-
1 сев
сівба́; ( время посева) сі́янка -
2 севильский
севі́льський -
3 Севилья
Севі́лья -
4 посев
1) (дейст.) сіяння, сіяття, сів[й]ба, засівка, сіянка, за[при]сівок (-вку). [Прокіп у полі кінчав пізню сівбу (Коцюб.). У нас сіяття обмаль (Крим.). Яка засівка, такий і врожай (Яворн.). Пізній присівок];2) (время) сіянка, сів[й]ба;3) (что сеют и засеянное поле) сів (р. сіву), посів, засів (-ву), засівок (-вку), (обычно о дополнит.) присівок (-вку), сівбина (зап.), (только то, что сеют) сів[й]ба. [Все помололи, навіть на сійбу не зоставили (Крим.). Осталось тільки що на посів (Грінч. II). Сонце! ти сієш у мою душу золотий засів (Коцюб.). На сівбу зерна немає (Грінч.). Сіють вони тільки муку, облуду та зраду і поливають той засів сльозами та кров'ю (Грінч.). Впаде мій сів - і хліб ми будем мати (Грінч.)]. Производить -сев - сіяти, засівати, засіяти. Кончить -севы - обсіятися, (мн.) пообсіватися, відсіятися, повідсіватися. [Обсіялись мужики, дощу виглядають (Руд.). Пообсівались люди яриною (Квітка)]. -сев на краю поля - підсівки;4) см. Всходы. Яровые -севы - ярина, яр (-ру). Озимые -севы - озимина.* * *1) ( действие) сівба́, сі́яння2) (то, что посеяно) посі́в, -у, засі́в, -у3) спец. посі́в -
5 относиться
отнестись1) відноситися, віднестися;2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];3) см. Обращаться к кому;4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].* * *I несов.; сов. - отнест`ись1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися6) несов. мат. відно́ситися7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватисяII(сев.: износиться) зноси́тися; ( об обуви) стопта́тися -
6 отсеивать
тж. отсев`ать; несов.; сов. - отс`еять1) відсіва́ти и відсі́ювати, відсі́яти2) (несов.: окончить сев) відсі́яти, кінчи́ти (скінчи́ти) сі́яти; ( посеять) посі́яти -
7 подзимний
с.-х.підзимо́вий и підзимови́й, підзи́мній\подзимний сев — підзимо́ва (підзи́мня) сівба́
-
8 посеяться
диал.посі́яти; ( окончить сев) обсі́ятися -
9 разбросной
с.-х.розкидни́й\разбросной о́й сев — розкидна́ сівба
\разбросной а́я се́ялка — розкидна́ сіва́лка
-
10 севба
диал.; см. сев
См. также в других словарях:
сев — сев, а … Русский орфографический словарь
Сев — Сев … Википедия
Сев. — Сев. Севастьян имя Сев. Севилья Испания Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. С с. сев. север; северный … Словарь сокращений и аббревиатур
СЕВ — СЕВ, сева, мн. нет, муж. Действие по гл. сеять; посев зерновых культур. Подготовка к весеннему севу. Сев яровых. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
сев — сеяние, посевная кампания, посевная, посев Словарь русских синонимов. сев посев, посевная кампания; посевная (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
СЕВ — система единого времени Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
СЕВ — СЕВ, а, муж. 1. см. сеять. 2. Время посева, сеяния. Наступил с. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
сев — СЕВ, посев, разг. посевная … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
сев — СЕВ, а, м То же, что посев. В хозяйстве досрочно закончен сев зерновых … Толковый словарь русских существительных
Сев — см. Земледелие … Библейская энциклопедия Брокгауза
сев. — сев. северный Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 … Энциклопедия культурологии