Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

село

  • 21 брань

    1) війна, воювання, бій;
    2) лайка, лаяння, лаянка, свар, сваріння, гризня (р. -ні), гримання; (грубая) псякування; (в глаза) наочна лайка; (площадная) гниле слово, матірщина, матюк, московщина. [Лають, сквернять його московщиною, - він мовчить, не відлаюється (Г. Барв.)]; (с упоминанием черта) чорне слово, лаяння-черкання. Осилить в -ни - перелаяти. [Лаяла, лаяла - насилу все село перелаяла]. Добить с -нью - висварити щось.
    * * *
    I
    ( ругань) ла́йка; ( порицание) карта́ння; диал. свар, -у
    II
    (война, битва) брань, -ні; бій, род. п. бо́ю

    Русско-украинский словарь > брань

  • 22 бродяжничать

    бурлакувати, бурлачити, волочитися, гультяювати, мандрувати. Пойти -чать - у мандри вдаритися (податися), піти (пуститися) в забрід (у блуд). [Покинемо село та пустимося в забрід. Де він по світі мандрує?].
    * * *
    бродя́жити, бурлакува́ти, бурла́чити; ( шататься) броди́ти, блука́ти, волочи́тися, шве́ндяти, ве́штатися, тиня́тися; ( странствовать) мандрува́ти

    Русско-украинский словарь > бродяжничать

  • 23 бывать

    1) бувати, (случаться) траплятися. [Всього буває на світі. Бував і в Варшаві];
    2) (навещать) - бувати в кого, ходити до кого. [Почав ходити до них = начал бывать у них]. Бывать часто у кого, где - учащати до кого, куди. [До неї вчащає. Не дуже вчащала в село]. Как не бывало - як лиз злизав, наче корова язиком злизала. [Він десь дівся, як лиз його злизав]. Как ни в чём не бывало - наче й не було нічого, любенько, любісінько. Ничуть не бывало - зовсім ні. Этому не бывать - цього не буде.
    * * *
    бува́ти; ( существовать) бу́ти; ( случаться) трапля́тися

    Русско-украинский словарь > бывать

  • 24 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 25 весело

    весело, (ум.) веселенько, (с приятностью) утішно. [Грає циган коломийки, втішно всі гуляють (Млак.)].
    * * *
    нареч.
    ве́село

    Русско-украинский словарь > весело

  • 26 весь

    вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -
    1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];
    2) (до сих пор) досі;
    3) всё, всё же, всё таки - проте.
    * * *
    I мест.
    весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́вний
    II сущ.
    село́

    Русско-украинский словарь > весь

  • 27 внизу

    1) внизу, нанизу, сподом. [Сподом обірвали вишні, а вгорі - ще (Грін.)];
    2) (в низине, долине, на полу) долі, долом, долиною, на долині. [Долом геть собі село по-над водою простяглось (Шевч.). Долі посідали. Сів на долині];
    3) внизу под чём-л. на дне - сподом, на споді. [Скрізь бідні - сподом, багаті - зверху (Коцюб.). Нидіють бідні на споді життя (Єфр.)]. Внизу лежащий (нижний) - долішній. [Долішня частина пієдесталу (Л. Укр.)].
    * * *
    1) нареч. унизу́, наспо́ді, нанизу́; спо́дом; (преим. на земле) до́лі
    2) в знач. предл. с род. п. унизу́ (чого́); (под чем-л.) наспо́ді (чого́)

    Русско-украинский словарь > внизу

  • 28 вот

    от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!
    * * *
    от, ось; осьде; (при подведении итога вышеизложенного; при указании на кого-л.) оце́, ото́, о́тже; ( вон) он

    Русско-украинский словарь > вот

  • 29 выбегать

    I. выбежать
    1) вибігати, вибігти. [Вибіг за ворота]. В-жать быстро - вихопитися. [Холодно, а ми повихоплювались без свиток];
    2) збігати, збігти. [Молоко в печі збігло].
    II. 1) вибігати, виганяти, збігати, оббігати, вига(й)сати, вимахати. [Все село вимахала, покіль тебе знайшла];
    2) (добыть беганьем) вибігати, набігати. [Бігала хліба позичити, та насилу окраєць вибігала. Набігала собі лиха].
    * * *
    I в`ыбегать
    ви́бігти, ( побывать всюду) збіга́ти, виганя́ти, ви́гасати
    II выбег`ать
    несов.; сов. - в`ыбежать
    вибіга́ти, ви́бігти и мног повибіга́ти, ( быстро) вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися, сов. ви́мчати

    Русско-украинский словарь > выбегать

  • 30 вылет

    вылетание виліт, вилітання. В. пчёл значительной кучей из улья на некоторое время - пригра, прийгра. [Зашуміло село, як на пригру бджоли (Мирн.)].
    * * *
    ви́літ, -льоту; виліта́ння

    Русско-украинский словарь > вылет

  • 31 высылать

    выслать
    1) висилати, вислати, зсилати, зіслати, (мног.) поз[ви]силати, виряжати, вирядити, виправляти, виправити. [Зослав хлопця з хати. Вирядили брата на село відпочивати]. Выслать на встречу кого - вирядити кого назустріч кому, перестріти ким кого. [Перестрів він його своїми посланцями (Куліш)];
    2) надсилати, надіслати. [Прохаємо надсилати нам вашу газету];
    3) высылать в изгнание - засилати на вигнання, виганяти, висилати, банітувати, збанітувати; (на поселение) засилати кудись, заслати. Высланный -
    1) висланий;
    2) надісланий;
    3) банітований, висланий, висланець, засланий, засланець (р. -нця).
    * * *
    несов.; сов. - в`ыслать
    висила́ти, ви́слати; (посылать, присылать) надсила́ти, надісла́ти

    Русско-украинский словарь > высылать

  • 32 глушь

    в лесу и т. п.) глушина, глушовина, глушня (р. -ні), пуща (р. -щ), (дебрь) нетря (р. - рі), застум; закутень (р. -тня). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде].
    * * *
    тж. глухом`ань
    глуши́на, не́трі, -рів, глухома́нь, -ні, глуш, -і; (дикое, глухое место) дичина́; за́кутень, -тня, заку́тина

    Русско-украинский словарь > глушь

  • 33 гонять

    1) ганяти, туряти, турляти. [Хлопці сюди ганяють воли до водопою. Вівчар вівці туряє. За що туряють мене з села в село (Кониськ.)]. Гонять собак (голубей) (шалопайничать) - швендяти, швенді справляти, баглаї (байдики) бити, ханьки мняти, байдикувати. Гонять зайцев - ганяти зайці, уганяти за зайцями;
    2) (делать нагоняй) турляти, туряти. [Баба її турляє: хоч-би ти причепурилася]. Послов.: куда Макар телят не гонял - де козам роги правлять (втинають).
    * * *
    ганя́ти; ( прогонять) турля́ти, диал. туря́ти

    ло́дыря (соба́к) \гонять — перен. би́ти ба́йдики, байдикува́ти

    Русско-украинский словарь > гонять

  • 34 деньги

    гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.
    * * *
    гро́ші, -шей

    нали́чные де́ньги — готі́вка, гото́ві гро́ші

    Русско-украинский словарь > деньги

  • 35 доведываться

    доведаться довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися, (известиться) завіститися, (докапываться) дошпиговуватися, дошпигуватися. -ся путём расспросов - допитуватися. [Я вже завістився, що по дорозі буде село, де ярмарок зібравсь (М. Вовч.). Оце ледві дошпигувавсь, де воно ділося. І до всього вона дошпиговується, до всього їй діло. Обох їх мучили, щоб допитатися, хто був той другий].
    * * *
    несов.; сов. - дов`едаться
    дові́дуватися, дові́датися, дізнава́тися, дізна́тися

    Русско-украинский словарь > доведываться

  • 36 доказательство

    довід (р. доводу), (подтверждение) доказ (р. -зу), (провинц.) доказка, (свидетельство) свідчення, (доказывание) доведіння. [Доводами доведений. Їй усі повірили без доводів (Грінч.). Історія письменства дає найдужчі докази національної індивідуальности народу (Єфр.). От вам доказ на те (Конис.). Ми маємо певні свідчення, що вони не показували йому шляху (Грінч.). Для таких фактів не треба і доведіння]. Нет доказательств - нема доказів, нічим довести. [Усе село знало, що це Панас ізробив, а нічим довести, - так і пропало (Грінч.)]. -ства письменные - доводи листовні. -ства вещественные - речові докази, речові знаки. -ства косвенные - посередні докази, -ство противного - доведе[і]ння супротивного.
    * * *
    1) до́від, -воду, до́каз, -у

    в \доказательство чего́ — на до́каз чого́

    2) мат. дове́дення

    Русско-украинский словарь > доказательство

  • 37 долженствовать

    быть должным муси[і]ти, мати, матися. Должен, должна (с оттенком принуждения) - мусить, (должный бы) - повинен, повинна, має, мається. [Хоч не хочу, так мушу (Грінч.). Ми не повинні загинуть обоє (Л. Укр.). Краса з добром єднатися повинна. Сагайдачний визначив, хто що має робити (Загір.). Звідки це виходить, що ми маємо бути їхніми рабами? (Крим.). Чи зійшло сонце? - Мало зійти вже. Взавтра я маю(сь) їхати на село. Малася чужа бути, тепер моя будеш. Малося (должны (бы) были) йти в город, та дощ не пустив]. Должно - слід, треба, (полагается) належить, (подобает) годиться. [Не слід (не годиться) тобі лаятись]. Должно быть - мабуть, мусить бути, повинно, певне[о], десь, відай, либонь; срв. Вероятно. [Обіцявся вернутися, та мабуть і згинув (Шевч.). Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі (Шевч.). Певне ти, дівчино, иншого кохаєш. Десь, зима та не скінчиться - нарікають діти (Л. Укр.). Під лісом, повинно, є вода. Відай, було їм добре (Л. Укр.). Либонь то луснула дурна в старої скрипки там струна (Крим.)]. Не должно (бы) быть - не повинно бути. Как должно - як слід, як мусить бути. [Поховали громадою, як слід по закону (Шевч.)]. Поступать, как должно честному человеку - чинити так, як мусить (як повинна) чесна людина; як годиться; як личить (лицює) чесній людині. Как быть должно - як має бути, як випадає.
    * * *
    му́сити, ма́ти, ма́тися, бу́ти пови́нним

    Русско-украинский словарь > долженствовать

  • 38 долина

    I. довжиня; см. Длина.
    II. долина (ум. долинка, долиночка, долинонька), діл (р. долу); (низина) низ (р. низу), низькоділ (р. -долу). [З гори спустився в діл (Крим.). Неси мене, сивий коню, горами, долами. Козак Савлук ходив і набрів оцей низькоділ, де тепер село (М. Вовч.). Пішли низами]. Небольшая круглая -на - падь (р. пади), падина. Степная -на длинная и узкая (овраг) - балка, балище. [По балищах степових]; лесистая - байрак (р. -ку). Долинка между двумя возвышениями - жолобина, жолоб (р. -ба); между горами - межигір'я; (теснина) просмик; устье долины - придолинок (р. -нку). [На степку садочок у придолинку]. Начало долины - одвершок (р. -шку). Житель долины - долинянин. Долинный - долинний, долиновий, долиняний, дольний.
    * * *
    доли́на, діл, род. п. до́лу, роздол, -у; ( горная) полони́на

    Русско-украинский словарь > долина

  • 39 дуть

    дунуть
    1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);
    2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;
    3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;
    4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;
    5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…
    6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;
    7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.
    * * *
    несов.; сов. - д`унуть
    1) ду́ти, ду́нути, дму́хати, дму́хнути; ( о ветре) ві́яти, пові́яти; ( ртом) ху́кати, ху́кнути
    2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти
    3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити
    4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити
    5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити
    6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити

    Русско-украинский словарь > дуть

  • 40 единственный

    єдиний, одинокий, однісінький, одним-один. [Друже мій єдиний. З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре було видко море (Коц.). Вона була одним-одна дочка у батька (Кв.)]. -ное число, грам. - однина. [Третя особа однини]. -ный в своём роде - свого роду єдиний, єдиний серед свого роду. -ный сын - є[о]динак, о[є]динець (р. -нця). -ная дочь - є[о]диначка, одиночка, єдиниця.
    * * *
    єди́ний; ( один) оди́н, род. п. одно́го, оди́н ті́льки (лише́, лиш); одни́м оди́н, одні́сінький

    \единственныйое число́ — грам. однина́

    \единственныйый сын — єди́ний син; одина́к, -а, оди́нець, -нця, єдина́к, -а, єдине́ць, -нця́

    Русско-украинский словарь > единственный

Страницы

См. также в других словарях:

  • село — сущ., с., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? села, чему? селу, (вижу) что? село, чем? селом, о чём? о селе; мн. что? сёла, (нет) чего? сёл, чему? сёлам, (вижу) что? сёла, чем? сёлами, о чём? о сёлах 1. Селом называют любой населённый… …   Толковый словарь Дмитриева

  • село — мн. сёла, укр. село, блр. село, др. русск. село жилище; селение; поле , ст. слав. село σκηνή, σκήνωμα; ἀγρός [ населенное место, дворы, жилые и хоз. постройки; поле, земля ] (в обоих знач. в Psalt. Sin.; см. Мейе, Et. 419), болг. село село ,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • село — а; мн. сёла; ср. 1. Большое крестьянское селение, хозяйственный и административный центр для близлежащих деревень (в России до 1917 г. обязательно с церковью); любой населённый пункт негородского типа. Большое, богатое с. Прибрежные сёла. Степные …   Энциклопедический словарь

  • село — См. деревня ни к селу, ни к городу... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. село деревня, селение; весь, хуторок, починок, станица, селище. Ant. город Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • село — село, род. села, вин. село, предл. селе. В знач. «населенный пункт» в село, в селе; в знач. «сельская местность» на село, на селе …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • село — село, сёла, села, сёл, селу, сёлам, село, сёла, селом, сёлами, селе, сёлах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • село — одно из древнейших названий поселений у славян. У русских – крупное крестьянское поселение с церковью, лавкой, как правило, игравшее роль местного центра для окрестных деревень и хуторов; у украинцев и белорусов – вообще сельское поселение,… …   Географическая энциклопедия

  • СЕЛО — СЕЛО, села, мн. сёла, ср. Большое крестьянское селение, обычно хозяйственный и административный центр для близлежащих деревень. || селение с церковью (дорев.). ❖ На селе 1) в селе. «Первый на селе работник.» А.Тургенев. «Так на селе остаются одни …   Толковый словарь Ушакова

  • СЕЛО — СЕЛО, а, мн. сёла, сёл, сёлам, ср. 1. Большое крестьянское селение (в настоящее время административный центр сельского района). Богатое сибирское с. Труженики сёл и городов. 2. ед. Сельская, деревенская местность. Культурная работа на селе. • Ни… …   Толковый словарь Ожегова

  • село —     СЕЛО, аул, деревня, кишлак, селение, хутор …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • село — СЕЛО1, а, ср Населенный пункт в сельской местности, больший по размеру, чем деревня, с крестьянским населением, являющийся хозяйственным и административным центром для близлежащих деревень (в дореволюционной России обязательной принадлежностью… …   Толковый словарь русских существительных

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»