Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

своб.

  • 1 произвольный

    1) (зависящий от воли) самовільний, самохітній. [Самовільний (самохітній) рух]; срв. Непроизвольный;
    2) (свободный) вільний, свобідний. [Вільний вибір]. -ное распоряжение чем-н. - вільне (свобідне) порядкування де, у чому, вільне орудування чим;
    3) (необоснованный) довільний. [Довільне товмачення ведійських гімнів]. - ное утверждение - довільне твердження;
    4) (своевольный, самовольный) свавільний, самовільний, самочинний. -ный поступок - самовільний учинок.
    * * *
    1) (зависящий от собственной воли, сознания) дові́льний
    2) (производимый по личному произволу, прихоти) сваві́льний; ( самовольный) самові́льний
    3) (не вытекающий с необходимостью из чего-л.) дові́льний; ( необоснованный) необґрунто́ваний; ( лишённый оснований) безпідста́вний

    произво́льная мы́шца — анат. вольови́й м'яз

    Русско-украинский словарь > произвольный

  • 2 вольный

    ві[о]льний, свобідний. -ный дух (в печке) - легкий дух.
    * * *
    1) ві́льний; во́льний

    во́льные движе́ния — спорт. ві́льні ру́хи (впра́ви)

    2) ( частный) прива́тний
    3) (в знач. сущ.: не крепостной) ві́льний, -ого

    Русско-украинский словарь > вольный

  • 3 кабак

    шинок, шинк (-нку), шиньок, шиньк (-ньку), корч[ш]ма, (питейн. погребок) пивниця, (на откупе) оранда, (с своб. продажей) вольна (-ної), (с беспатент. продажей) дешева (- вої); ум. шиночок, корчомка. [Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок (Рудч.). Хутчій до шинку, щоб наїстися та напитись (Основа). Ішли пити до корчми, йшли й по горілку, ховаючи пляшки в рукав (Коцюб.). У оранді на столі сиділи лірники та грали (Шевч.)]. Посещать -бак - учащати до шинку. Содержать -бак - шинкарювати, шинкарити, шинкувати. -бак устроить (шуметь) - корчму завести.
    * * *
    I
    ( питейное заведение) перен. шино́к, -нку, ко́рчма и корчма́
    II бот. диал.
    каба́к, -а

    Русско-украинский словарь > кабак

  • 4 летать

    лётывать
    1) літати (зап. літати); (с силой, с шумом, ширять) шугати. [Хто високо літає, той низько сідає (Номис). Курчата переполошилися, літають по хаті, по столах (Звин.). Під нами шумить море, над нами шугають чайки (Н.-Лев.)]. Мысли, думы -ют - думки, думи літають, шугають. [Думка ген-ген літає (Номис). Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (Вороний)]. -тать мыслями - заноситися (літати) думками. Его мысли -ют - йому думки заносяться. [Не знаю, куди йому думки заносяться, - сидить під тином та на місяць дивиться (Чигир.)];
    2) (быстро бегать) літати, (носиться) га(й)сати. [Хіба наші діти в хаті посидять? по шляху літають (Звин.)];
    3) (падать) падати. -ться, безл. - літатися, шугатися.
    * * *
    літати; (стремительно, с шумом) шуга́ти

    Русско-украинский словарь > летать

  • 5 свободно

    нареч.
    ві́льно, свобі́дно

    \свободно но выбира́ть — ві́льно вибира́ти

    \свободно но дыша́ть — ві́льно ди́хати

    \свободно но подпояса́ть — ві́льно (сла́бко) підпереза́ти

    Русско-украинский словарь > свободно

  • 6 свободный

    ві́льний, свобі́дний

    вход \свободный ден — вхід ві́льний, вхо́дити ві́льно

    вы \свободный ны ду́мать об э́том как вам уго́дно — ви ма́єте пра́во (вам ві́льно) ду́мати про це як вам завго́дно

    жить на \свободный ых нача́лах — жи́ти на ві́ру

    разреши́те быть \свободный ым — воен. дозво́льте бу́ти ві́льним

    \свободныйая ко́мната — ві́льна кімна́та

    \свободныйая профе́ссия — ві́льна профе́сія

    \свободныйое вре́мя — ві́льний час; ( досуг) дозві́лля

    \свободныйое колесо́ — ( у велосипеда) ві́льне ко́лесо

    \свободныйое ме́сто — ві́льне мі́сце

    \свободныйое паде́ние те́ла — физ. ві́льне па́дання ті́ла

    \свободныйое произноше́ние — ві́льна (легка́) вимо́ва

    \свободный\свободныйые мане́ры — ві́льні мане́ри

    \свободныйые электро́ны — физ. ві́льні електро́ни

    \свободныйый аэроста́т — спец. ві́льний аероста́т

    \свободныйый костю́м — ві́льний (просто́рий) костю́м

    \свободныйый от кого́-чего́ — ві́льний від ко́го-чо́го

    \свободныйый полёт — ві́льний полі́т

    \свободныйый труд — ві́льна пра́ця

    \свободныйый уда́р — спорт. ві́льний уда́р

    \свободныйый уро́к — ві́льний уро́к

    \свободныйый худо́жник — ( звание) дорев. ві́льний худо́жник

    сочине́ние на \свободный ую те́му — школьн. твір на ві́льну те́му

    Русско-украинский словарь > свободный

См. также в других словарях:

  • свобідний — прикметник вільний рідко …   Орфографічний словник української мови

  • свобідно — прислівник вільно незмінювана словникова одиниця рідко …   Орфографічний словник української мови

  • свобідський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • свобідно — присл., заст. 1) Присл. до свобідний. 2) у знач. присудк. сл. Без почуття гніту, тривог (про душевний етап). 3) у знач. присудк. сл. Просторо, не тісно. 4) у знач. присудк. сл. Дозволено, не заборонено …   Український тлумачний словник

  • своб. — свободный …   Русский орфографический словарь

  • свобідний — а, е, заст. Вільний …   Український тлумачний словник

  • увлекшись писанием, начинавший писать легко и своб — прил., кол во синонимов: 1 • расписывавшийся (33) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • свобода — своб ода, ы; но: ст атуя Своб оды (в Нью Йорке) …   Русский орфографический словарь

  • свободненский — своб одненский (от Своб одный) …   Русский орфографический словарь

  • Гольтисон, Мих. Ал-др. — своб. худ., композит., ж. "Музыка и пение", р. 1874, с. воен. фельдш., † 15 ф. 1914. {Венгеров} …   Большая биографическая энциклопедия

  • Васмут, Александр Христофоров. — своб. художник. † 23 дек. 1887 г. {Половцов} …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»