-
1 самоідентичність
САМОІДЕНТИЧНІСТЬ ( від лат. identicus - той самий, тотожний) - збереження самості явища у процесі змін форм його існування, самототожність процесу, що розвивається. Якщо виходити з розуміння тотожності як абстрактної, то тотожність і зміни (розвиток) є несумісними, а проблема С. набуває рис суб'єктивної псевдопроблеми. Коли ж розуміти тотожність як конкретну, то феномен С. постає як реальна проблема, що існує з часів міфології, буддизму, неоплатонізму і гностицизму - як проблема перевтілення, що в такій формі дожила й до нашого часу. Лоський, розглядаючи тему С. людини, зокрема у її можливих радикальних метаморфозах, аж до перевтілення, ввів поняття "субстанційного діяча", розуміючи під цим надчасову і надпросторову активну істоту, що "непорушно стоїть" над часом і простором як "одне і те ж тотожне "Я". У сучасній філософії С. постає як проблема механізмів соціокультурної ідентифікації В. иявлено декілька таких механізмів І. ндивідуальна ідентифікація може реалізовуватися як "примус загального" (Адорно) під впливом "орієнтованих на ідентичність" соціальних рухів (ідентичність нації, класу, соціальних ролей та ін.), тобто зводитися до уніфікації, стереотипізації, омасовлення. Цей механізм функціонує як "стадний конформізм" (Фромм), у якому людина намагається задовольнити потребу відчувати свою С. специфічним чином - в уподібненні себе до "всіх" шляхом розчинення своєї індивідуальності у ширшому загалі й ототожнення себе з ним ("Я людина", "Я протестант", "Я бізнесмен" та ін.). В іншому аспекті ідентичність "Я" виступає як незалежність індивідів від ідентифікуючого тиску рольових алгоритмів і репресивних впливів, які виснажують цю ідентичність. Це ідентичність емансипованої суб'єктивності, що означає постійну можливість вільного вибору (Сартр) і функціонує як індивідуальне самовизначення себе як унікальної істоти, що протистоїть іншому світові. В умовах інтеграції і водночас атомізації сучасної технічної цивілізації актуалізується проблема співвідношення індивідуальної і колективної ідентифікації, зростає намагання подолати як "статичне", так і "емансипативне" розуміння ідентичності. Ця проблема є чи не головною темою праць Габермаса, Гесле, Рикера, Козловського та ін., а до них - Ортеги-і-Гассета. Зокрема, Козловський зазначає, що індивідуальна ідентичність зберігається лише завдяки метаморфозам "Я", одночасно культурна ідентичність має бути здатною до змін і не бути примусовою для її членів, котрі можуть розгортати в її межах свою власну суб'єктивність. Щодо механізмів забезпечення С. у цьому випадку, то мають місце посилання на особливу роль комунікацій, взаємоузгодження, консенсус та інші чинники. Проблема С. може розглядатися як важливий компонент проблеми оновлення. Її вивчення має важливе методологічне значення для суспільної теорії і практики, особливо у ситуаціях перехідних і межових станів, а також для сучасного наукового пізнання взагалі (при вивченні еволюційних і катастрофічних процесів, у синергетиці, в системно-організаційних методологіях, геронтології і танатології та ін.).В. Кизима -
2 самоґравітація
астр.; физ. самогравита́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > самоґравітація
-
3 самоґравітувальна система
самогравити́рующая систе́маУкраїнсько-російський політехнічний словник > самоґравітувальна система
-
4 самоґравітувальний
астр.; физ. самогравити́рующийУкраїнсько-російський політехнічний словник > самоґравітувальний
-
5 самоіндукція
физ. самоинду́кция -
6 паразитна самоіндукція
парази́тная самоинду́кцияУкраїнсько-російський політехнічний словник > паразитна самоіндукція
-
7 реактивність самоіндукції
реакти́вность самоинду́кцииУкраїнсько-російський політехнічний словник > реактивність самоіндукції
-
8 self-
-
9 одинокий
само[і]тний, само[і]тній. -кий человек - самітник. Ставший -ким - осамотнений, осамотнілий. Одиноко - само[і]тно, самотою.* * *1) прил. самі́тний и самітни́й, само́тній, одино́кий, поодино́кий; ( безлюдный) безлю́дний; ( уединённый) відлю́дний самоти́нний; ( бесприютный) диал. безприча́льний2) в знач. сущ. само́тній, -нього самі́тний, -мі́тного, одино́кий, одина́к, -а, одине́ць, -нця́3) (прил.: одиночный) одино́чний -
10 самоед
самої́д\самоед ды — мн. самої́ди, -дів
-
11 самоснабжаться
само́му забезпе́чувати (-чую, -чуєш) себе́, самозабезпе́чуватися; ( снабжать себя) само́му постача́ти собі́ (що) [себе́ (чим)] -
12 самогравитирующая система
самоґравітува́льна систе́маРусско-украинский политехнический словарь > самогравитирующая система
-
13 самогравитирующая система
самоґравітува́льна систе́маРусско-украинский политехнический словарь > самогравитирующая система
-
14 self-isolation
самоізоляція (елементів ІС)English-Ukrainian dictionary of microelectronics > self-isolation
-
15 Самоа
Само́а (нескл.) -
16 самоедка
самої́дка -
17 самоедский
самої́дський -
18 самоизолирование
самоізолюва́ння -
19 თვითიზოლაცია
самоізоляція -
20 itself
pron (pl themselves)себе, собі, -ся, -сь; само, сам, сама (про речі й тварин)by itself — самостійно, без сторонньої допомоги
of itself — само собою, без допомоги ззовні
in itself — само по собі, за своєю суттю
* * *[it'self]pron (про предмети, тварин, іноді про дітей) refl себе, собі, собою, -сь, -ся; себе, собі, собою; emph сам, сама, саме; сама, саме, уособлення ( чого-небудь); у сполученні з прийм: ( all) by itself самостійно, без сторонньої допомоги один; самотньо; на відстаніof itself — само по собі, без допомоги ззовні
См. также в других словарях:
Само — см. Сам. * * * Само (? 658), славянский князь с 623, основатель первого политического объединения западных и части южных славян, так называемого государства Само с центром предположительно в Моравии и Среднем Подунавье. Государство Само боролось … Энциклопедический словарь
САМО — (? 658) славянский князь с 623, основатель первого политического объединения западных и части южных славян, т. н. государства Само с центром, предположительно, в Моравии и Ср. Подунавье. Государство Само боролось с аварами и франками; распалось… … Большой Энциклопедический словарь
само… — 1. САМО…1 Первая часть составных слов, обозначающая: 1) что действие, понятие о котором заключено во второй части, направлено кем нибудь на самого себя (срн. сам в 1 знач.), напр. самолюбие, самобичевание, самовлюбленный, самостраховщик,… … Толковый словарь Ушакова
само — (1). Первая часть составных слов, обозначающая: 1) что действие, понятие о к ром заключено во второй части, направлено кем н. на самого себя (ср. сам в 1 знач.), напр. самолюбие, самобичевание, самовлюбленный, самостраховщик, самокритика и т. п.; … Толковый словарь Ушакова
само... — САМО... 1. САМО... Первая часть сложных слов. 1. Обозначает направленность действия, указанного во второй части слова, на субъекта этого действия; себя, сам. Самодиагностика, самоизоляция, самоироничный, самоистязание, самомассаж. 2. Обозначает… … Энциклопедический словарь
само — (2) (простореч.). Первая часть составных прил. в превосходной степени, в знач. самый (см. самый в 4 знач. и з 126), напр. самоновейший, самомалейший и т. п. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
самоё — САМОЁ. вин. от сама, см. сам. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Само... — само... Начальная часть сложных слов, вносящая значения 1) направленность действия, названного во второй части слова, на самого себя (самоанализ, самобичевание, самоконтроль, самолюбие и т.п.) 2) совершение действия а) непроизвольно, само собою… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
само... — само... Первая часть сложных слов со знач.: 1) направленности чего н. на себя, исхождения от себя или осуществления для себя, напр. самовосхваление, самозащита, самоснабжение, самоконтроль, самовыражение, самовыявление, самозаготовки,… … Толковый словарь Ожегова
Само — (самоназвания самого, сан, сану, ниниси; матья, сембла, самогуан, дон) народность общей численностью 340 тыс. чел., проживающая, в основном, на территории Буркина Фасо (275 тыс. чел.). Другие страны расселения: Мали 65 тыс. чел. Язык само.… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
само́ — (см. сам) … Русское словесное ударение