - скоросохла фарба. Синяя -ка - синя фарба, синило. Эмалевая -ка - емальова (склицювата) фарба. -ка для позолоты - золотило. -ка яичная - яєчна фарба, темпера. Писать, написать -ми - малювати, намалювати. -ми вырисовывать - вимальовувати, вималювати, (о мног.) повимальовувати. Расписывать, расписать -ми - обмальовувати, обмалювати, помалювати, (о мног.) пообмальовувати;

2) (цвет) барва, колір (-льору). [Де ти береш такі пишнії барви, кольори блискучі (Мирн.)]. Светлые, тёмные -ки - ясні, темні кольори;

3) (румянец) краска, рум'янець (-нця). [Краска сорому кинулася в обличчя Лаговському (Крим.)];

4) см. Крашение. Отдать платье в -ку - віддати вбрання красити (фарбувати).

* * *

1) фа́рба, кра́ска

2)

3)

4) ( румянец) рум'янець, -нця, кра́ска

5) ( действие) фарбува́ння, кра́шення, красі́ння

вибійка синя, (полосатая) тяжина (-ни).

* * *

(от ушиба, удара) синяк (-ка), синець (-нця); (в виде полосы от удара плетью, кнутом, хлыстом) синяк, (метаф.) басаман (-на). [Спина, груди, плечі - все було в страшних синяках, усе попухло (Грінч.). Синці під очима від чоловікових кулаків (Харківщ.). Як ударив батогом, так басаман на лиці й лишився (Липовеч.)].

* * *

Кумачина китайка (червона или синя), китайчина, кумач (-чу).

* * *

мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].

* * *

1) см. Отёк;

2) (кровавый) синяк, синець (-нця);

3) (действ.) підтікання; (снизу) підпливання (водою);

4) (состояние) підтік (-току), підплив (-ву);

5) (подмокшее место) підмокле, підмочене місце.

* * *

1) ( след от стёкшей жидкости) патьо́к, -у; ( подмокшее место) підмо́кле (підмо́чене) мі́сце

2) ( синяк) сине́ць, -нця́, синя́к, -а; ( припухлость) на́бряк, -у

1) уменьш.-ласк. сино́чок, -чка, си́нонько, сина́шко, сина́ш, -а, синя́тко

2) уничиж. сино́к, -нка́, сино́чок