-
41 homo
n (pl homines)1) зоол. людина (як представник родини приматів)2) розм. гомосексуалістhomo sapiens — людина; гомо сапіенс (людина як розумна істота)
* * *I n; (pl homines); зоол. II n -
42 leather
1. n1) шкіра (вичинена)2) шкіряний виріб3) ремінь; повід4) футбольний м'яч; м'яч у крикеті5) людська шкіра6) pl шкіряні штани7) pl крагиthere is nothing like leather — присл. всяк кулик до свого болота звик
2. v1) покривати (оправляти) шкірою2) розм. шмагати (бити) ременем3) розм. наполегливо (багато, напружено) працювати* * *I n2) pl шкіряні вироби; пара чобіт, черевиків; ремінь, повід; футбольний м'яч; м'яч у крикеті; наконечник більярдного кия; боксерські рукавички; cл. гаманецьII v1) крити, покривати, переплітати, оплітати шкірою2) шмагати ременем, бити3) наполегливо, багато працювати -
43 morocco
-
44 Persian
1. n1) перс; персіанка; іранець2) перська мова3) тонкий підкладковий шовк4) архт. колона у вигляді чоловічої постаті2. adjперський, персидський; іранськийPersian lamb — каракулева вівця, каракуль
Persian walnut — бот. волоський горіх
* * *I n1) перс; персіянка2) перська мова3) apxiт. колона у вигляді чоловічої фігури4) icт. тонкий підкладковий шовк5) = Persian cat6) = Persian moroccoII aперський; іранський -
45 Persian morocco
-
46 bock
I n1) міцне темне ( німецьке) пиво (тж. bock beer); склянка пива2) французький пивний кухоль в 1/4 літраII nбараняча палітурня шкіра, замінник сап'яну -
47 equinia
n; вет. -
48 goatskin
-
49 leather
I n2) pl шкіряні вироби; пара чобіт, черевиків; ремінь, повід; футбольний м'яч; м'яч у крикеті; наконечник більярдного кия; боксерські рукавички; cл. гаманецьII v1) крити, покривати, переплітати, оплітати шкірою2) шмагати ременем, бити3) наполегливо, багато працювати -
50 levant
-
51 morocco
n -
52 moroccoette
-
53 Persian morocco
-
54 saffian
n -
55 snuffle
I n1) сопіння; сап2) гугнявість3) ( the snuffles) нежить, закладений ніс, застудаII v1) сопіти2) гугнявити, говорити в ніс; прогундосити (. snuffle out)3) шумно вдихати, втягувати повітря через ніс; нюхати -
56 soapberry
n; бот.мильне дерево, сапіндус; плоди мильного дерева -
57 брюхо
черево, пузо. Брюхо отрастить - зачереватіти, запузатіти. На брюхе шёлк, а в брюхе щёлк - на нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Плохо лежит - брюхо болит - лихий сховок і доброго спокусить. Брюхом хочется - хочеться аж-аж.* * *че́рево, пу́зо -
58 заболевать
заболеть (занемочь) чем занедужувати, занедужати, захворювати, захворіти, захорувати, заслабати, заслабнути, занепадати, занепасти на що, (о многих) понедужати, позанедужувати, послабнути, похворіти(ся). [Занедужав на кір. Воли йому похворіли, сам чумак заслаб (Рудч.)]. Он -лел лихорадкой, кашлем, корью и т. п. - він заслаб на пропасницю, на кашель, на кір, напала (на) його пропасниця, кашель, кір и т. п. -леть чесоткою - закоростявіти. -леть вертежом (об овцах) - замотиличитися, скрутитися. -леть сапом - заслабнути на посатизну (на сап), зносатіти. [Зносатів кінь].* * *I несов.; сов. - забол`еть( чем - становиться больным) захво́рювати, -рюю, -рюєш, захворі́ти и мног. похворі́ти (на що, чим), занеду́жувати, -жую, -жуєш, занеду́жати и мног. понеду́жати; сов. засла́бнути, засла́бти, -бну, -бнеш, заслабі́ти, мног. посла́бнути, послабі́ти (на що, чим)II несов.; сов. - забол`еть( начинать болеть - о частях тела) заболі́ти сов., почина́ти болі́ти, поча́ти (-чне́) болі́ти -
59 кафтан
(крестьянский) чумарка, каптан (-на), (мещанский) сукмана, (казацкий) жупан, (расшитый золотом или из парчевой ткани) жупан-лудан. [Будуть куми у жупанах, побратими у луданах (Грінч. III)]. -ны зелёны а щи не солёны - на нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить (Номис). Кафтанец - чумарочка, каптанець (-нця), каптанок (-нка), сукманка, жупанок (-нка).* * *капта́н, -а, чума́рка, жупа́н, -па́на и -пана́ -
60 кирка
(для выпалывания сорных трав и окучивания растений) сапа (мн. сапи, сапів), ґраса (Остр. п.); (для разбивания твёрдых комьев глины и т. п.) клевак, чукан, мотика; (двузубая) рогачка; (для добывания каменного угля) кайло; (для насекания жерновов) оскард (-да), дзьобань (-баня), дзюбок (-бка); (для тесания камней, зап.) беґа (Вхр.), (у каменщиков, штукатуров) тесельце (-льця).* * *I к`иркацерк.кі́рка, кі́рхаII кирк`а1) ( ручной инструмент) ки́рка, ка́йло; диал. дзюба́к, -а, оска́рд, оска́рда, сокиря́нка2) ( мотыга) моти́ка
См. также в других словарях:
сапёр — сапёр, а; р. мн. ов … Русское словесное ударение
сапёр — сапёр, а … Русский орфографический словарь
сапёр — сап/ёр/ … Морфемно-орфографический словарь
САП — Союз армянской помощи Армения, организация Источник: http://www.regnum.ru/expnews/283327.html САП сап самоходный артиллерийский полк самоходно артиллерийский полк воен. САП Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А.… … Словарь сокращений и аббревиатур
сапёр — сапёр, сапёры, сапёра, сапёров, сапёру, сапёрам, сапёра, сапёров, сапёром, сапёрами, сапёре, сапёрах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Сап — МКБ 10 A24.024.0 МКБ 9 024024 DiseasesDB … Википедия
САП — (лат. malleus, переделано из греч. те lis или malis злокачественная б нь), упоминается уже в 4 в. как инфекционное заболевание однокопытных животных. Принадлежность С. к зоонозам, т. е. способность его заражать человека, была установлена лишь в… … Большая медицинская энциклопедия
САПЁР — САПЁР, а, муж. Военнослужащий инженерных войск. Сапёры обезвредили мину. С. ошибается один раз (о минёрах). | прил. сапёрский, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Сап — 1. САП, а; м. Инфекционное заболевание парнокопытных, передающееся людям. ◁ Сапной, ая, ое; С ая кобыла (больная сапом). 2. САП, а; м. Разг. = Сопение. * * * Сап озеро в Камбодже, см. Тонлесап … Энциклопедический словарь
сап — 1. САП, а; м. Инфекционное заболевание парнокопытных, передающееся людям. ◁ Сапной, ая, ое; С ая кобыла (больная сапом). 2. САП, а; м. Разг. = Сопение. * * * сап инфекционная болезнь лошадей, ослов, реже верблюдов, животных семейства кошачьих и… … Энциклопедический словарь
сап — а, м. sape f. Сап. Род койлы, оканчивающейся прямолинейно, а не закривленным острием, которая употребляется при добыче мягких глинистых пород. Спасский 1841 2 163. Сап. Горное орудие, для копки, в роде кайла или тесла, кирки. Даль. Сап. горн. Род … Исторический словарь галлицизмов русского языка